BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:4c48da319aef9da41896d578b60ffa99 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:23 січня: Буття 46:1-47:31, Матвія 15:1-28,  Псалом 18(19):1-15 (РСП: 19:1-14), Приповісті 4:14-19\n\n\nМатвія 15:1-28:\n \nGuido Reni (1575-1642). Святий Матвій під натхненням ангола.\n\n\n15:1 Тоді до Ісуса п рийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:\n\n\n 2 Чого Твої уч ні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб спожива ють.\n\n\n 3 А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Б ожу заповідь ради передання вашого?\n\n\n 4 Бо Бог заповів: Шануй бать ка та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.\n\n\n& nbsp;5 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скориста тись від мене хотіли, то дар Богові,\n\n\n 6 то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Бо же Слово.\n \nErnst Zimmermann (1898-1966) Ісус і фарисеї. \n\n\n  7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:\n\n\n 8 Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!\n\n\n 9 Т а однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...\n\n\ n 10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумій те!\n\n\n 11 Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що ви ходить із уст, те людину сквернить.\n\n\n 12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?\n\ n\n 13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мі й Небесний, буде вирвана з коренем.\n\n\n\nПітер Брейгель Старший (близько 1525-1569). Сліпі (1568).\n\n\n 14 Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...\n\n\n&nbs p;15 А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.\n\n\n 1 6 А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?\n\n\n 17 Чи ж ви не ро зумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходи ть?\n\n\n 18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоган ює людину.\n\n\n 19 Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перел юби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.\n\n\n 20 О це те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!\ n\n\n 21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські .\n \nAnnibale Carracci (1560-1609). Ісус і жінка-хананеянка.\n\n \n 22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосил а до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжк о дочку мою мучить!\n\n\n 23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Йо го, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за на ми!\n\n\n 24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок заги нулих дому Ізраїлевого... \n\n\n\nJean Germain Drouais (1763-1788 ). Ісус, учні та жінка-хананеянка.\n\n\n 25 А вона, підійшовши, уклони лась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!\n\n\n 26 А Він відпові в і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...\n\n\n  27 Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спада ють зо столу їхніх панів. \nJacopo d'Antonio Negretti (вперше зга даний 1510- помер 1528). Ісус і жінка-хананеянка.\n\n\n 28 Тоді відпов ів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хоче ш! І тієї години дочка її видужала.\n\n\n \n\n\n Псалом 18(19):1- 15 (РСП: 19:1-14):\n \nІ.К.Айвазовський (1817-1900). Італійс ький пейзаж (1859).\n\n\n19:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (019-2) Н ебо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.\n\nАрхип Куїнджі (1842-1910). Місячна ніч на Дніпрі.\n\n\n2 (019-3) Оповіщує день дн еві слово, а ніч ночі показує думку,\n\n\n3 (019-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,\n \nChristian Ernst Bernhard Morgenster n (1805-1867). Романтичний пейзаж (1863)\n4 (019-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета пост авив у них,\n5 (019-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдах ину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!\n \nТома с Коул (1801-1848). Романтичний пейзаж з руїнами (1832-36).\n\n\n6 (019-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.\n\nІ.К.Айвазовський (1817-1900). Млин на Україні.\n\n\n7 ( 019-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певн е, воно недосвідченого умудряє.\n \nHall Groat II (Modern American). О рнаментована Біблія.\n\n\n8 (019-9) Справедливі Господні накази, бо серце в они звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.\n\nВінсент Ван Гог (1853-1890). Натюрмор з Біблією та романом Еміля Золя.\n9 (019-10) Стр ах Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедл иві всі разом,\n\nМатіас Стом (1500-1552). Жінка при свічці рахує монети.\n 10 (019-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солод ші за мед і за сік щільниковий,\n\nChristian Ernst Bernhard Morge nstern (1805-1867). Надвечірній пейзаж.\n\n\n11 (019-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.\n12 (019-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,\n\nТомас Коул (1801-1848). Покинуте місце (1837).\n\n\n13 (019-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай н е панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буд у очищений.\n14 (019-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!\n \ nТомас Коул (1801-1848). Минуле (1838).\n\n\n \n\n\nПриповісті 4:14-19 :\n \nПітер Брейгель Старший (1525-1569). Селяни і гпіздо розбійників (1568).\n\n\n 14 На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих ,\n\n\n 15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,\n\n\n&nbs p;16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не з роблять кому, щоб спіткнувся!... \nDavid Vinckboons (1576-1632 ). Пейзаж з грабунком.\n\n\n 17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино граб ежу попивають.\n \nChristian Ernst Bernhard Morgenstern  ;(1805-1867). Пейзаж з порогами.\n\n\n 18 А путь праведних ніби те сві тло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!\n \nChrist ian Ernst Bernhard Morgenstern (1805-1867). Пейзаж із дорого ю.\n\n\n 19 Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнут ься...\n\n\n \n\n\nБуття 46:1-47:31:\n\n\n46:1 І вирушив Ізраїль, і вс е, що його, і прибув до Беер-Шеви, і приніс жертви Богові батька свого Ісак а.\n\nFrancisco de Zurbarán (1598-1664). Яків.\n\n\n2 І промовив Бог д о Ізраїля в нічному видінні, і сказав: Якове, Якове! А той відказав: Ось я! \n\n\n 3 І сказав Він: Я Той Бог, Бог батька твого. Не бійся зійти до Єгипту, бо Я вчиню тебе там великим народом.\n\n\n 4 Я зійду з тобою д о Єгипту, і Я також, виводячи, виведу тебе, а Йосип закриє рукою своєю очі твої.\n\n\n 5 І встав Яків з Беер-Шеви. І повезли Ізраїлеві сини свого батька Якова, і дітей своїх, і жінок своїх возами, що послав фараон, щоб п ривезти його.\n\n\n 6 І взяли вони стада свої, і маєток свій, що набул и в землі ханаанській, і прибули до Єгипту Яків та ввесь рід його з ним.\n\ n\n 7 Він привів із собою до Єгипту синів своїх, і синів своїх синів з собою, дочок своїх, і дочок синів своїх, і ввесь рід свій.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Яків з родиною переселяється до Єгипту. \n\n\n  8 А оце ймення синів Ізраїлевих, що прибули до Єгипту: Яків та сини його: п ерворідний Яковів Рувим.\n\n\n 9 І сини Рувимові: Ханох, і Паллу, і Хе црон, і Кармі.\n\n\n 10 І сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхі н, і Цохар, і Саул, син ханаанеянки.\n\n\n 11 І сини Левієві: Ґершон, Кегат і Мерарі.\n\n\n 12 І сини Юдині: Ер, і Онан, і Шела, і Перец, і Зерах. І вмер Ер і Онан у ханаанській землі. А сини Перецеві були: Хецрон і Хамул.\n\n\n 13 І сини Іссахарові: Тола, і Цувва, і Йов, і Шимрон.\n\ n\n 14 І сини Завулонові: Серед, і Елон, і Яхлеїл.\n\n\n 15 Оце с ини Ліїні, що вродила вона Якову в Падані арамейськім, та дочку його Діну. Усіх душ синів його й дочок його тридцять три.\nЯків з родиною переселяєтьс я до Єгипту. Книжклва ілюстрація.\n\n\n 16 І сини Ґадові: Ціфйон, і Ха ґґі, Шуні, і Ецбон, Ері, і Ароді, і Ар'їлі.\n\n\n 17 І сини Асирові: Ї мна, і Їшва, і Їшві, і Верія, і Сірах, сестра їх. І сини Верії: Хевер і Мал кіїл.\n\n\n 18 Оце сини Зілпи, що Лаван був дав її своїй дочці Лії, а вона вродила їх Якову, шістнадцять душ.\n\n\n 19 Сини Рахілі, жінки Як ова: Йосип і Веніямин.\n\n\n 20 І вродилися Йосипові в єгипетськім кра ї Манасія та Єфрем, що їх уродила йому Оснат, дочка Поті-Фера, жерця Ону.\n \n\n 21 І сини Веніяминові: Бела, і Бехер, і Ашбел, Ґера, і Нааман, Ех і, і Рош, Муппім, і Хуппім, і Ард.\n\n\n 22 Оце сини Рахілині, що врод илися Якову, усіх душ чотирнадцять.\n\n\n 23 І сини Данові: Хушім.\n\n \n 24 І сини Нефталимові: Яхсеїл, і Ґуні, і Єцер, і Шіллем.\n\n\n  ;25 Оце сини Білги, що її Лаван дав був своїй дочці Рахілі. І вона породила їх Якову, усіх душ сім.\n\nЯків з родиною переселяється до Єгипту. Книжклв а ілюстрація.\n\n\n 26 Усіх душ, що прийшли з Яковом в Єгипет, що похо дять із стегон його, окрім жінок синів Якова, усіх душ шістдесят і шість.\n \n\n 27 А сини Йосипа, що народилися йому в Єгипті, дві душі. Усіх душ дому Якова, що прийшли були до Єгипту, сімдесят.\n\n\n 28 І послав ві н перед собою Юду до Йосипа, щоб показував перед ним дорогу до Ґошену. І пр ибули вони до краю Ґошен.\n\n\n 29 І запріг Йосип свою колесницю, і ви рушив назустріч батькові своєму Ізраїлеві до Ґошену. І він показався йому, і впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його...\n\nOwen Jones (1809-18 74). Яків зустрічається з Йосипом.\n\n\n 30 І промовив Ізраїль до Йоси па: Нехай тепер помру я, побачивши обличчя твоє, що ти ще живий!\n\n\n  ;31 А Йосип промовив до своїх братів і до дому батька свого: Піду й розкажу фараонові, та й повім йому: Брати мої й дім батька мого, що були в Краї ха наанськім, прибули до мене.\n\n\n 32 А люди ці пастухи отари, бо були скотарі. І вони припровадили дрібну та велику худобу свою, і все, що їхнє б уло.\n \n Salomon de Bray (1597-1664). Йосип зустрічає батьк а в Єгипті.\n\n\n 33 І станеться, коли покличе вас фараон і скаже: Яке ваше зайняття?\n\n\n 34 то ви відкажете: Скотарями були твої раби від молодости своєї аж дотепер, і ми, і батьки наші, щоб ви осіли в країні Ґош ен, бо для Єгипту кожен пастух отари огида.\n\n\n47:1 І прийшов Йосип, і ро зповів фараонові та й сказав: Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худо ба їх, і все їхнє прибули з ханаанського Краю. І ось вони в країні Ґошен.\n \nФранческо Граначчі (1469-1543). Йосип представляє братів фараону.\n\n\n&n bsp;2 І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед л ицем фараоновим.\n\n\n 3 І сказав фараон до братів його: Яке ваше зайн яття? А вони відказали фараонові: Пастухи отари раби твої, і ми, і наші бат ьки.\n \n Джеймс Тіссо (1836-1902). Йосип привів братів до фараон а.\n\n\n 4 І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї ці м, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжки й голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен.\n\n\n 5 І промовив фараон до Йосипа, говорячи: Батько твій та брати твої прибули до т ебе.\n\n\n 6 Єгипетьський край він перед лицем твоїм. У найліпшім місц і цього краю осади батька свого та братів своїх, нехай осядуть у країні Ґош ен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї че реди.\n\n\n 7 І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його пе ред лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.\n\nOwen Jones (1809-187 4). Яків благословляє фараона.\n\n\n 8 І промовив фараон до Якова: Скі льки днів часу життя твого?\n\n\n 9 А Яків сказав до фараона: Днів час у мандрівки моєї сто й тридцять літ. Короткі та лихі були дні часу життя мо го, і не досягли вони днів часу життя батьків моїх у днях часу мандрівки їх ньої.\n\n\n 10 І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя ф араонового.\n\n\n 11 І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і да в їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон.\n\n\n 12 І постачав Йосип хліб для бат ька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до чис ла дітей.\n\n\n 13 А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжкий. І виснажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод. \n\n\n 14 І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.\n\nСер Ло́уренс А́льма-Таде́ма (1836-1912). Йосип наг лядає за заготівлею хліба. \n\n\n 15 І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говоряч и: Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалося сріб ло?\n\n\n16 А Йосип сказав: Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло.\n\n\n 17 І вони припровадили худобу свою до Й осипа. І дав їм Йосип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за о сли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.\n\n\n 18 І с кінчився той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: Не скажемо неправди перед паном своїм, що вичерпалося срібло, а череди здоб утку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, хібащо наше тіло та наша земля!\n\nJan van Noordt (1623--1681), Йосип продає зерно в Є гипті.\n\n\n 19 Нащо ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земл я? Купи нас та нашу землю за хліб, і будемо ми та наша земля рабами фараоно ві. А ти дай насіння, і будемо жити, і не помремо, а земля не опустіє...\n\ n\n 20 І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спр одували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фар аоновою.\n\n\n 21 А народ він перепроваджував його до міст від кінця г раниці Єгипту й аж до кінця її.\n\nBartholomeus Breenbergh (1598-1657) . Йосип продає хліб у Єгипті.\n\n\n 22 Тільки землі жерців не купив ві н, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали своєї землі.\n\n\n 23 І сказа в Йосип до народу: Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось в ам насіння, і засійте землю.\n\n\n 24 А настануть жнива, то дасте п'ят у частину фараонові, а чотири частині будуть вам на насіння для поля й на ї жу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей.\n\n\n 25 А вони відказали: Ти нас удержав при житті. Нехай же знайдемо милість в оча х свого пана, і станемо рабами фараонові.\n\n\n 26 А Йосип поклав це з а постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.\n\nAntonio del C astillo y Saavedra (1616-1668). Слава Йосипа в Єгипті. \n\n\n&nbs p;27 І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім волод іння. І вони розродилися й сильно розмножилися.\n\n\n 28 І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.\n\n\n 29 І наблизилися дні Ізраїля до смерти. І кл икнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: Коли знайшов я миліс ть в очах твоїх, поклади руку свою під стегно моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!\n\n\n 30 І ляжу я з батьками свої ми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. А той відк азав: Я вчиню за словом твоїм.\n\n\n 31 А Яків сказав: Присягни ж мені ! І він присягнув йому. І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.\n\n\n  ;\n DTSTAMP:20260511T020221Z DTSTART:20150123T000000Z DTEND:20150123T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+023 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR