BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:70ffcdb3d994766ed3aff9e2f35fc962 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:22 січня: Буття 44:1-45:28, Матвія 14:13-36,  Псалом 17(18):18-51 (РСП : 18:37-50), Приповісті 4:11-13\n\n\nМатвія 14:13-36:\n\nEdward Armitage (1 817-1896). Ісус кличе учнів.\n\n\n 13 Як Ісус те почув, Він відплив зв ідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пі шки за Ним.\n\n\n 14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і з милосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.\n\n\n 15 А коли наста в вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і годин а вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи соб і.\n\n\n 16 А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви !\n\nJoachim Patenier (c.1480-1524), Нагодування 5000 голодних.\n\n\n& nbsp;17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві ри бі.\n\n\n 18 А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.\n\n\n 19 І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, сп оглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні наро дові.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Нагодування 5000 голодних.\n\ n\n 20 І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадц ятеро повних кошів...\n\n\n 21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.\n\n\n 22 І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.\n\n\n  ;23 Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус молиться на са моті. \n\n\n 24 А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.\n\n\n 25 А о четвертій сторожі ні чній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.\n\n\n 26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони з акричали...\n\n\n 27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтес ь, це Я, не лякайтесь!\n     \nДжеймс Тіссо (1836-1902) . Ісус йде по морю. Петро йде по воді.\n\n\n 28 Петро ж відповів і ска зав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.\n\n\n&n bsp;29 А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді , і пішов до Ісуса.\n\n\n 30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зача в потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...\n\nІван Айвазовський (1817-1 900). Петро починає потопати, йдучи по воді (фрагмент).\n\n\n 31 І зар аз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумн ився?\n\n\n 32 Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула. \n\nHen ry Newell Cady (1849-1935). Хвилі.\n\n\n 33 А приявні в човні вкл онились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!\n\n\n 34 Перепливши ж в они, прибули в землю Генісаретську.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус зцілю є хворих біля моря.\n\n\n 35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сп овістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.\n\n\n 3 6 І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.\n\n\n \n\n\nПсалом. 17(18):37-51 (РСП: 18 :37-50):\n\nEugène Burnand (1850-1921). Втеча Карла Сміливого.\n\ n\n 37 (018-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся , аж поки не винищу їх,\n\n\n 38 (018-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!\n\n\n 39 (018-40) Ти ж для бою ме не підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.\n\n\n 40 (018- 41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх !\n\nБенджамін Уест (1738-1820). Втеча Олександра ІІІ Шотландського.\n\n\n& nbsp;41 (018-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.\n\n\n 42 (018-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, я к болото на вулицях, їх потопчу!\n\n\n 43 (018-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!\n\n\n 44 (018-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,\n\n\n 45 (018-46) в'януть чужинці і тремтя ть у твердинях своїх...\n\nFrancisco Pradilla Ortiz (1848-1921). Здача Гранади Мухамедом ХІІ Ізабеллі та Фердінанду.\n\n\n 46 (018-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звел ичиться,\n\n\n 47 (018-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,\n\n\n 48 (018-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти зве личив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!\n\nFrancisc o Pradilla Ortiz (1848-1921). Скорбота длньї Хуани над труною її чолов іка.\n\n\n 49 (018-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Й менню Твоєму співаю!\n\n\n 50 (018-51) Ти Своєму цареві спасіння побіл ьшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки .\n\n\n \n\n\nПриповісті 4:11-13:\n\nГюстав Доре (1832-1883). Цар Соло мон.\n\n\n 11 дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:\n\n\n 12 коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжи ш не спіткнешся!\n\n\n 13 Міцно тримайся напучування, не лишай, його с тережи, воно бо життя твоє!\n\n\n \n\n\nБуття 44:1-45:28:\n\n\n44:1 І наказав він тому, що над домом його, говорячи: Понаповнюй мішки цих людей ї жею, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного до отвору мішка й ого.\n\n\n 2 А чашу мою, чашу срібну, поклади до отвору мішка наймолод шого, та срібло за хліб його. І зробив той за словом Йосиповим, яке він ска зав був.\n\n\n 3 Розвиднилось рано вранці, і люди ці були відпущені, в они та їхні осли.\n\nВильгельм Котарбинский (1848-1921). Східна сцена. \n\n\n 4 Вони вийшли з міста, ще не віддалилися, а Йосип сказав до тог о, що над домом його: Устань, побіжи за тими людьми, і дожени їх, та й скаж и їм: Нащо ви заплатили злом за добро?\n\n\n 5 Хіба це не та чаша, що з неї п'є пан мій, і він, ворожачи, ворожить нею? І зле ви зробили, що вчин или таке.\n\n\n 6 І той їх догнав, і сказав їм ті слова.\n \nClae s Corneliszoon Moeyaert (1592–1655). Пошуки чаші.\n\n\n 7 А вони відка зали йому: Нащо пан мій говорить отакі то слова? Далеке рабам твоїм, щоб зр обити таку річ...\n\n\n 8 Таж срібло, що знайшли ми в отворах наших мі шків, ми вернули тобі з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана тв ого срібло чи золото?\n\n\n 9 У кого із рабів твоїх вона, чаша, буде з найдена, то помре він, а також ми станемо рабами моєму панові.\n \nДже ймс Тіссо (1836-1902). Знайдення чаші.\n\n\n 10 А той відказав: Тож те пер, як ви сказали, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той ста не мені за раба, а ви будете чисті.\n\n\n 11 І поспішно поспускали вон и кожен свого мішка на землю. І порозв'язували кожен мішка свого.\n\nОлекса ндр Іванов (1806-1858). Знайдення чаші.\n\n\n 12 І став він шукати. Ро зпочав від найстаршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку Вені яминовім!\n \nОлександр Іванов (1806-1858). Знайдення чаші.\n\n\n  ;13 І пороздирали вони свою одіж!... І кожен нав'ючив осла свого, і вернули сь до міста.\n\n\n 14 І ввійшли Юда й брати його до дому Йосипа, а він ще був там. І попадали вони перед лицем його на землю.\n\n\n\n 15 І с казав до них Йосип: Що це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що сп равді відгадає такий муж, як я?\n\n\n 16 А Юда промовив: Що ми скажемо панові моєму? Що будемо говорити? Чим виправдаємось? Бог знайшов провину т воїх рабів! Ось ми раби панові моєму, і ми, і той, що в руці його була знай дена чаша. \n\n\n 17 А Йосип відказав: Далеке мені, щоб зробити о це. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, він буде мені за раба! А ви йдіть із миром до вашого батька.\n\n\n 18 І приступив до нього Юда та й промовив: О мій пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і н ехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.\n\n\n 1 9 Пан мій запитав був рабів своїх, говорячи: Чи є в вас батько або брат?\n\ nІсторія з чашею. Morgan Bible (бл.1240 рік).\n\n\n 20 І сказали ми до пана мого: Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат й ого вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.\n\n\n& nbsp;21 А ти був сказав своїм рабам: Зведіть до мене його, і нехай я кину с воїм оком на нього. \n\n\n 22 І сказали ми до пана мого: Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той. \n\n\n 23 А ти сказав своїм рабам: Коли не зійде з вами наймолодший ва ш брат, не побачите більше лиця мого.\n\n\n 24 І сталося, коли ми зійш ли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого па на.\n\nArent de Gelder (1645-1727). Юда говорить з Йосипом..\n\n\n&nbs p;25 А батько наш сказав: Верніться, купіть нам трохи їжі.\n\n\n 26 А ми відказали: Не можемо зійти.\n\n\n 27 І сказав до нас раб твій, наш батько: Ви знаєте, що двох була породила мені жінка моя.\n\n\n 28 Та п ішов від мене один, і я сказав: справді, дійсно розшарпаний він... І я не б ачив його аж дотепер.\n\n\n 29 А заберете ви також цього від мене, і с піткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу.\n \nД жеймс Тіссо (1836-1902). Юда говорить з Йосипом.\n\n\n 30 А тепер , коли я прийду до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, а душа його зв'язана з душею тією,\n\n\n 31 То станеться, коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба твого, нашого бать ка, у смутку до шеолу...\n\n\n 32 Бо раб твій поручився за юнака батьк ові своєму, кажучи: Коли я не приведу його до тебе, то згрішу перед батьком своїм на всі дні!\n\n\n 33 А тепер нехай же сяде твій раб замість тог о юнака за раба панові моєму. А юнак нехай іде з своїми братами!...\n\n\n&n bsp;34 Бо як я прийду до батька свого, а юнака зо мною нема? Щоб не побачит и мені того нещастя, що спіткає мого батька.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902).&n bsp;Йосип відкоивається своїм братам.\n\n\n45:1 І не міг Йосип здержатися п ри всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.\n\n\n 2 І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.\n\n\n  3 І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...\n\n\n&nb sp;4 А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшл и, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...&nb sp;\n\nFrançois Pascal Simon, Baron Gérard (1770-1837). Йосип впізнани й братами.\n\n\n 5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших оч ах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживленн я.\n\n\n 6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.\n\n\n 7 І послав мене Бог перед вами зробити для ва с, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике чис ло спасених.\n\n\n 8 І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бо г. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володар ем усього краю єгипетського.\n \nJean-Charles Tardieu (1765-1830) . Йосип впізнаний братами. \n 9 Поспішіть, і йдіть до батька мого , та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.\n\n\n 10 І осядь у землі Ґош ен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.\n\n\n 11 І прогодую тебе там, б о голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє. \n\n\n 12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.\n\n\n 13 І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого ба тька сюди.\n \n Giovanni Battista Gaulli (1639-1709). Й осип впізнаний братами. \n\n\n 14 І впав він на шию Веніямину, бр атові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...\n\n\n 15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому говорили бр ати його з ним.\n\n\n 16 І розголошено в домі фараоновім чутку, говоря чи: Прийшли Йосипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах йог о рабів.\n\n\n 17 І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зро біть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанськ ого.\n\n\n 18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до м ене, а я дам вам добра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.\n&nbs p;\nPeter von Cornelius (1783-1867). Йосип відкривається братам.\n\n\n  19 А ти одержав наказа сказати: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетськ ого краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.\n\n\n 20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.\n\n\n 21 І зробили так Ізраїлеві с ини. А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.\n\n \n 22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотн і срібла та п'ять перемін одежі.\n\n\n 23 А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.\n\n\n 24 І відпус тив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дор озі!\n\n\n 25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Кра ю, до Якова, батька свого.\n\nFrancisco de Zurbarán (1598-1664). Яків. \n\n\n 26 І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...\ n\n\n 27 І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них . І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова , їхнього батька.\n\n\n 28 І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!\n\n\n \n\n\n \n DTSTAMP:20260519T141837Z DTSTART:20150122T000000Z DTEND:20150122T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+022 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR