BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:f60ec66a726d69a1a05cad92f33e22b6
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:5 лютого: Вихід 21:22-23:13, Матвія 24:1-28, &nbsp;Псалом 28(29):1-11&nbsp;
 (РСП, NIV: 29:1-12), Приповісті 7:6-23&nbsp;\n\n\nМатвія 24:1-28:\n&nbsp;\n
 Джеймс Тіссо (1836-1902). Вид на Єресалимський храм Ірода.\n\n\n&nbsp;1 І в
 ийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будин
 ки храмові. &nbsp;\n&nbsp;2 Він же промовив у відповідь їм: Чи бачите ви вс
 е оце? Поправді кажу вам: Не залишиться тут навіть камінь на камені, який н
 е зруйнується!...&nbsp;\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Учні звертають увагу І
 суса на велич Єрусалимського&nbsp;храму.\n&nbsp;3 Коли ж Він сидів на Оливн
 ій горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли ст
 анеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?\n&nbsp;4 Ісус же 
 промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів!\n\nДжеймс Тіссо 
 (1836-1902). Ісус говорить про зруйнування Єрусалимського храму.\n&nbsp;5 Б
 о багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох.\n&nb
 sp;6 Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо 
 статись належить тому. Але це не кінець ще.\n\nDavid Roberts&nbsp;(1796-186
 4). Зруйнування Єрусалиму армією Тита 70 року (1850).\n&nbsp;7 Бо повстане 
 народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть 
 місцями.&nbsp;\n\n\n&nbsp;8 А все це початок терпінь породільних.\n&nbsp;9 
 На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти в
 сі народи за Ймення Моє.\n&nbsp;10 І багато-хто в той час спокусяться, і ви
 давати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти.\n&nbsp;\nНікола
  Пуссен (1594-1665). Зруйнування храму в Єрусалимі римлянами 70-го року.\n&
 nbsp;11 Постане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох.\n&nbsp;12 І 
 через розріст беззаконства любов багатьох охолоне.\n&nbsp;13 А хто витерпит
 ь аж до кінця, той буде спасений!\n&nbsp;14 І проповідана буде ця Євангелія
  Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець
 !&nbsp;\nДавньоримське мистецтво (фрагмент Арки Тита). Тріумф Тита - трофеї
  Єрусалимського храму.\n&nbsp;15 Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошенн
 я, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай 
 розуміє,\n&nbsp;16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.\n&nbsp;17 Хт
 о на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого.\n&nbsp;18 І хт
 о на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.\n&nbsp;19 Горе ж вагіт
 ним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!\n&nbsp;20 Моліться ж, щоб ваша в
 теча не сталась зимою, ані в суботу.&nbsp;\n\n&nbsp;Франческо Айєс (1791-18
 82). Зруйнування Єрусалимського Храму\n&nbsp;21 Бо скорбота велика настане 
 тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде.\n&nbsp;22 І коли 
 б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні
  ті вкоротяться.\n&nbsp;23 Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи О
 там, не йміть віри.\n&nbsp;24 Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві 
 пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і
  вибраних.\n&nbsp;25 Оце Я наперед вам сказав.\n&nbsp;26 А коли скажуть вам
 : Ось Він у пустині не виходьте, Ось Він у криївках не вірте!\n&nbsp;\nДруг
 ий прихід Христа у славі.\n&nbsp;27 Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і 
 з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського.\n&nbsp;28 Бо де
  труп, там зберуться орли.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 28(29):1-11&nbsp;(РСП,&n
 bsp;NIV:&nbsp;29:1-12):&nbsp;\n&nbsp;\nEugene Ristau&nbsp;(1932-2004). Цар 
 Давид.\n\n\n&nbsp;1 Псалом Давидів. Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу
  славу та силу!\n&nbsp;2 Дайте Господу славу імення Його, у препишній святи
 ні впадіть перед Господом!\n&nbsp;3&nbsp;Голос Господній над водами, Бог сл
 ави гримить, Господь над великими водами!\n\nАйвазовський Іван (1817-1900).
