BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:e4df9b0315ce5e62d959056bd9366a45 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:25 липня: 2Хронік 14:1-16:14, Римлян 9:1-21,  Псалом 18(19):1-15 (РСП, NIV: 19:1-14), Приповісті 20:1\n\n\nРимлян 9:1-21:\n\n\n 1 Кажу правд у в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Апостол Павло.\n\n\n 2 що маю велику скорб оту й невпинну муку для серця свого!\n\n\n 3 Бо я бажав би сам бути ві длучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;\n\n\n 4 во ни ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавс тво, і Богослужба, і обітниці,\n\n\n 5 що їхні й отці, і від них же ті лом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Сліпі ведуть сліпців.\n\n\n 6 Не так, щоб Слово Бо же не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,\n\n\n 7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.\ n\n\n 8 Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаю ться за насіння.\n\n\n 9 А слово обітниці таке: На той час прийду, і б уде син у Сари.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Авраам і три Анголи.\n\n\n&nbs p;10 І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,\n\n\n 11 бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи зл ого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні\n\n\n 12 не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому ,\n\n\n 13 як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.\n\nДжей мс Тіссо (1836-1902). Продаж перворідства Ісавом Якову за сочевичне вариво.  \n\n\n14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!\n\n\n 15 Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.\n\n\n 16 Отож, не залежить це ні від того, хт о хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.\n\n\n 17 Бо П исання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показа ти Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.\n\nДжеймс Тіссо ( 1836-1902). Мойсей та Аарон перед фараоном та його мертвим сином.\n\n\n&nbs p;18 Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.\n\n\n 19 А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?\n\n \n 20 Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твор иво творцеві: Пощо ти зробив мене так?\n \nJulie Rogers (сучасна американка). Руки гончаря. William Brassey Hole (1846-1917). Єрем ія в домі гончаря.\n\n\n 21 Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?\n\n\n  \n\n\n \n\n\nПсалом 18(19):1-15 (РСП: 19:1-14):\n  ;\nІ.К.Айвазовський (1817-1900). Італійський пейзаж (1859).\n\n\n19:1 Для д ириґетна хору. Псалом Давидів. (019-2) Небо звіщає про Божую славу, а про ч ин Його рук розказує небозвід.\n\nАрхип Куїнджі (1842-1910). Місячна ніч на Дніпрі.\n\n\n2 (019-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку ,\n\n\n3 (019-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,\n \nChris tian Ernst Bernhard Morgenstern (1805-1867). Романтичний пей заж (1863)\n4 (019-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю все ленної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,\n5 (019-6) а воно, немо в той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той г ерой, щоб пробігти дорогу!\n \nТомас Коул (1801-1848). Романтични й пейзаж з руїнами (1832-36).\n\n\n6 (019-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.\n\nІ.К.Айвазо вський (1817-1900). Млин на Україні.\n\n\n7 (019-8) Господній Закон доскона лий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє .\n \nHall Groat II (Modern American). Прикрашена Біблія.\n\n\n8 (019- 9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.\n\nВінсент Ван Гог (1853-1890). Натюрмор з Бібл ією та романом Еміля Золя.\n9 (019-10) Страх Господа чистий, він навіки сто їть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,\n\nМатіас Стом (15 00-1552). Жінка при свічці рахує монети.\n10 (019-11) дорожчі вони понад зо лото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,\n \nChristian Ernst Bernhard Morgenstern (1805-1867). Надвечір ній пейзаж.\n\n\n11 (019-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх н агорода велика.\n12 (019-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,\n\nТомас Коул (1801-1848). Покинуте місце (1837).\n\n\n13 (019-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді не порочним я буду, і від провини великої буду очищений.\n14 (019-15) Нехай бу дуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Го споди, скеле моя й мій Спасителю!\n \nТомас Коул (1801-1848). Минуле ( 1838).\n \n\n\nПриповісті 20:1:\n\nJoseph Haier (1816-1891). П'ян ий монах.\n\n\n1 Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блу дить у ньому, немудрий.\n \nМикола Пимоненко (1862-1912). Додому.\n\n\ n \n\n\n2Хронік 14:1-16:14:\n\n\n14:1 (013-23) І спочив Авійя зо своїм и батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював с ин його Аса. За його днів заспокоївся Край на десять літ.\n\n\n 2 (014 -1) І робив Аса добре та вгодне в очах Господа, Бога свого.\n\n\n 3 (0 14-2) І повсував він жертівники чужих богів та пагірки, і порозбивав камінн і стовпи для божків, і постинав святі дерева.\n\n\n 4 (014-3) І наказа в він Юді звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати Його Зако на та заповідь.\n\n\n 5 (014-4) І повсував він зо всіх Юдиних міст паг ірки та подоби сонця. І заспокоїлося царство при ньому.\n\n\n 6 (014-5 ) І побудував він твердинні міста в Юді, бо заспокоївся Край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.\n\n\n 7 (014-6) І с казав він до Юди: Побудуймо ці міста, й оточімо муром та баштами, ворітьми та засувами. Іще він, цей Край, наш, бо зверталися ми до Господа, нашого Бо га. Зверталися ми, і Він дав нам мир навколо. І побудували, і їм щастило.\n \n\n 8 (014-7) І було в Аси війська: носіїв великих щитів та ратищ з Ю ди три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять малого щита, та лучників двісті й вісімдесят тисяч. Усі вони хоробрі вояки.\n\n\n 9 (014-8) І вийшов на них кушеянин Зерах із військом у тисячу тисяч та з трьома сотнями колесниць, і прибув аж до Мареші.\n\n\n 10 (014-9) І вийшов Аса проти нього, і вони вставилися до бою в долині Цефат при Мареші.\n\n\n 11 ( 014-10) І кликнув Аса до Господа. Бога свого, та й сказав: Господи, нема ко му, крім Тебе, допомогти численному або безсилому. Допоможи нам, Господи, Б оже наш, бо ми на Тебе опираємося, і в Ім'я Твоє ми прийшли на цю безліч. Г осподи, Ти Бог наш, нехай людина не має сили проти Тебе!\n\n\n 12 (014 -11) І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, і кушеяни повтікали.\ n\n\n 13 (014-12) І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попадало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І понесли вони дуже багато здобичі.\n\n\n 14 (014-13) І побили вони всі міста навкол о Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, б о в них було багато здобичі.\n\n\n 15 (014-14) Порозбивали вони також намети чередників, і зайняли дуже багато дрібної худоби та верблюдів, та й вернулися до Єрусалиму.\n\n\n15:1 А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий.\n\n\n 2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте ме не, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полиши ть Він вас!\n\n\n 3 У Ізраїля було багато днів, коли був він без правд ивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.\n\n\n 4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.\n\n\n 5 А тими часами не було спокою ані тому, хт о виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю.\n\n\n 6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бо г побентежив їх усяким лихом.\n\n\n 7 А ви будьте міцні, і нехай не сл абнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!\n\n\n 8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зм іцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминово го, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жерті вника, що перед Господнім притвором.\n\n\n 9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що мешкали часово з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симе она, бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ни м Господь, його Бог.\n\n\n 10 І вони зібралися до Єрусалиму третього м ісяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.\n\n\n 11 І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі, яку поприводили: худоби великої сім с отень, а худоби дрібної сім тисяч.\n\n\n 12 І ввійшли вони в умову, що б звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією сво єю душею.\n\n\n 13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Із раїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки .\n\n\n 14 І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами.\n\n\n 15 І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вон и заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він да в їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.\n\n\n 16 І навіть Маах у, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила бу ла ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, і розтер, і спалив у долині Кед рон.\n\n\n 17 Та пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було в се з Господом по всі його дні.\n\n\n 18 І вніс він до Божого дому свят і речі свого батька та святі речі свої, срібло, і золото, і посуд.\n\n\n&nb sp;19 А війни не було аж до тридцять й п'ятого року царювання Аси.\n\n\n16: 1 Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Ю ди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та в ходити.\n\n\n 2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:\n\n\n 3 Є умова між мною та між тобою, і між батьк ом моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай у мову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.\n\n\n&nb sp;4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі зап аси міст Нефталимових.\n\n\n 5 І сталося, як Баша це почув, то переста в будувати Раму, і спинив свою працю.\n\n\n 6 А цар Аса взяв усього Юд у, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.\n\n\n 7 А того часу прийшов прозорли вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спи рався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.\n\n\n 8 Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Т а коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.\n\n\n 9 Бо очі Го сподні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!\n\n\n&nbs p;10 І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гні ві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.\n\n\n 11 І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїл евих царів.\n\n\n 12 І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.\n\n\n 13 І спочив Аса з сво їми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.\n\n\n  ;14 І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Міс ті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містець кому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.\n\n\n \n DTSTAMP:20260502T130136Z DTSTART:20150725T000000Z DTEND:20150725T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+206 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR