BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:ff4e25255cc40ea65fa928095af2abda CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:4 липня: 2Царів 23:31-25:30, Дії 22:17-23:10, Псалом 2:1-12 (РСП, NIV: 2:1-12), Приповісті 18:13\n\n\nДії 22:17-23:10:\n\n\n22:17 І сталось, як в ернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я,\n\nНіколя Пуссен (1594-1665). Видіння Святого Павла.\n\n\n 18 і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцт ва твого про Мене...\n\n\n 19 А я відказав: Самі вони, Господи, знають , що я до в'язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.\n\ n\n 20 А коли лилась кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбив ство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив...\n\n Аттрибутуєтьс я  Luigi Garzi (1638–1721). Каменування Степана.\n\n\n 21 Ал е Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!\n\n\n 2 2 І аж до слова цього його слухали. Аж ось піднесли вони голос свій, гукаюч и: Геть такого з землі, бо жити йому не годиться!...\n\n\n 23 І як вон и верещали, і одежу шпурляли, і кидали порох у повітря,\n\nГюстав Доре (183 2-1863). Павло на сходах в храм перед натовпом.\n\n\n 24 то звелів тис яцький у фортецю його відвести, і звелів бичуванням його допитати, щоб дові датися, з якої причини на нього вони так кричали.\n\n\n 25 І як його р озтягли для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: Хіба бичув ати дозволено вам громадянина римського та ще й незасудженого?\n\n\n 2 6 Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідомив, говорячи: Що хочеш робити? Бож римлянин цей чоловік!\n\n\n 27 Підійшов тоді тисяць кий, та й поспитався його: Скажи мені, чи ти римлянин? А він: Так! відказав .\n\nJulius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872)/ Ілюстрація до Дій 22.\n\n\n  28 Відповів на те тисяцький: За великі гроші громадянство оце я набув ... А Павло відказав: А я в нім і родився!\n\n\n 29 І відступили негай но від нього оті, що хотіли допитувати його. І злякався тисяцький, довідавш ись, що той римлянин, і що він ізв'язав був його.\n\n\n 30 А другого д ня, бажавши довідатись правди, у чому юдеї його оскаржають, він звільнив йо го та звелів, щоб зібралися первосвященики та ввесь синедріон. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.\n\n Хосе де Рібера (1591- 1652). Святий Павло (1632).\n\n\n23:1 І вп'явся очима Павло на той синедріо н і промовив: Мужі-браття, я аж по сьогоднішній день жив для Бога всім добр им сумлінням!\n\n\n 2 Але первосвященик Ананій звелів тим, що стояли п ри ньому, щоб били його по устах. \n\n\n 3 Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена... Ти ж сидиш, щоб судити мене з а Законом, наказуєш бити мене проти Закону?\n\nPompeo Giralamo Batoni (1708 -1787). Святий Павло.\n\n\n 4 А присутні сказали: То ти Божому первосв ященикові лихословиш?\n\n\n 5 І промовив Павло: Не знав я, брати, що т о первосвященик. Бо написано: На начальника люду твого не лихослов.\n\n\n&n bsp;6 І Павло, спостерігши, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покл икнув у синедріоні: Мужі-браття, я фарисей, і син фарисея. За надію на воск ресення мертвих мене судять!\n\nThe Sanhedrin in session from an 1883 encyc lopedia\n\n\n 7 Якже він це промовив, колотнеча постала поміж саддукея ми та фарисеями, і розділилась юрба.\n\n\n 8 Саддукеї бо твердять, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, фарисеї ж оце визнають.\n\n\n  ;9 І галас великий зчинився. А деякі книжники, із фарисейської групи, устав ши, почали сперечатися, кажучи: У чоловікові цьому ми жадного лиха не знахо димо! А коли промовляв Дух до нього, чи Ангол, не противмося Богові.\n\nПав ло заарештований. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 10 А коли колотнеча велик а зчинилась, то тисяцький, боячись, щоб Павла не роздерли, звелів воякам ув ійти та забрати його з-поміж них, і відвести в фортецю.\n\n\n \n\n\nПс алом 2:1-12:\n  \nХлудовська Псалтир (бл.850 по Христу, копія 13 ст, Новгород). Цар Давид пише псалми та Ілюстрація до 2-го псалма.\n\n\n&nb sp;1 Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?\n\n\n 2 Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця :\n\n\n 3 Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!\ n\n\n 4 Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє !\n\n\n 5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:\n\n\n 6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.\n \n Хлудовська Псалтир (бл.850 по Христу, копія 13 ст, Но вгород). Ілюстрація до 9-го псалма.\n\n\n 7 Я хочу звістити поста нову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.\n\n\n& nbsp;8 Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!\n\n\n 9 Ти їх повбиваєш залізним жезлом, пот овчеш їх, як посуд ганчарський...\n\n\n 10 А тепер помудрійте, царі, н авчіться ви, судді землі:\n \nІлюстрація до Псалтиря з The Rothsc hild Miscellany (книжкова єврейська ілюстрація бл.1479р.) \n\n\n  11 Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!\n\n\n 12 Шану йте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Й ого незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!\n\n\n  \n\n\nПриповісті 18:13:\n\nEduard Theodor Ritter von Grützner&nbs p;(1846-1925). Фальстаф.\n\n\n13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!\n\nJohn George Brown (1831-1913). Сварка.  ;\n\n\n \n\n\n2Царів 23:31-25:30:\n\n\n23:31 Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Ю ди Єгоахаз.\n\n\n 32 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як роб или його батьки.\n\n\n 33 І фараон Нехо зв'язав його в Рівлі, в гаматс ькому краї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав кару на цей край, сто талантів срібла та талант золота.\n\n\n 34 А царем настановив фараон Н ехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.\n\n\n& nbsp;35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на Кр ай, щоб давати те срібло на фараонів наказ, він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.\n\nМапа подій 2-ї книги Царів.\n36 Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Зеву да, дочка Педаї, з Руми.\n\n\n 37 І робив він зло в Господніх очах, ус е так, як робили батьки його.\n\nГенеалогія 5-ти останніх царів Юдеї.  \n\n\n24:1 За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, та потому збунтувався на нього.\n\n\n 2 А Господь послав на нього орди халдеїв, і орди сирійські, і орди моавські, та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб вигубити їх за словом Го спода, що Він говорив через рабів Своїх пророків.\n\n\n 3 Тільки на на каз Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Ма насії, за все, що він робив,\n\n\n 4 а також за неповинну кров, яку ві н пролив, і наповнив Єрусалим неповинною кров'ю; і не хотів Господь простит и.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Prom ptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Ел'яким чи Єгояким.