  Шторв на морі вночі.\n&nbsp;4 Голос Господній із силою, голос Господній з 
 величністю.\n&nbsp;5 Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощит
 ь кедрини ливанські.\n&nbsp;6 Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріо
 н, мов молоду антилопу.\n&nbsp;7 Голос Господній викрешує полум'я огняне,\n
 \nПьер Жак Волер&nbsp;(Pierre-Jacques Volaire) (1728-1799).&nbsp;Виверження
  Везувія.\n&nbsp;8 голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинит
 ь пустелю Кадеша тремтячою.\n&nbsp;9 Голос Господній примушує лані тремтіти
 , й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!\n&nbsp;
 10 Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем
 !\n\nFrancis Danby&nbsp;(1793–1861). Потоп.\n&nbsp;11 Господь подасть силу 
 народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!&nbsp;\n&nbsp;\n\n\n
 Приповісті 7:6-23:&nbsp;\n\n\n&nbsp;6 Бо я визирав був в вікно свого дому, 
 через ґрати мого вікна,\n\nФранческо Айєс (1791-1882).&nbsp;Автопортрет.\n&
 nbsp;7 і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавл
 ений розуму,&nbsp;\n\n\n&nbsp;8 проходив по ринку при розі його, і ступив п
 о дорозі до дому її,&nbsp;\n\n\n&nbsp;9 коли вітерець повівав був увечорі д
 ня, у темряві ночі та мороку.&nbsp;\n\n\n&nbsp;10 Аж ось жінка в убранні бл
 удниці назустріч йому, із серцем підступним,&nbsp;\n&nbsp;\nФранческо Айєс 
 (1791-1882).&nbsp;Секретний лист.\n\n\n&nbsp;11 галаслива та непогамована, 
 її ноги у домі своїм не бувають:&nbsp;\n\n\n&nbsp;12 раз на вулиці, раз на 
 майданах, і при кожному розі чатує вона...&nbsp;\n\n\n&nbsp;13 І вхопила во
 на його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й с
 казала йому:&nbsp;\n\nФранческо Айєс (1791-1882). Поцілунок.\n\n\n&nbsp;14 
 У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!&nbsp;\n\n\n&nbs
 p;15 Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я т
 ебе!&nbsp;\n&nbsp;\nФранческо Айєс (1791-1882).&nbsp;Тамара.\n\n\n&nbsp;16 
 Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського по
 лотна,&nbsp;\n\n\n&nbsp;17 постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамон
 ом...&nbsp;\n&nbsp;\nФранческо Айєс (1791-1882). Одоліска на відпочинку.\n\
 n\n&nbsp;18 Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимос
 ь ми!&nbsp;\n\n\n&nbsp;19 Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:&nb
 sp;\n\n\n&nbsp;20 вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні по
 верне до дому свого...&nbsp;\n&nbsp;\nФранческо Айєс (1791-1882).&nbsp;Жінк
 а після купання (Сусанна?).\n\n\n&nbsp;21 Прихилила його велемовством своїм
 , облесливістю своїх губ його звабила,\n&nbsp;22 він раптом за нею пішов, н
 емов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до 
 ув'язнення,\n&nbsp;23 як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на ж
 иття його пастка...&nbsp;\n&nbsp;Антоніс ван Дейк (1599-1641). Самсон і Дал
 іла.\n&nbsp;\nВихід 21:22-23:13:\n\n\n&nbsp;22 А коли будуть битися люди, і
  вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться,
  то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дас
 ть за присудом суддів.\n\nPieter Brueghel II (1564.5-1637.8). Бійка селян.\
 n\n\n&nbsp;23 А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,\n\n\n&nbsp;24
  око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,\n\n\n&nbsp;25 опарен
 ня за опарення, рану за рану, синяка за синяка.\n\n\n&nbsp;26 А коли хто вд
 арить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на 
 волю відпустить його за око його.\n\nJean-Louis Ernest&nbsp;Meissonier&nbsp
 ;(1815-1891). Бійка.\n\n\n&nbsp;27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба н
 евільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.\n\n\n&nbsp;28 А 
 коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований то
 й віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.\n\n\n&nbs
 p;29 А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене 
 у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінк
 у, буде він укаменований, а також власник буде забитий.\n\n\n&nbsp;30 Якщо 
 на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде 
 на нього накладене.\n\nEugène Burnand (1850-1921). Альпійський бугай.\n\n\n
 &nbsp;31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим
  законом.\n\n\n&nbsp;32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власни
 к дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.\n\
 n\n&nbsp;33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде
  туди віл або осел,\n\n\n&nbsp;34 власник ями відшкодує, верне гроші власни
 кові його, а загинуле буде йому.\n\nEugène Burnand (1850-1921). Воли.\n\n\n
 &nbsp;35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то прод
 адуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого
  поділять пополовині.\n\n\n&nbsp;36 А коли буде відоме, що віл був битливим
  і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай в
 ідшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.\n\n\n22:1 (021-37) Коли хт
 о вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'я
 ть штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.\
 n&nbsp;\nМикола Пимоненко (1862-1912). Віл.\n\n\n&nbsp;2 (022-1) Коли злоді
 й буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини к
 рови на тому, хто побив.\n\n\n&nbsp;3 (022-2) Але як засвітило сонце над ни
 м, то є на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого н
 е має, то буде проданий за свою крадіжку.&nbsp;\n\n\n&nbsp;4 (022-3) Якщо т
 а крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до
  ягняти, то нехай відшкодує удвоє.\n\nMax Liebermann&nbsp;(1847–1935). Висл
 юк.\n\n\n&nbsp;5 (022-4) Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить с
 вою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свог
 о й найліпшим із свого виноградника.\n\n\n&nbsp;6 (022-5) Коли вийде огонь 
 і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, ко
 нче відшкодує той, хто запалив пожежу.\n\nJules&nbsp;Breton (1827–1906) &nb
 sp;Скирта палає.\n\n\n&nbsp;7 (022-6) Коли хто дасть своєму ближньому срібл
 о або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, якщо 
 буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.\n\n\n&nbsp;8 (022-7) Якщо ж з
 лодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на прис
 ягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.\n\n\n&nbsp;9 (022
 -8) У кожній справі провини, про вола, про осла, про овечку, про одіж, про 
 все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до су
 дді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.\n\
 nPhilip James de&nbsp;Loutherbourg&nbsp;(1740–1812). Худоба.\n\n\n&nbsp;10 
 (022-9) Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або о
 вечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заг
 рабована, і ніхто того не бачив,\n\n\n&nbsp;11 (022-10) присяга Господня не
 хай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближньо
 го, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.\n\n\n&nbsp;
 12 (022-11) А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує влас
 никові її.\n\n\n&nbsp;13 (022-12) Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай п
 ринесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.\n\nEugène Burnand
  (1850-1921). Вислюки.\n\n\n&nbsp;14 (022-13) А коли хто позичить від свого
  ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був і
 з нею, то конче відшкодує;\n\n\n&nbsp;15 (022-14) якщо ж її власник був із 
 нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату
  її.\n\n\n&nbsp;16 (022-15) А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, 
 і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.\n&nbsp;\nW
 illiam Holman&nbsp;Hunt (1827-1910). Застидалась.\n\n\n&nbsp;17 (022-16) Як
 що батько її справді відмовить віддати її йому, нехай відважить срібла згід
 но з віном дівочим.\n\n\n&nbsp;18 (022-17) Чарівниці не зоставиш при житті.
 \n\nCharles Edward Hallé (1846-1914). Ворожіння.\n\n\n&nbsp;19 (022-18) Кож
 ен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.\n\n\n&nbsp;20 (022-19) К
 ожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.\n\n\
 n&nbsp;21 (022-20) А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви б
 ули приходьками в єгипетськім краї.\n\n\n&nbsp;22 (022-21) Жодної вдови та 
 сироти не будеш гнобити;\n\nНіколай Касаткін&nbsp;(1859-1930). Посиротіли.&
 nbsp;\n\n\n&nbsp;23 (022-22) якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони,
  кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,\n\n\n&nbsp;24 (02
 2-23) і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вд
 овами, а діти ваші сиротами.\n\n\n&nbsp;25 (022-24) Якщо позичиш гроші наро
 дові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, н
 е покладеш на нього лихви.\n\nЖелеховский Каспер (2-га половина 19 ст.) Екс
 пропріація.\n\n\n&nbsp;26 (022-25) Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближ
 нього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,\n\n\n&nbsp;27 (022-26) бо в
 она єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І
  станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.\n\n\
 n&nbsp;28 (022-27) Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм н
 е будеш проклинати.\n\n\n&nbsp;29 (022-28) Не будеш спізнюватися, щодо жерт
 ов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси
  Мені.\n&nbsp;\nФрансіско де&nbsp;Сурбаран&nbsp;(1598-1664). Агнець Божий.\
 n\n\n&nbsp;30 (022-29) Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сі
 м день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.\n\n\n&nbsp;3
 1 (022-30) І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарп
 аного в полі, псові кинете його!\n\n\n23:1 Не будеш розносити неправдивих п
 оголосок. Не покладеш руки своєї з несправедливим, щоб бути свідком неправд
 и.\n\n\n&nbsp;2 Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюва
 тися про позов, прихиляючись до більшости, щоб перегнути правду.\n\n\n&nbsp
 ;3 І не будеш потурати вбогому в його позові.\n\nCooper, Thomas Sidney (180
 3-1902). Увечері на пасовиську біля води.&nbsp;\n\n\n4 Коли стрінеш вола св
 ого ворога або осла його, що заблудив, то конче повернеш його йому.\n\n\n&n
 bsp;5 Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягарем своїм, то не за
 гаїшся помогти йому, конче поможеш разом із ним.\n\n\n&nbsp;6 Не перегинай 
 суду на бік вбогого свого в його позові.\n\n\n&nbsp;7 Від неправдивої справ
 и віддалишся, а чистого й справедливого не забий, бо Я не всправедливлю нес
 праведливого.\n\n\n&nbsp;8 А хабара не візьмеш, бо хабар осліплює зрячих і 
 викривляє слова справедливих.\n\n\n&nbsp;9 А приходька не будеш тиснути, бо
 ж ви познали душу приходька, бо самі були приходьками в єгипетськім краї.\n
 \n&nbsp;Eugène Burnand (1850-1921). Оранка.\n\n\n&nbsp;10 І шість літ будеш
  сіяти землю свою, і будеш збирати її врожай,\n\n\n&nbsp;11 а сьомого опуст
 иш її та полишиш її, і будуть їсти вбогі народу твого, а позостале по них б
 уде їсти польова звірина. Так само зробиш для виноградника твого, і для оли
 вки твоєї.\n\n\n&nbsp;12 Шість день будеш робити діла свої, а сьомого дня с
 починеш, щоб відпочив віл твій, і осел твій, і щоб відідхнув син невільниці
  твоєї й приходько.\n\n\n&nbsp;13 І все, що Я сказав вам, будете виконувати
 . А ймення інших богів не згадаєте, не буде почуте воно на устах твоїх.\n
DTSTAMP:20260511T015639Z
DTSTART:20150205T000000Z
DTEND:20150205T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+036
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR