BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:d02bc06a6ecbb64b0cc63011253f0769 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n5-та неділя після Великодня:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\ n\nЄр. 19:11-14;\n\n\nа: Як. 1:22-27;       & nbsp;    б: Рим. 8:24-28;\n\n\nа:Ів. 16:23б-30; &n bsp;   б: Ів. 17:1-19.\n\n\nСтарий Заповіт: \nКнига пророка Єремі ї 19:11-14:\n\n\n11 та й скажеш до них: Так говорить Господь Саваот: Отак р озіб'ю Я народ цей та місто оце, як розбивається посуд ганчарський, що не м оже вже бути направленим, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погр еб... 12 Так зроблю цьому місцю, говорить Господь, та мешканцям його, щоб з робити це місто, як Тофет... 13 І стануть доми Єрусалиму та доми царів Юди, як місце те Тофет, нечисті усі ті доми, що кадили на їхніх дахах усім небе сним світилам, та лили жертви литі для інших богів! 14 І прийшов Єремія з Т офету, куди посилав його Господь пророкувати, і став у дворі Господнього до му, і сказав до всього народу:\n\n\nРік А:\nСоборне Послання Якова 1:22-27: \n\n\n22 Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих о бманюють. 23 Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, 24 бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є. 25 А хто заглядає в закон досконалий, закон вол і, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і ві н буде блаженний у діянні своїм! 26 Коли ж хто гадає, що він побожний, і св ого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того! 27 Чис та й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.\nЄвангеліє від Івана 16:23б-30:\n\n\n23б Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попроси те ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам. 24 Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість. 25 Оце все Я в притчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас п ромовляти, але явно звіщу про Отця вам. 26 Того дня ви проситимете в Моє Йм ення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас, 27 бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога. 28 Від От ця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця. 2 9 Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не к ажеш. 30 Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!\n\n\nРік Б:\nПослання Павла до Римлян 8:24-28:\n\n\n24 Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? 25 А коли сподіваємось, чо го не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю. 26 Так само ж і Дух допомага є нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями. 27 А Той, Хто досл іджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих. 28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе д опомагає на добре.\nЄвангеліє від Івана 17:1-19:\n\n\n1 По мові оцій Ісус о чі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе, 2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, що б Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. 3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. 4 Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. 5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, пок и світ не постав. 6 Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Т воїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. 7 Тепер пізн али вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, 8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов ві д Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. 9 Я благаю за них. Не за світ Я бла гаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! 10 Усе бо Моє то Твоє, а Тво є то Моє, і прославивсь Я в них. 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі , а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щ об як Ми, єдине були! 12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Тв оє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначено го на загибіль, щоб збулося Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це гово рю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. 15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не від світу вони, як і Я не від світу. 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово т о правда. 18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. 19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.\n\n \n5-та неділя по Великодню (Неділя Сліпородженого):\n\n\nСхідний календар ( Служебник УЛЦ стор. 7):\n\n\nДії 16:16-40;\n\n\nІвана 9:1-38.\nДії Святих А постолів 16:16-40:\n\n\n16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестр іла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала велик ий прибуток панам своїм. 17 Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і крич ала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння! 18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись , промовив до духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того час у той вийшов. 19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, сх опили Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старших. 20 Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують, 21 і навчаю ть звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати. 22 І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різ ками сікти. 23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в' язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг. 24 Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди. 25 А півні чної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх. 26 І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були зах италися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали... 27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то в итяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені. 28 А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі м и ось тут! 29 Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили. 30 І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися? 31 А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім. 32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у д омі його. 33 І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охрис тився негайно він сам та його всі домашні. 34 І він їх запровадив до дому с вого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога. 3 5 А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: Ві дпусти тих людей! 36 І сказав той в'язничний дозорець слова ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. Отож, вийдіть тепер та й з миром і діть! 37 А Павло відказав їм: Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прил юдно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі прийдуть, та й виведуть нас! 38 Ці ж слова поліційні слуги донесли нач альникам. А ті налякались, почувши, що римляни вони. 39 І прийшли, та їх пе репросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли. 40 І, вийшовши з в'язниц і, прибули вони до Лідії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.( Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 9:1-38:\n\n\n1 А коли Він проходив , побачив чоловіка, що сліпим був з народження. 2 І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився? 3 Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Бо жі з'явились на ньому. 4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, а ж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати. 5 Д оки Я в світі, Я Світло для світу. 6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом, 7 і до нього промо вив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вми вся, і вернувся видющим... 8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був в ін сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив? 9 Говорили одні, щ о це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я! 10 І питали його: Як же очі відкрились тобі? 11 А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити. 12 І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю. 13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий. 14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі. 15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він роз повів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу. 16 Тоді де які з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А ін ші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними бу ла. 17 Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк! 18 Юдеї проте йому не повірили, що н езрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого. 19 І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився с ліпим? Як же він тепер бачить? 20 А батьки його відповіли та сказали: Ми зн аєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим. 21 Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. оспитайте його, він дор ослий, хай сам скаже про себе... 22 Таке говорили батьки його, бо боялись ю деїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги. 23 Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, й ого поспитайте. 24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказа ли йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік. 25 Але ві н відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а те пер бачу!... 26 І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі? 27 Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати? 28 А вони його вилаяли та й ск азали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві. 29 Ми знаємо, що Бог говорив д о Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо. 30 Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив ! 31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і викону є волю Його, того слухає Він. 32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження. 33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити. 34 Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали. 35 Дізнався Ісус, що вони того виг нали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого? 36 Відпо вів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього? 37 Промови в до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!... 38 А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому. (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260613T215732Z DTSTART:20150517T090000Z DTEND:20150517T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR