BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:3d8f0bf6dfb04059ec4d14caaa11c227
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:27 травня: 2Самуїла 12:1-31, Іван 16:1-33,&nbsp;Псалом 118(119):65-80 (РСП,
  NIV: 119:65-80), Приповісті 16:4-5\n\n\nІван 16:1-33:\n\n\n16:1 Оце Я сказ
 ав вам, щоб ви не спокусились.\n\nХристос. Вітраж.\n\n\n&nbsp;2 Вас виженут
 ь із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то 
 думатиме, ніби службу приносить він Богові!\n\n\n&nbsp;3 А це вам учинять, 
 бо вони не пізнали Отця, ні Мене.\n\n\n&nbsp;4 Але Я це сказав вам, щоб зга
 дали про те, про що говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не каза
 в Я спочатку, бо з вами Я був.\n\n\n&nbsp;5 Тепер же до Того Я йду, Хто пос
 лав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?\n\n\n&nbsp;6 Та від того,
  що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.\n\n\n&nbsp;7 Та Я прав
 ду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прий
 де до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.\n&nbsp;\nСвятий Дух у вигляді 
 голуба. Вітраж.\n\n\n&nbsp;8 А як прийде, Він світові виявить про гріх, і п
 ро правду, і про суд:\n\n\n&nbsp;9 тож про гріх, що не вірують у Мене;\n\n\
 n&nbsp;10 а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;\n\n
 \n&nbsp;11 а про суд, що засуджений князь цього світу.\n\n\n&nbsp;12 Я ще м
 аю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.\n\n\n&nbsp;13 А коли п
 рийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде 
 казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістит
 ь вам.\n\nСвятий Дух у вигляді голуба. Вітраж.\n\n\n&nbsp;14 Він прославить
  Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.\n\n\n&nbsp;15 Усе, що має 
 Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістит
 ь.\n\n\n&nbsp;16 Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і
  Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.\n\n\n&nbsp;17 А деякі з учнів Його гов
 орили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже 
 не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?..
 .\n\nРозп'яття Христос. Вітраж.\n\n\n&nbsp;18 Гомоніли також: Що таке, що г
 оворить: Незабаром? Про що каже, не знаємо...\n\n\n&nbsp;19 Ісус же пізнав,
  що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що
  сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Ме
 не ви побачите?\n\n\n&nbsp;20 Поправді, поправді кажу вам, що ви будете пла
 кати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш оберн
 еться в радість!\n\nХристос. Вітраж.\n\n\n&nbsp;21 Журиться жінка, що родит
 ь, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає тер
 піння з-за радощів, що людина зродилась на світ...\n\n\n&nbsp;22 Так сумуєт
 е й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радос
 ти вашої вам не відійме!\n\n\n&nbsp;23 Ні про що ж того дня ви Мене не спит
 аєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє 
 Ймення, Він дасть вам.\n\n\n&nbsp;24 Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. 
 Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.\n\n\n&nbsp;25 Оце все Я в
  притчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас 
 промовляти, але явно звіщу про Отця вам.\n\nМоління про чашу. Вітраж.\n\n\n
 &nbsp;26 Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю 
 Отця Я за вас,\n\n\n&nbsp;27 бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили 
 Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.\n\n\n&nbsp;28 Від Отця вийшов Я,
  і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця.\n\nХристос. В
 ітраж.\n\n\n&nbsp;29 Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і
  жадної притчі не кажеш.\n\n\n&nbsp;30 Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і
  потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!\
 n\n\n&nbsp;31 Ісус їм відповів: Тепер віруєте?\n\nХристос несе хреста. Вітр
 аж.\n\n\n&nbsp;32 Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кож
 ен у власне своє, а Мене ви Самого покинете... Та не Сам Я, бо зо Мною Отец
 ь!\n\n\n&nbsp;33 Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазн
 аєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 
 118(119):65-80&nbsp;(РСП, NIV: 119:65-80):&nbsp;\n\n\n&nbsp;65 Ти з рабом С
 воїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.\n\n\n&nbsp;66 Навчи мене добро
 го розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!\n\nКлод Моне (1840-192
 6). Пейзаж з грозою.\n\n\n&nbsp;67 Доки я не страждав, блудив був, та тепер
  я держусь Твого слова.\n\n\n&nbsp;68 Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти ме
 не Своїх постанов!\n\n\n&nbsp;69 Гордуни вимишляють на мене неправду, а я ц
 ілим серцем держуся наказів Твоїх.\n\n\n&nbsp;70 Зробилось нечуле, як лій, 
 їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.\n\n\n&nbsp;71 Добре мені, що я зму
 чений був, щоб навчитися Твоїх постанов!\n\n\n&nbsp;72 Ліпший для мене Зако
 н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.\n\nКлод Моне (1840-1926). Місце д
 ля купання.\n\n\n&nbsp;73 Руки Твої створили мене й збудували мене, подай м
 ені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!\n\n\n&nbsp;74 Хто боїться Тебе
 , ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!\n\n\n&nbsp;75 Зна
 ю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав 
 Ти.\n\n\n&nbsp;76 Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм 
 до Свого раба.\n\n\n&nbsp;77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму
 , бо Закон Твій розрада моя.\n\n\n&nbsp;78 Нехай гордуни посоромлені будуть
 , бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.\n\nКлод Моне (18
 40-1926). Човен.\n\n\n&nbsp;79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і 
 пізнають свідоцтва Твої.\n\n\n&nbsp;80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх п
 остановах, щоб я не посоромився!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 16:4-5:\n\nРем
 брандт ван Рейн (1606-1669). Юда повертає первосвященикам 30 срібняків.\n\n
 \n&nbsp;4 Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.\n
 \n\n&nbsp;5 Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без в
 ини!\n\nMaurice Quentin de La Tour&nbsp;(1704-1788). Портрет Вольтера.\n\n\
 n&nbsp;\n\n\n2Самуїла 12:1-31:\n\n\n12:1 І послав Господь Натана до Давида,
  а він прийшов до нього та й сказав йому: Два чоловіки були в одному місті,
  один заможний, а один убогий.\n\nПророк Натан докоряє Давиду (сучасна книж
 кова ілюстрація).\n\n\n&nbsp;2 У заможного було дуже багато худоби дрібної 
 та худоби великої.\n\n\n&nbsp;3 А вбогий нічого не мав, окрім однієї малої 
 овечки, яку він набув та утримував при житті. І росла вона з ним та з синам
 и його разом, із кавалка хліба його їла й з Келіха його пила, та на лоні йо
 го лежала, і була йому як дочка.\n\n\n&nbsp;4 І прийшов до багатого чоловік
 а подорожній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібної чи з худоби своєї
  великої, щоб спорядити їжу для подорожнього, що до нього прийшов, і він уз
 яв овечку того вбогого чоловіка, і спорядив її для чоловіка, що до нього пр
 ийшов...\n\nFord Madox Brown&nbsp;(1821-1893). Миле ягнятко.\n\n\n&nbsp;5 І
  сильно запалав Давидів гнів на того чоловіка, і він сказав до Натана: Як ж
 ивий Господь, вартий смерти той чоловік, що чинить таке.\n\n\n&nbsp;6 А ове
 чку він оплатить чотирикротно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не зм
 илосердився.\n\nЮліус Карольсфельд (1794-1872). Натан і Давида.\n\n\n&nbsp;
 7 І сказав Натан до Давида: Ти той чоловік! Так сказав Господь, Бог Ізраїлі
 в: Я помазав тебе над Ізраїлем, і Я спас тебе з Саулової руки.\n\n\n&nbsp;8
  І дав тобі дім твого пана, та жінок пана твого на лоно твоє, і дав тобі ді
 м Ізраїля та Юди, а якщо цього мало, то додам тобі ще цього та того.\n\n\n&
 nbsp;9 І чому ти зневажив Господнє слово, і вчинив це зло в очах Його? Хітт
 еянина Урію вбив ти мечем, а його дружину взяв собі за жінку. А його вбив м
 ечем Аммонових синів.\n\nЛукас Кранах Старший (1472-1553).Вірсавія купаєтьс
 я.\n\n\n&nbsp;10 А тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, 
 що зневажив ти Мене, і взяв дружину хіттеяника Урії, щоб була тобі за жінку
 .\n\n\n&nbsp;11 Так сказав Господь: Ось Я наведу на тебе зло з твого дому, 
 і заберу жінок твоїх на очах твоїх, і дам ближньому твоєму, а він покладеть
 ся з жінками твоїми при світлі цього сонця.\n\n\n&nbsp;12 Хоч ти вчинив пот
 аємно, а Я зроблю цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем.\n\nПокаяння Д
 авида з Натаном із Псалтиря (Національна Бібліотека, Париж).\n\n\n&nbsp;13 
 І сказав Давид до Натана: Згрішив я перед Господом! А Натан сказав до Давид
 а: І Господь зняв твій гріх, не помреш!\n\n\n&nbsp;14 Та що ти спонукав зне
 важення Господа цією річчю, то син твій, народжений тобі, конче помре.\n\nE
 ugène Siberdt&nbsp;(1851-1931). Натан докоряє Давиду.\n\n\n&nbsp;15 І пішов
  Натан до свого дому, а Господь уразив дитя, що Давидові породила Урієва жі
 нка, і воно захворіло.\n\n\n&nbsp;16 А Давид молив Бога за дитинку, і пости
 в Давид, і входив до кімнати, і ночував, поклавшись на землю.&nbsp;\n&nbsp;
  &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;\nПокаяння Давида:&nbsp;Вільям Брес
 сі Хоул (1846-1917) та&nbsp;Джеймс Тіссо (1836-1902).\n\n\n&nbsp;17 І прийш
 ли старші його дому до нього, щоб підняти його з землі, та він не хотів, і 
 не підкріпився з ними хлібом.\n\n\n&nbsp;18 І сталося сьомого дня, і померл
 о те дитя, а Давидові слуги боялися донести йому, що померло те дитя, бо ка
 зали: Ось як була та дитина живою, говорили ми до нього, та не слухав він н
 ашого голосу; а як ми скажемо до нього: Померло це дитя, то ще вчинить щось
  лихе.\n\nЮліус Карольсфельд (1794-1872). Смерть сина і покаяння Давида.\n\
 n\n&nbsp;19 А Давид побачив, що слуги його шепочуться поміж собою, і зрозум
 ів Давид, що померло те дитя. І сказав Давид до своїх слуг: Чи не померло т
 е дитя? А ті відказали: Померло.\n\n\n&nbsp;20 І звівся Давид із землі, і п
 омився, і намастився, і змінив свою одежу, і ввійшов до Господнього дому та
  й поклонився. Потому ввійшов до свого дому, і захотів їсти, і поклали йому
  хліба, і він їв.\n\n\n&nbsp;21 І сказали йому слуги його: Що це за річ, як
 у ти вчинив? Коли те дитя жило, ти постив та плакав; а як померло те дитя, 
 ти встав та й їв хліб?\n\nValentin de Boulogne&nbsp;(1591-1632). Цар Давид.
 \n\n\n&nbsp;22 А він відказав: Коли те дитя ще жило, я постив та плакав, бо
  казав: Хто знає, може Господь учинить мені милість, і буде жити дитя те?\n
 \n\n&nbsp;23 А тепер, померло воно. Нащо то я б постив? Чи зможу ще поверну
 ти його? Я піду до нього, а воно не вернеться до мене...\n\n\n&nbsp;24 І по
 тішив Давид жінку свою Вірсавію, і прийшов до неї, і ліг із нею. І вона вро
 дила сина, а він назвав ім'я йому: Соломон. І Господь полюбив його,\n\n\n&n
 bsp;25 і послав пророка Натана, і той назвав ім'я йому: Єдід'я, ради Господ
 а.\n\n\n&nbsp;26 А Йоав воював з Раббою аммонітян, і здобув царське місто.\
 n\nГюстав Доре (1832-1883). Давид карає аммонитян.\n\n\n&nbsp;27 І послав Й
 оав послів до Давида, і сказав: Воював я з Раббою, і здобув я місто води.\n
 \n\n&nbsp;28 А тепер збери решту народу, і таборуй біля міста, та здобудь й
 ого, щоб не здобув те місто я, і щоб не було воно назване моїм ім'ям.\n\n\n
 &nbsp;29 І зібрав Давид увесь народ, і пішов до Рабби, і воював із нею, та 
 й здобув її.\n\n\n&nbsp;30 І взяв він корону з голови їхнього царя, а вага 
 її талант золота, та дорогий камінь, і Давид поклав її на свою голову. І ві
 н виніс дуже багато здобичі з того міста.\n\n\n&nbsp;31 А народ, що був у н
 ьому, він повиводив, і поклав їх під пилку, і під залізні долота та під зал
 ізні сокири, і позаганяв їх до цегельняної печі. І так робив він усім аммон
 ітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.\n
DTSTAMP:20260430T021956Z
DTSTART:20150527T000000Z
DTEND:20150527T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+147
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR