BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:f151880087fb6eef91b4252660f48273 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:13 червня: 1Царів 11:1-12:19, Дії 9:1-25, Псалом 130(131):1-3 (РСП, NI V: 131:1-3), Приповісті 17:4-5\n\n\nДії 9:1-25:\n\nЕль Греко (1541-1614). А ростол Павло.\n\n\n9:1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Гос подніх, приступивши до первосвященика,\n\n\n 2 попросив від нього лист и у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дор оги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.\n\n\n 3 А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,\n\nНавер нення Святого Павла (середньовічна книжкова ілюстрація).\n\n\n 4 а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?\n\n\n 5 А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!\n\nLuca Giorda no, (1634-1705). Навернення Святого Павла.\n\n\n 6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Госпо дь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!\n\nБа ртоломео Естебан Мурільо (1617-1682). Навернення Святого Павла.\n\n\n& nbsp;7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.\n\n\n 8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені м ав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.\n\n\n&nb sp;9 І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.\n \nМікеланджело Мерізі да Караваджо (1571-1609). Навернення Савла по дорозі в Дамаск (1600- 1601)\n\n\n 10 А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!\n\n\n  11 Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,\n \n\n 12 і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прий шов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...\n\n\n 13 Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!\n\nJean II Restout (1692-1768). Ананія ві дновлює зір Павлу.\n\n\n 14 І тут має владу від первосвящеників, щоб в 'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.\n\n\n 15 І промовив до нього Господь : Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами , і царями, і синами Ізраїля.\n\n\n 16 Бо Я покажу йому, скільки має в ін витерпіти за Ім'я Моє.\n \nPietro da Cortona (1596/1597-1669).  Ананій покладає руки на Савла (фрагмент).\n\n\n 17 І Ананій пішо в, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Госп одь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб ст ав ти видющий, і наповнився Духа Святого!\n\nХрищення Св.Павла.\n\n\n  18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,\n\n\n 19 і, прийнявши поживу, на силах зміцні в.\n\nLorenzo Lippi (1606-1665). Хоищення Святого Павла.\n\n\n 20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,\n\n\n&n bsp;21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що пере слідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?\n\n\n 22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.\n\n\n 23 А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбит и,\n\n\n 24 та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чату вали в воротях, щоб убити його.\n\nІлюстрація компанії ПРОВІДЕНС (1907 рік) .\n\n\n 25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші. \n\n\n \n\n\nПсалом 130(131):1-3 (РСП, NIV: 131:1-3):\n\nPieter F ransz de Grebber (c.1600–1652/3). Цар Давид на молитві.\n\n\n131: 1 Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не під носились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!\n\n\n&nbs p;2 Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своє ї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!\n\nPieter Fransz de Grebber (c.1600–1652/3). Мати й дитина.\n\n\n 3 Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки!\n\n\n \n\n\nПриповісті 17:4-5: \n \nТарас Шевченко (1814-1861). Катерина. (1842).\n\n\n 4 Лиході й слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.\n\nВалері й Якобі (1834-1902). Блазні-карлики при дворі імператриці Анни Іоанівни.\n\ n\n 5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з не щастя, не буде такий без вини.\n\n\n \n\n\n1Царів 11:1-12:19:\n\n\n11: 1 А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітяно к, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,\n\nГюстав Доре (1832-1883 ). Цар Соломон.\n\n\n 2 із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: Не ввійде те між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів. До них прихилився Соломон коха нням.\n\n\n 3 І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили його серце.\n \nJean-Léon Gérôme ( 1824-1904). Тераса в сералі (1898).\n\n\n 4 І сталося на час Соломонов ої старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його н е було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.\n\n\n 5 І п ішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммон ітською.\n\n\n 6 І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.\n\n\n 7 Тоді Соломон збудував жерт івника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів.\n\nЛукас Кранах Молодший (1515-1586).&nbs p;Ідолопоклонство царя Соломона \n\n\n 8 І так він зробив для всі х своїх чужинних жінок, що кадили та приносили жертви для своїх богів.\n\n\ n 9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Г оспода, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся,\n\n\n 10 і наказув ав йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він тог о, що наказав був Господь.\n\n\n 11 І сказав Господь до Соломона: Тому , що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабо ві.\n\n\n 12 Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Дав ида, з руки сина твого відберу його!\n\nЦарі Давид та Соломон. Вітраж 12-го століття у Страстбурзі.\n\n\n 13 Та всього царства Я не відберу, одне племено Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав.\n\n\n 14 І поставив Господь Соломонові за противника едомля нина Гадада, він із царського насіння в Едомі.\n\n\n 15 І сталося, кол и Давид був з Едомом, коли Йоав, начальник війська, пішов поховати трупи, т о він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі.\n\n\n 16 Бо шість міся ців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не вигубив кожного чоловіч ої статі в Едомі.\n\n\n 17 І втік Гадад, він та з ним мужі едомські, з о слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.\n\n \n 18 І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану; і набрали вони з собо ю людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призначив йому утримання, і дав йому землю.\n\n Je an-Lon Gerome (1824-1904). Колосси.Мемнона (Аменхотепа ІІІ)\n\n\n 19 І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах, і він дав йому за жінку се стру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.\n\n\n 20 І породила йому се стра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі. І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів.\n\n\n 2 1 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батьками, та що помер Й оав, начальник війська. І сказав Гадад до фараона: Відпусти мене, й я піду до свого Краю!\n  \nФараон Аменхотеп ІІІ, ймовірний сват Соломона . Давньоєгипетське мистецтво.\n\n\n 22 А фараон йому відказав: Чого то бі бракує при мені, що ти оце хочеш іти до свого краю? Та той сказав: Ні, т аки конче відпусти мене!\n\n\n 23 І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, св ого пана.\n\n\n 24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дамаску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.\n\n\n 25 І був він противником для Ізраїля за вс іх Соломонових днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бридив він Ізр аїлем, і запанував над Сирією.\n \nЖертвоприношення Молоху (ілюстрація з Біблії Фостера).\n\n\n 26 А Єровоам, син Неватів, єфремівець, із Це реди, а ім'я його матері Церуа, жінка вдова, був раб Соломонів. І підняв ві н руку на царя.\n\n\n 27 А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло, і поправив пролім у Місті Давида, свого батька.\n\n \n 28 А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака, що він роботящий, і призначив його над усіма носіями Йосипового дому.\n\n\n  29 І сталося того часу, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахійя, пророк. Він був одягнений в нову одіж, й обидва вони були самі на полі.\n \nGerard Hoet (1648-1733). Пророцтво Ахійї Є ровоаму (1728).\n\n\n 30 І схопив Ахійя за ту нову одежу, що була на н ьому, та й подер її на дванадцять кусків.\n\n\n 31 І сказав він до Єро воама: Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддираю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племен.\n\n\n  32 А одне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племен.\n\n\n 33 Це тому, що вони покинули Мене і вклонялися Астарті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб виконувати добре в Моїх очах, і постанови Мої та заповіді Мої, як батьк о його Давид.\n\n\n 34 Та не візьму Я всього царства з руки його, бо о ставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я виб рав його, який додержував заповідів Моїх та постанов Моїх.\n\nFranken Frans II Antverpen (1581-1642). Ідолопоклонство царя Соломона (1622).\n\n\n  ;35 І візьму Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять пле мен.\n\n\n 36 А синові його дам одне племено, щоб позоставався світиль ник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Ймення.\n\n\n 37 А тебе Я віз ьму, і ти будеш царювати над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.\n\n\n 38 І станеться, коли ти слухатимешся всього, що Я накажу тобі, і підеш Моїми дорогами, і робитимеш добре в очах Моїх, щоб ви конувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою, і побудую тобі міцний дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі І зраїля.\n\n\n 39 І буду впокоряти Давидове насіння ради того, тільки н е по всі дні.\n\nПророцтво Ахійї Єровоаму. Ілюстрація до Біблії.\n\n\n  ;40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоама. І встав Єровоам, і втік до Єгипту , до Шішака, єгипетського царя. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової с мерти.\n\n\n 41 А решта Соломонових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, ото вони написані в книзі Соломонові діла.\n\n\n 42 А д нів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було сорок літ.\n\ n\n 43 І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похований у Місті Да вида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.\n\n\n12:1 І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настан овити його царем.\n\n\n 2 І сталося, що це почув Єровоам, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єг ипті.\n\nЮліус фон Карольсфельд (1794-1872). Поділ царства за Рехаваама.\n\ n\n 3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві з бори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:\n\n\n 4 Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти тепер полегши жорстоку роботу батька свого та т яжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.\n\n\n&n bsp;5 А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.\n\nРеховоам слухає пораду старших радників.\n\n\n 6 І радив ся цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?  ;\n\n\n 7 І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти сьогодні будеш рабом ц ьому народові, і будеш служити їм, і відповіси їм, і говоритимеш їм добрі с лова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.\n\n\n 8 Та він відкинув п ораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.\n\n\n 9 І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, що т вій батько наклав був на нас.\n\nHans Holbein (1497-1543). Реховоам ві дповідає за порадою молодших радників.\n\n\n 10 І говорили до нього ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полег шу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!\n\n \n 11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до в ашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!\n\n\ n 12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як ца р говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.\n\nHans Holbein (1497-15 43). Реховоам відповідає за порадою молодших радників (фрагмент).\n\n\ n 13 І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що р адили йому.\n\n\n 14 І він говорив до них за порадою тих молодиків, ка жучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я додам до вашого ярма. Бат ько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!...\n\nHans Holbein (1497-1543). King of Judah · Rehoboam. (Fragment of Wall Painting from Basel Town Hall Council Chamber).\n\n\n 15 І не послухався цар народу , бо причина була від Господа, щоб справдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.\n\n\n 16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! До наме тів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.\n\n\n 17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, т ільки над ними зацарював Рехав'ам.\n\nJeroboam I from "Promptuarii Iconum I nsigniorum" by Guillaume Rouillé (бл.1518-1589)\n\n\n 18 І послав цар Рехав'ам Адонірама, що був над даниною, та ввесь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму.\n\n\n 19 І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.\n\nПоділ на Північне та Південн е царства.\n DTSTAMP:20260502T203310Z DTSTART:20150613T000000Z DTEND:20150613T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+164 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR