BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:a75f8529c38f90a27453641a99f079e4 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:16 квітня: Ісуса Навина 13:1-14:15, Лука 18:1-17, Псалом 84(85):1-14 ( РСП, NIV: 85:1-13), Приповісті 13:7-8\n\n\nЛука 18:1-17:\n \nДжеймс Ті ссо (1836-1902). Господь говорить дло учнів.\n\n\n18:1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,\n\n\n  2 говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не с оромився.\n\n\n 3 У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!\n \nДжон Еверетт Мілле ( 1829-1896). Наполеглива вдова.\n\n\n 4 Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,\n\n \n 5 але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її , щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.\n\n\n 6 І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?\n\n\n 7 А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?\n \nВолодимир Боровиковський (1757-1825). Хр истос-Вседержитель.\n\n\n 8 Кажу вам, що Він їм незабаром подасть обор ону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...\n\n\n  ;9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.\n\n\n 10 Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.\n        ; \nПритча про Митника та Фарисея. Грецька ікона. Джеймс Тіссо (1 836-1902).\n\n\n 11 Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже , Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або я к цей митник.\n\n\n 12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усьо го, що тільки надбаю!\n \nПритча про Митника та Фарисея. Мозаїка в Рав еннах, Північна Італія, 6 століття.\n\n\n 13 А митник здалека стояв, т а й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...\n\n\n 14 Говорю вам, що цей пове рнувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься , буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.\n\nFritz von Uhde&nbs p;(1848-1911). Ісус благолсовляє селянську родину.\n\n\n 15 До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.\n\n\n 16 А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, що б до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.\n\n\n  ;17 Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього н е ввійде!\n  \nFritz von Uhde (1848-1911). Пустіть діток до Мене....\n\n\n \n\n\nПсалом 84(85):1-14 (РСП, NIV: 85:1-13):\n\n\ n85:1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (085-2) Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,\n \nІван Айвазовський ( 1817-1900). Крим. Отара під час заходу сенця.\n\n\n 2 (085-3) Ти прови ну народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив! Села.\n\n\n 3 (085-4 ) Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!\ n\n\n 4 (085-5) Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гн ів проти нас поторощ! \n\n\n 5 (085-6) Чи навіки Ти гніватись буд еш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?\n\nJules Breton (1827-1906). Райдуга. \n\n\n 6 (085-7) Отож, Ти оживиш нас знову, і буде раді ти народ Твій Тобою!\n\n\n 7 (085-8) Покажи нам, о Господи, милість Св ою, і подай нам спасіння Своє,\n\n\n 8 (085-9) нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!\n\n\n 9 (085-10) Справді, спасіння Йо го близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.\n  ;\nІван Айвазовський (1817-1900). Український пейзаж.\n\n\n 10 (085-11 ) Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,\n\n\n&n bsp;11 (085-12) правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.  \n\n\n 12 (085-13) і Господь дасть добро, а земля наша дасть уро жай свій. \n\nІван Шишкін (1832-1898). Жито.\n\n\n 13 (085-14) Сп раведливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить .\n\n\n \n\n\nПриповісті 13:7-8:\n \nІлюстрація А.Іткіна до роман у М.Твена "Принц та Злидень".\n\n\n 7 Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.\n\n\n 8 Викуп з а душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.\n\n\n \n\n\nІсус а Навина 13:1-14:15:\n\nІсус Навин повторює Божий Заповіт з народом. Літогр афія компанії Провіденс (1907 рік)\n\n\n13:1 А Ісус постарівся й увійшов у дні. І сказав Господь до нього: Ти постарівся та ввійшов у дні, а Краю позо стається ще дуже багато, щоб посісти його.\n\n\n 2 Оце позосталий Край : усі округи филистимські, і ввесь Ґешурей,\n\n\n 3 від Шіхору, що нав проти Єгипту, і аж до границі Екрону на північ, що до ханаанеянина залічени й, п'ять филистимських князів: аззатський, ашдодський, ашкелонський, ґаттій ський і екронський, та аввеї.\n\n\n 4 Від півдня вся ханаанська земля та Меара, що сидонська, аж до Афеки, аж до аморейської границі,\n\n\n  5 і ґівлейська земля, і ввесь Ливан на схід сонця від Баал-Ґаду під горою Г ермон аж до входу до Хамату.\n\n\n 6 Усіх мешканців гір від Ливану аж до Місрефот-Маїму, усіх сидонян, Я повиганяю їх перед Ізраїлевими синами. Т ільки поділи її жеребком на спадок Ізраїлеві, як Я наказав був тобі. \ n\n\n 7 А тепер поділи цей Край на спадок дев'яти племенам та половині племени Манасіїному.\nМойсей говорить до народу. Літографія компанії Прові денс (1907 рік). \n\n\n 8 Разом із ним Рувимові та Ґадові взяли с вій спадок що дав їм Мойсей по той бік Йордану на схід, як дав їм Мойсей, р аб Господній,\n\n\n 9 від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і м істо, що серед тієї долини, і вся медевська рівнина аж до Дівону,\n\n\n&nbs p;10 і всі міста Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, аж до гра ниці Аммонових синів,\n\n\n 11 і Ґілеад, і границя ґешурейська та маах ейська, і вся гора Гермон, і ввесь Башан аж до Салхи,\n\n\n 12 усе цар ство Оґа в Башані, що царював в Аштароті та в Едреї, він позостався з остан ку рефаїв, а Мойсей повбивав їх та повиганяв їх.\n\n\nНіколя Пуссен (1594-1 665). Ісус Навин побиває аморетян.\n\n\n 13 І не вигнали Ізраїлеві син и ґешуреянина, і маахатеянина, і сидів Ґешур та Маахат серед Ізраїля, і так є аж до цього дня.\n\n\n 14 Тільки Левієвому племені не дав він спадк у, огняні жертви Господа, Бога Ізраїля, то спадок його, як Я говорив був йо му.\n\n\n 15 І дав Мойсей племені Рувимових синів спадок за їхніми род ами.\n  \nРічка Яббок та її долина на мапі. Поділ Обіцяного Краю між 12-ма колінами. \n\n\n 16 І була їм границя від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся рівни на при Медеві,\n\n\n 17 Хешбон і всі міста його, що на рівнині, Дівон, і Бамот-Баал, і Бет-Баал-Меон,\n\n\n 18 і Ягца, і Кедемот, і Мефаат,\ n\n\n 19 і Кір'ятаїм, і Сівма, і Церет-Гашшахар на горі Емеку,\n\n\n&n bsp;20 і Бет-Пеор, і узбіччя Пісґі, і Бет-Гаєшімот, \n\nПророцтво Вала ама.\n\n\n 21 і всі міста рівнини, і все царство Сигона, царя аморейсь кого, що царював у Хешбоні, що Мойсей убив його та мідіянських начальників: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, сигонових князів, мешканців того к раю.\n\n\n 22 А Валаама, Беорового сина, чарівника, Ізраїлеві сини заб или мечем серед інших, яких вони побили.\n\n\n 23 І була границя Рувим ових синів: Йордан і границя. Це спадок Рувимових синів за їхніми родами, ї хні міста та їхні оселі.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 24 І дав Мой сей Ґадовому племені, синам Ґада за їхніми родами,\n\n\n 25 і була їм границя: Язер, і всі ґілеадські міста, і половина краю аммонових синів аж д о Ароеру, що навпроти Рабби,\n\n\n 26 А з Хешбону аж до Рамат Гамміцпі й Бетоніму, а від Маханаїму аж до границі Девіру,\n\n\n 27 і в долині Бет-Гараму, і Бет-Німра, і Суккот, і Цафон, останок царства Сигона, царя х ешбонського, Йордан і границя аж до кінця озера Кіннерет по тім боці Йордан у на схід.\n\n\n 28 Це спадок Ґадових синів за їхніми родами, міста та їхні оселі.\n\n\n 29 І дав Мойсей половині племени Манасіїного, і вон о було половині племени Манасіїних синів за їхніми родами.\n\n\n 30 І була їхня границя від Манахаїму, увесь Башан, усе царство Оґа, царя башансь кого, і всі села Яіру, що в Башані, шістдесят міст.\n\n\n 31 А половин а Ґілеаду, і Аштарот, і Едрея, міста Оґового царства в Башані, синам Махіра , Манасіїного сина, половині синів Махіра за їхніми родами.\n\n\n 32 О це те, що Мойсей дав на спадок в моавських степах по тім боці Йордану на сх ід.\n\nЛевити з Ковчегом Завіту. Літографія компанії Провіденс (1907 р ік)\n\n\n 33 А Левієвому племені Мойсей не дав спадку, Господь, Бог Із раїлів, Він їхній спадок, як говорив їм.\n\n\n14:1 А оце те, що посіли Ізра їлеві сини в ханаанському Краї, що дали їм на спадок священик Елеазар, і Іс ус, син Навинів, та голови батьків племен Ізраїлевих синів.\n\n\n2 Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племе нам і половині племени.\n\n\n 3 Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них.\n\ n\n 4 Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левит ам не дали спадку в Краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.\n\n\n 5 Як наказав був Господь М ойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили Край.\n\nКалев перед Ісу сом Навином. Літографія компанії Провіденс (1907 рік)\n\n\n 6 І підійш ли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чолов іка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.\n\n\n 7 Я був віку сорока лі т, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Кра й. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.\n\n\n 8 А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.\n\n\n 9 І присягнув Мойсей того дня, говорячи: Поправді ка жу, той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам тво їм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм.\n \nПовернення в ивідувачів Обіцяного Краю (книга Числа 13). Літографія компанії Провіденс ( 1907 рік)\n\n\n 10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як г оворив. Оце сорок і п'ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойс еєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.\n\n\n 11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити.\n\n\n 12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Г осподь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріп лені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Гос подь.\n\n\n 13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфунн еєвому, Хеврон за спадок.\n\nІсус Навин дає спадок Калеву. Ілюстрація Sweet Media.\n\n\n 14 Тому став Хеврон Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназз еянинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обставав за Гос подом, Богом Ізраїля.\n\n\n 15 А ім'я Хеврону давніше було Кір'ят-Арба , що між велетнів був найбільший чоловік. А Край заспокоївся від війни.\n DTSTAMP:20260510T224350Z DTSTART:20150416T000000Z DTEND:20150416T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+106 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR