BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:63b2d479bf94efefca2619e660ea6b4c
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:10 липня: 1Хронік 9:1-10:14, Дії 27:21-44,&nbsp; Псалом 8:1-10 (РСП, NIV: 8
 :1-9), Приповісті 18:23-24\n\n\nДії 27:21-44:\n\nПавло подорож до Риму близ
 ько 58-61рр.\n\n\n&nbsp;21 А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед
  них і промовив: О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від
  Кріту, і обминули б були ці терпіння та шкоди.\n\n\n&nbsp;22 А тепер вас б
 лагаю триматись на дусі, бо ні одна душа з вас не згине, окрім корабля.\n\n
 \n&nbsp;23 Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служ
 у,\n\n\n&nbsp;24 та і прорік: Не бійся, Павле, бо треба тобі перед кесарем 
 стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе.\n\nWilliam Turner&nb
 sp;(1789-1862). Голандська барка, яку несе вітер (гейл).\n\n\n&nbsp;25 Тому
  то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як бул
 о мені сказано.\n\n\n&nbsp;26 І ми мусимо наткнутись на острів якійсь.\n&nb
 sp;\nІван Айвазовський (1817-1900). Штормове море (1860).\n\n\n&nbsp;27 А к
 оли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріятицькому морю, то десь
  коло півночі стали домислюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі.\
 n\n\n&nbsp;28 І, запустивши оливницю, двадцять сяжнів знайшли. А від'їхавши
  трохи, запустити оливницю знову, і знайшли сяжнів п'ятнадцять.\n\n\n&nbsp;
 29 І боявшись, щоб не натрапити нам на скелясті місця, ми закинули чотири к
 ітві з корми, і благали, щоб настав день.\n\nІван Айвазовський (1817-1900).
  Шторм у місячну ніч.\n\n\n&nbsp;30 А коли моряки намагались утекти з кораб
 ля, і човна спускали до моря, вдаючи, ніби кітви закинути з носа хочуть,\n\
 n\n&nbsp;31 то сказав Павло сотникові й воякам: Як вони в кораблі не зостан
 уться, то спастись ви не зможете!\n&nbsp;\nІван Айвазовський (1817-1900). Ш
 торм на Чорному морі (1873).\n\n\n&nbsp;32 Тоді вояки перерізали мотузи в ч
 овна, і дали йому впасти.\n\n\n&nbsp;33 А коли розвиднятися стало, то блага
 в Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: Чотирнадцятий день ось сьогодні
  без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши.\n\n\n&nbsp;34 Тому то 
 благаю вас їжу прийняти, бо це на рятунок вам буде, бо жадному з вас не спа
 де з голови й волосина!\n\n\n&nbsp;35 А промовивши це, узяв хліб та подякув
 ав Богові перед усіма, і, поламавши, став їсти.\n\n\n&nbsp;36 Тоді всі підн
 еслись на дусі, і, стали поживу приймати.\n\n\n&nbsp;37 А всіх душ нас було
  в кораблі двісті сімдесят шість.\n\n\n&nbsp;38 І як наїлись вони, то стали
  полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря.\n&nbsp;\nІван Айвазовський 
 (1817-1900). Шторм на морі &nbsp;вночі.&nbsp;\n\n\n&nbsp;39 А коли настав д
 ень, то вони не могли розпізнати землі, одначе затоку якусь там угледіли, щ
 о берега плаского мала, до якого й вирішили, як можна, приплисти з кораблем
 .\n\n\n&nbsp;40 Підняли тоді кітви, і повкидали до моря, і порозв'язували п
 оворозки в стерна, і вітрило мале за вітром поставили, та й покерували до б
 ерега.\n&nbsp;Іван Айвазовський (1817-1900). Коробель, який буря несе до бе
 рега (1855).\n\n\n&nbsp;41 Та ось ми натрапили на місце, що мало з обох сто
 рін море, і корабель опинивсь на мілкому: ніс загруз й позоставсь нерухомий
 , а корма розбивалася силою хвиль...\n\n\n&nbsp;42 Вояки ж були змовилися п
 овбивати в'язнів, щоб котрийсь не поплив і не втік.\n\nЗа гравюрою Гюстава 
 Доре (1832-1883). Врятування Павла, пасажирів і команди корабля на острові 
 Мальта.\n\n\n&nbsp;43 Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній н
 амір, і звелів усім тим, хто пливати вміє, щоб скакали та перші на берег ви
 ходили,\n\n\n&nbsp;44 а інші хто на дошках, а хто на чімбудь з корабля. І т
 аким чином сталось, що всі врятувались на землю!\n\nSt. Paul shipwrecked on
  Malta, mosaic based on a fresco in the Vatican by Nicolò Circignani.&nbsp;
 \n&nbsp;\n\n\nПсалом 8:1-10&nbsp;(РСП,&nbsp;NIV: 8:1-9):\n\n\n1&nbsp;Для ди
 риґетна хору. На інструменті ґатійськім. Псалом Давидів.&nbsp;(08-2) Господ
 и, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад
  небесами!\n\nFrancisco de Zurbaran) (1598—1664), Бог-Отець.\n\n\n&nbsp;2 (
 08-3) З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищит
 и противника й месника.\n\nІван Айвазовський (1817-1900). Костянтинопіль пр
 и місячному освітленні.\n\n\n3 (08-4) Коли бачу Твої небеса діло пальців Тв
 оїх, місяця й зорі, що Ти встановив,\n\nІван Айвазовський (1817-1900). Кост
 янтинопіль при денному&nbsp;освітленні.\n\n\n&nbsp;4 (08-5) то що є людина,
  що Ти пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?\n\n\n&nbsp;
 5 (08-6) А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти
  коронуєш його!\n\nМікельанжело Буанаротті (1475-1564). Створення людини.\n
 \n\n&nbsp;6 (08-7) Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги
  йому вмістив:\n\nЛуках Кранах Старший&nbsp;(1472-1653). Рай.\n\n\n&nbsp;7 
 (08-8) худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких,\n&nb
 sp;\nМартин де Вос (1532- 1603). Створення птахів та гадів.&nbsp;\n\n\n&nbs
 p;8 (08-9) птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами хо
 дить!\n\nJan Brueghel&nbsp;(1601-1678). Молодий Рай.\n\n\n&nbsp;9 (08-10) Г
 осподи, Боже наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення!\n\n\n&nbsp;\n\
 n\nПриповісті 18:23-24:\n\n\n&nbsp;23 Убогий говорить благально, багатий же
  відповідає зухвало.\n\nМаковский Владімір&nbsp;(1846-1920). Візит до бідни
 х.\n\n\n&nbsp;24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата 
 прив'язаний.\n&nbsp;\nBartolomé Esteban Murillo (1618-1682). Хлопчик-злиден
 ь просить милостиню. Бідні хлопчики.&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n\n\n1Хронік 9:1-10:
 14:\n\n\n9:1 А ввесь Ізраїль був переписаний, й ось вони були записані в кн
 изі Ізраїлевих царів. А Юда був переселений до Вавилону за своє спроневірен
 ня.\n&nbsp;\nЖан Фуке (бл.1420-1481). Взяття Єрусалиму. З ілюстрацій до "Юд
 ейської давнини" Йосипа Флавія (1470-1475).\n\n\n&nbsp;2 А перші мешканці, 
 що сиділи в своїй посілості, по своїх містах, були: Ізраїль, священики, Лев
 ити та слуги храму.\n\n\n&nbsp;3 А в Єрусалимі сиділи з Юдиних синів, і з В
 еніяминових синів, і з синів Єфремових та Манасіїних:\n\n\n&nbsp;4 Утай, си
 н Аммігуда, сина Омрі, сина Імрі, сина Бані, з синів Переца, Юдиного сина.\
 n\n\n&nbsp;5 А з шілонян: первороджений Асая та сини його.\n\n\n&nbsp;6 А з
  синів Зерахових: Єуїл, та брати їх, шість сотень і дев'ятдесят.\n\n\n&nbsp
 ;7 А з синів Веніяминових: Саллу, син Мешуллама, сина Годавії, сина Сенуї,\
 n\n\n&nbsp;8 і Ївнея, син Єрохамів; і Ела, син Уззі, сина Міхрі, і Мешуллам
 , син Шефатії, сина Реуїла, сина Ївнійї,\n\n\n&nbsp;9 і брати їхні за їхнім
 и нащадками, дев'ять сотень і п'ятдесят і шість. Усі ці мужі голови батьків
 , дому батьків своїх.\n\n\n&nbsp;10 А із священиків: Єдая, і Єгоярів, і Яхі
 н.\n\n\n&nbsp;11 А Азарія, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина М
 ерайота, сина Ахітава, управитель Божого дому;\n\n\n&nbsp;12 і Адая, син Єр
 охама, сина Пашхура, сина Малкійї; і Масай, син Адіїла, сина Яхзери, сина М
 ешуллама, сина Мешіллеміта, сина Іммера;\n\n\n&nbsp;13 і брати їх, голови д
 ому своїх батьків тисяча й сім сотень і шістдесят, дуже добрі мужі на працю
  в ділі Божого дому.\n\n\n&nbsp;14 А з Левитів: Шемая, син Хассува, сина Аз
 рікама, сина Хашав'ї, з синів Мерарі;\n\n\n&nbsp;15 і Бакбаккар, Хереш, і Б
 алал, і Маттанія, син Міхи, сина Зіхрі, сина Асафа;\n\n\n&nbsp;16 і Авадія,
  син Шемаї, сина Ґалала, сина Єдутуна; і Берехія, син Аси, сина Елкани, що 
 сидів в осадах нетоф'ян.\n\n\n&nbsp;17 А придверні: Шаллум, і Аккув, і Талм
 он, і Ахіман, і брати їхні; Шаллум був голова.\n\n\n&nbsp;18 І аж дотепер в
 они в царській брамі на схід, вони придверні таборів Левієвих синів.\n\n\n&
 nbsp;19 А Шаллум, син Коре, сина Ев'ясафа, сина Кораха, і брати його з дому
  його батька, корахівці, на праці служби, стерегли пороги скинії, а їхні ба
 тьки були над Господнім табором, стерегли вхід.\n\n\n&nbsp;20 І Пінхас, син
  Елеазарів, був над ними колись зверхником, і Господь був із ним.\n\n\n&nbs
 p;21 Захарій, син Мешелемії, був придверний при вході скинії заповіту.\n\n\
 n&nbsp;22 Усіх їх, вибраних на придверних при порогах, було двісті й дванад
 цять. Вони переписані по своїх осадах. Їх поставив Давид та прозорливець Са
 муїл за їх вірність.\n\n\n\n&nbsp;23 І вони та їхні сини були при брамах Го
 споднього дому, дому скинії, за вартами.\n\n\n&nbsp;24 На чотири боки були 
 придверні: на схід, на захід, на північ, на південь.\n\n\n&nbsp;25 А брати 
 їхні були по селах, мусіли приходити на сім день, від часу до часу, щоб бут
 и з ними на службі,\n\n\n&nbsp;26 бо в службі були чотири перші придверні, 
 вони Левити; вони ж доглядали помешкань та скарбів Божого дому.\n\n\n&nbsp;
 27 І вони всю ніч перебували навколо Божого дому, бо на них був обов'язок в
 арти, і вона щоранку відмикали двері.\n\n\n&nbsp;28 І з них були дехто коло
  службового посуду, бо за числом його приносили, і за числом його виносили.
 \n\n\n&nbsp;29 І з них дехто були призначені до посуду та до всяких святих 
 речей: і над пшеничною мукою, і над вином, і над оливою, і над ладаном, і н
 ад пахощами.\n\n\n&nbsp;30 А з священичих синів були ті, що мішали запашне 
 на кадило.\n\n\n&nbsp;31 А Маттітія з Левитів, він первороджений корахівця 
 Шаллума, був у службі над справою сковорід.\n\n\n&nbsp;32 А з синів кегатів
 ців, з їхніх братів, були над хлібом показним, щоб приготовляти щосуботи.\n
 \n\n\n&nbsp;33 А оце співаки, голови батьківських домів Левитів, по кімната
 х, були вільні від іншої праці, бо вдень та вночі були вони при своїй робот
 і.\n\n\n&nbsp;34 Оце голови батьківських домів Левитів за їхніми нащадками,
  голови, що сиділи в Єрусалимі.\n\n\n&nbsp;35 А в Ґів'оні сиділи: батько Ґі
 в'ону Єіїл, а ім'я його жінці Мааха,\n\n\n&nbsp;36 і первороджений син його
  Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Нер, і Надав,\n\n\n&nbsp;37 і Ґедор, і Ахйо
 , і Захарій, і Міклот.\n\n\n&nbsp;38 А Міклот породив Шім'ама. І вони теж с
 иділи в Єрусалимі при братах своїх, зо своїми братами.\n\n\n&nbsp;39 А Нер 
 породив Кіша, а Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, і Малкі-Шую, і 
 Авінадава, і Ешбаала.\n\n\n&nbsp;40 А син Йонатанів Мерів-Баал, а Мерів-Баа
 л породив Міху.\n\n\n&nbsp;41 А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тахрея.\n\n\n&
 nbsp;42 А Ахаз породив Яру, а Яра породив Алмета, і Азмавета, і Зімрі. А Зі
 мрі породив Моцу.\n\n\n&nbsp;43 А Моца породив Бін'ю, його син Рефая, його 
 син Ел'аса, його син Ацел.\n\n\n&nbsp;44 А в Ацела було шестеро синів, а оц
 е їхні імена: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, оце с
 ини Ацелові.\n\n\n10:1 А филистимляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїле
 ві мужі перед филистимлянами, і падали трупами на горі Ґілбоа.\n&nbsp;\nЖан
  Фуке (бл.1420-1481). Битва при горі Ґілбоа. З ілюстрацій до "Юдейської дав
 нини" Йосипа Флавія (1470-1475).\n\n\n&nbsp;2 І гналися филистимляни за Сау
 лом та за його синами. І повбивали филистимляни Йонатана, і Авінадава, і Ма
 лкі-Шуя, Саулових синів...\n\n\n&nbsp;3 І став бій тяжкий для Саула, і лучн
 ики кинулися на нього, і він злякався тих лучників.\n\n\n&nbsp;4 І сказав С
 аул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийш
 ли ці необрізані, і не знущалися надо мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже 
 боявся. Тоді взяв Саул меча та й упав на нього...\n\n\n&nbsp;5 І побачив зб
 роєноша, що помер Саул, і впав і він на меча, та й помер...\n\n\n&nbsp;6 І 
 помер Саул і троє синів його, та ввесь його дім померли разом.\n\n\n&nbsp;7
  І побачили всі ізраїльтяни, що мешкали в долині, що всі втікають, та що по
 мер Саул та сини його, то покидали свої міста й повтікали, а филистимляни п
 оприходили, й осілися в них...\n\n\n&nbsp;8 І сталося другого дня, і прийшл
 и филистимляни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та синів його, що 
 лежали на горі Ґілбоа.\n\n\n&nbsp;9 І вони пообдирали його, і понесли голов
 у його та зброю його, і послали в филистимські краї навколо, щоб сповістити
  в домах своїх божків та народові.\n\n\n&nbsp;10 І вони поклали зброю його 
 в домі свого бога, а голову його прибили в домі Даґона.\n\n\n&nbsp;11 І поч
 ув увесь ґілеадський Явеш про все, що филистимляни зробили Саулові,\n\n\n&n
 bsp;12 і встали всі хоробрі, і понесли Саулове тіло та тіла синів його, і п
 ринесли до Явешу, та й поховали їхні кості під дубом в Явеші, і постили сім
  день.\n&nbsp;\nМартинов Д. (1826-1889). Саул і відьма Ен-Дору (1857).\n\n\
 n&nbsp;13 І помер Саул за своє беззаконня, що він ним спроневірився проти Г
 оспода через Господнє слово, якого не тримався, а також через те, що питавс
 я віщого духа, щоб вивідати,\n\n\n&nbsp;14 а не вивідував від Господа. І Ві
 н убив його, а царство його передав Давидові, Єссеєвому синові.\n&nbsp;\nЖа
 н Фуке (бл.1420-1481). Давид оплакує Саула і його синів. З ілюстрацій до "Ю
 дейської давнини" Йосипа Флавія (1470-1475).&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260502T120224Z
DTSTART:20150710T000000Z
DTEND:20150710T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+191
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR