BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:dc2c6374ff959ab39688355eba0c4bd7 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:25 квітня: Судді 4:1-5:31, Лука 22:35-53, Псалом 93(94):1-23 (РСП, NIV : 94:1-23), Приповісті 14:3-4\n\n\nЛука 22:35-53:\n \nБенджамін Уест ( 1738-1820). Тайна Вечеря.\n\n\n 35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав б ез калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відка зали: Нічого.\n\n\n 36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.\n&nbs p;\nMatthias Stom (c.1600–after 1652). Арешт Христа.\n\n\n 37 Гов орю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Йог о зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.\n\n\n 38 І сказали вони : Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!\n\n\n 39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.\n\n\n  40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу .\n      \nJohann Michael Ferdinand Heinrich Hofma nn (1824-1911). Портрет Христа в білому. Frans Schwartz (185 0-1917). Молитва в Гетсиманії.\n\n\n 41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,\n\n\n 42 благаючи : Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...\n\nЕль Греко (1541-1614). Моління про чашу.\n\n\n  43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.\n\n\n 44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немо в каплі крови, що спливали на землю...\n\n\n 45 І, підвівшись з молитв и, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...\n\nJohann Michae l Ferdinand Heinrich Hofmann (1824-1911). Молитва в Гетсиманії.\n \n\n 46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!\n\n\n 47 І, коли Він іще говорив, ось народ з'явивс я, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!\n\n\n 48 Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, в идаєш Сина Людського?\n \nКараваджо (1571-1610). Юда зраджує Христа.\n \n\n 49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому : Господи, чи мечем нам не вдарити?\n\n\n 50 І, один із них рубонув ра ба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.\n\n\n 51 Та Ісус в ідізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздо ровив його.\n   \nАрешт Христа: ліворуч: Albrecht Altdorfer& nbsp;(c.1480-1538). Праворуч: Anthony Van Dyck (1599-1641).\n\n\n  ;52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...\n\n\ n 53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви... \n\n\n \n\n\nПсалом 93( 94):1-23 (РСП, NIV: 94:1-23):\n\n\n 1 Бог помсти Господь, Бог пом сти з'явився,\n \nФранциско Сурбаран (1598-1664). Бог-Отець. \n\n \n 2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!\n\n\n 3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?\n\n\n  4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?\n\n Thomas Benjamin Kennington (1856-1916). Бездомні. (1890).\n\n\n 5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...\n\n\n 6 В дову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт\n\n\n 7 та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...\n   \nThoma s Benjamin Kennington (1856-1916). Сироти (1885). Хліб щоденний (1886).\n\n \n 8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?\n\n\n 9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хі ба Той, що око створив, чи Він не побачить?\n\n\n 10 Хіба Той, що кара є народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?\n\n\n 11 Го сподь знає всі людські думки, що марнота вони! \nAntonio de Pereda&nbs p;(ca.1611-1678). Сон лицаря.\n\n\n 12 Блаженний той муж, що його Ти к араєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,\n\n\n 13 щоб його зас покоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,\n\n\n  14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,\n\n\n&n bsp;15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!\n\n \n 16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпро ти злочинців?\n\n\n 17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро хи була б не лягла в царство смерти!...\n\n\n 18 Коли я кажу: Похитнул ась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене! \nAntonio de Pe reda (ca.1611-1678). Трійця.\n\n\n 19 Коли мої думки болючі в нут рі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!\n\n\n 20 Чи прес тол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?\n\n\n&nb sp;21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.\n\n\n&n bsp;22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,\n\n\n 23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить , їх нищить Господь, Бог наш!\n\n\n \n\n\nПриповісті 14:3-4:\n \n Микола Пимоненко (1862-1912). Біля криниці: Суперниці.\n\n\n 3 На уста х безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть. \nМикола Пимоне нко (1862-1912). Сінокіс.\n\n\n 4 Де немає биків, там ясла порожн і, а щедрість врожаю у силі вола.\n\nМикола Пимоненко (1862-1912). Жнива на Україні.\n\n\n \n\n\nСудді 4:1-5:31:\n\n\n4:1 А Ізраїлеві сини ще біл ьше чинили зло в Господніх очах, а Егуд умер.\n\n\n 2 І передав їх Гос подь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А зверхником йог о війська був Сісера, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.\n\n\n 3 І кликал и Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев'ятсот залізних колесниць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.\n\n\n 4 А Девора пророч иця, жінка Лаппідота, вона судила Ізраїля того часу.\n\nІлюстрація Sweet Me dia.\n\n\n 5 І сиділа вона під Девориною Пальмою, між Рамою та між Бет -Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.\n\n\n&nb sp;6 І вона послала й покликала Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефтали мового. І сказала до нього: Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зійдеш на гору фавор, і візьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефталимових та з синів Завулонових.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 7 А я привед у до тебе, до Кішонської долини, Сісеру, начальника Явінового війська, і ко лесниці його, і натовп його, та й дам його в твою руку.\n\n\n 8 І сказ ав до неї Барак: Якщо ти підеш зо мною, то піду, а якщо не підеш зо мною, н е піду.\n\n\n 9 А вона відказала: Піти піду з тобою, тільки не буде тв оя слава на тій дорозі, якою ти підеш, бо в руку жінки Господь передасть Сі серу. І встала Девора, і пішла з Бараком до Кедешу.\n \n \nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 10 І скликав Барак Завулона та Нефталима до Кедешу, і пішло за ним десять тисяч чоловіка. І пішла з ним Девора.\n\n\n 11 А кенеянин Хевер відділився від Каїна, з Ховавових синів, Мойсеєвого тестя, і розклав намета свого аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.\n\n\n  12 І донесли Сісері, що Барак, син Авіноамів, зійшов на гору Фавор.\n\nІлюс трація Sweet Media.\n\n\n 13 І скликав Сісера всі свої колесниці, дев' ятсот залізних колесниць, та ввесь народ, що з ним, з Харошет-Ґаґґоїму до к ішонської долини.\n\n\n 14 І сказала Девора до Барака: Уставай, бо це той день, коли Господь дав Сісеру в твою руку. Ось Господь вийшов перед тоб ою. І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловіка.\n\n\n  ;15 І Господь привів у замішання Сісеру, і всі колесниці та ввесь той табір вістрям меча перед Бараком. І зійшов Сісера з колесниці, і побіг пішки.\n\ nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 16 А Барак гнався за колесницями та за табором аж до Харошет-Ґаґґоїму. І впав увесь табір Сісерин від вістря меча, не позосталось ані одного.\n\n\n 17 А Сісера втік пішки до намету Яїл и, жінки кенеянина Хевера, бо був мир між Явіном, царем Гацору, та між домо м кенеянина Хевера.\n\n\n 18 І вийшла Яїл навпроти Сісери, і сказала д о нього: Зайди, пане мій, зайди до мене, не бійся! І він зайшов до неї до н амету, і вона накрила його килимом.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 1 9 І сказав він до неї: Напій мене трохи водою, бо я спрагнений. І відкрила вона молочного бурдюка, і напоїла його, та й накрила його.\n\n\n 20 І сказав він до неї: Стань при вході намету. І якщо хто ввійде й запитає тебе та скаже: Чи є тут хто? то ти відповіси: Нема.\n\nІлюстрація Sweet Media.\ n\n\n 21 І взяла Яїл, жінка Хеверона, наметового кілка, і взяла в свою руку молотка, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка в його скр оню, аж у землю. А він спав, змучений, і він помер. \n\n\n 22 А о сь Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: І ди, і я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш. І ввійшов він до неї, а ос ь Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!...\n\nІлюстрація Sweet Medi a.\n\n\n 23 Так приборкав Бог того дня Явіна, царя ханаанського, перед Ізраїлевими синами.\n\n\n 24 А рука Ізраїлевих синів була все тяжча н ад Явіном, царем ханаанським, аж поки вони вигубили Явіна, царя ханаанськог о.\n \nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n5:1 І співала Девора й Барак, син Авіноамів, того дня, говорячи:\n \nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n  \n\n\n 2 Що в Ізраїлі закнязювали князі, що народ себе жертвувати став , поблагословіте ви Господа!\n\n\n 3 Почуйте, царі, уші наставте, княз і: я Господеві я буду співати, виспівувати буду Господа, Бога Ізраїля!\n\nС уддя Дебора.\n\n\n 4 Господи, як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едомського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощили водою.\n\n \n 5 Перед Господнім лицем розпливалися гори, цей Сінай перед Господом , Богом Ізраїля.\n\n\n 6 За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли д ороги, подорожні ж ходили крутими дорогами.\n\n\n 7 Не стало селянства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Девора, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.\n\nGuillaume Rouillé (c.1518–1589). Суддя Дебора .\n\n\n 8 Коли вибрав нових він богів, тоді в брамах війна зачалась. П оправді кажу вам, небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!\n\n\n&nbs p;9 Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для народу, поб лагословіте ви Господа!\n\n\n 10 Ті, хто їздить на білих ослицях, хто сидить на килимах та дорогою ходить, оповідайте!\n   \nСуддя Дебо ра. Ліворуч: Гюстав Доре (1832-1883). Праворуч: книжкова ілюстрація.\n \n\n 11 Через крик при ділінні здобичі між місцями, де воду беруть, та м виспівують правди Господні, правди селянства Його у Ізраїлі. Тоді то зійш ов був до брам Господній народ.\n\n\n 12 Збудися, збудися, Деворо! Збу дися, збудися, і пісню співай! Устань, Бараку, і візьми до неволі своїх пол онених, сину Авіноамів!\n\n\n 13 Тоді позосталий зійшов до потужних на роду, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.\n    \nДжей мс Тіссо (1836-1890). Дебора та Барак. Вільям Бреслі Хоул (1846-1971). Яїль та Сісера.\n\n\n 14 Від Єфрема прийшли були ті, що в Амалику їх корен ь; Веніямин за тобою, серед народів твоїх; від Махіра зійшли були провідник и; а від Завулона оті, хто веде пером писаря.\n\n\n 15 І князі Іссахар ові разом з Деворою, і Іссахар, як Барак, був відпущений пішки в долину. Ве ликі вивідування у Рувимових відділах!\n\nЛука Джордано (1634-1705). Поразк а армії Сісери.\n\n\n 16 Чого ти усівсь між кошарами, щоб слухати мека ння стад? Великі вивідування у Рувимових відділах!\n\n\n 17 Пробуває Ґ ілеад на тім боці Йордану, а Дан чому на кораблях буде мешкати він? На бере зі моря осівся Асир, і при потоках своїх пробуває.\n\nJuan de la Corte  ;(бл.1590-1662). Перемога євреїв над армією Сісери.\n\n\n 18 Заву лон це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефталим на польових висотах .\n\n\n 19 Царі прибули, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таана х при воді Меґідда, та здобичі срібла не взяли.\n\n\n 20 Із неба войов ано, зорі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.\n\nАртемізія Джентілескі&n bsp;(1593-1653). Яїль вбиває Сісеру.\n\n\n 21 Кішонський потік по змітав їх, потік стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о ду ше моя!\n\n\n 22 Тоді стукотіли копита коня від бігу швидкого, від біг у його скакунів!\n \nFelice Ficherelli (1605-1660). Яїль вбиває Сісеру .\n\n\n 23 Прокляніте Мероза, каже Ангол Господній, проклясти прокляні ть його мешканців, бо вони не прийшли Господеві на поміч, Господеві на помі ч з хоробрими!\n\n\n 24 Нехай буде благословенна між жінками Яїл, жінк а кенанеянина Хевера, нехай буде благословенна вона між жінками в наметі.\n    \nSalomon de Bray (1597-1664). Яїл та Сісера. J an de Bray (c.1627–1697) Яїл, Дебора та Барак.\n\n\n 25 Води він просив подала молока, у царській чаші принесла п'янке молоко.\n\n\n 26 Ліву руку свою до кілка простягає, а правицю свою до молотка робітничого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому голову, і скроню розбила й пробила йо му..\n \n Jean-Baptiste van Loo (1684-1745). Яїл та Сісера.\ n\n\n 27 Між ноги її він схилився, упав і лежав, між ноги її він схили вся, упав, де схиливсь, там забитий упав.\n\n\n 28 Через вікно вигляда ла та голосила Сісерина мати крізь ґрати: Чому колесниця його припізнилась вернутись? Чому припізнились колеса запряжок його?\n \nДжеймс Тіссо (1 836-1890). Яїль показує Бараку вбитого Сісеру.\n\n\n 29 Мудрі княгині її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:\n\n\n 30 Ось зд обич знаходять та ділять вони, бранка, дві бранці на кожного мужа! А здобич із шат кольорових Сісері, здобич із шат кольорових, різнобарвна тканина, н а два боки гаптована, жінці на шию.\n\n\n 31 Нехай отак згинуть усі во роги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі свої й! І Край мав мир сорок літ. \n \n Могила біля Кадеша, яка в важається гробом Дебори та Барака. Документа світлина.\n DTSTAMP:20260511T104741Z DTSTART:20150425T000000Z DTEND:20150425T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+115 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR