BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:6f984cde4c357d7cae6046d65d51e31a CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:25 червня: 2Царів 8:1-9:13, Дії 16:16-40, Псалом 142(143):1-12 (РСП, N IV: 143:1-12), Приповісті 17:26\n\n\nДії 16:16-40:\n\nДруга місіонерська по дорож Павла.\n\n\n 16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестр іла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала велик ий прибуток панам своїм.\n\n\n 17 Вона йшла слідкома за Павлом та за н ами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіща ють дорогу спасіння!\n\n\n 18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі в ийди з неї! І того часу той вийшов.\n \nLambert Jacobsz (c.1598–1636). St. Paul and the Soothsayer of Philippi\n\n\n 19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й Силу, і потягли їх на р инок до старших.\n\n\n 20 Коли ж їх привели до начальників, то сказали : Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,\n\n\n 21 і навчають звичаїв, яки х нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати.\n\n\n 22 І нато вп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти.\n\n\n 23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказ авши в'язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг.\n\nПавло і Сила у в'язниц і. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 24 Одержавши такого наказа, той їх повки дав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди.\n\n\n 25 А пі внічної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали ї х.\n\n\n 26 І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'яз ничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх по спадали...\n\nПорожня в'язнична камера. Фото.\n\n\n 27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені.\n\n\n 28 А Павл о скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ос ь тут!\n\nGerard Hoet (1648-1733). В'язничний стород та Павдо і Сила.\ n\n\n 29 Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.\n\n\n 30 І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба ро бити мені, щоб спастися?\n\nКлод-Гі Алле (1652-1736). Звільнення Павла і Си ли у Филиппах. \n\n\n 31 А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.\n\n\n 32 І Слово Господнє звіщал и йому та й усім, хто був у домі його. \n\n\n 33 І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні.\n\n\n 34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу пос тавив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.\n\n\n 35 А кол и настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: Відпусти тих людей!\n\n\n 36 І сказав той в'язничний дозорець слова ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. Отож, вийдіть тепер та й з мир ом ідіть!\n\nРібера (1591-1652). Святий Павло (1637).\n\n\n 37 А Павло відказав їм: Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прилюдно, і до в'язн иці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі прийдуть, т а й виведуть нас!\n\n\n 38 Ці ж слова поліційні слуги донесли начальни кам. А ті налякались, почувши, що римляни вони.\n\n\n 39 І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.\n\n\n 40 І, в ийшовши з в'язниці, прибули вони до Лідії, а з братами побачившись, потішил и їх та й пішли.\n\nФилипи. Сучасний вигляд.\n\n\n \n\n\nПсалом 142(14 3):1-12 (РСП, NIV: 143:1-12):\n\n\n143:1 Псалом Давидів. Господи, висл ухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізв ися до мене! \n Alberto Pasini (1826-1899). Караван на Сході .\n\n\n 2 і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обл иччям Твоїм справедливим не буде!\n\n\n 3 Бо неприятель переслідує душ у мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!\n\n\n 4 Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє ...\n\n\n 5 Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.\n\nEugène Alexis Girardet (1853-1907). Кар аван в пустелі.\n\n\n 6 Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.\n\n\n 7 Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!\n\n\n 8 Об'яви мені вра нці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!\n\n\n 9 Урятуй мене, Госпо ди, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся! \nEugène Alexis Girardet  ;(1853-1907). Арабський караван біля води. \n\n\n 10 Навчи мене в олю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по р івній землі!\n\n\n 11 Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!\n\n\n 12 А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!\n\nAl berto Pasini (1826-1899). Золотий мис.\n\n\n \n\n\nПриповісті 17: 26:\n\n\n26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!\n&nbs p;  \nБичування Христа. Alonso Cano (1601-1667) та Cornelis Schut III (c.1629-1685).\n\n\n\n \n\n\n \n\n\n2Царів 8:1-9:13:\n\ n\n8:1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскресив, кажучи: Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до краю на сім літ.\n \nРембрандт (1606-1669). Відбуття шунам ітянки.\n\n\n 2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка . І пішла вона та її дім, і замешкала в филистимському краї сім літ.\n\n\n& nbsp;3 І сталося наприкінці семи років, вернулася та жінка з филистимського краю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.\n\n\n 4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: Розкажи мені про все те велике, що зробив Єлисей.\n\n\n 5 І сталося, як він оповідав цареві , що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, бл агає царя за свій дім та за своє поле.\n\n\n 6 І сказав Ґехазі: Пане м ій царю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!\n\n\n 7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І донесено йому, кажучи: Божий чоловік прийшов аж сюди!\n\n\n 8 І сказав цар до Газаїла: Візьми в свою руку подарунка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: Чи видужаю я від оцієї хвороби?\n\n \n\n 9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подарунка в руку свою, та зо всього добра Дамаску тягару на сорок верблюдів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, п итаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?\n\n\n 10 І сказав до нього Єлисе й: Іди, скажи йому: Жити житимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він.\n\n\n 11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся , аж той збентежився. І заплакав Божий чоловік.\n\n\n 12 А Газаїл сказ ав: Чого плаче мій пан? А той відказав: Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлев им синам: їхні твердині пустиш з огнем, і їхніх вояків позабиваєш мечем, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхне вагітне посічеш...\n\n\n 13 А Газаїл с казав: Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ? І сказав Є лисей: Господь показав мені тебе царем над Сирією!\n\n\n 14 І пішов ві н від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: Що говорив тобі Є лисей? І він сказав: Говорив мені: жити житимеш!\n\n\n 15 І сталося др угого дня, і взяв він покривало, і намочив у воді, і поклав на його обличчя , і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.\n\nГійом Руйє - Guill aume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Ц ар Ізраїлю Єгорам.\n\n\n 16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраї левого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, ца р Юдин.\n\n\n 17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а ц арював вісім літ в Єрусалимі.\n\n\n 18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив ві н зло в Господніх очах.\n\n\n 19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.\n\n\n 20 За його днів збунтувався був Едом, вийшли з-під Ю диної руки, і настановили над собою царя.\n\n\n 21 І пішов Йорам до Ца іру, а з ним усі колесниці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівників колесниць, то народ повтікав до наметів св оїх.\n\n\n 22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу збунтувалася й Лівна.\n\n\n 23 А решта діл Йорама, та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдини х царів.\n\n\n 24 І спочив Йорам із батьками своїми, і був похований і з батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ах азія.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  P romptuarii Iconum Insigniorum. Цар Ізраїлю Ахазія.\n\n\n 25 У дванадця тому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єго рама, Юдиного царя.\n\n\n 26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я його матері Атал ія, дочка Омрі, Ізраїлевого царя.\n\n\n 27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх очах, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахаво го дому.\n\n\n 28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Га заїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сиріяни Йорама. \n\n\n 29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзреелі від тих ран, що вч инили йому сиріяни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ах азія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзр еелі, бо той був слабий.\n\n\n9:1 А пророк Єлисей покликав одного з пророчи х синів і сказав йому: Підпережи свої стегна, і візьми це горня оливи в сво ю руку, і йди до ґілеадського Рамоту.\n\n\n 2 І прийдеш туди, і побач там Єгу, сина Йосафата, Німшієвого сина. І ти ввійдеш, і візьмеш його з-між братів його, і введеш його до внутрішньої кімнати.\n\n\n 3 І візьмеш горня цієї оливи, і виллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчиниш двері й утечеш, і не будеш чекати.\n\n\n 4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадськог о Рамоту.\n\n\n 5 І прийшов він, аж ось сидять керівники війська. І ві н сказав: Слово мені до тебе, о керівнику! А Єгу відказав: До кого з усіх н ас? І той сказав: До тебе, о керівнику!\n\n\n\n\n\n 6 І він устав, і в ийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: Так ска зав Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над І зраїлем!...\n\n\n 7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кр ов Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзавелі.\n\ n\n 8 І згине ввесь Ахавів дім, і вигублю Ахавові навіть те, що мочить ся на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!\n\n\n 9 І зроблю Ахав ів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного.\n\ n\n 10 А Єзавелю з'їдять пси в Їзреелевій ділянці, і не буде, хто б її поховав. І відчинив він двері та й утік...\n\n\n 11 А Єгу вийшов до с луг свого пана, і вони сказали йому: Чи все гаразд? Чого приходив той несам овитий до тебе? А він відказав: Ви знаєте того чоловіка та його мову.\n\n\n  12 А вони відказали: Неправда! Розкажи ж нам! І той сказав: Отак і та к сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя на д Ізраїлем!\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589): & nbsp;Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Ізраїлю Єгу.\n\n\n 13 А ті по спішно взяли кожен шати свої, і постелили під ним на верху сходів. І засурм или вони в сурму, і сказали: Зацарював Єгу!\n \n DTSTAMP:20260504T110150Z DTSTART:20150625T000000Z DTEND:20150625T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+176 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR