BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:bf3570913a0275d82e50df76a3b62200 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:6 січня: Буття 13:5-15:21, Матвія 5:27-48,  Псалом 6:1-11 (РСП: 6:1-10 ), Приповісті 1:29-33\n\n\nМатвія 5:27-48:\n\n Карл Генріх Блох (1834- 1900). Нагірна Проповідь.\n\n\n 27 Ви чули, що сказано: Не чини перелю бу.\n\n\n 28 А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадл ивістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.\n\nІван Крамський (183 7-1887). Незнайома.\n\n\n 29 Коли праве око твоє спокушає тебе, його в ибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, ан іж до геєнни все тіло твоє було вкинене.\n\n\n 30 І як правиця твоя сп окушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.\n\nМаттіас Стом ( 1600-1652). Муцій Сцевола в присутності Лаоса Порцени спалює на вогні свою руку.\n\n\n 31 Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.\n\n\n 32 А Я вам кажу, що кожен, хто пускає друж ину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпу щеною побереться, той чинить перелюб.\n\n\n 33 Ще ви чули, що було ста родавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Гос подом.\n\nOle Henrik Benedictus Olrik (1830-1890). Нагі рна Проповідь (фрагмент церкви вівтаря у Копенгагені)\n\n\n\n 34 А Я в ам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;\n\n\n 35 ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;\n\n\n 36 не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинк и ти не можеш учинити білою чи чорною.\n\n\n 37 Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.\n\n\n 38 Ви ч ули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.\n\nJean-Louis-Ernest Meiss onier (1815-1891). Бійка.\n\n\n 39 А Я вам кажу не противитись зл ому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.\n\n\n  40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йо му.\n\n\n 41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.\n\n\n 42 Хто просить у тебе то дай, а хто хоче п озичити в тебе не відвертайсь від нього.\n  \nFerdinand Victor Eu gène Delacroix (1798-1863). Циганка-сирота просить гроші. .\ n\n\n\n 43 Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.\n\n\n 44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте т их, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,\n\n\n 45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ по силає на праведних і на неправедних.\n\n\n 46 Коли бо ви любите тих, х то вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? \n\n\n 47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого ро бите? Чи й погани не чинять отак?\n   \nГенріх Гоффман (1824-1911 ). Портрет Христа в 33 роки. Ludovico Mazzolino (1480-1528). &nbs p;Бог-Отець.\n\n\n 48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!\n\n\n \n\n\nПсалом 6:1-11 (РСП, NIV: 6:1-10):  ;\n\n\n1 Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. На октаву. Пс алом Давидів. (06-2) Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мен і кари в Своїм пересерді!\n\nІван Айвазовський (1817-1900). Буря на морі. А варія корабля.\n\n\n 2 (06-3) Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уз доров мене, Господи, бо тремтять мої кості,\n\n\n 3 (06-4) і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?\n\n\n 4 (06-5) Вернися, о Госп оди, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!\n\n\n5 (06-6) Бож у смерті нема пам'ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?\n\n\n&nbs p;6 (06-7) Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю сліз ьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!... \n Konstantinos Bolan achi (1829-1907). Абардаж.\n\n\n 7 (06-8) Моє око зів'яло з печалі, по старіло через усіх ворогів моїх...\n\n\n 8 (06-9) Відступіться від мен е, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!\n\n\n 9 (06-10 ) Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,\n\n\n 10 (06-11) усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай ве рнуться, і будуть вони посоромлені зараз!\n\nКлод Моне (1840-1928). Ja rdin à Sainte-Adresse\n\n\n \n\n\nПриповісті 1:29-33:\n \nПітер П ауль Рубенс (1577-1640). Падіння Фаетона з Небес..\n\n\n 29 за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,\n\n\n 30 не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!\n\nПітер Пауль Рубенс (157 7-1640). Голова Медузи Горгони.\n\n\n 31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,\n\n\n 32 бо відступств о безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!\n\n\n 33 А х то мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед з лом!\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Діана повертається зполювання.\n\n\ n \n\n\n Буття 13:5-15:21:\n\n\n\n 5 Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.\n\nЖан Франсуа Милл е́ (1814-1875). Пастух з отарю в місячному сяйві.\n\n\n 6 І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не мог ли вони разом пробувати.\n\n\n 7 І сталася сварка поміж пастухами худо би Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеяни н сиділи тоді в Краю.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Отари патріарха.\n\n\n&nb sp;8 І промовив до Лота Аврам: Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня.\n\n \n 9 Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли підеш ліворуч, то я піду праворуч, а як ти праворуч, то піду я ліворуч.\n\ nАвраам та Лот. Вибір пасовиська (книжкова ілюстрація).\n\n\n 10 І зві в Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, як Господній, с адок, як єгипетський край!\n\n\n 11 І Лот вибрав собі всю околицю йорд анську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного.\n\n\n  ;12 Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах о колиці, і наметував аж до Содому.\n\nАвраам та Лот. Вибір пасовиська (книжк ова ілюстрація).\n\n\n 13 А люди содомські були дуже злі та грішні пер ед Господом.\n\n\n 14 І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучивс я із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на півде нь, і на схід, і на захід,\n\n\n 15 бо всю цю землю, яку бачиш, Я її д ам навіки тобі та потомству твоєму.\n \nАвраам біля дубу Мамре. Літогр афія компанії Провіденс 1907р. \n\n\n 16 І вчиню Я потомство твоє , як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то т еж і потомство твоє перелічене буде.\n\n\n 17 Устань, пройдись по Краю вздовж його та вширшки його, бо тобі його дам!\n\n\n 18 І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збу дував там жертівника Господеві.\n\nАвраам приносить жертву після свого покл икання. Літографія компанії Провіденс 1907р.\n\n\n14:1 І сталось за днів Ам рафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, і Т идала, царя Ґоїму,\n\n\n 2 вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевої му, і з царем Белаю, що Цоар тепер.\n\n\n 3 Усі ці зібрались були до д олини Сіддім, вона тепер море Солоне.\n Otto Pilny (1866-1936). Араб у пустелі. \n\n\n 4 Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а року тринадцятого повстали.\n\n\n 5 А року чотирнадцятого прибув Кедо р-Лаомер та царі, що були з ним, і побили Рефаїв в Аштерот-Карнаїмі, і Зузі в у Гамі, і Емів у Шаве-Кір'ятаїмі,\n\n\n 6 і Хорянина в горах Сеїру а ж до Ел-Парану, що він при пустині.\n\nЖан-Леон Жером (1824-1904). Ара бби, які перетинають пустелю\n\n\n 7 І вернулись вони, і прибули до Ен -Мішпату, воно тепер Кадеш, і звоювали всю землю Амалика, а також Аморея, щ о сидів у Хаццон-Тамарі.\n\nFerdinand Victor Eugène Delacroix (17 98-1863). Султан Морокко зі свитою.\n\n\n 8 І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, тепер він Цоар, і вишикува лися з ними на бій у долині Сіддім,\n\n\n 9 із Кедор-Лаомером, царем Е ламу, і Тидалом, царем Ґоїму, і Амрафелом, царем Шинеару, і Арйохом, царем Елласару, чотири царі проти п'ятьох.\n\nFerdinand Victor Eugène Delacr oix (1798-1863). Мороккаеці.\n\n\n 10 А долина Сіддім була повна смоляних ям; і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позост алі повтікали на гору.\n\n\n 11 І взяли вони ввесь маєток Содому й Гом ори, і всю їхню поживу, і пішли.\n\n\n 12 І взяли вони Лота, сина брат а Аврамового, бо пробував у Содомі, і добро його та й пішли.\n\n\n 13 І прийшов був недобиток, та й розповів єврею Аврамові, а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників .\n\nGerard Hoet (1648–1733) and others, published by P. de Hondt in The Ha gue in 1728 Авраам звільняє Лота, доужину та майно.\n\n\n 14 І по чув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.\n \n\n 15 І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску.\n\n\n 16 І вернув ві н усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жін ок та людей.\n\nДірк Баутс (1415-1475). Зустріч Авраама і Мельхіседека (146 4).\n\n\n 17 Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська.\n\n\n 18 А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино . А він був священик Бога Всевишнього.\n\nMaerten van Heemskerck (1498 -1574). Мельхіседек благословляє Авраама. \n\n\n 19 І поблагослов ив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що ст ворив небо й землю.\n\n\n 20 І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього.\n\nWalter R ane (ca.1949). Мельхіседек благословляє Авраама\n\n\n 21 І сказав цар содомський Аврамові: Дай мені людей, а маєток візьми собі.\n\n\n 22 Ав рам же сказав цареві содомському: Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишн ього, Творця неба й землі,\n\n\n 23 що від нитки аж до ремінця сандалі в я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.\ n\n\n 24 Я не хочу нічого, даси тільки те, що слуги поїли, та частину людям, що зо мною ходили: Анер, Ешкол і Мамре, частину свою вони візьмуть.\ n\n\n15:1 По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не б ійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.\n\nБожа обітниця Авр ааму. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 2 А Аврам відізвався: Господи, Господ и, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства ві н Елі-Езер із Дамаску.\n\n\n 3 І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені. \n\n\n 4 І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.\n\n\n 5 І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!\n\nАвраам пов ірив Божій обітниці. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 6 І ввірував Аврам Гос подеві, а Він залічив йому те в праведність.\n\n\n 7 І промовив до ньо го: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щ об став ти спадкоємець її.\n\n\n 8 І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?\n\n\n 9 Він же промовив д о нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і гор лицю, і пташеня голубине.\n\n\n 10 І взяв він для Нього все те, і розс ік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птас тва не розсік.\n\n\n 11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам ві дганяв його.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Авраам відганяє птахів від жертво приношення.\n\n\n 12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на А врама. І ось спадає на нього жах темний, великий.\n\n\n 13 І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.\n\n\n&n bsp;14 Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийду ть з великим маєтком.\n\n\n 15 А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у с тарості добрій похований будеш.\n\n\n 16 А покоління четверте повернет ься сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.\n\nHenry Ossawa Tanner  ;(1859-1937). Авраамів дуб Мамре.\n\n\n 17 І сталось, коли зайшло сонц е й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний пе рейшов поміж тими кусками жертви.\n\n\n 18 І того дня склав Господь за повіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгип ту аж до річки великої, до річки Ефрата:\n\n\n 19 хенеянина, і кенізея нина, і кадмонеянина,\n\n\n 20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеян ина,\n\n\n 21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеяни на. \n\n\n \n\n\n \n DTSTAMP:20260502T130734Z DTSTART:20150106T000000Z DTEND:20150106T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+006 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR