BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:e633b82af38153080fa6eb6c54f806a2 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\nВелика П’ятниця:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\n\nІс. 50:6- 9;\n\n\nа: Іс. 52:13-53:12;   б: Об. 5:6-10;\n\n\nа: Ів. 18:1-19: 42;       б: Мт. 27:33-54.\n\n\nСтарий Запові т: \nКнига пророка Ісаї 50:6-9:\n\n\n6 Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання. 7 Але Господь Бог допоможе Мені, тому не соромлюся Я, тому Я зробив був обличчя С воє, немов кремінь, і знаю, що не буду застиджений Я. 8 Близько Той, Хто Ме не всправедливлює, хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій супро тивник? Хай до Мене підійде! 9 Отож, Господь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винуватим? (Переклад І. Огієнка).\n\n\nРік А:\nКнига проро ка Ісаї 52:13-53:12:\n\n\n13 Ось стане розумне робити Мій Отрок, підійметьс я й буде повищений, і височенним Він стане! 14 Як багато-хто Ним дивувались , такий то був змінений образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським! 15 так Він здивує численних народів, царі свої уст а замкнуть перед Ним, бо побачать, про що не говорено їм, і зрозуміють, чог о не чували вони!... 1 Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким в ідкривалось рамено Господнє? 2 Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов к орінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати! 3 Він погорджений був, Його люди поки нули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджени й, і ми не цінували Його... 4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі п оніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучи в... 5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, ка ра на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! 6 Усі ми блудил и, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господ ь поклав гріх усіх нас! 7 Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх н е відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед ст рижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст... 8 Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірвани й був, за провини Мого народу на смерть Його дано... 9 І з злочинцями визна чили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учини в, і не було в Його устах омани... 10 Та зволив Господь, щоб побити Його, щ об муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то по бачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження! 11 Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься . Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе. 12 Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити зд обич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!  (Переклад І.Ог ієнка)\nЄвангеліє від Івана 18:1-19:42:\n\n\n18:1 Промовивши це, Ісус вийшо в із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його. 2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто з бирались Ісус й Його учні. 3 Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. 4 А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й ка же до них: Кого ви шукаєте? 5 Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорит ь до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його. 6 І як тільки сказа в їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали... 7 І Він знов зап итав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина. 8 Ісус відпов ів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійт и, 9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, к ого дав Ти Мені. 10 Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув р аба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх. 11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чаш у, що Отець дав Мені? 12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська с хопили Ісуса, і зв'язали Його, 13 і повели Його перше до Анни, бо тестем до водивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. 14 Це ж був той Кайяфа, щ о порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ. 15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященико ві, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. 16 А Петро за ворітьми стоя в. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротар ці, і впровадив Петра. 17 І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з уч нів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні! 18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. 19 А пе рвосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. 20 Ісус Йому в ідповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив. 21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив. 22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Іс уса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові? 23 Ісус йому від повідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш? 24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі. 25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він ві дрікся й сказав: Ні! 26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним? 27 І знову відр ікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї... 28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху. 29 Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка? 30 Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали. 31 А Пилат їм сказав: В ізьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, 32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, за значаючи, якою то смертю Він має померти. 33 Тоді знову Пилат увійшов у пре торій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський? 34 Ісус ві дповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене? 35 Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив? 36 Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не вида ний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси... 37 Сказав же до Нього Пи лат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той ч ує Мій голос. 38 Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до ю деїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої. 3 9 Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, в ідпущу вам Царя Юдейського? 40 Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його , а Варавву! А Варавва був злочинець. 19:1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й з велів збичувати Його. 2 Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на гол ову, та багряницю наділи на Нього, 3 і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його... 4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконали сь, що провини ніякої в Нім не знаходжу. 5 І вийшов назовні Ісус, у тернові м вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік! 6 Як зобачил и ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу! 7 Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить у мерти, бо за Божого Сина Себе видавав! 8 Як зачув же Пилат оце слово, наляк ався ще більш, 9 і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав. 10 І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене ? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпу стити? 11 Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі з верху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав... 12 Пі сля цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Йог о пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, против иться кесареві. 13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і з асів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата. 14 Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої . І він каже юдеям: Ось ваш Цар! 15 Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Р озіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики в ідповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря! 16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели... 17 І, нісши Свого хреста, Він вийшо в на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа. 18 Там Його розп'ял и, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині. 19 А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський. 20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейсь кому, по-грецькому й по-римському написано. 21 Тож сказали Пилатові юдейськ і первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юде йський. 22 Пилат відповів: Що я написав написав! 23 Розп'явши ж Ісуса, вояк и взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху. 24 То ж сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили... 25 Під хрестом же Ісуса стоя ли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 26 Я к побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. 28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну! 29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. 30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голов у схиливши, віддав Свого духа... 31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, що б тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просил и Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли вояки й поламал и голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, 34 та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. 35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду го ворить, щоб повірили й ви.36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому к ості ламати не будуть! 37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи. 38 Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І д озволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове. 39 Прибув також і Нико дим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану , щось літрів із сто. 40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. 41 На тім місці, де Ві н був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніх то не лежав. 42 Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Іс уса, бо поблизу був гріб. (Переклад І.Огієнка)\n\n\nРік Б:\nОб’явлення Св. Івана Богослова 5:6-10:\n\n\n6 І я глянув, і ось серед престолу й чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець, як заколений, що має сім рогів і сім очей, а це сім Божих духів, посланих на всю землю. 7 І Він підійшов, і взяв книгу з правиці Того, Хто сидить на престолі. 8 А коли Він узяв книгу, то чотири тварині й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем, а кожен мав гусла й золоті чаші, повні пахощів, а вони молитви святих. 9 І нову пісню с півають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого п лемени, і язика, і народу, і люду. 10 І Ти їх зробив для нашого Бога царями , і священиками, і вони на землі царюватимуть! (Переклад І.Огієнко)\nЄванге ліє від Матвія 27:33-54:\n\n\n33 І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище, 34 дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та , покуштувавши, Він пити не схотів. 35 А розп'явши Його, вони поділили одеж у Його, кинувши жереба. 36 І, посідавши, стерегли Його там. 37 І напис пров ини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський. 38 Тоді розп'я то з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч. 39 А хто побі ч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали, 40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста! 41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили: 42 Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому! 43 Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодн ий Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий... 44 Також насміхалися з Нього й розб ійники, що з Ним були розп'яті. 45 А від години шостої аж до години дев'ято ї темрява сталась по цілій землі! 46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус г учним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?... 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й каз али, що Він кличе Іллю. 48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити. 49 Інші казали: Че кай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його. 50 А Ісус знову голосом гуч ним іскрикнув, і духа віддав... 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє в ід верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, 52 і по відкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, 53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'я вились. 54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий! (Переклад І.Огієнка)\n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор. 7):\n\n\nВ елика П'ятниця:\n\n\nІс.53;\n\n\n2Кор.5:14-21;\n\n\nЛуки 23:1-49.\nКнига пр орока Ісаї 53:1-12:\n\n\n1 Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над к им відкривалось рамено Господнє? 2 Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і м ов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бач или, та краси не було, щоб Його пожадати! 3 Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорд жений, і ми не цінували Його... 4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші бо лі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив... 5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був , кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! 6 Усі ми бл удили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Го сподь поклав гріх усіх нас! 7 Він гноблений був та понижуваний, але уст Сво їх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка пере д стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст... 8 Від утиск у й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відір ваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано... 9 І з злочинцями в изначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не у чинив, і не було в Його устах омани... 10 Та зволив Господь, щоб побити Йог о, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, т о побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження! 11 Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насити ться. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гр іхи понесе. 12 Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділит и здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахован ий, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!(Переклад І.Огієн ка)\nДруге послання Св. Апостола Павла до Коринтян 5:14-21:\n\n\n14 Бо Хрис това любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. 15 А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе сами х, а для Того, Хто за них був умер і воскрес. 16 Через те відтепер ми ніког о не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже! 17 Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове! 18 Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христ ом і дав нам служіння примирення, 19 бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення. 20 Оц е ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Х риста: примиріться з Богом! 21 Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за н ас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!(Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Луки 23:1-49:\n\n\n1 І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його . 2 І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить нар од наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар. 3 І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав й ому в відповідь: Сам ти кажеш... 4 І Пилат сказав первосвященикам та до нар оду: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині. 5 А вони намагались, говоря чи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі. 6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин? 7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також пере бував тими днями. 8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від д авнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачит и чудо яке, що буває від Нього. 9 І багато питався Його, та нічого не відпо відав Він йому. 10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали. 11 Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодяг нувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його. 12 І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була. 13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ, 14 і промовив до ни х: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте. 15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що н а смерть заслуговувало б, Він не вчинив. 16 Отже я покараю Його й відпущу. 17 Бо повинен був їм відпустити одного на свято. 18 А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву! 19 А той за повстання одне, я ке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці. 20 І знову ск азав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса. 21 Та кричали вони й говорили: Розі пни, розіпни Його! 22 Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Й ого й відпущу. 23 А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп' ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників. 24 І Пилат присудив, щоб було, як просили вони: 25 відпустив їм Варавву, посадженого за повстанн я та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі. .. 26 І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вер тався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом! 27 А за Ним ішов н атовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним. 28 А Ісус обер нувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собо ю ридайте й за дітьми своїми! 29 Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженн і неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували... 30 Тоді ст ануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас! 31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому? 32 І вели з Ним також дво х злочинників інших, щоб убити. 33 А коли прибули на те місце, що звуть Чер еповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного лівору ч. 34 Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба. 35 А люди стояли й дивились... На сміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе виз волить, коли Він Христос, Божий Обранець! 36 І вояки глузували з Нього: при ступаючи, оцет Йому подавали, 37 і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себ е Сам! 38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський. 39 А один із розп'ятих злочинників став знева жати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас! 40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений? 41 Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчи нки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив. 42 І сказав до Ісуса: Спогад ай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє! 43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю! 44 Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої... 45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє... 46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав... 47 Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив , говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей! 48 І ввесь натовп, який зійшо всь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався... 49 Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалек а стояли й дивились на це... (Переклад І.Огієнка)\n\n\nТрадиційні читання С трастей Господніх в Громаді ВСІХ СВЯТИХ УЛЦ у Харкові:\n\n\n1) Матвія 26:17 -29\n\n\n2) Івана 14:1-31\n\n\n3) Матвія 26:30-46\n\n\n4) Івана 18:2-24\n\n \n5) Матвія 26:57-66\n\n\n6) Івана 18:25-27\n\n\n7) Лука 23:1-11\n\n\n8) Ма твія 27:1-14\n\n\n9) Івана 18:29-19:1\n\n\n10) Матвія 27:17-22\n\n\n11) Іва на 19:4-15\n\n\n12) Матвія 27:24-25\n\n\n13) Івана 19:16\n\n\n14) Марка 15: 16-20\n\n\n15) Лука 23:26-32\n\n\n16)Марка 15:22-23\n\n\n17) Луки 23:33-34\ n\n\n18) Марка 15:25-32\n\n\n19) Лука 23:39-43\n\n\n20) Івана 19:25-27\n\n\ n21) Матвія 27:45-49\n\n\n22) Івана 19:28-30\n\n\n23) Луки 23:46\n\n\n24) М атвія 27:51-54\n\n\n25) Луки 23:48\n\n\n26) Івана 19:31-37\n\n\n27) Марка 1 5:42-45\n\n\n28) Івана 19:39-42\n\n\n29) Марка 15:46-47\n\n\n30) Матвія 27: 62-66\n\n\n \n1) Матвія 26:17-29\n\n\n17 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожи ти Тобі? 18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе. 19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати. 20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл. 21 І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене... 22 А вони засмут илися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи? 23 А В ін відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене. 24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чол овікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік н е родився! 25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав... 26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і п облагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. 27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: П ийте з неї всі, 28 бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливаєт ься на відпущення гріхів! 29 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.\n2) Івана 14:1-31\n\n\n14:1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! 2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не та к, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? 3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й в и. 4 А куди Я йду дорогу ви знаєте. 5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу? 6 Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене . 7 Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. 8 Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! 9 Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами , ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? 10 Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Сл ова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. 11 Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, т о повірте за вчинки самі. 12 Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця. 13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині пр ославивсь Отець. 14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню. 15 Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте! 16 І вблагаю Отця Я, і Вт ішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, 17 Духа правди, що Й ого світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте в и, бо при вас перебуває, і в вас буде Він. 18 Я не кину вас сиротами, Я при буду до вас! 19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете! 20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. 21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той л юбить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його , і об'явлюсь йому Сам. 22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Госп оди, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові? 23 Ісус відповів і до нього с казав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить йо го, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. 24 Хто не любить Мен е, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. 25 Говорив це Я вам, бувши з вами. 26 Утішитель же, Дух Святий, що Й ого Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. 27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається! 28 Чули ви, щ о Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець. 29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться. 30 Небагато в же Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має, 31 та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!\n3) Матвія 26:30-46\n\n\n30 А коли в ідспівали вони, то на гору Оливну пішли. 31 Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошать ся вівці отари. 32 По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї. 33 А П етро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушус я ніколи. 34 Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перш е ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене... 35 Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так ска зали й усі учні. 36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсим анія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам. 37 І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити. 38 Тод і промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною... 39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та м олився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та прот е, не як Я хочу, а як Ти... 40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали , і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мн ою?... 41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, а ле немічне тіло. 42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, я к ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя! 4 3 І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. 44 І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши. 45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? О сь година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський... 46 У ставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!\n4) Івана 18:2-24\n\n\n2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні . 3 Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеї в, риходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. 4 А Ісус, ус е відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте ? 5 Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його. 6 І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали... 7 І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина. 8 Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я. .. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти, 9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені. 10 Тоді С имон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відт яв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх. 11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? 12 В ідділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Й ого, 13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосв ящеником був того року. 14 Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ. 15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусо м слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір перво священиків із Ісусом. 16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра. 17 І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той ві дказує: Ні! 18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо бу в холод. І Петро стояв із ними та грівся. 19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світові яв но казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив. 21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що ч ули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив. 22 А як Він це с казав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То т ак відповідаєш первосвященикові? 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я ска зав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш? 24 І відіслав Його А нна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.\n5) Матвія 26:57-66\n\n\n57 А вони с хопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й ст арші. 58 Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, в війшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець. 59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть запод іяти Йому, 60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось нак інець з'явилися двоє, 61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Бож ий, і за три дні збудувати його. 62 Тоді первосвященик устав і до Нього ска зав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе? 63 Ісус же м овчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий? 64 Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме право руч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме! 65 Тоді первосвященик роз дер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу! 66 Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!\n6) Івана 18:25-27\n\n\n25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказ ав: Ні! 26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним? 27 І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...\n7) Лука 23:1-11\n\n\n1 І знялися всі їхні з бори, і повели до Пилата Його. 2 І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ств ердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, т а й говорить, що Він, Христос Цар. 3 І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Ца р Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш... 4 І Пилат ска зав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині . 5 А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, ві д Галілеї почавши аж посі. 6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин? 7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями. 8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Ньог о чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього. 9 І багато пит ався Його, та нічого не відповідав Він йому. 10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали. 11 Тоді Ірод із військом своїм ізне важив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пила та Його.\n8) Матвія 27:1-14\n\n\n1 А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть. 2 І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали. 3 Тоді Ю да, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридця ть срібняків первосвященикам і старшим, 4 та й сказав: Я згрішив, невинну к ров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам... 5 І, ки нувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився... 6 А перв освященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сх овку церковного, це ж бо заплата за кров. 7 А порадившись, купили на них по ле ганчарське, щоб мандрівників ховати, 8 чому й зветься те поле полем кров и аж до сьогодні. 9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промо вляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві, 10 і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був ме ні. 11 Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш. 12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував. 13 Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують? 14 А Він ні на одне с лово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований. \n9) Іва на 18:29-19:1\n\n\n29 Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка? 30 Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали. 31 А Пилат їм сказав: В ізьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, 32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, за значаючи, якою то смертю Він має померти. 33 Тоді знову Пилат увійшов у пре торій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?34 Ісус від повів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене? 35 Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе в идали. Що таке Ти вчинив? 36 Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не видан ий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси... 37 Сказав же до Нього Пил ат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чу є Мій голос. 38 Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юд еїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої. 39 Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, ві дпущу вам Царя Юдейського? 40 Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець. 19:1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й зв елів збичувати Його.\n10) Матвія 27:17-22\n\n\n17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, щ о зветься Христос? 18 Бо він знав, що Його через заздрощі видали. 19 Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього. .. 20 А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти. 21 Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву. 22 П илат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закр ичали: Нехай розп'ятий буде!...\n11) Івана 19:4-15\n\n\n4 Тоді вийшов назов ні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, що б ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу. 5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чолові к! 6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Ро зіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо пров ини я в Нім не знаходжу! 7 Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Закон ом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав! 8 Як зачув же Пилат о це слово, налякався ще більш, 9 і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса : Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав. 10 І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю в ладу Тебе відпустити? 11 Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би , коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав... 12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, гов орячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за цар я видає, противиться кесареві. 13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів наз овні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, п о-гебрейському ж гаввата. 14 Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар! 15 Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? П ервосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!\n12) Матвія 27:24-2 5\n\n\n24 І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший ста ється, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невин ний у крові Його! Самі ви побачите... 25 А ввесь народ відповів і сказав: Н а нас Його кров і на наших дітей!...\n13) Івана 19:16\n\n\n16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...\n14) Марка 15:16- 20\n\n\n16 Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають. 17 І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього. 18 І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський! 19 І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому... 20 І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряни цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.\n15) Л ука 23:26-32\n\n\n26 І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї , що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом! 27 А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним. 28 А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте з а Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми! 29 Бо ось дні настають, коли с кажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годувал и... 30 Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас! 31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому? 32 І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.\n16) Марка 15:22-23\n\n\n22 І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище. 23 І давали Йому пи ти вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.\n17) Лука 23:33-34\n\n\n3 3 А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та зло чинників, одного праворуч, а одного ліворуч. 34 Ісус же промовив: Отче, від пусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.\n18) Марка 15:25-32\n\n\n25 Була ж третя година, як Його розп'яли. 26 І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський. 27 Тоді розп'ято з Н им двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його. 28 І збулося П исання, що каже: До злочинців Його зараховано! 29 А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйну єш та за три дні будуєш, 30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе! 31 Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших с пасав, а Самого Себе не може спасти! 32 Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...\n19) Лука 23:39-43\n\n\n39 А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас! 40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений? 41 Але ми справедливо за суджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчи нив. 42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство С воє! 43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьог одні в раю!\n20) Івана 19:25-27\n\n\n25 Під хрестом же Ісуса стояли Його ма ти, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно , твій син! 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.\n21) Матвія 27:45-49\n\n\n45 А від години шостої аж до го дини дев'ятої темрява сталась по цілій землі! 46 А коло години дев'ятої скр икнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мі й, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?... 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю. 48 А один із них зараз побіг і взяв губ ку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити. 49 Інш і казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.\n22) Івана 19:2 8-30\n\n\n28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писанн я, проказує: Прагну! 29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцт ом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. 30 А кол и Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...\n23) Луки 23:46\n\n\n46 І, скрикнувши голосом гучним, промов ив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа відда в...\n24) Матвія 27:51-54\n\n\n50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав... 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додол у, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, 52 і повідкривались гроб и, і повставало багато тіл спочилих святих, 53 а з гробів повиходивши, по Й ого воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились. 54 А сотн ик та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там ста лося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!\n25) Луки 23:48\ n\n\n48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталос ь, бив у груди себе та вертався...\n26) Івана 19:31-37\n\n\n31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо В еликдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йо му не зламали, 34 та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витек ла звідти кров та вода. 35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво йог о; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. 36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть! 37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.\n27) Марка 15:42-45\n\n\ n42 А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед субот ою, 43 прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царств а Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. 44 А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер. 45 І, дізнавшись від сотника, він подарував т іло Йосипові.\n28) Івана 19:39-42\n\n\n39 Прибув також і Никодим, що давніш е приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто. 40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. 41 На тім місці, де Він був розп'яти й, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. 4 2 Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблиз у був гріб.\n29) Марка 15:46-47\n\n\n46 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічен ий. І каменя привалив до могильних дверей. 47 Марія ж Магдалина й Марія, ма ти Йосієва, дивилися, де ховали Його.\n30) Матвія 27:62-66\n\n\n62 А наступ ного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї, 6 3 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну. 64 Звели ж гріб стерегти аж до третьо го дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народов і: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу... 65 Відка зав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте. 66 І вони від ійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.\n DTSTAMP:20260826T060136Z DTSTART:20150410T180000Z DTEND:20150410T220000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR