BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:152a0496b0c484c49c64f2223bd93d3d CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня: Великий Четвер DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Літургійні читання дня: Великий Четвер\n\nВеликий Четвер:\n\n\nЗахідний кал ендар (Служебник УЛЦ):\n\n\n2М 12:1-4;\n\n\nа: 1Кор. 11:23-32; б: 1Кор. 10: 16,17;\n\n\nа: Ів. 13:1-15;         б: Лк. 22:14-20.\n\n\nСтарий Заповіт: \nКнига Вихід 12:1-4:\n\n\n1 І сказа в Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи: 2 Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року. 3 Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім. 4 А коли буде той дім замали й, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід йог о за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня. (Переклад І. Огієнка).\n\n\nРік А:\nПерше послання Св. Апостола Павла до Коринтян 11 :23-32:\n\n\n23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломив, і ска зав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на с помин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Нов ий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Г осподню звіщаєте, аж доки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи пи тиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! 2 8 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п 'є! 30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули. 31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. (Переклад І.Ог ієнка)\nЄвангеліє від Івана 13:1-15:\n\n\n1 Перед святом же Пасхи Ісус, зна вши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. 2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. 5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмив ати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. 6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7 Ісус в ідказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозуміє ш. 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йо му: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! 10 Ісус каже йо му: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чис ті, та не всі. 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не в сі. 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за с тіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. (Переклад І.Огієнка)\n\ n\n (Переклад І.Огієнка)\n\n\nРік Б:\nПерше послання Св. Апостола Павл а до Коринтян 10:16-17:\n\n\n16 Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіл а Христового? 17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільни ки хліба одного. (Переклад І.Огієнко)\nЄвангеліє від Луки 22:14-20:\n\ n\n14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним. 15 І промовив до н их: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму. 16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона. 1 7 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть м іж собою. 18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградно го, доки Божеє Царство не прийде. 19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, полам ав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на сп омин про Мене! 20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Зап овіт у Моїй крові, що за вас проливається. (Переклад І.Огієнка)\n\n\nСхідни й календар (Служебник УЛЦ стор. 10):\n\n\nСтрасний Четвер (ранок):\n\n\n1Ко р. 11:23-32;\n\n\nІвана 13:1-15.\n\n\nСтрасний Четвер (вечір): \n\n\nІвана 14;\n\n\nІвана 18:1-27;\n\n\nМатвія 26:57-68;\n\n\nІвана 18:28-19:6;\n\n\nМ атвія 27:3-26;\n\n\nМарка 15:16-32;\n\n\nМатвія 27:44-54;\n\n\nЛуки 23:39-4 9;\n\n\nІвана 19:25-37;\n\n\nМарка 15:42-47;\n\n\nІвана 19:39-42;\n\n\nМатв ія 27:62-66.\n\n\nРанкова Служба:\nПерше послання Св. Апостола Павла до Кор интян 11:23-32:\n\n\n23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Госп одь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломи в, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це роб іть на спомин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спо мин про Мене! 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме хліб ц ей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Госпо дньої! 28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші х ай п'є. 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! 30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто з аснули. 31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. (Перек лад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 13:1-15:\n\n\n1 Перед святом же Пасхи І сус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивш и Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. 2 Під час же вечері, як дия вол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. 5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зач ав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. 6 І п ідходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус від повів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нього п роказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! 10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чи сті не всі. 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів зн ову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене на зиваєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. (Переклад І.Огі єнка)\n\n\nВечірня Служба:\n\n\nІвана 14;\n\n\nІвана 18:1-27;\n\n\nМатвія 2 6:57-68;\n\n\nІвана 18:28-19:6;\n\n\nМатвія 27:3-26;\n\n\nМарка 15:16-32;\n \n\nМатвія 27:44-54;\n\n\nЛуки 23:39-49;\n\n\nІвана 19:25-37;\n\n\nМарка 15 :42-47;\n\n\nІвана 19:39-42;\n\n\nМатвія 27:62-66\nЄвангеліє від Івана 14:1 -31:\n\n\n14:1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене вір уйте! 2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я в ам, що йду приготувати місце для вас? 3 А коли відійду й приготую вам місце , Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви. 4 А куди Я йду д орогу ви знаєте. 5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш ; як же можемо знати дорогу? 6 Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. 7 Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. 8 Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачи ть нам! 9 Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пи липе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам О тця? 10 Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говор ю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. 11 Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі. 12 Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця. 13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. 14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню. 15 Якщо Ви Мене лю бите, Мої заповіді зберігайте! 16 І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого даст ь вам, щоб із вами повік перебував, 17 Духа правди, що Його світ прийняти н е може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас переб уває, і в вас буде Він. 18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас! 19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете! 20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. 21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто л юбить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам. 22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'я витися маєш, а не світові? 23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любит ь Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо д о нього, і оселю закладемо в нього. 24 Хто не любить Мене, той не береже Мо їх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. 25 Говорив ц е Я вам, бувши з вами. 26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в І м'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. 27 З оставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ва ше нехай не тривожиться, ані не лякається! 28 Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець. 29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться. 30 Небагато вже Я говоритиму з в ами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має, 31 та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставай те, ходім звідсіля! (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 18:1-27: \n\n\n1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедро ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.  2 Але й Юда, що ви дав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. 3 Отож Юд а, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, риходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. 4 А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? 5 Йому ві дповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Ю да, що видав Його. 6 І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали... 7 І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відк азали: Ісуса Назарянина. 8 Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти, 9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені. 10 Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве ву хо йому. А рабу на ім'я було Малх. 11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? 12 Відділ же ві йська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його, 13 і п овели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником бу в того року. 14 Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти люд ині одній за народ. 15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Т ой же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. 16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра. 17 І питає Пет ра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні! 18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. 19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно н ічого Я не говорив. 21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я ї м говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив. 22 А як Він це сказав, то о дин із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповід аєш первосвященикові? 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи , що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш? 24 І відіслав Його Анна зв'язан им первосвященикові Кайяфі. 25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні! 26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним? 27 І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі т ієї...  (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія 26:57-68:\n\n\n57 А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжни ки й старші. 58 Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященик а, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець. 59 А первосвя щеники та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерт ь заподіяти Йому, 60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє, 61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати х рам Божий, і за три дні збудувати його. 62 Тоді первосвященик устав і до Нь ого сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе? 63 Іс ус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий? 64 Промовляє до нього Ісус: Ти ск азав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітим е праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме! 65 Тоді первосвяще ник роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки по трібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу! 66 Як вам іздається? Вони ж від повіли та сказали: Повинен умерти! 67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, т а бити по щоках Його, інші ж киями били, 68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?... (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 18:28-19: 6:\n\n\n28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не в війшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху. 29 Тоді вийшов Пи лат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка? 30 Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його то бі не видавали. 31 А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, 32 щоб збулос я Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має пом ерти. 33 Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський? 34 Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене? 35 Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив? 36 Ісус в ідповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царств о, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царств о не звідси... 37 Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчи ти правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. 38 Говорить до Нього П илат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої. 39 Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського? 40 Та зн ову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець . 19:1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його. 2 Вояки ж, спл івши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього, 3 і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Йог о... 4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я ви воджу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знахо джу. 5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік! 6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!  (Переклад І.Огієнка) \nЄвангеліє від Матвія 27:44-54:\n\n\n44 Також насміхалися з Нього й розбій ники, що з Ним були розп'яті. 45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі! 46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гуч ним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, н ащо Мене Ти покинув?... 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казал и, що Він кличе Іллю. 48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом ї ї наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити. 49 Інші казали: Чека й но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його. 50 А Ісус знову голосом гучни м іскрикнув, і духа віддав... 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, 52 і пові дкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, 53 а з гробів по виходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'яви лись. 54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий! ( Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Луки 23:39-49:\n\n\n39 А один із розп'ят их злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси С ебе й нас! 40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений? 41 Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив. 42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє! 43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в р аю! 44 Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до годин и дев'ятої...\n\n\n 45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє... 46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Тво ї віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав... 47 Коли ж сотник поб ачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чолові к Цей! 48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що стал ось, бив у груди себе та вертався... 49 Усі ж знайомі Його й ті жінки, що п рийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це... (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 19:25-37:\n\n\n25 Під хрестом же Ісуса стоя ли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 26 Я к побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. 28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну! 29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. 30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голов у схиливши, віддав Свого духа... 31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, що б тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просил и Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли вояки й поламал и голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, 34 та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. 35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду го ворить, щоб повірили й ви. 36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть! 37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть н а Того, Кого прокололи. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Марка 15:42-47: \n\n\n42 А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою, 43 прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Ц арства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. 44 А П илат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався й ого, чи давно вже Розп'ятий помер. 45 І, дізнавшись від сотника, він подару вав тіло Йосипові. 46 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув пла щаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя прива лив до могильних дверей. 47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивили ся, де ховали Його. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 19:39-42:\n\n \n39 Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну п риніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто. 40 Отож, узяли вони тіло Ісус ове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв . 41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий грі б, що в ньому ніколи ніхто не лежав. 42 Тож отут, з-за юдейського дня Приго товлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб. (Переклад І.Огієнка)\nЄва нгеліє від Матвія 27:62-66:\n\n\n62 А наступного дня, що за п'ятницею, до П илата зібралися первосвященики та фарисеї, 63 і сказали: Пригадали ми, пане , собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воск ресну. 64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшл и, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І бу де остання обмана гірша за першу... 65 Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте. 66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, б іля гробу сторожу поставили. (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260825T235547Z DTSTART:20150409T180000Z DTEND:20150409T220000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR