Проповідь п.В.Хаустова №033-1 на Ісаю 51:9-16 "Я ВАШ УТІШИТЕЛЬ!" (на 25-ту неділю по Трійці)

Харків, Громада Всіх Святих, 2 грудня 2006р.

Інші читання: Колосян 1:9-14, Матвія 9:18-26.

Ілюстрація: Іван Крамський (1837-1887). Мойсей та перехід євреїв через Червоне море.

Ісая 51:9-16

9 Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило?

10 Хіба це не ти море висушило, води безодні великої, що морську глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли?

11 Отак визволенці Господні повернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!

12 Я, Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний?

13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?

14 Закутий в кайдани небавом розв'язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йому його хліба.

15 Бо Я Господь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення!

16 І кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: Ти Мій народ! (Переклад І.Огієнка)

Інші читання: Колосян 1:9-14, Матвія 9:18-26.

Ілюстрація: Іван крамський (1837-1887). Мойсей та перехід євреїв через Червоне море.

Благодать вам та мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

     Слово Боже, яке сьогодні буде проголошено – читання із Старого Заповіту: книга пророка Ісаї, розділ 51, вірші із 9 по 16.

Паоло Веронеза (1528-1588). Бог-Отець посилає Святого Духа.

     Отже, якщо ми приходимо до церкви з належною метою, якщо ми приходимо з розбитим серцем, бо жалкуємо, що грішили; якщо ми приходимо саме за тим, щоб отримати прощення гріхів, то найперше нашу увагу має привернути 12-й вірш у якому Бог говорить: “Я, Я ваш Той Утішитель!” Отже, це правда, що коли ми приходимо до церкви із належною метою – Господь приймає нас як Своїх дітей, прощаючи всі наші переступи, потішаючи нас у будь-якому горі.

     А коли ми чуємо в Письмі слово – Утішитель, то згадуємо, що Ісус Христос у ніч напередодні видачі на хресні муки обіцяє, що Отець пошле учням Утішителя. Цим Утішителем є Святий Дух. Спаситель говорить: “І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він. Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!” (Ів.14:16-18).

Пабло Пікассо (1881-1973). Голуб миру (символ Святого Духа)

     Отже, Бог є добрим. Він є добрим навіть до злих, до нас, грішних. І Він добрий навіть до тих грішників, що не визнають Його доброти. Адже Бог дарує життя кожному. Адже Бог посилає сонячні промені та дощ як віруючим, так і невіруючим. Бо Христос пролив Свою кров на Голгофі і за віруючих, і за невіруючих. І не Його провина, що хтось не відмовляється прийняти привілеї викупленців. Але Бог особливо добрий саме до тих грішників, яких Він називає Своїми дітьми, тобто, до віруючих. Він заспокоює вас у будь-якій турботі, Він запевняє вас, що заради Свого Єдинородного Сина ви маєте життя вічне. Він дарує вам спокій і мир у цьому дочасному світі.

     Про ситуацію, коли хтось втішає нас, ми, з одного боку, думаємо позитивно. Але саме по собі потішання передбачає, що повинно бути щось таке, що серйозно нас засмутило, має бути якесь горе, страх або, принаймні, якась турбота, тривога. Коли таке з нами стається, можливі два варіанти. Перший – ми у цій потребі  звертаємося доь Бога з молитвою (як нас вчить Слово та наш катехізис). Другий варіант – ми можемо забути про Господа, будучи буквально загіпнотизовані нашим страхом.

Т.Г.Шевченко (1814-1860). Пожежа в степу.

     Бог же промовляє до нас через пророка Ісаю: “Я, Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний? І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити.” (в.12-13а).

     Чесно кажучи, хто із нас не боїться такого “смертного людського сина”, якщо ця людина має повну владу над нами. Давні євреї часів Мойсея боялися влади єгипетського фараона. Євреї часів пророка Ісаї та царя Єзекії боялися армії асирійців, воїни якої були надзвичайно жорстокі. Реформатори часів Лютера мали всі підстави боятися інквізиції, адже тоді побутувала традиція богословських опонентів спалювати на кострі. Наші земляки 1933 року, боялися не тільки голодної смерті, але й суду за 5 колосків, які вони могли назбирати на вже прибраному полі, щоб врятувати своє життя. 1937 року наші дідусі, бабусі чи батьки – боялися НКВД та доносу свого сусіда. 1941 боялися кулі чи бомби; але, одні ще боялися, що їхні діти та онуки будуть вічними рабами “арійців”, інші ж ще дуже боялися газової камери.

     Можливо, на тлі всього цього наше життя не таке й погане? Але чи не боїмося й ми економічної нестабільності, росту цін на енергоносії, чи не боїмося ми, що реальний розмір пенсії чи зарплатні, здається, падає? Чи не боїться хтось, що піднімуть пенсійний вік?

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). День Божого покою.

     Бог же, дивлячись на всю цю нашу стурбованість, дивлячись на наш страх, говорить: “Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний? І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?” (в.12б-13). Справді, де той гнобителя гнів? – Бог вивів Свій народ із єгипетської неволі; Бог відвів асирійське військо від стін Єрусалима. Бог зберіг життя Лютеру.

     Ну а як щодо Яна Гуса? Як щодо тих п'яти мільйонів українців (чи скількох - тільби Бог знає скількох), що загинули 1932-33? Як щодо мільйонів євреїв та інших, які вбиті у газових камерах? Христос каже: “І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.” (Мт.10:28).

Лукас Кранах Старший (1572-1553). Другий прихід Христа.

     В принципі, яким би не було наше життя довгим, багатим та безжурним, але час, коли станемо перед Божим судом, прийде. І тут ми стикаємося із двома протилежними варіантами: або Пекло, або Небеса. Останні пропонуються нам просто: безкоштовно, без ніякої нашої заслуги, але через вірі у нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Отже “де той гнобителів гнів?” Бо “закутий в кайдани небавом розв'язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йому його хліба”. (в.14).

     Для Бога ж нема неможливої жодної речі. І сьогодні Він промовляє до нас: “Бо Я Господь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення!” (в.15). Саваот – Бог воїнства небесного, Всемогутній Бог.

Ежен Делакруа (1798-1863). Шторм на морі Галілейському.

     Господь – Творець і небес, і землі, і моря... У його владі як збурювати море, так його і заспокоїти. Пам’ятаєте, як Христові учні боялися шторму, як вони будили Господа? “Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?” (Мр.4:38б). Ісус заспокоює вітер, море та учнів. А ті, вгамувавшись задаються питанням: “Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?” (Мр.4:41б) Хто це? – Бог-Син, Який разом із Отцем та Святим Духом створив Всесвіт: “На початку Бог створив Небо та землю. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.” (Бут.1:1-2) До речі, бачимо, що вже у другому вірші Біблії ми читаємо про Утішителя – про Святого Духа. Зазвичай, коли у Письмі говориться про благословення, що пов’язані із водою – зазвичай, ми можемо очікувати, що це свідчить про роботу Святого Духа.

 Frédéric Schopin (1804-1880). Перехід євреїв через Червоне море.

     Сьогодні ми вже згадували Вихід євреї із Єгипту. Це тому, що наш текст згадує Вихід: “Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило? Хіба це не ти море висушило, води безодні великої, що морську глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли?” (в.9-10) Рагав та крокодил ще іноді перекладають так: “дракон”, “морський монстр”, можливо, навіть динозавр. Але ця тварина згадується тут тільки тому, що крокодил був символом наймогутнішої тоді держави – символом Єгипту. Ну а висушене море, дорога, якою “викуплені перейшли” – це безпечний перехід євреїв через Червоне море.

Cosimo Rosselli (1439–1507). Перехід євреїв через Червоне море. 

     Святий Павло пояснює, що це був прообраз нашого Хрищення: “Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море, і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея” (1Кор.10:1-2).

     Саме завдяки таїнству Хрищення більшість із нас були приєднані до Божого царства ще в дитинстві. Так само, як і Хрищення, таїнство Господньої Вечері дає нам прощення наших гріхів, а ще покріплює нашу віру. Через Слово Боже, завдяки роботі Святого Духа, ми зростаємо духовно, наші серця заспокоюються. Так говорить Христос: “Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!” (Ів.14:26-27).

Josef Untersberger (1864–1933). Христос на Оливній горі.

     Так говорить Бог і через пророка Ісаю: “...кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: Ти Мій народ!” (в.16). Брати та сестри! ви маєте Біблію, яку Господь буквально вкладає до ваших уст та до ваших сердець! Живіться Словом Божим та живіть ним! І тоді ви будете почуватися безпечно в тіні рук Божих! Бо ними не тільки напнуті небеса, але й довершено ваше спасіння! Бо Господь дозволив, щоб вони були пробиті цвяхами на Голгофі, і саме там ви були викуплені Христом від влади гріха, диявола та вічної смерті! І нам тепер нічого боятися!

    Тому я вам зичу, трохи перефразувавши Ісаю: “Нехай же визволенці Господні повернуться [йдуть сьогодні додому] зі співом, і на [ваших головах] буде радість відвічна, веселість та втіху осягнте ви, а журба та зідхання втечуть!” (в.11). Амінь!

Нікола́ Пуссе́н (1594-1665). Пісня Мойсея.

„І нехай мир Божий, що вищий від усякого розуму, береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі!” Амінь!