BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:5af755522088627a952f487fda899942 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
19 травня: 1Самуїла 24:1-25:44, Іван 10:22-42, Псалом 114(116):1-115(116):10 (РСП, NIV: 116:1 -19), Приповісті 15:20-21
Іван 10:22-42 :
22 Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла з има.
Джеймс Тіссо (1832 -1902). Ісус в портику Соломоновому.
23 А Ісус у храмі ход ив, у Соломоновім ґанку.
24 Юдеї тоді обступили Його та й казал и Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито с кажи нам!
25 Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите в и. Ті діла,що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.
&n bsp;26 Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.
Мозаїка в Равеннах (5 століття, Північна Італія). Добрий Пастир.
27 Мого голо су слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.
&nb sp;28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихоп ить із Моєї руки.
29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.
30 Я й Отець М и одне!
31 Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.
Джеймс Тіссо (1836-1902). Юдеї хочуть каменувати Ісуса.
32 Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато , за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?
33 Юдеї Йо му відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу , бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...
34 Відповів їм І сус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?
35 Кол и тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може поруш ене бути,
36 то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, за кидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?
&n bsp;37 Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.
Джеймс Ті ссо (1836-1902). "Єрусалиме, Єрусалиме...".
38 А коли Я чи ню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили в и, що Отець у Мені, а Я ув Отці!
39 Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.
40 І Він знову на т ой бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там переб ував.
41 І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадног о чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було. p>
Коло учнів Рембрандта (1606-1669). Голова Христа.
42 І багато-хто ввірували в Нього там.
Псалом 114(116):1-115(116):10 (РСП, NIV: 116:1-19):
116:1 (0115-1) Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях м оїх,
Альбрехт Дюрер (1471-1528). Марія Магдалина, яка молиться.
2 (0115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я клика тиму в свої дні!
3 (0115-3) Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!
4 (0115-4) А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!
5 (0115-5) Г осподь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!
6 (01 15-6) Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені !
Паоло Веронезе (1528-1588). Бог-Отець Предвічний.
7 (0115-7) Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь ро бить добре тобі,
8 (0115-8) бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.
9 (0115-9) Я ходи тиму перед обличчям Господнім на землях живих!
10 (0116-1) Я ві рив, коли говорив: Я сильно пригнічений!
11 (0116-2) Я ск азав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!
Salvator Rosa (1615-1673). Діоген із вогнем серед біло го дня шукає правдиву людину.
12 (0116-3) Чим я відплачу Г осподеві за всі добродійства Його на мені?
13 (0116-4) Я чашу с пасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!
14 (0116-5) Присяги с вої Господеві я виконаю перед усім народом Його!
15 (0116-6) До рога в очах Господа смерть богобійних Його!
Sir John Everett Millais (1829-1896). Мучеництво Сольвей .
16 (0116-7) О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Тв оєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!
17 (0116-8) Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!
18 (0116-9 ) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,
19 (0116-10) на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!
Приповісті 15:20-21:
20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна пог орджує матір'ю своєю.
21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
Ford Madox Brown (1821-1893). Геді знаходить Дрн-Жуана.< /em>
1Самуїла 24:1-25:44:
24:1 (024-2) І сталося, як вернувся Саул із погоні за филистимлян ами, то донесли йому, говорячи: Ось Давид у пустині Ен-Ґеді.
Frederick Arthur Bridgman (1847-1928). Давид.
2 (0 24-3) І взяв Саул три тисячі війська, вибраних з усього Ізраїля, і пішов шу кати Давида та людей його на поверхні газельських скель.
3 (024 -4) І прийшов він до кошар на отари при дорозі, а там печера. І Саул увійшо в туди для потреби, а по боках печери сиділи Давид та люди його.
&n bsp;
Джей мс Тіссо (1836-1902). Давид у печері.
4 (024-5) І сказали люди Давида до нього: Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю в орога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх очах. А Да вид устав, і тихо відтяв полу Саулового плаща.
5 (024-6) І стал ося потім, і серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Саулового плаща.
6 (024-7) І сказав він до своїх людей: Борони мене, Гос поди, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простяг нути руку свою на нього, бо він помазанець Господній!
Середньовічна мініатюра.
7 (024-8) І Давид стримав ц ими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав із печ ери, і пішов дорогою.
8 (024-9) А потому Давид устав, і вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорячи: Пане мій, о царю! А Саул озир нувся назад, а Давид схилився обличчям до землі та й поклонився.
&nbs p;9 (024-10) І сказав Давид до Саула: Нащо ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?
10 (024-11) Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені заб ити тебе, та я змилосердився над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він помазанець Господній!
Джеймс Тіссо (1836-1902). Давид і Саул у печері.
11 (024-12) І подивися, батьку мій, і поглянь на полу плаща св ого в моїй руці, бо коли я відрізував цю полу плаща твого, то я не забив те бе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти тебе, а ти чигаєш на душу мою, щоб забрати її!
12 (024-13) Нех ай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімститься Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!
13 (024-14) Як говорить с тародавня приказка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тобі!
14 (024-15) За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганя єшся? За мертвим псом, за однією блохою?
15 (024-16) І нехай бу де Господь за суддю, і нехай Він розсудить між мною та між тобою. І побачит ь Він, і заступиться за мою справу, і висудить мене з твоєї руки.
&nb sp;16 (024-17) І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова до Саула, то С аул сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? І підняв Саул голос свій, та й заплакав.
Біблія Моргана (ч и Мацієвського). Ілюстрація до 1Самуїла 24. (1240-1250рр.)
  ;17 (024-18) І сказав він до Давида: Справедливіший ти від мене, бо ти роби в мені добро, а я робив тобі лихо.
18 (024-19) Бо ти сьогодні з асвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав мене в твою руку, а ти не вбив.
19 (024-20) Як чоловік знайде свого ворога, то хіб а відпускає його доброю дорогою? І Господь відплатить тобі добром за те, що ти зробив мені цього дня.
20 (024-21) А тепер я ось пізнав, що дійсно будеш ти царювати, і стане в руці твоїй Ізраїлеве царство.
< em>Гюстав Доре (1832-1883). Давид засвідчує свою невиновність Саулу. p>
21 (024-22) А тепер присягни мені Господом, що не вигубиш насінн я мого по мені, і що не вигубиш імени мого з дому батька мого.
22 (024-23) І Давид заприсягнув Саулові. І пішов Саул до дому свого, а Дави д та люди його ввійшли до твердині.
25:1 І вмер Самуїл, і зібрався вв есь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Дав ид устав, і пішов у пустиню Паран.
Пророк Саму їл.
2 І був чоловік у Маоні, а оселя його на Кармелі , і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібної худоби та тисячу кіз. І був він на Кармелі, коли стригли отару його.
3 А ім'я т ому чоловікові Навал, а ім'я жінці його Авіґаїл. А жінка та була доброго ро зуму та вродлива, чоловік же той був жорстокий та злочинний, із роду Калева .
4 А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.
Жан Франсуа Мілле́ (1814-1875). Отара в горах на пасовиську восени.
5 І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: В ийдіть на Кармел, і прийдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,
6 та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєм у мир, і всьому, що твоє, мир!
7 А тепер почув я, що в тебе стр ижуть. Пастухи твої були з нами, ми не кривдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебування їх на Кармелі.
8 Запитай своїх слуг, і в они розповідять тобі. І нехай знайдуть в очах твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що зн айде рука твоя!
9 І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Нав ала, в імені Давида, усі ці слова. І спинилися.
John Frederick Le wis (1804-1876). A Frank Encampment In The Desert Of Mount Sinai.
10 І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намножилося рабів, що вириваються кожен в ід пана свого!
11 І я візьму хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам людям, яких не знаю, звідки то в они?
12 І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернули ся, і прийшли, і розповіли йому всі ці слова.
Біблія Моргана (чи Мацієвського). Ілюстрація д о 1Самуїла 25. (1240-1250рр.)
13 А Давид сказав до людей с воїх: Припережіть кожен меча свого! І приперезали кожен меча свого, і припе резав і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чолов іка, а дві сотні остались при речах.
14 А один хлопець із Навал ових слуг доніс Авіґаїл, Наваловій жінці, говорячи: Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.
15 А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого н ам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були ми на полі.
16 Муром були вони над нами і вночі, і вдень повсякчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.
Rudolf von Ems (ca.1200-1254). Давид зустрічає Авігаїл.
17 А тепер пізнай та побач, що зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на вве сь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити.
18 Тоді Авіґаїл поспішно взяла двісті хлібів, і два бурдюки вина, і п'ятеро пригото влених з отари, і п'ять сеїв пряженого зерна, а сто родзинок, та двісті суш ених фіґ. І склала це на ослів.
19 І сказала вона до своїх слуг : Ідіть передо мною, а я ось піду за вами.
20 І сталося, як вон а їхала на ослі й спускалася в гірському укритті, аж ось Давид та люди його сходять навперейми їй. І вона стрінула їх.
21 А Давид сказав: Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всьо го його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!
22 Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позос тавлю до ранку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!
Fol lower of Theodoor Rombouts. Давид зустрічає Авігаїл.
23 А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давид ом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.
24 І впала вона д о ніг йому та й сказала: На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь гов орити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.< /p>
Juan Antonio de Frías y Escalante&nb sp;(1633-1669). Давид зустрічає Авігаїл.
25 Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я його, такий він: Навал ім'я йому, і глупота з ним! А я, невільниця тв оя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.
26 А тепер, мій пане, як живий Господь і як жива душа твоя! Господь стримає тебе, щоб ти н е ввійшов до пролиття крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А т епер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мог о!
Jan Cossiers (1600-1671). Давид зустрічає Авігаїл.
27 А оце дарунок, якого принесла твоя н евільниця своєму панові, буде даний хлопцям, що служать моєму панові.
28 Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні, і зло не буде знай дене в тобі за твоїх днів.
29 І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'язана у в'язці живих із Господ ом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він її кине, як із пращі!
Гвидо Рені (1575-1642). Давид зустрічає Авігаїл.
30 І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настановить тебе володарем над Ізраїлем,
  ;31 то це не буде тобі на спотикання та на спокусу серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!
32 І ска зав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!
Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Зустріч Даида та Авігаїл (1630).< /em>
33 І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стр имала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови, і щоб рука моя не в ідімстила за мене.
34 Але живий Господь, Бог Ізраїлів, що стрим ав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назу стріч мені, то до світла ранку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочит ься до стіни!
35 І взяв Давид із руки її те, що вона принесла й ому, а їй сказав: Іди з миром до свого дому! Бачиш, я послухався голосу тво го, і простив тобі!
Lambert Suavius (c.1510-1574/1576). При йняття в домі Навала.
36 І пр ийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийня ття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку .
Lambert Jacobsz (c.1598–1636). Abigail and Nabal
37 І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його се редині, і він став, як камінь.
38 І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.
Смерть Навала. Середн ьовічна мініатюра (14 століття).
39 І почув Давид, що Нава л помер, і сказав: Благословенний Господь, що розсудив справу образи моєї в ід Навала, а раба Свого стримав від зла, зло Навала звернув Господь на його голову! І Давид послав, і говорив про Авіґаїл, щоб узяти її собі за жінку.
40 І прийшли Давидові раби до Авіґаїл на Кармел, і промовляли до неї, говорячи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку. p>
41 А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: Ось твоя служниця готова стати невільницею, щоб мити ноги рабів пана мого!
42 І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок ї ї йшли при ногах її. І пішла вона за Давидовими посланцями, та й стала йому за жінку.
& nbsp;
Frederick Arthur Bridgman (1847-1928). Алжирська дівчина. Літ ній вечір.
43 А Ахіноам узяв Давида з Їзреелу, і вони обид ві стали йому за жінок.
44 А Саул віддав дочку свою Мелхолу, Да видову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.