BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:55bce48b8ef510d225201b9d78546972
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:11 липня: 1Хронік 11:1-12:18, Дії 28:1-31,&nbsp; Псалом 9:1-13 (РСП, NIV: 9
 :1-12), Приповісті 19:1-3&nbsp;\n\n\nДії 28:1-31:&nbsp;\n\nМальта (Меліта) 
 на мапі.\n\n\n28:1 А коли врятувалися ми, то довідалися, що острів той звет
 ься Меліта.\n\nБухта Святого Павла, Мальта (сучасна світлина).\n\n\n&nbsp;2
  Тубільці ж нам виявили надзвичайну людяність, бо вони запалили огонь, ішов
  бо дощ і був холод, і прийняли нас усіх.&nbsp;\n\n&nbsp;St. Paul shipwreck
 ed on Malta, mosaic based on a fresco in the Vatican by Nicolò Circignani.&
 nbsp;&nbsp;\n\n\n&nbsp;3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огон
 ь, змія вискочила через жар, і почепилась на руку йому...&nbsp;\n\nMarten d
 e Vos&nbsp;(1532 – 4 December 1603). Павло на Мальті.\n\n\n&nbsp;4 Як тубіл
 ьці ж угледіли, що змія почепилась на руку йому, зачали говорити один одном
 у: Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, Помста жити н
 е дозволила!&nbsp;\n\n\n&nbsp;5 Він струснув ту звірюку в огонь, і ніякої ш
 коди не зазнав!&nbsp;&nbsp;\n\n\n&nbsp;&nbsp;6 А вони сподівалися, що він с
 пухне або впаде мертвий умить. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія
 кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог...&nbsp;\n\n
 &nbsp;Laurent de La Hyre&nbsp;(1606-1656).&nbsp;Павло на Мальті.\n\n\n&nbsp
 ;7 Навкруги ж того місця знаходились, добра начальника острова, на ім'я Пуб
 лія, він прийняв нас, і три дні ласкаво гостив.&nbsp;\n\n\n&nbsp;8 І сталос
 ь, що Публіїв батько лежав, слабий на пропасницю та на червінку. До нього П
 авло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоровив його.&nbsp;\
 n\n&nbsp;Cвятий Павло на Мальті (розпис у церкві в Валетті, Мальта16 ст.)&n
 bsp;\n\n\n&nbsp;9 Якже трапилось це, то й інші на острові, що мали хвороби,
  приходили та вздоровлялись.&nbsp;\n\n\n&nbsp;10 Вони нас вшанували й велик
 ими почестями, а як ми від'їжджали, понакладали, чого було треба.&nbsp;\n&n
 bsp;\nЗахід сонця в бухті Святого Павла, Мальта (сучасна світлина).\n\n\n&n
 bsp;11 А по трьох місяцях ми відпливли на олександрійському кораблі, що мав
  знака братів Діоскурів, і що на острові він перезимував.&nbsp;\n\n\n&nbsp;
 12 І, як ми допливли в Сіракузи, пробули там три дні.&nbsp;\n\n\n&nbsp;13 А
  звідти, пливучи понад берегом, прибули ми до Реґії, а що вітер південний п
 овіяв за день, то другого дня прибули в Путеолі,&nbsp;\n\nПрибуття Павла до
  Італії. Ілюстрація з Біблії Фостера, 1897р.\n\n\n&nbsp;&nbsp;14 де знайшли
  ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибу
 ли ми до Риму.&nbsp;\n\n\n&nbsp;15 А звідти брати, прочувши про нас, назуст
 річ нам вийшли аж до Аппіфору та до Тритаверни. Побачивши їх, Павло дякував
  Богові та посмілішав.&nbsp;&nbsp;\n\n\n&nbsp;16 А коли прибули ми до Риму,
  Павлові дозволено жити осібно, ураз із вояком, що його сторожив.&nbsp;\n\n
 \n&nbsp;17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зій
 шлися ж вони, він промовив до них: Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти лю
 ду чи звичаїв отцівських, та проте мене видано з Єрусалиму ув'язненого в ру
 ки римлян.&nbsp;\n\n&nbsp; Павлова подорож до Риму (Дії 27-28).\n\n\n&nbsp;
  18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні одн
 ієї в мені не було.&nbsp;\n\n\n&nbsp;&nbsp;19 Та юдеї противилися, тому зму
 шений був я відкликатися на суд кесарів, але не для того, щоб народ свій у 
 чомусь оскаржити.&nbsp;\n\n\n&nbsp;&nbsp;20 Тож із цієї причини покликав я 
 вас, щоб побачити й порозмовляти, бо то за надію Ізраїлеву я обкутий цими к
 айданами...&nbsp;\n\nВалантен де Булонь (1591-1632). Святий Павло пише своє
  послання.\n\n\n&nbsp;&nbsp;21 А вони відказали йому: Не одержали ми ні лис
 тів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не ка
 зав чого злого про тебе.&nbsp;\n\n\n&nbsp;&nbsp;22 Але прагнемо ми, щоб поч
 ути від тебе, яку думку ти маєш, бо відомо про секту цю нам, що їй скрізь с
 противляються.&nbsp;\n\n\n&nbsp;&nbsp;23 А коли вони визначили йому день, т
 о дуже багато прийшло їх до нього в господу. А він їм від ранку до вечора р
 озповідав, та про Божеє Царство свідоцтва давав, і переконував їх про Ісуса
  Законом Мойсея й Пророками.&nbsp;\n\nПавло у Римі під домашнім арештом. Іл
 юстрація компанії ПРОВІДЕНС (бл.1907 року).\n\n\n&nbsp;24 І одні вірили в т
 е, про що він говорив, а інші не вірили.&nbsp;\n\n\n&nbsp;25 Вони між собою
  незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік 
 Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,&nbsp;\n\n\n&nbsp;26 промовляючи:
  Піди до народу цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, 
 дивитися будете оком, але не побачите!&nbsp;\n\n\n&nbsp;27 Затовстіло бо се
 рце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не
  побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну
 тись, щоб Я їх уздоровив!&nbsp;\n\n\n&nbsp;28 Тож нехай для вас буде відоме
 , що послано Боже спасіння оце до поган, і почують вони!&nbsp;\n\n\n&nbsp;2
 9 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж со
 бою.&nbsp;\n&nbsp;\n&nbsp;Павло у Римі під домашнім арештом.&nbsp;\n\n\n&nb
 sp;30 І цілих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, 
 хто приходив до нього,\n\n\n&nbsp;&nbsp;31 і проповідував він Боже Царство,
  та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа!\n\n\n&n
 bsp;&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 9:1-13&nbsp;(РСП,&nbsp;NIV: 9:1-12):&nbs
 p;&nbsp;\n\nJulius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Скорбота Давида за п
 омираючим сином.\n\n\n&nbsp;1&nbsp;Для дириґетна хору. На спів: „На смерть 
 сина". Псалом Давидів.&nbsp;(09-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, роз
 повім про всі чуда Твої!&nbsp;\n\n\n&nbsp;2 (09-3) Я буду радіти, і тішитис
 ь буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!&nbsp;\n\n\n&nbsp
 ;3 (09-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть 
 перед обличчям Твоїм!&nbsp;\n\nJulius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Б
 ог-Творець.\n\n\n&nbsp;4 (09-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на 
 троні суддевім сидів, Судде праведний!&nbsp;\n\n\n&nbsp;5 (09-6) Докорив Ти
  народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!&nbsp;\n\n\n&
 nbsp;6 (09-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й м
 іста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!&nbsp;\n\n\n&nbsp;7 (09-8) 
 Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,&nbs
 p;\n\n\n&nbsp;8 (09-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю
  буде судити народи.&nbsp;\n\nJulius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Да
 вида прощено.\n\n\n&nbsp;9 (09-10) і твердинею буде Господь для пригніченог
 о, в час недолі притулком.&nbsp;\n\n\n&nbsp;10 (09-11) і на Тебе надіятись 
 будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Те
 бе!&nbsp;\n\n\n&nbsp;11 (09-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між
  народами розповідайте про чини Його,&nbsp;\n\n\n&nbsp;12 (09-13) бо карає 
 Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!&nbsp;\
 n\nJulius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Давид прославляє Господа.\n\n
 \n&nbsp;\n\n\n&nbsp;Приповісті 19:1-3:&nbsp;\n\n\n\nGaspar de Crayer&nbsp;(
 1582-1669). Олександр Македонський та Діоген: "Ти затуляєш мені сонце"&nbsp
 ;&nbsp;\n\n\n&nbsp; 1 Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лу
 кавий устами та нерозумний.&nbsp;\n\nSalvator Rosa&nbsp;(1615-1673).&nbsp;Д
 іоген вдень зі світлом шукає чесну людину.\n\n\n&nbsp;&nbsp;2 Теж не добра 
 душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.&nbsp;\n\nLambert Jacobs
 z (c.1598–1636). Навал та Авігаїл.\n\n\n&nbsp;&nbsp;3 Глупота людини дорогу
  її викривляє, і на Господа гнівається її серце.&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n\n\n1Хр
 онік 11:1-12:18:\n\nПаризький Псалтир (Візантія, 10 ст.).&nbsp;Помазання Да
 вида Самуїлом.\n\n\n11:1 І зібрався ввесь Ізраїль до Давида в Хеврон, говор
 ячи: Оце ми кість твоя та тіло твоє!\n\n\n&nbsp;2 І давніш, коли Саул був ц
 арем, ти водив та приводив Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, то
 бі: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш князем над народом Моїм
 , Ізраїлем.\n\n\n&nbsp;3 І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а Давид с
 клав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида 
 царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.\n\nПаризький Псалтир
  (Візантія, 10 ст.).&nbsp;&nbsp;Коронування Давида.\n\n\n&nbsp;4 І пішов Да
 вид та ввесь Ізраїль до Єрусалиму, він Євус, і там були євусеяни, мешканці 
 того краю.\n\n\n&nbsp;5 І сказали мешканці Євусу до Давида: Ти не ввійдеш с
 юди! Та здобув Давид твердиню Сіон, він Місто Давида.\n\n\n&nbsp;6 І сказав
  Давид: Кожен, хто найперше поб'є євусеянина, той стане за голову та за зве
 рхника. І ввійшов найперше Йоав, син Церуїн, і став за голову.\n\nДжеймс Ті
 ссо (1834-1902). Ізраїльський воєноначальник (Йоав)\n\n\n&nbsp;7 І осівся Д
 авид у твердині, тому назвав ім'я їй: Давидове Місто.&nbsp;\n\n\n&nbsp;8 І 
 він збудував місто навколо, від Мілло й аж навколо, а Йоав відновив решту м
 іста.\n\n\n&nbsp;9 І Давид ставав усе більшим, а Господь Саваот був із ним.
 \n\n\n&nbsp;10 А оце голови Давидових лицарів, що хоробро трудилися з ним у
  його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настановити його царем, за Господнім сл
 овом, над Ізраїлем.\n\n\n&nbsp;11 А оце число Давидових лицарів: Яшов'ам, с
 ин Гахмоні, голова тридцяти, він махнув своїм списом і побив за один раз тр
 и сотні!\n\n\n&nbsp;12 А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, він один із т
 рьох лицарів.\n\nДжеймс Тіссо (1834-1902). Воїни Давида.\n\n\n&nbsp;13 Він 
 був із Давидом у Пас-Дамімі, а филистимляни зібралися там на бій. І була та
 м ділянка поля, повна ячменю, а народ утікав перед филистимлянами.\n\n\n&nb
 sp;14 Та вони стали посеред ділянки, і врятували її та й побили филистимлян
 . І Господь подав велику перемогу!\n\n\n&nbsp;15 І зійшли троє з тих тридця
 ти на переді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський табір т
 аборував у долині Рефаїм.\n\n\n&nbsp;16 Давид же був тоді в твердині, а фил
 истимська залога була тоді в Віфлеємі.\n\n\n&nbsp;17 І спрагнув Давид та й 
 сказав: Хто напоїть мене водою з віфлеємської криниці, що в брамі?\nЮліус Ш
 норр фон Карольсфельд&nbsp;(1794-1872). Давид виливає воду, набрану для ньо
 го з ризиком для житті.\n\n\n&nbsp;18 І продерлися ці троє до филистимськог
 о табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони вине
 сли й принесли до Давида, та Давид не схотів її пити, і вилив її для Господ
 а,\n\n\n&nbsp;19 та й сказав: Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду
  пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони
  принесли її! І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих лицарів.\n\n\n&n
 bsp;20 А Авшай, Йоавів брат, він голова тих трьох. І він махнув своїм списо
 м і побив три сотні! І він мав найславніше ім'я серед трьох.\n\n\n&nbsp;21 
 З тих трьох серед двох він був найшановніший, і став їм за провідника. А до
  тих трьох не досяг.\n\nДжеймс Тісср (1836-1902).&nbsp;Беная.\n\n\n&nbsp;22
  Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у ділах, з Кавцеїлу, він п
 обив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в середині ями
  сніжного дня.\n\n\n&nbsp;23 І він побив одного єгиптянина, мужа поставного
 , на п'ять ліктів, а в руці єгиптянина був спис, як ткацький вал. І зійшов 
 він до нього з києм, і вирвав списа з руки того єгиптянина, та й його забив
  його списом.\n\n\n&nbsp;24 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його ім'я було
  серед тих трьох хоробрих.\n\n\n&nbsp;25 З тих тридцяти він був найповажніш
 ий, а до тих трьох не досяг. І Давид призначив його до своєї прибічної стор
 ожі.&nbsp;\n\nWilliam Etty&nbsp;(1787– 1849). Беная.\n\n\n&nbsp;26 А хоробр
 і мужі були ці: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,\n\n\n&n
 bsp;27 гарор'янин Шаммот, пелонянин Хелес,\n\n\n&nbsp;28 Іра, син Іккешів, 
 текоянин, антотянин Авіезер,\n\n\n&nbsp;29 хушатянин Сіббехай, ахох'янин Іл
 ай,\n\n\n&nbsp;30 нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,\n\n\
 n&nbsp;31 Ітай, син Ріваїв, з Ґів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная,\n\n\n
 &nbsp;32 Хурай з Нахале-Ґаашу, арв'янин Авіїл,\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902).
  Провідники Давида.\n\n\n&nbsp;33 бахарум'янин Азмавет, шаалвонянин Ел'яхба
 ,\n\n\n&nbsp;34 сини ґізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,\n\n\
 n&nbsp;35 Ахійям, син Сахарів, гарар'янин, Еліфал, син Урів,\n\n\n&nbsp;36 
 мехар'янин Хефер, пелонянин Ахійя,\n\n\n&nbsp;37 кармелянин Хіцро, Наарай, 
 син Езлаїв,\n\n\n&nbsp;38 Йоїл, брат Натанів, Мівхар, син Ґаґрі,\n\n\n&nbsp
 ;39 аммонітянин Целек, беротянин Нахрай, зброєноша Йоава, Церуїного сина,\n
 \n\n&nbsp;40 їтрянин Іра, їтрянин Ґарев,&nbsp;\n&nbsp;\nПітер Ластман (1583
 -1633). Давид дає листа Урії.\n\n\n&nbsp;41 хіттеянин Урійя, Завад, син Ахл
 ая,\n\n\n&nbsp;42 Адіна, син Шізин, Рувимівець, голова Рувимівців і над три
 дцятьма,\n\n\n&nbsp;43 Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат,\n\n\n&nbsp;44
  аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,\n\n\n&nbsp;45 Єдіа
 їл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин,\n\n\n&nbsp;46 махав'янин Еліїл, 
 і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,\n\n\n&nbsp;47 Етії
 л, і Овед, і Яасіїл із Цови.\n\n\n12:1 А це ті, що поприходили до Давида в 
 Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед 
 лицарів, що допомагали в війні,&nbsp;\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Давид у 
 пустелі.\n\n\n&nbsp;2 що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею
  каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:\n\n\n&nbsp;3 г
 олова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові с
 ини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,\n\n\n&nbsp;4 і ґів'онянин Їшмая, лицар се
 ред тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і 
 ґедерянин Йозавад,\n\n\n&nbsp;5 Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і г
 аріф'янин Шефатія,\n\n\n&nbsp;6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Ях
 ов'ам, хорх'яни,\n&nbsp;\n\n\n&nbsp;7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з
  Ґедору.\n\n\n&nbsp;8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню
  лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А
  їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на г
 орах.\n\n\n&nbsp;9 Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав,\n\n\n&nbsp;10 
 четвертий Мішманна, п'ятий Їрмея,\n\n\n&nbsp;11 шостий Аттай, сьомий Еліїл,
 \n&nbsp;\n\n\n&nbsp;12 восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,\n\n\n&nbsp;13 дес
 ятий Єремія, одинадцятий Махбанай.\n\n\n&nbsp;14 Оці були з Ґадових синів, 
 голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу.\n\n\n
 &nbsp;15 Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнени
 й понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на з
 ахід.\n\n\n&nbsp;16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині
  до Давида.&nbsp;\n\nЦар Давид.\n\n\n&nbsp;17 А Давид вийшов перед них, і, 
 відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати ме
 ні, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх
 , коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покара
 є!\n\n\n&nbsp;18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: М
 ир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі 
 помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі в
 ійська.\n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260430T174006Z
DTSTART:20150711T000000Z
DTEND:20150711T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+192
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR