BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:62bfbb046c6d08fe0333a4f5fb9feff2 CATEGORIES:Церковне свято (офіційне) SUMMARY:ВЕЛИКДЕНЬ DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n12 квітня 2015р.: \nВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА (ВЕЛИКДЕНЬ)\n\n\ n\n\n\n 1 Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. 2 І великий ось ставсь землет рус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. 3 Його ж постать була, як та блискавка, а шати й ого були білі, як сніг. 4 І від страху перед ним затряслася сторожа, та й с тала, як мертва. 5 А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я зн аю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте. 6 Нема Його тут, бо воскрес, як сказ ав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. 7 Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галіл еї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив! 8 І пішли вони хутко від гроб у, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.  ;9 Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі. 10 Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене !\n\n\nДжерело: Євангеліє Матвія 28:1-10\n\n\n24:1 А дня першого в тижні пр ийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі, 2 та й застали, що камінь від гробу відвалений був. 3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Гос пода Ісуса. 4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них. 5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими? 6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї. 7 Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних люд ей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня. 8 І згадали вони ті слов а Його! 9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всі х інших. 10 То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і ін ші з ними, і вони розповіли апостолам це. 11 Та слова їхні здалися їм вигад кою, і не повірено їм. 12 Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось... 13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.\n\n\n14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося. 15 І ото, як вони розмовляли, і розпитува ли один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними. 16 Очі ж їхні бул и стримані, щоб Його не пізнали. 17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні? 18 І озвався один, йо му ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний за хожий, що не знає, що сталося в нім цими днями? 19 І спитався Він їх: Що та ке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.20 Як первосвященики й наша старш ина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли... 21 А ми сподівались бу ли, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьо годні, як усе оте сталося... 22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гр обу, нас здивували: 23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідал и, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він... 24 І пішли де хто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили ... 25 Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьом у, про що сповіщали Пророки! 26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу? 27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і в иясняв їм зо всього Писання, що про Нього було. 28 І наблизились вони до се ла, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі. 29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він уві йшов, щоб із ними побути. 30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав... 31 Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий... 32 І говорили вони один од ному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і к оли виясняв нам Писання?... 33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусал иму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були, 34 які розп овідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові. 35 А вони розп овіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба. 36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам! 3 7 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа. 38 Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших вхо дять? 39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю. 40 І, про мовивши це, показав Він їм руки та ноги. 41 І, як ще не йняли вони віри з р адощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти? 42 Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового. 43 І, взявши, Він їв перед ними.44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був і ще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане. 45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розум іли Писання. 46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було по страждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, 47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єру салиму почавши. 48 А ви свідки того. 49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мог о Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.\n\n \nДжерело: Євангеліє Луки 24:1-49\n\n\n\n\n\n20:1 А дня першого в тижні, ра но вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений. 2 Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Госп ода з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його! 3 Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли. 4 Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув. 5 І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов. 6 Прибуває і Симон Петро, щ о слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала, 7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, зг орнена, в іншому місці... 8 Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гроб у прибув, і побачив, і ввірував. 9 Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих. 10 І учні вернулися знову до себе. 11 А Марія с тояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. 12 І ба чить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежа ло Ісусове тіло... 13 І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та від казує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали... 14 І, сказавш и оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що т о Ісус... 15 Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Йог о, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! 16 Ісус мовить до неї : Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учи телю мій! 17 Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов д о Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця в ашого, і до Бога Мого й Бога вашого! 18 Іде Марія Магдалина, та й учням зві щає, що бачила Господа, і Він це їй сказав... 19 Того ж дня дня першого в т ижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Ми р вам! 20 І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, поб ачивши Господа. 21 Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене , і Я вас посилаю! 22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого! 23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!\n\n\nДжерело: Євангеліє Івана 20:1-23 \n DTSTAMP:20260613T151521Z DTSTART:20150412T000000Z DTEND:20150412T235900Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR