„Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це? Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.” (Івана 11:25-27)

Молитва подяки за життя і творчість Степана Сапеляка на його сороковини

В Ім'я Отця, і Сина і Святого Духа Амінь!

Дорогий Небесний Отче! Сьогодні ми згадуємо нашого дорогого Степана Сапеляка – великого сина і патріота України, видатного поета, який для когось із нас був щирим другом чи добрим приятелем, для когось – наставником, для когось родичем чи сусідом, для Ганни Костівні – сином, для Світлани – чоловіком, для Тараса, Анастасії та Остапа – батьком, а для Тебе, Господи – рабом Твоїм, якого Ти покликав до Себе.

Отче наш! Все добре походить від Тебе. Ти створив нас, давши кожному із нас душу і тіло. Ти даєш нам особливі обдарування, так, як Ти дав великий талант поета нашому брату, що упокоївся у Христі, – Степану Сапеляку, так як Ти обдарував нашого Кобзаря – Тараса Шевченка, так, як Ти обдарував і поетів, що записували Твоє Слово – Ісаю і Єремію, Давида та Соломона, так, як Ти обдарував богонатхнених письменників Нового Заповіту: Івана і Луку, Павла і Петра... А головне, що через Своє Слово Ти дав і усім цим поетам, і нашому покійному брату Степану – ДАР ВІРИ.

Дорогий Господь! Наше життя нелегке через наш гріх, ми відділені від Тебе через гріх, отже Ти милостиво посилаєш Святого Духа в наші серця, щоб ми пізнали Єдиного Спасителя – Ісуса Христа, Який віддав Своє життя за нас. А належної години Ти кличеш нас до Себе – із цього дочасного світу до вічної радості із Тобою.

Ми дякуємо Тобі за те, що Ти упокоїв свого слугу Степана у вірі. І тому ми можемо мати певність, що душа Степана перебуває з Тобою, очікуючи воскресіння тіла під час Другого приходу Ісуса Христа. І ми маємо певну надію, що душа Степана очікує зустрічі з усіма, хто любить і його самого, і Тебе, Отче.

Але, Господи, ми просимо простити нам наші гріхи і провини. І прости, що нам важко радіти, бо сумуємо за Степаном, бо кожному із нас сьогодні не вистачає друга чи брата у Христі, поета і громадянина, батька, чоловіка, сина...

Ми просимо покріпити нас всіх: і тих, хто прийшов сьогодні на цей вечір пам'яті Степана Сапеляка, і тих, хто не зміг прийти, але сумує дома чи в іншому місці. Нам може здаватися, що, втративши Степана, ми втратили так багато, що цю втрату нічим і ніким не можна замінити. Але, Господи, ми просимо, щоб Ти Своєю присутністю доповнив те, що ми втратили. Ми просимо потішити рідних і друзів, і в цей день, коли ми згадуємо Степана Сапеляка у 40-кові днини з часу, коли він упокоївся, у цей день, коли ми святкуємо Шевченківські дні, ми просимо, щоб Ти й надалі благословляв нашу Україну і наше місто вірними синами й доньками, великими поетами, а головне – Твоїми синам й доньками у Христі.

В Ім'я Ісуса. Амінь!

9 березня 2012 року.

Віктор Хаустов, пастир Громади „ВСІХ СВЯТИХ” Української Лютеранської Церкви, місто Харків.

Відкриття вечора пам'яті Степана Сапеляка молитвою в День його сороковин 9 березня 2012 року в залі спілки письменників

Вечір пам'яті Степана Сапеляка в День його сороковин 9 березня 2012 року в залі спілки письменників