\n\n\n&nbs p;5 А решта Єгоякимових діл, та все, що він робив, ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів.\n\n\n 6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхін.\n\n\n 7 І більше вже не вихо див єгипетський цар зо свого краю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипе тського потоку аж до річки Ефрату, усе, що належало єгипетському цареві.\n\ n\n 8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Нехушта, дочка Елнатана, з Єрус алиму.\n\n\n 9 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив йог о батько.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589): &nb sp;Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Єгоякін.\n\n\n 10 Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора, царя вавилонського, і місто попа ло в облогу.\n\n\n 11 І прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, на мі сто, а його раби облягали його.\n\n\n 12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, д о вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнух и його, і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання.\n\n\n&n bsp;13 І позабирав він звідти всі скарби Господнього дому та скарби дому ца ревого, і повідрубував всі золоті речі, які поробив був Соломон, цар Ізраїл ів, у Господньому храмі, як говорив Господь.\n\n\n 14 І повиводив він увесь Єрусалим, і всіх князів, і всіх лицарів військових, десять тисяч пішл о до неволі, і всіх теслів та ковалів. Не позоставив нікого, окрім нужденно го народу Краю...\n\nEduard Bendemann (1811-1889). Депортація євр еїв до Вавилону.\n\n\n 15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та цареву м атір, і царських жінок, і його євнухів, і видатних у Краї, усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавилону.\n\n\n 16 І всіх військових, сім тися ч, і теслів та ковалів тисячу, усіх лицарів, що займалися війною, вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону.\n\n\n 17 А царем настановив вав илонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і перемінив ім'я йо го на Седекію.\n\n\n 18 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я його мате рі Хамуталь, дочка Єремії з Лівни.\n\n\n 19 І робив він зло в Господні х очах, усе так, як робив був Єгояким.\n\nГійом Руйє (1518–1589): Prom ptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Седекія.\n\n\n 20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.\n\n\n25:1 І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуход оносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтабори вся проти нього, і побудували проти нього вала навколо.\n\n\n 2 І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.\n\n\n\nJuan de la Cor te (1597-1660). Облога Єрусалиму.\n\n\n 3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.\n\n\n 4 І проб итий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.\n\n\n 5 А халдейське військо погналося за цар ем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилос я від нього.\n\nНаказ осліпити Седекію. Illustration for Harmsworth Hi story of the World (1907).\n\n\n 6 І схопили царя, і відвели його до в авилонського царя до Рівли, і там його той засудив.\n\n\n 7 А синів Се декії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...\n\nГюстав Доре (1832-18 83). Вбивство синів Седекії на його очах вавілонянами.\n\n\n 8 А п'ято го місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, в авилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської ст орожі, слуга вавилонського царя.\n\n\n 9 І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.\n\n William Brassey Hole (1846-1917). Зруйнування Єрусалиму.\n\n\n 10 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з нач альником царської сторожі.\n\n\n 11 А решту народу, що позостався в мі сті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиг аняв Невузар'адан, начальник царської сторожі.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Зруйнування Єрусалиму та взяття євреїв до полону до Вавилону.\n\n\n 1 2 А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.\n\n\n 13 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і пі дстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли ї хню мідь до Вавилону.\n\n\n 14 І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.\n\n\n 15 І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне с рібло взяв начальник царської сторожі.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Вавілон яни руйнують мідяні стовпи.\n\n\n 16 Два стовпи, одне море та ті підст ави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх ц их речей!\n\n\n 17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яб лука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так сам о.\n\n\n 18 І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.\n\nВавилонський поло н. Ілюстрація. Ліногравюра товариства ПРОВІДЕНС (?)\n\n\n 19 А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чолов іка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зв ерхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів , і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.\n\n\n 20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до ва вилонсього царя, до Рівли.\n\nВавилонський полон. Гравюра на дереві з Німец ької Біблії.\n\n\n 21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рі влі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.\n\n\n 2 2 А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, ва вилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового син а.\n\n\n 23 І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилон ський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.\n\nПечатка Ґедалії (бл изько 587 року до Христа)  Знайдена 1935 року.\n\n\n 24 І присягн ув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдей цям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!\n\n\ n 25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамовог о сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію , і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.\n\n\n 26 І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і піш ов до Єгипту, бо боявся халдеїв.\n\n\n 27 І сталося тридцятого й сьомо го року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомог о дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, зми лувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.\n  ;\nЦар Вавілону змилувався над Єгоякимом. Гравюра на дереві,  публікац ія 1886 року.\n\n\n 28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.\n\n\n 29 І змінив в' язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.\ n\n\n 30 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоде нно, по всі дні його життя.\n DTSTAMP:20260430T142037Z DTSTART:20150704T000000Z DTEND:20150704T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+185 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR