BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:0307fc0aa0e88f75cbbb598f0bced0cd
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:1 липня: 2Царів 18:13-19:37, Дії 21:1-16,&nbsp;Псалом 149:1-9&nbsp;(РСП, NI
 V: 149:1-9), Приповісті 18:8\nДії 21:1-16:\n\nAlberto Pasini&nbsp;(1826-189
 9). Золотий мис.&nbsp;\n\n\n21:1 А як ми розлучилися з ними й відплинули, т
 о дорогою простою в Кос прибули, а другого дня до Родосу, а звідти в Патару
 .\n\n\n&nbsp;2 І знайшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й поплинули
 .\n\n\n&nbsp;3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліворуч його та й попли
 нули в Сирію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа мав скласти.\n\
 nAlberto Pasini&nbsp;(1826-1899). Базарний день у Костинополі.\n\n\n&nbsp;4
  І, учнів знайшовши, перебули тут сім день. Вони через Духа казали Павлові,
  щоб до Єрусалиму не йшов.\n\n\n&nbsp;5 І, як дні побуту скінчилися, то ми 
 вийшли й пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьми аж за місто. І, ст
 авши навколішки, помолились на березі.\n\n\n&nbsp;6 І, попрощавшись один із
  одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.\n\nAlmeida Júnior
  (1850-1899). Морський пейзаж. Гуаружа.\n\n\n&nbsp;7 А ми, закінчивши від Т
 иру плавбу, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебул
 и в них.\n\n\n&nbsp;8 А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарію
 . І ввійшли до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в 
 нього.\n\n\n\n&nbsp;9 Він мав чотири панні дочки, що пророкували.\n\n\n&nbs
 p;10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь прор
 ок, Агав на ім'я.\n\nLouis Chéron&nbsp;(1660-1715). Пророк Агав передвіщає 
 ув'язнення Павла.\n\n\n&nbsp;11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Павловог
 о, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: Дух Святий так звіщає: Отак зв'
 яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган
 ...\n\n\n&nbsp;12 Як почули ж оце, то благали ми та тамтешні Павла, щоб до 
 Єрусалиму не йшов.\n&nbsp;13 А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та сер
 це мені розриваючи? Бо за Ім'я Господа Ісуса я готовий не тільки зв'язаним 
 бути, а й померти в Єрусалимі!\n\n\n&nbsp;14 І не могли ми його вмовити, і 
 замовкли, сказавши: Нехай діється Божая воля!&nbsp;\n&nbsp;\nAdam Elsheimer
  (1578-1610). Saint Paul (1605).\n\n\n&nbsp;15 А після оцих днів приготувал
 ись ми, та до Єрусалиму вирушили.\n\n\n&nbsp;16 А з нами пішли й деякі учні
  із Кесарії, ведучи якогось кіпрянина Мнасона, давнього учня, що ми в нього
  спинитися мали.&nbsp;\n\nВолодимир Боровиковський (1757-1825). Святий Лука
  (Санкт-Петербург, Ісаківський собор). Лука - автор Євангелія, книги Дій, в
  цих віршах говорить про себе, як про одного із учасників команди Павла.&nb
 sp;\n&nbsp;\n\n\nПсалом 149:1-9&nbsp;(РСП, NIV: 149:1-9):\n\n\n149:1 Алілуя
 ! Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!\n\nJan de
  Bray&nbsp;(1627-1697). Давид грає на арфі.\n\n\n&nbsp;2 Хай ізраїль радіє 
 Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!\n\n\n&nbsp;3 Нехай слав
 лять ім'я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,\n\n\n
 &nbsp;4 бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спа
 сінням!\n&nbsp;\n&nbsp;Andrea&nbsp;Celesti (1637-1712). Давид грає на арфі 
 та танцює, коли переносять Ковчег Завіту.&nbsp;\n\n\n&nbsp;5 Хай радіють у 
 славі святі, хай співають на ложах своїх,\n\n\n&nbsp;6 прославлення Бога на
  їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках,\n\n\n&nbsp;7 щоб чинити між п
 леменами помсту, між народами кари,\n\n\n&nbsp;8 щоб їхніх царів пов'язати 
 кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,\n\n\n&nbsp;9 щоб між ними чинити суд 
 написаний! Він величність для всіх богобійних! Алілуя!\n\nGerrit van&nbsp;H
 onthorst&nbsp;(1590-1656). Цар Давид грає на арфі (1622).\n\n\n&nbsp;\n\n\n
 Приповісті 18:8:\n\nThomas Matthews Rooke (1842-1942). Ахав забажав виногра
 дника у Навота.\n\n\n&nbsp;8 Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходят
 ь у нутро утроби.\n\nThomas Matthews Rooke (1842-1942). Засмучений Ахав та 
 Єзавель, яка обіцяє йому здобути виноградник Навота.\n\n\n&nbsp;\n\n\n2Царі
 в 18:13-19:37:\n\n\n18:13 А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхері
 в, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.\n\n&nbsp
 ;Асирійський цар Сенхірів. Графічна робота 18-19 ст., Європа.\n\n\n&nbsp;14
  І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: Згрі
 шив я! Відійди від мене, а що накладеш на мене, понесу. І наклав асирійськи
 й цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талант
 ів золота.\n\n\n&nbsp;15 І віддав Єзекія все срібло, знайдене в Господньому
  домі та в царевих скарбницях.\n\n\n&nbsp;16 Того часу Єзекія відрубав золо
 то з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар,
  золотом, і дав його асирійському цареві.\n\n\n&nbsp;17 А асирійський цар п
 ослав із Лахішу до царя Єзекії головного командувача, і великого євнуха та 
 великого чашника з великим військом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли т
 а й стали над водотягом горішнього ставу, що на битій дорозі до поля Валюшн
 иків.\n&nbsp;\nWilliam&nbsp;Brassey&nbsp;Hole&nbsp;(1846-1917). Ассирійськи
 й посланець під стінами Єрусалиму за часів Єзекії.\n\n\n&nbsp;18 І кликнули
  вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і пи
 сар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.\n\n\n&nbsp;19 І сказав до них вели
 кий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це
  за надія, на яку ти надієшся?\n\n\n&nbsp;20 Чи думаєш ти, що слово уст, то
  вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти ме
 не?\n\n\n&nbsp;21 Тепер оце ти надієшся собі опертися на оту поламану очере
 тину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йо
 му й продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надієтьс
 я на нього.\n\n\n&nbsp;22 А коли ви скажете мені: Ми надіємось на Господа, 
 Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив пагірки Його та жертівни
 ки Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете 
 вклонятися в Єрусалимі?&nbsp;\n\nЦар Єзекіє руйнує ідолів. Гравюра.&nbsp;\n
 \n\n&nbsp;23 А тепер піди в заклад із моїм паном, асирійським царем, і я да
 м тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.\n\n\n&n
 bsp;24 І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших слуг мого пана?
  А ти собі надієшся на Єгипет ради колесниць та верхівців!\n\n\n&nbsp;25 Те
 пер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь ска
 зав був мені: Піди на той край та знищ його!\n\nСанхерів на чолі війська. Р
 ельєф&nbsp;(давньоасирійське мистецтво)\n\n\n&nbsp;26 І сказав Еліяким, син
  Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-ара
 мейському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юдейському в слух тих люд
 ей, що на мурі.\n\n\n&nbsp;27 І сказав до них великий чашник: Чи пан мій по
 слав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей,
  що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?\n\n\n&nbsp
 ;28 І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говори
 в і сказав: Послухайте слово великого царя, царя асирійського:\n\n\n&nbsp;2
 9 Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас
  від руки його!\n\n\n&nbsp;30 І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, гово
 рячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя а
 сирійського.&nbsp;\n&nbsp;Облога міста асирійською армією. Замальовка з бар
 ельєфа у Німруді (давньоасирійське мистецтво).\n\n\n&nbsp;31 Не слухайте Єз
 екії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до м
 ене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду з
 о своєї копанки,\n\n\n&nbsp;32 аж поки я не прийду й не візьму вас до краю 
 такого ж, як ваш Край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба т
 а виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, щоб ви жили й не вм
 ирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порят
 ує нас!\n\n\n&nbsp;33 Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій кра
 й від руки асирійського царя?\n&nbsp;\nМапа асирійської імперії.&nbsp;\n\n\
 n&nbsp;34 Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи вр
 ятували вони Самарію від моєї руки?\n\n\n&nbsp;35 Котрий з-поміж усіх богів
  цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрус
 алим від моєї руки?\n\n\n&nbsp;36 І мовчав той народ, і не відповів йому ан
 і слова, бо це був наказ царя, що сказав: Не відповідайте йому!\n\n\n&nbsp;
 37 І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах,
  Асафів син, канцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова
  великого чашника.\n&nbsp;\nЦар Єзекія (західноєвропейська картина 17 столі
 ття).\n\n\n19:1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та н
 акрився веретою, і ввійшов до Господнього дому.\n\n\n&nbsp;2 І послав він Е
 ліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покри
 тих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.\n\n\n&nbsp;3 І сказали вони 
 до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо
  підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!\n\n\n&nbsp;4 Мо
 же почує Господь, Бог твій, всі слова великого чашника, що його послав асир
 ійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає 
 за слова, які чув, а ти принесеш молитву за рештку, що ще знаходиться.\n\nР
 афаель Санті (1483-1520). Пророк Ісая.\n\n\n&nbsp;5 І прийшли раби царя Єзе
 кії до Ісаї.\n\n\n&nbsp;6 І сказав їм Ісая: Так скажете вашому панові: Так 
 сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги а
 сирійського царя!\n\n\n&nbsp;7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку,
  і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї.\n\n\n&nbsp;8 
 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лів
 ни, бо почув, що той рушив із Лахішу.\n\n\n&nbsp;9 А коли він почув про Тір
 гаку, царя етіопського, таке: Ось він вийшов воювати з тобою! то вернувся, 
 і послав послів до Єзекії, говорячи:\n\nГійом Руйє -&nbsp;Guillaume Rouillé
 &nbsp;(1518–1589):&nbsp;&nbsp;Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Єзекі
 я.\n\n\n&nbsp;10 Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зв
 одить тебе Бог твій, що ти надієшся на Нього, кажучи: Не буде даний Єрусали
 м у руку асирійського царя.\n\n\n&nbsp;11 Ось ти чув, що зробили асирійські
  царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?\n\n\n&nb
 sp;12 Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і
  Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?\n\n\n&nbsp;13 Де він, цар
  Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?\n\n\n&nbsp;14 
 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній 
 дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.\n\nМолитва царя
  Єзекії. Ілюстрація.\n\n\n&nbsp;15 І Єзекія молився перед Господнім лицем і
  сказав: Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти Той єдиний Бог д
 ля всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!\n\n\n&nbsp;16 Нахили, Гос
 поди, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй с
 лова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!\n\n\n&nbsp;17 Справді, Гос
 поди, асирійські царі попустошили ті народи та їхній край.\n\n\n&nbsp;18 І 
 кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських ру
 к, дерево та камінь, і понищили їх.\n\n\n&nbsp;19 А тепер, Господи, Боже на
 ш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь
 , Бог єдиний!\n\nГюстав Доре (1832-1883). Пророк Ісая.\n\n\n&nbsp;20 І посл
 ав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів:
  Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.\n
 \n\n&nbsp;21 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, смі
 ється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусал
 иму!\n\n\n&nbsp;22 Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та в
 гору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!\n\n\n&nbsp;23 Через послів св
 оїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на го
 ри високі, на боки Ливану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипар
 иси, і вийду аж на вершок його на нічліг, у гущину його саду.\n\nАнгол Госп
 одній, що вигублює армію ассирійців.\n\n\n&nbsp;24 Я копаю та п'ю чужу воду
 , і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!\n\n\n&nbsp;25 Хіба т
 и не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив
 ? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ
  обертаєш їх...\n\n\n&nbsp;26 А мешканці їхні безсилі, настрашені та побент
 ежені. Вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на д
 ахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...\n\n\n&nbsp;27 І сидіння твоє, і
  твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.\n&nbsp;\nТарас
  Шевченко (1814-1861). Пожежа в степу.\n\n\n\n&nbsp;28 За твоє проти Мене о
 бурення, що гординя твоя надійшла до ушей Моїх, то на ніздрі твої Я сережку
  привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою при
 йшов ти!\n\n\n&nbsp;29 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а
  другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградн
 ики, та й їжте їх плід.\n\n\n&nbsp;30 А врятоване Юдиного дому, що лишилося
 , пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.\n\n\n&nbsp;31 Бо з Єру
 салиму вийде позостале, а рештки від гори Сіону. Ревність Господа Саваота з
 робить це!\n\nГюстав Доре (1832-1883). Ангол Господній побиває асирійців пі
 д Єрусалимом.\n\n\n&nbsp;32 Тому так сказав Господь про асирійського царя: 
 Він не ввійде до міста оцього, і туди він не кине стріли, і щитом її не поп
 ередить, і вала на нього не висипле!\n\n\n&nbsp;33 Якою дорогою прийде, то 
 нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!\n\n\n&nbsp;
 34 І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого р
 аба!\n\n\n&nbsp;35 І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в
  асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали вони рано
  вранці, аж ось усі мертві трупи!...\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд&nbsp;(
 1794-1872).&nbsp;Ангол Господній побиває асирійців під Єрусалимом.\n\n\n&nb
 sp;36 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в 
 Ніневії.\n\n\n&nbsp;37 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бо
 га, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арара
 т. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.&nbsp;\n&nbsp;\nАнонімний
  ілюстратор Petrus Comestor's 'Bible Historiale', (France, 1372).&nbsp;Пора
 зка асирійців та смерть Санхеріва.&nbsp;\n
DTSTAMP:20260502T120558Z
DTSTART:20150701T000000Z
DTEND:20150701T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+182
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR