BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:e6960325bb275e0693ecc8e1e683ac07 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n4-та неділя після Великодня:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\ n\nІс. 12:1-6;\n\n\nа: Як. 1:16-21;   б: 2Кор. 5:14-21;\n\n\nа:Ів . 16:5-15;     б: Ів. 8:21-36.\n\n\nСтарий Заповіт: \nК нига пророка Ісаї 12:1-6:\n\n\n1 І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш, 2 оце, Бо г спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь сила моя та мі й спів, і спасінням для мене Він став! 3 І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел! 4 І скажете ви того дня: Дякуйте Господу, кличте Іменн я Його, сповістіть між народів про вчинки Його, пригадайте, що Ймення Його превеличне! 5 Співайте для Господа, Він бо величне вчинив, і хай це буде зн ане по цілій землі! 6 Радій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Вел икий, Святий Ізраїлів!\n\n\nРік А:\nСоборне Послання Якова 1:16-21:\n\n\n16 Не обманюйтесь, брати мої любі! 17 Усяке добре давання та дар досконалий п оходить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. 18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його. 19 Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послу хати, забарна говорити, повільна на гнів. 20 Бо гнів людський не чинить пра вди Божої. 21 Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміт ь із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.\nЄвангеліє від Іван а 16:5-15:\n\n\n5 Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Ме не не питає: Куди йдеш? 6 Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше напов нилось смутком. 7 Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його. 8 А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд: 9 тож пр о гріх, що не вірують у Мене; 10 а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Ме не не побачите вже; 11 а про суд, що засуджений князь цього світу. 12 Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. 13 А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам. 14 Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить. 15 Усе, що м ає Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповіс тить.\n\n\nРік Б:\nДруге послання Павла до Коринтян 5:14-21:\n\n\n14 Бо Хри стова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. 15 А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе сам их, а для Того, Хто за них був умер і воскрес. 16 Через те відтепер ми ніко го не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаєм о вже! 17 Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло , ото сталось нове! 18 Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Хрис том і дав нам служіння примирення, 19 бо Бог у Христі примирив світ із Собо ю Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення. 20 О це ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом! 21 Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!\nЄвангеліє від Івана 8:21-36: \n\n\n21 І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помр ете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете... 22 А юдеї казал и: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не может е? 23 І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я н е з цього світу. 24 Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли н е ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах. 25 А вони запитали Його: Хт о Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас. 26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув. 27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм. 28 Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людськог о Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив. 29 А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподо би. 30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували. 31 Тож промови в Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, 32 і пізнаєте правду, а правда вас вільними зр обить! 33 Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не б ули ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні? 34 Відповів їм Ісус: П оправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. 35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. 36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.\n\n\n4-та неділя по Вели кодню (Неділя Самарянки):\n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор. 7):\n\ n\nДії 11:19-30;\n\n\nІвана 4:1-45.\nДії Святих Апостолів 11:19-30:\n\n\n19 А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв. 20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Анті охії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса. 21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа! 22 І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Анті охії послали Варнаву. 23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звесел ився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа. 24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа! 25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати. 26 А зн айшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів. 27 Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії. 28 І встав один з них, на йм ення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за К лавдія був. 29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили. 30 Що й зробили, через руки Варнави та Са вла, пославши до старших.\nЄвангеліє від Івана 4:1-45:\n\n\n1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван, 2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його, 3 Він покинув Юдею та знову п ішов у Галілею. 4 І потрібно було Самарію Йому переходити. 5 Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові. 6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, доро гою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої. 7 Надход ить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись М ені! 8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи. 9 Тоді каже Й ому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самаря нки? Бо юдеї не сходяться із самарянами. 10 Ісус відповів і промовив до неї : Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мен і, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води. 11 Каже жінка до Ньо го: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу? 12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він с ам із неї пив, і сини його, і худоба його? 13 Ісус відповів і сказав їй: Ко жен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову. 14 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом т ієї води, що тече в життя вічне. 15 Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, ці єї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати. 16 Говорить до не ї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди. 17 Жінка відповіла т а й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловік а не маю. 18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж в ін тобі. Це ти правду сказала. 19 Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Проро к Ти. 20 Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єру салимі те місце, де потрібно вклонятись. 21 Ісус промовляє до неї: Повір, ж інко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклон ятись Отцеві не будете ви. 22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вк лоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв. 23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців. 24 Бог є Дух, і ті, що Йо му вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись. 25 Відказує жінка Йо му: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розп овість нам. 26 Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою... 27 І то ді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш? 28 Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить: 29 Ходіть но , побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христо с? 30 І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли. 31 Тим часом же учні п росили Його та й казали: Учителю, їж! 32 А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви. 33 Питали тоді один одного учні: Хіба хто прин іс Йому їсти? 34 Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити. 35 Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і н астануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як дл я жнив уже пополовіли вони! 36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожа й в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи. 37 Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне. 38 Я вас жати послав, де ви не п рацювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли. 39 З того ж міста б агато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була! 40 А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні. 41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його. 42 А до жінки казали вони: Не за сл ово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Ві н світу! 43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею. 44 Сам бо сві дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй. 45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалим і на святі, бо ходили на свято й вони.\n DTSTAMP:20260825T064803Z DTSTART:20150510T090000Z DTEND:20150510T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR