BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:ac78e0a39070d04c5528765d3f997ebf
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:24 січня: Буття 48:1-49:33, Матвія 15:29-16:12, &nbsp;Псалом 19(20):1-10 (Р
 СП: 20:1-9), Приповісті 4:20-27\n\n\nМатвія 15:29-16:12:\n\nЕль Греко (1541
 -1614). Євангеліст Матвій.\n\n\n&nbsp;29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув 
 до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.\n\n\n&nbsp;30 І присту
 пило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і
  інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.\n\nДжеймс
  Тіссо (1836-1902). Хворі очікують, поки Христос пройде повз них.\n\n\n&nbs
 p;31 А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають 
 здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!\n\n\n
 &nbsp;32 А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже 
 три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі 
 не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.\n\nJoachim Patinir&nbsp;(c.1480-1524
 ). Нагодування натовпу хлібом та рибою.\n\n\n&nbsp;33 А учні Йому відказали
 : Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?\n\n\
 n&nbsp;34 А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро,
  та трохи рибок.\n\n\n&nbsp;35 І Він ізвелів на землі посідати народові.\n&
 nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Нагодування п'яти тисяч.\n\n\n&nbsp;36 І, 
 взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, 
 а учні народові.\n\n\n&nbsp;37 І всі їли й наситилися, а з позосталих кускі
 в назбирали сім кошиків повних...\n\nBernardo Strozzi (1581-1644). Нагодува
 ння натовпу хлібом та рибою.\n\n\n&nbsp;38 Їдців же було чотири тисячі мужа
 , окрім жінок та дітей.\n\n\n&nbsp;39 І, відпустивши народ, усів Він до чов
 на, і прибув до землі Магдалинської.\n\n\n16:1 І підійшли фарисеї та саддук
 еї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.\n\nErnst Zimm
 ermann (1898-1966) Ісус і фарисеї.\n\n\n&nbsp;2 А Він відповів і промовив д
 о них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо.\n\n\n&nbsp;3 А ран
 ком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя 
 ви вмієте, ознак часу ж не можете!\n\n\n&nbsp;4 Рід лукавий і перелюбний шу
 кає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх поли
 шивши, Він відійшов.\n\n\n&nbsp;5 А учні Його, перейшовши на той бік, забул
 и взяти хліба.\n\nCarl&nbsp;Wilhelm Friedrich&nbsp;Oesterley&nbsp;(1805-189
 1). Ісус з учнями.&nbsp;\n\n\n&nbsp;6 Ісус же промовив до них: Стережіться 
 уважливо фарисейської та саддукейської розчини!\n\n\n&nbsp;7 Вони ж міркува
 ли собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли.\n\n\n&nbsp;8 А Ісус, знавши те, з
 апитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?\n\n\n&nb
 sp;9 Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тися
 ч, і скільки кошів ви зібрали?\n\nGiovanni Lanfranco (1620-1623). Нагодуван
 ня натовпу хлібом та рибою.\n\n\n&nbsp;10 Ані про сім хлібів на чотири тися
 чі, і скільки кошиків ви назбирали?\n\n\n&nbsp;11 Як ви не розумієте, що Я 
 не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейсько
 ї!\n\n\n&nbsp;12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини
  хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 
 19(20):1-10&nbsp;(РСП:&nbsp;20:1-9):\n\n\n\n&nbsp;Ілля Рєпін (1844-1930). Й
 ов та його друзі (1869).&nbsp;\n\n\n20:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів
 . (020-2) В день недолі озветься до тебе Господь, ім'я Бога Якового зробить
  сильним тебе!\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Цар Давид грає на арфі.\n
 \n\n&nbsp;2 (020-3) Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре
 !\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту.\n\n
 \n&nbsp;3 (020-4) Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє ц
 ілопалення ситим. Села.\n&nbsp;\nФранциско де Сурбаран (1598-1664). Агнець 
 Божий.\n\n\n&nbsp;4 (020-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнит
 ь цілий твій задум!\n\n\n&nbsp;5 (020-6) Ми будем радіти спасінням Твоїм, і
  підіймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання тв
 ої!\n&nbsp;\nAlonso López de Herrera&nbsp;(1579-1648). Воскресіння Христа.\
 n\n\n&nbsp;6 (020-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає
  йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своє
 ї.\n\nВасілій Вєрещагін (1842-1904). Багач у своїй повозці. Індія. Делі..\n
 \n\n&nbsp;7 (020-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем х
 валитись ім'ям Господа, нашого Бога:\n&nbsp;\nВасілій Вєрещагін (1842-1904)
 . Королівський слон. Індія. Делі.\n\n\n&nbsp;8 (020-9) вони похилились і вп
 али, а ми стоїмо та ростемо на силах!\n\nКарл Генріх Блох (1834-1890). Прим
 иритель.\n\n\n&nbsp;9 (020-10) Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день 
 нашого кликання!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 4:20-27:\n&nbsp;\n"Навчай свої
 х дітей..." (книжкова ілюстрація початок ХХ ст.).\n\n\n&nbsp;20 Мій сину, п
 рислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!\n\n\n&nbsp;21 Нехай
  не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!\n\n\n&
 nbsp;22 Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.
 \n\n\n&nbsp;23 Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього
  походить життя.\n\n"Шануй батька та матір..."&nbsp;(книжкова ілюстрація по
 чаток ХХ ст.).\n\n\n&nbsp;24 Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти 
 від себе крутійство губ.\n\n\n&nbsp;25 Нехай дивляться очі твої уперед, а п
 овіки твої нехай перед тобою простують.\n\n\n&nbsp;26 Стежку ніг своїх вирі
 вняй, і стануть міцні всі дороги твої:\n\n\n&nbsp;27 не вступайся ні вправо
 , ні вліво, усунь свою ногу від зла!\n\n\n&nbsp;\n\n\nБуття 48:1-49:33:\n\n
 \n48:1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: Ось батько твій 
 хворіє. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема.\n\n\n&nbsp
 ;2 І промовив він до Якова й сказав: Ось до тебе прийшов твій син Йосип! І 
 зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.\n\n\n&nbsp;3 І сказав Яків до Йосип
 а: Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагосло
 вив мене.\n\nOwen Jones (1809-1874).&nbsp;Яків благословляє синів Йосипа.\n
 \n\n&nbsp;4 І сказав Він до мене: Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і в
 чиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володін
 ням навіки.\n\n\n&nbsp;5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім
  краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, вони мої! Єфрем і Манасія, як Рув
 им і Симеон, будуть мої.\n\n\n&nbsp;6 А нащадки твої, що породиш по них, во
 ни будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм
 .\n\n\n&nbsp;7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї
  ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я
  поховав був її там, на дорозі до Ефрати, це Віфлеєм.\n\n\n&nbsp;8 А Ізраїл
 ь побачив синів Йосипових та й сказав : Хто вони?\n\n\n\nРембранд (1606-166
 9). Яків благословляє синів Йосипа.\n\n\n&nbsp;9 І сказав Йосип до батька с
 вого: Вони мої сини, що Бог дав мені тут. А той відказав: Візьми ж їх до ме
 не, і я їх поблагословлю.\n\n\n&nbsp;10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від ста
 рости, він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх 
 і пригорнув їх.\n\n\n&nbsp;11 І сказав Ізраїль до Йосипа: Не сподівався я п
 обачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє.\n\n\n&nb
 sp;12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
 \n\n\n&nbsp;13 І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраї
 ля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.\n\nB
 enjamin West&nbsp;(1738-1820).&nbsp;Яків благословляє синів Йосипа.\n\n\n&n
 bsp;14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він м
 олодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манас
 ія перворідний.\n\n\n&nbsp;15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бо
 г, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, в
 ідколи існую аж до цього дня,\n\n\n&nbsp;16 Ангол, що рятує мене від усього
  лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє
  й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, 
 посеред землі.\n\n\n&nbsp;17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю 
 свою на голову Єфремову, і було це не до вподоби йому. І він підпер руку ба
 тька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.\n\n\n&nbs
 p;18 І сказав Йосип до батька свого: Не так, батьку мій, бо оцей перворідни
 й, поклади правицю свою на його голову!\n\nJan Victors&nbsp;(1619-1679). Як
 ів благословляє синів Йосипа.&nbsp;\n\n\n&nbsp;19 А батько його не хотів, і
  сказав: Знаю, мій сину, знаю! І він буде народом, і він буде великий, але 
 його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею наро
 дів.\n\n\n&nbsp;20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою буде благ
 ословляти Ізраїль, говорячи: Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!
  І поставив Єфрема перед Манасією.\n\nФранче́ско А́йец (1791-1882). Єфрем, 
 син Йосипа.\n\n\n&nbsp;21 І сказав Ізраїль до Йосипа: Ось я вмираю... А Бог
  буде з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!\n\n\n&nbsp;22 А я тобі д
 ав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм м
 ечем та луком своїм.\n\n\n49:1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промов
 ив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів.\n\nГаррі Ан
 дерсен (1906-1996). Яків благословляє синів.&nbsp;\n\n\n&nbsp;2 Зійдіться т
 а слухайте ви, сини Якова, і прислухайтеся до Ізраїля, вашого батька!\n\n\n
 &nbsp;3 Рувиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх в
 еличности й верх ти могутности!\n\n\n&nbsp;4 Ти пінився був, як вода, та не
  втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на 
 постелю мою ти піднявся!\n\n\n&nbsp;5 Симеон і Левій то брати, їхня зброя з
 наряддя насильства.\n\nJacob&nbsp;de Gheyn II&nbsp;(c.1565- 1629). Симеон.\
 n\n\n&nbsp;15 І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, 
 і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок.\n\n\n&nbs
 p;6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилучиться слава м
 оя до їх зборів, бо вони в своїм гніві людину забили, а в своїй самоволі во
 ла копит позбавили...\n\n\n&nbsp;7 Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхн
 я лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!\n\
 n\n&nbsp;8 О Юдо, похвалять тебе твої браття! Рука твоя на шиї твоїх ворогі
 в, сини батька твого тобі вклоняться.\n\nOtto Pilny (1866-1936). Пара левів
 .\n\n\n&nbsp;9 Юда лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здобичі: прихилив
 сь він, поклався як лев й як левиця, зведе хто його?\n\n\n&nbsp;10 Не відій
 меться берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель
 , що Йому буде послух народів.\n\nAn image of Judah from the Phillip Medhur
 st Collection of Bible Illustration\n\n\n&nbsp;11 Він прив'язує до виноград
 у свого молодого осла, а до вибраної виноградини сина ослиці своєї. Він оде
 жу свою буде прати в вині, а шату свою в виноградній крові!\n\n\n&nbsp;12 В
 ід вина він зробивсь мутноокий, а від молока білозубий.\n\n\n&nbsp;13 Завул
 он буде мешкать над берегом морським, над берегом тим, де стають кораблі, а
  границя його до Сидону.\n\n\n&nbsp;14 Іссахар то костистий осел, що лежить
  між кошарами.\n\nJacob&nbsp;de Gheyn II&nbsp;(c.1565- 1629). Іссахар.\n\n\
 n&nbsp;15 І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і ві
 н нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок.\n\n\n&nbsp;16
  Дан буде судить свій народ, як один із Ізраїльських родів.\n\nЗмія. Китайс
 ьке мистецтво.\n\n\n&nbsp;17 Дан буде вужем при дорозі, змією отруйливою пр
 и шляху, що п'яти коневі кусає, і його верхівець позад себе впаде.\n\n\n&nb
 sp;18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!\n\nJacob&nbsp;de Gheyn II&nbsp;(c
 .1565- 1629). Ґад.\n\n\n&nbsp;19 Ґад на нього юрба нападатиме, та він напад
 е на їх п'яти.\n\nJacob&nbsp;de Gheyn II&nbsp;(c.1565- 1629). Асир.\n\n\n&n
 bsp;20 Асир його хліб буде ситий, і він буде давати присмаки царські.\n&nbs
 p;\nJacob&nbsp;de Gheyn II&nbsp;(c.1565- 1629). Нефталим.\n\n\n&nbsp;21 Неф
 талим вільна ланя, він прекрасні слова видає.\n\n\n&nbsp;22 Йосип вітка род
 юча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається.\n\n\n&nbsp;23
  І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його.\n\n\
 n&nbsp;24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, від 
 рук Сильного Якового, звідти Пастир, Твердиня синів Ізраїлевих.\n\n&nbsp;Ja
 cob&nbsp;de Gheyn II&nbsp;(c.1565- 1629). Юда.&nbsp;\n\n\n&nbsp;25 Проси ти
  від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він б
 лагословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні
 , що долі лежить, благословеннями перс та утроби.\n\n\n&nbsp;26 Благословен
 ня батька твого стали сильніші від благословення батьків моїх, аж до пожада
 них висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибр
 аного з-поміж братів своїх!\n\n\n&nbsp;27 Веніямин хижий вовк: вранці їсть 
 він ловитву, а на вечір розділює здобич.\n\nDavid Stribbling. Три вовка.\n&
 nbsp;28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що говорив їм батько їх
 . І він поблагословив їх, кожного за благословенням його поблагословив їх.\
 n\n\n&nbsp;29 І він наказав їм, і промовив до них: Я прилучаюся до своєї рі
 дні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеяни
 на,\n\n\n&nbsp;30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в хан
 аанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володінн
 я для гробу.\n\nGerard Hoet (1648-1733) and others.Jacob Blesses His Sons (
 illustration from the 1728 Figures de la Bible)\n\n\n&nbsp;31 Там поховано 
 Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там 
 поховав я Лію.\n\n\n&nbsp;32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів
  Хета.\n\n\n&nbsp;33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої н
 оги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні.&nbsp;\n\n\n&nbs
 p;\n
DTSTAMP:20260506T230149Z
DTSTART:20150124T000000Z
DTEND:20150124T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+024
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR