BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:2b867aacdd5789aeb239ba1dd24a67bb CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:25 серпня: Йов 16:1-19:24, 1Коринтян 16:1-24,  Псалом 39(40):1-11 (РСП , NIV: 40:1-10), Приповісті 22:1\n\n\n1Коринтян 16:1-24:\n\n\n16:1 А щодо с кладок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійськ их.\n\nПриношення Господу в Церкві. Сучасний постер.\n\n\n 2 А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду.\n\n\n 3 А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ва ш дар любови віднесли до Єрусалиму.\n\n\n 4 А коли ж і мені випадатиме йти, то зо мною підуть.\n\nСрібна юдейська скринька для збору милостині (1 820 рік, Британія).\n\n\n 5 Я прибуду до вас, коли перейду Македонію, бо проходжу через Македонію.\n\n\n 6 А в вас, коли трапиться, я поживу або й перезимую, щоб мене провели ви, куди я піду.\n\n\n 7 Не хочу я бачитись з вами тепер мимохідь, але сподіваюся деякий час перебути у вас, я к дозволить Господь.\n\nМапа узбережжя Середеземного моря.\n\n\n 8 А в Ефесі пробуду я до П'ятдесятниці,\n\n\n 9 бо двері великі й широкі ме ні відчинилися, та багато противників...\n\n Гюстав Доре (1832-1883). Ефесяни палять чародійні книги.\n\n\n 10 Коли ж прийде до вас Тимофій, то пильнуйте, щоб він був безпечний у вас, бо діло Господнє він робить, як і я.\n\n\n 11 Тому то нехай ним ніхто не погорджує, але відпровадьте його з миром, щоб прийшов він до мене, бо чекаю його з братами.\n\n\n  12 А щодо брата Аполлоса, то я дуже благав був його, щоб прийшов до вас з б ратами, та охоти не мав він прибути тепер, але прийде, як матиме час відпов ідний.\n\nАполлос. Ікона.\n\n\n 13 Пильнуйте, стійте у вірі, будьте му жні, будьте міцні,\n\n\n 14 хай з любов'ю все робиться в вас!\n\n\n&nb sp;15 Благаю ж вас, браття, знаєте ви дім Степанів, що в Ахаї він первісток , і що службі святим присвятились вони,\n\n\n 16 і ви підкоряйтесь так им, також кожному, хто помагає та працює.\n\n\n 17 Я тішусь з приходу Степана, і Фортуната, і Ахаїка, бо вашу відсутність вони заступили,\n\n\n&n bsp;18 бо вони заспокоїли духа мого й вашого. Тож шануйте таких!\n\n\n  ;19 Вітають вас азійські Церкви; Акила й Прискилла з домашньою Церквою їхнь ою гаряче вітають у Господі вас.\n\nАкила і Прискилла. Ікона.\n\n\n 20 Вітають вас усі брати. Вітайте один одного святим поцілунком.\n\n\n 2 1 Привітання моєю рукою Павловою.\n\n\n 22 Коли хто не любить Господа, нехай буде проклятий! Марана та!\n\nGerard Seghers (1591-1651). Христос з прощеними грішниками.\n\n\n 23 Благодать Господа нашого Ісуса нехай бу де з вами!\n\n\n 24 Любов моя з вами всіма у Христі Ісусі, амінь!\n\n\ n \nПсалом 39(40):1-11 (РСП, NIV: 40:1-10): \n&nbs p;\nJerry Harston (сучасний американський ілюстратор). Цар Давид. \n\n\n 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (040-2) Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув. \n\n\ n 2 (040-3) Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і пос тавив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи, \n\n\n 3 (040-4) і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа! \n\nАндреа Чел ести (1637-1706). Давид грає на цитрі.\n\n\n 4 (040-5) Блаженна людина , що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вон и до неправди схиляються! \n 5 (040-6) Багато вчинив Ти, о Господ и, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хо тів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна йо го розповісти. \n\n\n 6 (040-7) Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав..\n\n\n&nbs p;7 (040-8) Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написано ї.\n\n\n \nFriedrich Reichert (?-1881). Гуттенберг з колегами роз дивляються перші надруковані аркуші Біблії.\n\n\n 8 (040-9) Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці. \n\n\n 9 ( 040-10) Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти, \n\n\n 10 (040-11) справедливість Твою не х овав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні. \n \n\n \n\n\nПриповісті 22:1:\n\nEric Enstrom (1875-1968). Благодат ь.\n\n\n 1 Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за ср ібло та золото.\n \nФріц фон Уде (1848-1911). Молитва-благословення пе ред їжею (1885). (фрагмент).\n\n\n \n\n\nЙов 16:1-19:29:\n\n\n16: 1 А Йов відповів та й сказав:\n \nРоберт Ляйнвебер (1845-1921). Йов ба гатостраждальний.\n\n\n 2 Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!\n\n\n 3 Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило теб е, що так відповідаєш?\n\n\n 4 І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,\n\ n\n 5 устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!\n\n\n 6 Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо п ерестану, що відійде від мене?\n\nВітторе Карпаччо (бл.1465- бл.1 526). Роздуми про страждання Христа.\n\n\n 7 Та тепер ось Він змучив м ене: Всю громаду мою Ти спустошив,\n\n\n 8 і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені доко ряє!\n\n\n 9 Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мен е зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...\n\n\n 10 В они пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:\n\n\n 11 Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безб ожних мене...\n\nLéon Bonnat (1833-1922). Йов.\n\n\n 12 Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощ ив мене, та й поставив мене Собі ціллю:\n\n\n 13 Його стрільці мене от очили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...\n\n\ n 14 Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач ...\n\n\n 15 Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою гол ову...\n    \nСередньовічні французькі ілюміновані манускрип ти 15 століття. Книга Йова.\nЛіворуч: Чудовий молитовник гарцога Берійськог о. Праворуч: Молитовник Генріха ІІ. \n\n\n 16 Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,\n\n\n 17 хоч на сильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!\n\n\n 18 Не прикри й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,\n\n\n 19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...\n\nFrancisco  ;de Zurbarán (1598-1664). Бог-Отець.\n\n\n 20 Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,\n\n\n 21 і нехай Він дозволить л юдині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,\n\n\n 2 2 бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Йов та його друзі.\n\n\n17:1 Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...\n\n\n 2 Дійсно, насмішки зо м ною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...\n\n\n 3 Поклади, дай заста ву за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?\n\n\n&nbs p;4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.\n\n\n 5 Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,\n\n\n 6 Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Йов та його друзі.\n\n\n 7 З безталання по темніло око моє, а всі члени мої як та тінь...\n\n\n 8 Праведники осто впіють на це, і невинний встає на безбожного.\n\n\n 9 І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.\n\n\n 1 0 Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного. ..\n \nBriton Rivière (1840-1920). "Спочивай в мирі"\n\n\n 1 1 Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,\n\n\n 12 в они мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві! \n\n\n& nbsp;13 Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...\n\n\n 14 До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...\n \nArnold Böcklin (1827-1901). Острів ме ртвих.\n\n\n 15 Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?\ n\n\n 16 До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху. ..\n\n\n18:1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав: \n\nЙов та його друзі. Середньовічна книжкова мініатюра. \n\n\n 2 Як довго в и будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!\n\n\n  3 Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?\n\n\n& nbsp;4 О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опуст іє, а скеля осунеться з місця свого?\n\nНевідомий фламанський майстер 18 ст оліття. Життя Йова. \n\n\n 5 Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:\n\n\n 6 його світло стемніє в намет і, і згасне на ньому світильник його,\n\n\n 7 стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...\n \nBartolo di Fredi, also Manfr edi de Battilori (1330-1410). Пограбування черід та вбивство людей Йова.\n\ n\n 8 Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходит и:\n\n\n 9 пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,\n\ n\n 10 на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці.. .\n\nBartolo di Fredi, also Manfredi de Battilori (1330-1410). загибіль діт ей Йова.\n\n\n 11 Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.\n\n\n 12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його п риготовлене.\n\n\n 13 Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.\n \nJames Padgett (1930-2009). Ілюстра ція SWEET MEDIA.\n\n\n 14 Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...\n\n\n 15 Він перебуває в наметі с воєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.\n\n\n 16 Здол у посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.\n\n\n 17 Його па м'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.\n \nJames Padge tt (1930-2009). Ілюстрація SWEET MEDIA.\n\n\n 18 Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.\n\n\n 19 У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.\n\n\n&n bsp;20 На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались д авніші...\n\n\n 21 Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!\n\n\n19:1 А Йов відповів та й сказав:\n \nГерард&nb sp;Сегерс (Зегерс) (1591–1651). Терпіння Йова.\n\n\n 2 Аж доки см утити ви будете душу мою, та душити словами мене?\n\n\n 3 Десять раз ц е мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...\n\n\n 4 Якщо справд і зблудив я, то мій гріх при мені позостане.\n\n\n 5 Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?\n\nВільям Блейк (1757-18 27). Йов та його друзі. \n\n\n 6 Знайте тоді, що Бог скривдив мен е, і тенета Свої розточив надо мною!\n\n\n 7 Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...\n\n\n 8 Він дорогу мою от очив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!\n\n\n 9 Він стя гнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!\n\nОлдрих Кулханек (1940) . Йов. \n\n\n 10 Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...\n\n\n 11 І на мене Свій гнів запалив, і за рахував Він мене до Своїх ворогів:\n\n\n 12 полки Його разом приходять , і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...\n\n\n&n bsp;13 Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,\ n\n\n 14 мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої... \n \nGaspare Traversi (c.1722-1770). Дружина Йова насміхається з ньо го.\n\n\n 15 Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мен е, чужаком я став в їхніх очах...\n\n\n 16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...\n\n\n 17 Мій дух ст ав бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...\n\n\n 18 Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...\n\n \n 19 Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на м ене...\n\n\n 20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя... \n\nВільям Блейк (1757-1827). Н арікання Йова.\n\n\n 21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...\n\n\n 22 Чого ви ме не переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?\n\n\n 23 О, к оли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,\n\n\n  24 коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесан і!\n   \nAlonso López de Herrera (1579-1648?). Воскресі ння Христа. Benjamin West (1738–1820). Вознесіння Христа.\n\n\n 2 5 Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із порох у\n\n\n 26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога поб ачу,\n\n\n 27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...\n \nФра Беато Анжеліко (1400-1455). Христос воскрешає мертвих (зішесті до Пекла).\n\n\n 28 Коли скажете ви : Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!\n\n\n&nbs p;29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...\n\n\n \n DTSTAMP:20260923T122741Z DTSTART:20150825T000000Z DTEND:20150825T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+237 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR