BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:b6280ce34e2057c3f7b32c24d72204c6 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n5-та неділя по святій Трійці:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n \n\nІс.  58:6-12;\n\n\nа: Рим. 8:18-23;    б: Рим. 14:7 -17;\n\n\nа: Лк. 6:36-42;        б: &nbs p;Мт. 5:43-48.\n\n\nСтарий Заповіт: \nКнига пророка Ісаї 58:6-12:\n\n\n6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пу та ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати? 7 Ч и ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впр овадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рі дного? 8 Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана тв оя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня ст орожею задньою! 9 Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальц я й казати лихого, 10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як по лудень стане, 11 і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають! 12 І руїни відвічні сини твої позабуд овують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому , направник шляхів для поселення! (Переклад І. Огієнка).\n\n\nРік А:\n Послання Святого Павла до Римлян 8:18-23:\n\n\n18 Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в н ас. 19 Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих, 20 бо створіння п окорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, 21 що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Б ожих. 22 Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. 23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла. (Переклад І.Ог ієнка)\nЄвангеліє від Луки 6:36-42:\n\n\n36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний! 37 Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам. 38 Давайте і дадуть ва м; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть . Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам. 39 Розповів також приказк у їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть? 40 Уче нь не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його . 41 Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? 42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийм у із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми пе рше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брат а твого! (Переклад І.Огієнка) \n\n\nРік Б:\nПослання Павла до Римлян 14:7-1 7:\n\n\n7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для се бе. 8 Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмирає мо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні! 9 Бо Христос на те й умер, і ожив , щоб панувати і над мертвими, і над живими. 10 А ти нащо осуджуєш брата св ого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престо лом Божим. 11 Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно п ередо Мною, і визнає Бога кожен язик! 12 Тому кожен із нас сам за себе даст ь відповідь Богові. 13 Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але к раще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси. 14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; т ільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте. 15 Коли ж через пож иву сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю пожив ою того, за кого Христос був умер. 16 Нехай ваше добре не зневажається. 17 Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвiя  5:43-48:\n\n\n„43 Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. 44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, тво ріть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, 45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Св оєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. 46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? 47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак? 48 Отож, будьте досконалі , як досконалий Отець ваш Небесний! (Переклад І.Огієнка)\n\n\nНеділя 5-та:\ n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор. 8):\n\n\nРим. 10:1-10;\n\n\nМатв ія 8:28-34.\nПослання Святого Павла до Римлян 10:1-10:\n\n\n1 Браття, бажан ня мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння. 2 Бо я свідчу їм, щ о вони мають ревність про Бога, але не за розумом. 3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій. 4 Бо кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує. 5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити. 6 А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа, 7 або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа. 8 Але що каже ще? Близ ько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його пр оповідуємо. 9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і буд еш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, 10 бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.  ;(Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія 8:28-34:\n\n\n28 І, як прибув В ін на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вий шли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорог ою. 29 І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Пр ийшов Ти сюди передчасно нас мучити? 30 А оподаль від них пасся гурт велики й свиней. 31 І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у т ой гурт свиней. 32 А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді. 33 Па стухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих. 34 І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледі ли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!.. (Переклад І.Огієнка) \n DTSTAMP:20260824T232934Z DTSTART:20150705T090000Z DTEND:20150705T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR