BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:1321b9684c5d0ea496fc2cca3dc4d13a
CATEGORIES:Церковне свято (офіційне)
SUMMARY:П'ЯТИДЕСЯТНИЦЯ
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:8 червня 2014р.: &nbsp;П'ЯТИДЕСЯТНИЦЯ і Біблії\n\n\n1 Коли ж почався день П
 'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.&nbsp;2 І нагло зчинився
  шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де 
 сиділи вони.&nbsp;3 І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й н
 а кожному з них по одному осів.&nbsp;4 Усі ж вони сповнились Духом Святим, 
 і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.&nbsp;5 Перебув
 али ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.&nbsp;6 
 А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо к
 ожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...&nbsp;7 У
 сі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не гал
 ілеяни всі ці, що говорять?&nbsp;8 Як же кожен із нас чує свою власну мову,
  що ми в ній народились?&nbsp;9 Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканц
 і Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,&nbsp;10 і Фріґії та Памфі
 лії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,&nbsp;11 юдеї
  й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі ді
 ла Божі мовами нашими!&nbsp;12 І всі не виходили з дива, і безрадні були, і
  говорили один до одного: Що ж то статися має?&nbsp;13 А інші казали глузую
 чи: Вони повпивались вином молодим!&nbsp;14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма,
  свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалим
 у! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!&nbsp;15 Бо не п'яні 
 вони, як ви думаєте, бо третя година дня,&nbsp;16 а це те, що пророк Йоіл п
 ередрік:&nbsp;17 І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа
  Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки 
 ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.18 І на раб
 ів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророк
 увати вони будуть!&nbsp;19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці зн
 амена: кров, і огонь, і куряву диму.&nbsp;20 Переміниться сонце на темряву,
  а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!&nb
 sp;21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.&nbsp
 ;22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Й
 ого Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього
  вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,&nbsp;23 Того, що був виданий певно
 ю волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.
 &nbsp;24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його 
 не могла.&nbsp;25 Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очим
 а своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.&nbsp;26 Тому серце мо
 є звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.&nbsp;27 Бо 
 не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тлін
 ня!&nbsp;28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед о
 бличчям Своїм!&nbsp;29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати ва
 м про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас
  аж до цього дня.&nbsp;30 А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою кл
 явся йому посадити на престолі його від плоду його стегон, 31 у передбаченн
 і він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані т
 іло Його не зазнає зотління.&nbsp;32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки
  всі ми!&nbsp;33 А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Д
 уха Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.&nbsp
 ;34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Госп
 одеві моєму: Сядь праворуч Мене,&nbsp;35 доки не покладу Я Твоїх ворогів пі
 дніжком ногам Твоїм!&nbsp;36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, щ
 о і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!&n
 bsp;37 Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та 
 іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?&nbsp;38 А Петро до них 
 каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на
  відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!&nbsp;39 Бо для в
 ас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого 
 б тільки покликав Господь, Бог наш.&nbsp;40 І іншими багатьома словами він 
 засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!41 О
 тож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ
  тисяч зо три!\n\n\nДжерело: Євангеліє Дії 2:1-41\n
DTSTAMP:20260828T183655Z
DTSTART:20140608T000100Z
DTEND:20140608T235900Z
SEQUENCE:0
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR