BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:2b867aacdd5789aeb239ba1dd24a67bb CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:25 серпня: Йов 16:1-19:24, 1Коринтян 16:1-24,  Псалом 39(40):1-11 (РСП , NIV: 40:1-10), Приповісті 22:1\n\n\n1Коринтян 16:1-24:\n\n\n16:1 А щодо с кладок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійськ их.\n\nПриношення Господу в Церкві. Сучасний постер.\n\n\n 2 А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду.\n\n\n 3 А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ва ш дар любови віднесли до Єрусалиму.\n\n\n 4 А коли ж і мені випадатиме йти, то зо мною підуть.\n\nСрібна юдейська скринька для збору милостині (1 820 рік, Британія).\n\n\n 5 Я прибуду до вас, коли перейду Македонію, бо проходжу через Македонію.\n\n\n 6 А в вас, коли трапиться, я поживу або й перезимую, щоб мене провели ви, куди я піду.\n\n\n 7 Не хочу я бачитись з вами тепер мимохідь, але сподіваюся деякий час перебути у вас, я к дозволить Господь.\n\nМапа узбережжя Середеземного моря.\n\n\n 8 А в Ефесі пробуду я до П'ятдесятниці,\n\n\n 9 бо двері великі й широкі ме ні відчинилися, та багато противників...\n\n Гюстав Доре (1832-1883). Ефесяни палять чародійні книги.\n\n\n 10 Коли ж прийде до вас Тимофій, то пильнуйте, щоб він був безпечний у вас, бо діло Господнє він робить, як і я.\n\n\n 11 Тому то нехай ним ніхто не погорджує, але відпровадьте його з миром, щоб прийшов він до мене, бо чекаю його з братами.\n\n\n  12 А щодо брата Аполлоса, то я дуже благав був його, щоб прийшов до вас з б ратами, та охоти не мав він прибути тепер, але прийде, як матиме час відпов ідний.\n\nАполлос. Ікона.\n\n\n 13 Пильнуйте, стійте у вірі, будьте му жні, будьте міцні,\n\n\n 14 хай з любов'ю все робиться в вас!\n\n\n&nb sp;15 Благаю ж вас, браття, знаєте ви дім Степанів, що в Ахаї він первісток , і що службі святим присвятились вони,\n\n\n 16 і ви підкоряйтесь так им, також кожному, хто помагає та працює.\n\n\n 17 Я тішусь з приходу Степана, і Фортуната, і Ахаїка, бо вашу відсутність вони заступили,\n\n\n&n bsp;18 бо вони заспокоїли духа мого й вашого. Тож шануйте таких!\n\n\n  ;19 Вітають вас азійські Церкви; Акила й Прискилла з домашньою Церквою їхнь ою гаряче вітають у Господі вас.\n\nАкила і Прискилла. Ікона.\n\n\n 20 Вітають вас усі брати. Вітайте один одного святим поцілунком.\n\n\n 2 1 Привітання моєю рукою Павловою.\n\n\n 22 Коли хто не любить Господа, нехай буде проклятий! Марана та!\n\nGerard Seghers (1591-1651). Христос з прощеними грішниками.\n\n\n 23 Благодать Господа нашого Ісуса нехай бу де з вами!\n\n\n 24 Любов моя з вами всіма у Христі Ісусі, амінь!\n\n\ n \nПсалом 39(40):1-11 (РСП, NIV: 40:1-10): \n&nbs p;\nJerry Harston (сучасний американський ілюстратор). Цар Давид. \n\n\n 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (040-2) Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув. \n\n\ n 2 (040-3) Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і пос тавив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи, \n\n\n 3 (040-4) і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа! \n\nАндреа Чел ести (1637-1706). Давид грає на цитрі.\n\n\n 4 (040-5) Блаженна людина , що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вон и до неправди схиляються! \n 5 (040-6) Багато вчинив Ти, о Господ и, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хо тів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна йо го розповісти. \n\n\n 6 (040-7) Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. \n\nF riedrich Reichert (?-1881). Гуттенберг з колегами роздивляються перші надруковані аркуші Біблії.\n\n\n 8 (040-9) Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці. \n\n\n 9 (040-10) Я пропові дував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти, \n\n\n 10 (040-11) справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про ми лість Твою та про правду Твою на великім зібранні. \n\n\n \n\n\nП риповісті 22:1:\n\nEric Enstrom (1875-1968). Благодать.\n\n\n 1 Л іпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.\n  \nФріц фон Уде (1848-1911). Молитва-благословення перед їжею (1885).& nbsp;(фрагмент).\n\n\n \n\n\nЙов 16:1-19:29:\n\n\n16:1 А Йов відповів та й сказав:\n \nРоберт Ляйнвебер (1845-1921). Йов багатостраждальний. \n\n\n 2 Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!\n\n\n 3 Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відпові даєш?\n\n\n 4 І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я до дав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,\n\n\n 5 устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!\n\n\n&n bsp;6 Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що віді йде від мене?\n\nВітторе Карпаччо (бл.1465- бл.1526). Роздуми про страждання Христа.\n\n\n 7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,\n\n\n 8 і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!\n\n\n 9 Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...\n\n\n 10 Вони пащі свої роз зявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:\n\ n\n 11 Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...\n\n Léon Bonnat (1833-1922). Йов.\n\n\n 12 Спокійний я був, та тремтя чим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й пос тавив мене Собі ціллю:\n\n\n 13 Його стрільці мене оточили, розриває н ирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...\n\n\n 14 Він роб ить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...\n\n\n 15 Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...\n  &n bsp; \nСередньовічні французькі ілюміновані манускрипти 15 століття. К нига Йова.\nЛіворуч: Чудовий молитовник гарцога Берійського. Праворуч: Моли товник Генріха ІІ. \n\n\n 16 Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,\n\n\n 17 хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!\n\n\n 18 Не прикрий, земле, крови м оєї, і хай місця не буде для зойку мого,\n\n\n 19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...\n\nFrancisco de Zurbarán  (1598-1664). Бог-Отець.\n\n\n 20 Глузливці мої, мої друзі, моє о ко до Бога сльозить,\n\n\n 21 і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,\n\n\n 22 бо почислені ро ки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902) . Йов та його друзі.\n\n\n17:1 Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостал ись мені самі гроби!...\n\n\n 2 Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...\n\n\n 3 Поклади, дай заставу за мене Ти Сам , хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?\n\n\n 4 Бо від розумі ння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.\n\n\n 5 Він призначує бли жніх на поділ, а очі синів його темніють,\n\n\n 6 Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...\n\nДжеймс Тіссо (1 836-1902). Йов та його друзі.\n\n\n 7 З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...\n\n\n 8 Праведники остовпіють на це, і н евинний встає на безбожного.\n\n\n 9 І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.\n\n\n 10 Але всі ви пове рнетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...\n \nBrito n Rivière (1840-1920). "Спочивай в мирі"\n\n\n 11 Мої дні промину ли, порвалися думи мої, мого серця маєток,\n\n\n 12 вони мені ніч обер тають на день, наближують світло при темряві! \n\n\n 13 Якщо спод іваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...\n\n\ n 14 До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро м оя!...\n \nArnold Böcklin (1827-1901). Острів мертвих.\n\n\n  ;15 Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?\n\n\n 16 До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...\n\n\n18:1 І за говорив шух'янин Білдад та й сказав: \n\nЙов та його друзі. Серед ньовічна книжкова мініатюра. \n\n\n 2 Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!\n\n\n 3 Чому пора ховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?\n\n\n 4 О ти, що р озшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осуне ться з місця свого?\n\nНевідомий фламанський майстер 18 століття. Життя Йов а. \n\n\n 5 Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:\n\n\n 6 його світло стемніє в наметі, і згасне на нь ому світильник його,\n\n\n 7 стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...\n \nBartolo di Fredi, also Manfredi de Battilori (1330-1410). Пограбування черід та вбивство людей Йова.\n\n\n 8 Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:\n\n\n 9 п астка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,\n\n\n 10 на нь ого захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...\n\nBartolo di F redi, also Manfredi de Battilori (1330-1410). загибіль дітей Йова.\n\n\n&nb sp;11 Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.\n\n\n& nbsp;12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.\n\n\ n 13 Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджени й смерти.\n \nJames Padgett (1930-2009). Ілюстрація SWEET MEDIA.\ n\n\n 14 Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жах ів його приведеш...\n\n\n 15 Він перебуває в наметі своєму, який не йо го, на мешкання його буде кинена сірка.\n\n\n 16 Здолу посохнуть корін ня його, а згори його віття зів'яне.\n\n\n 17 Його пам'ять загине з зе млі, а на вулиці ймення не буде йому.\n \nJames Padgett (1930-2009).&n bsp;Ілюстрація SWEET MEDIA.\n\n\n 18 Заженуть його з світла до темряви , і ввесь світ проганяє його.\n\n\n 19 У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.\n\n\n 20 На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...\n\n\n&n bsp;21 Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає !\n\n\n19:1 А Йов відповів та й сказав:\n \nГерард Сегерс (З егерс) (1591–1651). Терпіння Йова.\n\n\n 2 Аж доки смутити ви будете д ушу мою, та душити словами мене?\n\n\n 3 Десять раз це мене ви соромит е, гнобити мене не стидаєтесь!...\n\n\n 4 Якщо справді зблудив я, то м ій гріх при мені позостане.\n\n\n 5 Чи ви величаєтесь справді над мною , і виказуєте мою ганьбу на мене?\n\nВільям Блейк (1757-1827). Йов та його друзі. \n\n\n 6 Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!\n\n\n 7 Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто , голошу, та немає суду!...\n\n\n 8 Він дорогу мою оточив і я не перей ду, Він поклав на стежки мої темряву!\n\n\n 9 Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!\n\nОлдрих Кулханек (1940). Йов. \n\n\ n 10 Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивер нув Він...\n\n\n 11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:\n\n\n 12 полки Його разом приходять, і торують на ме не дорогу свою, і таборують навколо намету мого...\n\n\n 13 Віддалив В ін від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,\n\n\n 14 мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої... \n\nGaspare Tr aversi (c.1722-1770). Дружина Йова насміхається з нього.\n\n\n 15 Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...\n\n\n 16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...\n\n\n 17 Мій дух став бридкий для мо єї дружини, а мій запах синам моєї утроби...\n\n\n 18 Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...\n\n\n 19 Мої вс і повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...\n\n\n  ;20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш з осталася шкіра моя... \n\nВільям Блейк (1757-1827). Нарікання Йова.\n\ n\n 21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, б о Божа рука доторкнулась мене!...\n\n\n 22 Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?\n\n\n 23 О, коли б записати сл ова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,\n\n\n 24 коли б р ильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!\n  & nbsp;\nAlonso López de Herrera (1579-1648?). Воскресіння Христа.  Benjamin West (1738–1820). Вознесіння Христа.\n\n\n 25 Та я знаю, що м ій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху\n\n\n 26 ц ю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,\n\n\n 2 7 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...\n \nФра Беато Анжеліко (1400-1455). Христос воскрешає мертвих (зішесті до Пекла).\n\n\n 28 Коли скажете ви: Нащо будемо гна ти його, коли корень справи знаходиться в ньому!\n\n\n 29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...\n \n\n \n DTSTAMP:20260429T081738Z DTSTART:20150825T000000Z DTEND:20150825T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+237 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR