BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:6bead0945d4ec0b7628acbaafdd4d0b7 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогоднi DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:22 березня: Числа 33:40-35:34, Лука 5:12-28, Псалом&nbs p;64(65):1-14 (РСП, NIV: 65:1-13), Приповісті 11:23\n\n\nЛук а 5:12-28:\n\n\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Прокажений молить Ісуса про зці лення.\n\n\n 12 А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, каж учи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!\n\n\n 13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...\n\n\n 14 І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказ ав, на свідчення їм.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус зцілює багатьо х недужих.\n\n\n 15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.\n\n\n 1 6 Він же відходив на місце самотнє й молився.\n  \nДжеймс Тіссо (1836- 1902). Ісус на молитві.\n\n\n 17 І сталось одного із днів, коли Він на вчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,\n\n\n&nb sp;18 і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагали ся внести його, і перед Ним покласти.\n\n\n 19 Не знайшовши ж кудою пр онести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем йог о на середину перед Ісуса.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус зцілює п аралізованого.\n\n\n 20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чолов іче, прощаються тобі гріхи твої!\n\n\n 21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...\n\n\n 22 Відчувши ж Ісус думки їхні, пром овив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?\n\n Палма Джіоване (1548/50-1628). Зцілення паралітика.\n\n\n23 Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?\n\n\n 24 Але щоб ви з нали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розсла бленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!\n\n\n  25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.\n\n\n 26 І всіх жах обгорнув, і славили Б ога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили! ...\n\n\n 27 Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Ле вія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!\n\nHendrick  ;Jansz ter Brugghen (1588-1629). Покликання Святого Матвія.\ n\n\n 28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.\n\n\n  ;\n\n\nПсалом 64(65):1-14 (РСП, NIV: 65:1-13):\n \ nМарк Шагал (1887-1885). Цар Давид.\n\n\n65:1 Для дириґетна хору. Псалом Да видів. Пісня. Уся земле, покликуйте Богові:\n\n\n 2 Тобі, Боже, належи ться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!\n\n\n 3 Ти, що моли тви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!\n    \nМарк Шаг ал (1887-1885). Цар Давид. Розп'яття.\n\n\n 4 Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!\n\n\n 5 Блаженний, кого виб ираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми доб ром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!\n\n\n 6 Грізні речі Ти від повідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,\n \nНіколай Реріх (1874-1947). Канченджанга. (У Гіима лаях).\n\n\n 7 що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,\n\n\n&n bsp;8 що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів...\n \ nІван Айвазовський (1817-1900). Італійський пейзаж. \n\n\n 9 і бу дуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де в ихід поранку й де вечір.\n \nІван Айвазовський (1817-1900). Захід сонц я на Україні. Млин.\n\n\n 10 Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачу єш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так пригот овив її! \nRosa Bonheur (1822-1899). Оранка.\n\n\n 11 Т и ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!\n Іван Шишкін (1832-1898). Жито (1878). \n\n\n 12 Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщ у течуть! \nЖюль Бретон (1827-1906). Жнива.\n\n\n 13 Пасовиська п устині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір'я! (065-14) Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають! \n \nRosa Bonheur (1822-1899). Черідка овець у горах. \n\n\n  \n\n\nПриповісті 11:23:\n \nBartolomé Esteban Mur illo (1617-1682). Свята Роза із Ліми.\n\n\n 23 Жадання у праведни х тільки добро, надія безбожних то гнів.\n\n\n \n\n\nЧисла 33:40- 35:34:\n\n\n33:40 І почув ханаанеянин, цар Араду, а він сидів на півдні в К раї ханаанськім, що йдуть Ізраїлеві сини.\n\nМаршрут Виходу.\n\n\n 41 І рушили від Гор-гори й таборували в Цалмоні.\n\n\n 42 І рушили з Цалм они й таборували в Пуноні.\n\n\n 43 І рушили з Пунону й таборували в О воті.\n\n\n 44 І рушили з Овоту й таборували в Ійє-Гааварімі, на моавс ькій границі.\n\n\n 45 І рушили з Ійїму й таборували в Дівоні Ґаду.\n\ n\n 46 І рушили з Дівону Ґаду й таборували в Алмон-Дівлатаймі.\n\n\n&n bsp;47 І рушили з Алмон-Дівлатайми й таборували в горах Аварім перед Нево.\ n\nHorace William Petherick (1839-1919). Вихід єреїв з Єгипту.\n\n\n 4 8 І рушили з гір Аварім, і таборували в моавських степах.\n\n\n 49 І т аборували вони над Йорданом від Бет-Єшмоту аж до Авел-Шіттіму в моавських с тепах.\n\n\n 50 І Господь промовляв до Мойсея в моавських степах над п риєрихонським Йорданом, говорячи:\n\n\n 51 Промовляй до Ізраїлевих син ів та й скажеш до них: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,\n\n\n  52 то проженете всіх мешканців того Краю перед собою, і понищите всі їхні зображення, і всіх литих ідолів їхніх понищите, і всі їхні висоти пору йнуєте.\n\n\n 53 І ви заволодієте тим Краєм, і осядете в ньому, бо Я д ав вам той Край на власність.\n\n\n 54 І ви заволодієте тим Краєм жере бком за вашими родами: численному збільшите власність його, а малому зменши те власність його, де вийде йому жеребок, туди йому буде, за племенами ваши х батьків будете володіти собі.\n\n\n 55 А якщо ви не виженете мешканц ів того Краю від себе, то будуть ті, кого позоставите з них, колючками в ва ших очах та тернями в ваших боках. І будуть вас утискати на тій землі, що н а ній ви сидітимете.\n\n\n 56 І станеться, як Я думав був учинити їм, учиню те вам.\n\n\n34:1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:\n \nП оділ Обіцяного Краю.\n\n\n 2 Накажи Ізраїлевим синам та й скажи їм: Ко ли ви ввійдете до ханаанського Краю, це буде той Край, що припаде вам у спа дщині, ханаанський Край по границях його.\n\n\n 3 І буде вам південна сторона від пустині Цін при Едомі, і буде вам південна границя від кінця Со лоного моря на схід.\n\n\n 4 І скерується вам та границя з полудня до Маале-Акраббіму, і перейде до Ціну, і будуть виходи її з полудня до Кадеш-Б арнеа. І вийде вона до Хацар-Аддару й перейде до Ацмону.\n\n\n 5 І ске рується границя з Ацмону до єгипетського потоку, і будуть її виходи до моря .\n\n\n 6 А границя західня, буде для вас море Велике, це буде для вас західня границя.\n\n\n 7 А оце буде для вас північна границя: від Вел икого моря визначите собі за границю Гор-гору.\n\n\n 8 Від Гор-гори ви значите в напрямі до Гамату, і будуть виходи границі до Цедаду.\n\n\n  9 І вийде границя до Зіфрону, і будуть її виходи до Гацар-Енану. Це буде ва м північна границя.\n\n\n 10 І визначите собі за границю на схід від Г ацар-Енану до Шефаму.\n\n\n 11 І зійде границя від Шефаму до Рівли, на схід Аіну. І зійде границя, і дійде на беріг Кінеретського моря на схід.\n \n\n 12 І зійде границя до Йордану, і будуть її виходи море Солоне. Це буде для вас Край по його границях навколо.\n\n\n 13 І Мойсей наказав Ізраїлевим синам, говорячи: Оце та земля, що ви поділите собі її жеребком, що Господь наказав дати дев'яти племенам і половині племені.\n\nМікельанже ло Буанаротті (1475-1564). Мойсей.\n\n\n 14 Бо взяли плем'я Рувимових синів за домами батьків своїх, і плем'я Ґадових синів за домами батьків сво їх, і половина племени Манасіїного взяли спадщину свою,\n\n\n 15 два п лемені й половина племени взяли вже свою спадщину з того боку приєрихонсько го Йордану на схід та на південь.\n\n\n 16 І Господь промовляв до Мойс ея, говорячи:\n\n\n 17 Оце імена тих мужів, що поділять для вас той Кр ай на спадок: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,\n\n\n 18 та візьм ете по одному князеві з племени, щоб поділити той Край на власність.\n\n\n& nbsp;19 А оце ймення тих мужів: для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;\n\ n\n 20 а для племени Симеонових синів Шемуїл, син Аммігудів;\n\n\n&nbs p;21 а для племени Веніяминового Елідад, син Кіслонів;\n\n\n 22 для пл емени Данових синів князь Буккі, син Йоґліїв;\n\n\n 23 для Йосипових с инів, для племени синів Манасіїних князь Ханніїл, син Ефодів;\n\n\n 24 а для племени Єфремових синів князь Кемуїл, син Шіфтанів;\n\n\n 25 а для племени Завулонових синів князь Еліцафан, син Парнахів;\n\n\n 26 а для племени Іссахарових синів князь Палтіїл, син Аззана;\n\n\n 27 а д ля племени Асирових синів князь Ахігуд, син Шеломіїв;\n\n\n28 а для племени синів Нефталимових князь Педаїл, син Аммігудів.\n\n\n 29 Оце ті, кому наказав Господь поділити ханаанський Край на спадщину для Ізраїлевих синів .\n\nФьодор Зав'ялов (1810-1856). Заповіт Мойсея. \n\n\n35:1 І Го сподь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:\n\n\n 2 Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.\n\n\n 3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхнь ої звірини.\n\n\n 4 А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тя гнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.\n\n\n 5 І в ідміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну ст орону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на півні чну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.\n\n\n 6 А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на схо вища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.\n \nМісця в спадок Левіївим синам.\n\n\n 7 Усі ті міста, щ о дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.\n\n\n 8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більш е, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із с воїх міст Левитам.\n\n\n 9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:\n\ n\n 10 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,\n\n\n 11 то виберіть собі міста, вони буд уть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.\n\n\n  12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре уб ійник, поки не стане на суд перед громадою.\n\n\n 13 А ті міста, що да сте, шість міст на сховища буде для вас.\n\nВтеча убійника до одного з 6-ти міст, яке надає притулок.\n\n\n 14 Три місті дасте по той бік Йордану , а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.\n\n\ n 15 Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для прихо дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне .\n\n\n 16 А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, в ін убійник, буде конче забитий той убійник.\n\n\n 17 А якщо вдарив йог о каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убій ник, буде конче забитий той убійник.\n\n\n 18 Або вдарив його дерев'ян им знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.\n\n\n 19 Месник за кров він з аб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.\n\n\n 20 А якщо пхне й ого з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,\n\n\n 21 або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає йо го.\n\nМапа міст-прихистків для убійників, що вбили ненавмисне.\n\n\n  22 А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,\n\n\n 23 або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,\n\n\n 24 то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.\n\n\n 25 І громада визволить убі йника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, щ о втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома заного святою оливою.\n\n\n 26 А якщо убійник, виходячи, вийде з грани ці міста сховища його, куди втік був,\n\n\n 27 і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника , нема йому вини крови!\n\n\n 28 Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве рнеться убійник до землі володіння свого.\n\n\n 29 І буде це для вас н а правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.\n \nВтеча убійника до одного з 6-ти міст, яке надає притулок. Літографія команії ПРОВІДЕНС (1907 рік) \n\n\n 30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.\n\n\n 31 І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.\n\n\n 32 І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Кр аю до смерти священика.\n\n\n 33 І не збезчестите того Краю, що ви в н ьому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що п ролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.\n\n\n 34 І не за нечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Г осподь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!\n DTSTAMP:20260514T190900Z DTSTART:20150322T000000Z DTEND:20150322T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+081 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR