BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:9a2a48294fc7d54c8affca5d52553304 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:13 січня: Буття 28:1-29:35, Матвія 9:18-38,  Псалом 10(11):1-7 (РСП: 1 1:1-7), Приповісті 3:11-12\n\n\nМатвія 9:18-38:\n\n\n 19 І підвівся Іс ус, і пішов услід за ним, також учні Його.\n \nПаоло Веронезе (1528-15 88). Зцілення кровоточивої.\n\n\n 20 І ото одна жінка, що дванадцять л іт хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.\n\n\n 21 Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Й ого, то одужаю.\n\n\n 22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Бу дь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.\n \n\n 23 А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрб у голосільників,\n\nCarl Bloch (1834-1890). Дочка Яїра.\n\n\n 24 то ск азав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.\n\n\ n 25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчин а встала!\n \n William Sidney Mount (1807-1868). Воскресіння дочки Яїра.\n\n\n 26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.\n \n\n 27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричал и й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!\n\n\n 28 І коли Він додом у прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.\n\nПуссен  ;Никола (1594-1665), Зцілення сліпців.\n\n\n 29 Тоді Він доторкнувся д о їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!\n\n\n  ;30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб н іхто не довідавсь про це!\n\n\n 31 А вони відійшли, та й розголосили п ро Нього по всій тій країні.\n            &nb sp; \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Зцілення двох сліпців. Капернаум. \n\n\n 32 Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.\n\n\n 33 І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!\n\nДже ймс Тіссо (1836-1902). Зцілення біснуватого немови.\n\n\n 34 Фари сеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.\n\n\n 35 І обхо див Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царст ва проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.\n\nДжеймс Тісс о (1836-1902). Ісус зцілює багатьох недужих.\n\n\n 36 А як бачив людей , змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.\n\n\n 37 Тоді Він казав Своїм учням: Жнив о справді велике, та робітників мало;\n\n\n 38 тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.\n\n\n \n\n\nПсалом 10( 11):1-7 (РСП: 11:1-7):\n \nSimon Vouet (1590-1649). Давид гр ає на арфі.\n\n\n11:1 Для дириґетна хору. Давидів. Я надіюсь на Господа, як же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору свою, немов птах?\n\n\n&nbs p;2 Бо ось, нечестиві натягують лука, міцно ставлять стрілу свою на тятиву, щоб у темряві до простосердих стріляти...\n\n\n 3 Як основи зруйнован о, що тоді праведний зробить?\n\n\n 4 Господь у святім Своїм храмі, Го сподь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують лю дських синів!\n\nФрансіско де Сурбаран (1598-1664). Бог-Отець.\n\n\n 5 Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, не навидить душа Його!\n\n\n 6 Він спустить дощем на безбожних горюче вуг ілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.\n\nJohn Marti n (1789-1854). Загибель Содому.\n\n\n 7 Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!\n\n\n \n\n\nПриповіст і 3:11-12:\n\nAlbrecht Anker (1831-1910). Шкільні екзамени.\n\n\n 11 М ій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем ,\n\n\n 12 бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!\n\nCharles Frederic Ulrich (1858-1908). У школі.\n\n\n \n\n\nБут тя 28:1-29:35:\n\n\n28:1 І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і нак азав йому та й промовив: Не бери жінки з дочок ханаанських.\n\nGerrit Wille msz Horst (1612–1652). Ісак благословляє Якова.\n\n\n 2 Устань, п іди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.\n\n\n 3 А Бог Вс емогутній поблагословить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, і ти с танеш громадою народів.\n\n\n 4 І дасть тобі благословення Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові.\n\nВтеча Якова від Ісава. Візантий ська мозаїка кафедрального собору в Монреалі (Сіцилія) 12-13 століття.\n\n\ n 5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана , сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.\n\n\n&n bsp;6 І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: Не бери жінки з дочок ханаанських,\n\n\n 7 і що послухався Яків батька св ого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.\n\n\n 8 І побач ив Ісав, що дочки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,\n\n\n  9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового , сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.\n\n\n 10 І вийшов Яків і з Беер-Шеви, і пішов до Харану.\n\nFrans Francken III (1607–1667). Сон Якова.\n\n\n 11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо с онце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.\n\n\n 12 І снилось йому, ось драбина поставлен а на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили п о ній.\n\n\n 13 І ото Господь став на ній і промовив: Я Господь, Бог А враама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі т а нащадкам твоїм.\n\nБартоломе́ Есте́бан Мурільо (1617-1682). Дра бина Якова.\n\n\n 14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І пошир ишся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословляться в тобі та в нащадках твоїх всі племена землі.\n\n\n 15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я сказав був тобі.\n\n\n 16 І п рокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав!\n\n\n 17 І злякався він і сказав: Яке стра шне оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна.\n\n\n 1 8 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і п оставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.\n\nMichael Leo pold Lukas Willmann (1630–1706). Драбина Якова.\n\n\n 1 9 І назвав він ім'я тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.\n\n\n 20 І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти т а одежу вдягнутись,\n\n\n 21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом,\n\n\n 22 і цей камінь, що я поставив за п ам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини , дам десятину Тобі!\n\nЯків ставить пам'ятник на ознаку видіння. Картка лі тографічної компанії Провіденс. (бл.1910р.).\n\n\n29:1 І зібрався Яків, і п ішов до краю синів Кедему.\n\n\n 2 І побачив, аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.\n\n\n 3 І збирались туди всі ста да, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали к аменя на отвір криниці знов на його місце.\n\n\n 4 І сказав до пастухі в Яків: Браття мої, звідкіля ви? А ті відказали: Ми з Харану.\n\nGiuseppe&n bsp;Cesari (1568-1640). Яків та Рахіль біля джерела.\n\n\n5 І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо.\n\n\n 6 І ска зав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. А ось Рахіль, дочка його, пр иходить з отарою.\n\n\n 7 І сказав: Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть.\n\n\n 8 А вони відказали: Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, тоді понапуваємо отару.\n\n\n 9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.\n\n\n&nb sp;10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері , то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лаван а, брата матері своєї.\n \nJoseph von Führich (1800-1876). Зустрі ч Якова з Рахіллю.\n\n\n 11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій гол ос, і заплакав...\n\n\n 12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її , і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...\n\nРафа ель Санті (1483-1520). Яків зустрічає Рахіль.\n\n\n 13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.\n\n\n 14 І промовив до нього Лаван: Попр авді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу.\n\n\n 1 5 І сказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мен і даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі?\n Мауриций Готтлиб (1856-1879 ). Рахіль.\n\n\n 16 А в Лавана було дві дочки: ім'я старшій Лія, а ім' я молодшій Рахіль.\n\n\n17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного ст ану та вродливого вигляду.\n\nДа́нте Габріель Россе́тті (1828-1882). Р ахіль та Лія.\n\n\n 18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.\n\n\n 19 І промовив Ла ван: Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Си ди ж зо мною!\n\n\n 20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через л юбов його до неї були в його очах, як кілька днів.\n\n\n 21 І сказав Я ків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду!\n\nWilliam Dyce (1806–1864). Яків та Рахіль.\n\n\n 22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.\n\n\n 23 І стало ся ввечері, і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із н ею зійшовся.\n\n\n 24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.\n\n\n 25 А вранці виявилося, що то була Лі я! І промовив Яків до Лавана: Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працю вав я в тебе? Нащо ж обманив ти мене?\n\n\n\nЯків Рахіль та Лія. Невідомий художникєвропейської школи.\n\n\n 26 А Лаван відказав: У нашій місцево сті не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.\n\n\n 27 Вип овни тиждень для цієї, і буде дана тобі також та, за працю, що будеш працюв ати в мене ще сім літ других.\n\n\n 28 І зробив Яків так, і виповнив т иждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.\n\nH endrick Jansz ter Brugghen  (1588-1629). Виявлення обману Лавана.  \n\n\n 29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю сво ю, дав їй за невільницю.\n\n\n 30 І прийшов він також до Рахілі, і пок охав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.\n\ n\n 31 І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.\n\n\n 32 І завагітніла Лія, і сина породила, і н азвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!\n\nMary Cassatt (1844-1926). Луїза годує свою дитину.\n\n\n 33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказа ла: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього. І назвала йме ння йому: Симеон.\n\n\n 34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і с казала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох си нів породила йому. Тому й назвала ім'я йому: Левій.\n\n\n 35 І завагіт ніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тим разом я буду хвалити Господа! Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.\n \nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Дебора Кіт із дітьми.\n DTSTAMP:20260506T012822Z DTSTART:20150113T000000Z DTEND:20150113T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+013 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR