Біблія за рік на сьогодні |
||||
|
||||
|
||||
4 липня: 2Царів 23:31-25:30, Дії 22:17-23:10, Псалом 2:1-12 (РСП, NIV: 2:1-12), Приповісті 18:13 Дії 22:17-23:10: 22:17 І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я, Ніколя Пуссен (1594-1665). Видіння Святого Павла. 18 і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене... 19 А я відказав: Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе. 20 А коли лилась кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив... Аттрибутується Luigi Garzi (1638–1721). Каменування Степана. 21 Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган! 22 І аж до слова цього його слухали. Аж ось піднесли вони голос свій, гукаючи: Геть такого з землі, бо жити йому не годиться!... 23 І як вони верещали, і одежу шпурляли, і кидали порох у повітря, Гюстав Доре (1832-1863). Павло на сходах в храм перед натовпом. 24 то звелів тисяцький у фортецю його відвести, і звелів бичуванням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали. 25 І як його розтягли для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: Хіба бичувати дозволено вам громадянина римського та ще й незасудженого? 26 Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідомив, говорячи: Що хочеш робити? Бож римлянин цей чоловік! 27 Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: Скажи мені, чи ти римлянин? А він: Так! відказав. Julius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872)/ Ілюстрація до Дій 22. 28 Відповів на те тисяцький: За великі гроші громадянство оце я набув... А Павло відказав: А я в нім і родився! 29 І відступили негайно від нього оті, що хотіли допитувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той римлянин, і що він ізв'язав був його. 30 А другого дня, бажавши довідатись правди, у чому юдеї його оскаржають, він звільнив його та звелів, щоб зібралися первосвященики та ввесь синедріон. І він вивів Павла, і поставив його перед ними. Хосе де Рібера (1591-1652). Святий Павло (1632). 23:1 І вп'явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі-браття, я аж по сьогоднішній день жив для Бога всім добрим сумлінням! 2 Але первосвященик Ананій звелів тим, що стояли при ньому, щоб били його по устах. 3 Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена... Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, наказуєш бити мене проти Закону? Pompeo Giralamo Batoni (1708-1787). Святий Павло. 4 А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові лихословиш? 5 І промовив Павло: Не знав я, брати, що то первосвященик. Бо написано: На начальника люду твого не лихослов. 6 І Павло, спостерігши, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у синедріоні: Мужі-браття, я фарисей, і син фарисея. За надію на воскресення мертвих мене судять! The Sanhedrin in session from an 1883 encyclopedia 7 Якже він це промовив, колотнеча постала поміж саддукеями та фарисеями, і розділилась юрба. 8 Саддукеї бо твердять, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, фарисеї ж оце визнають. 9 І галас великий зчинився. А деякі книжники, із фарисейської групи, уставши, почали сперечатися, кажучи: У чоловікові цьому ми жадного лиха не знаходимо! А коли промовляв Дух до нього, чи Ангол, не противмося Богові. Павло заарештований. Книжкова ілюстрація. 10 А коли колотнеча велика зчинилась, то тисяцький, боячись, щоб Павла не роздерли, звелів воякам увійти та забрати його з-поміж них, і відвести в фортецю.
Псалом 2:1-12: Хлудовська Псалтир (бл.850 по Христу, копія 13 ст, Новгород). Цар Давид пише псалми та Ілюстрація до 2-го псалма. 1 Чого то племена бунтують, а народи задумують марне? 2 Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця: 3 Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута! 4 Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє! 5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді: 6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою. Хлудовська Псалтир (бл.850 по Христу, копія 13 ст, Новгород). Ілюстрація до 9-го псалма. 7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. 8 Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі! 9 Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський... 10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі: Ілюстрація до Псалтиря з The Rothschild Miscellany (книжкова єврейська ілюстрація бл.1479р.) 11 Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням! 12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!
Приповісті 18:13: Eduard Theodor Ritter von Grützner (1846-1925). Фальстаф. 13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому! John George Brown (1831-1913). Сварка.
2Царів 23:31-25:30: 23:31 Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни. Гійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Єгоахаз. 32 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили його батьки. 33 І фараон Нехо зв'язав його в Рівлі, в гаматському краї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав кару на цей край, сто талантів срібла та талант золота. 34 А царем настановив фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там. 35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на Край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо. Мапа подій 2-ї книги Царів. 36 Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми. 37 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили батьки його. Генеалогія 5-ти останніх царів Юдеї. 24:1 За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, та потому збунтувався на нього. 2 А Господь послав на нього орди халдеїв, і орди сирійські, і орди моавські, та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб вигубити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків. 3 Тільки на наказ Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що він робив, 4 а також за неповинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим неповинною кров'ю; і не хотів Господь простити. Гійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Ел'яким чи Єгояким. 5 А решта Єгоякимових діл, та все, що він робив, ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів. 6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхін. 7 І більше вже не виходив єгипетський цар зо свого краю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефрату, усе, що належало єгипетському цареві. 8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Нехушта, дочка Елнатана, з Єрусалиму. 9 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив його батько. Гійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Єгоякін. 10 Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора, царя вавилонського, і місто попало в облогу. 11 І прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, на місто, а його раби облягали його. 12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання. 13 І позабирав він звідти всі скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і повідрубував всі золоті речі, які поробив був Соломон, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь. 14 І повиводив він увесь Єрусалим, і всіх князів, і всіх лицарів військових, десять тисяч пішло до неволі, і всіх теслів та ковалів. Не позоставив нікого, окрім нужденного народу Краю... Eduard Bendemann (1811-1889). Депортація євреїв до Вавилону. 15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та цареву матір, і царських жінок, і його євнухів, і видатних у Краї, усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавилону. 16 І всіх військових, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх лицарів, що займалися війною, вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону. 17 А царем настановив вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і перемінив ім'я його на Седекію. 18 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії з Лівни. 19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким. Гійом Руйє (1518–1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Седекія. 20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя. 25:1 І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо. 2 І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії. Juan de la Corte (1597-1660). Облога Єрусалиму. 3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю. 4 І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ. 5 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього. Наказ осліпити Седекію. Illustration for Harmsworth History of the World (1907). 6 І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив. 7 А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону... Гюстав Доре (1832-1883). Вбивство синів Седекії на його очах вавілонянами. 8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя. 9 І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем. William Brassey Hole (1846-1917). Зруйнування Єрусалиму. 10 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі. 11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі. Джеймс Тіссо (1836-1902). Зруйнування Єрусалиму та взяття євреїв до полону до Вавилону. 12 А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників. 13 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону. 14 І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали. 15 І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі. Джеймс Тіссо (1836-1902). Вавілоняни руйнують мідяні стовпи. 16 Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей! 17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само. 18 І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога. Вавилонський полон. Ілюстрація. Ліногравюра товариства ПРОВІДЕНС (?) 19 А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті. 20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли. Вавилонський полон. Гравюра на дереві з Німецької Біблії. 21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі. 22 А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина. 23 І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди. Печатка Ґедалії (близько 587 року до Христа) Знайдена 1935 року. 24 І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре! 25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі. 26 І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв. 27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення. Цар Вавілону змилувався над Єгоякимом. Гравюра на дереві, публікація 1886 року. 28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні. 29 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя. 30 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя. |