BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:75ca6c566943a69ec56092ebaf7bcb60
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:30 серпня: Йов 34:1-36:33, 2Коринтян 4:1-12,&nbsp; Псалом 43(44):1-9 (РСП, 
 NIV: 44:1-8), Приповісті 22:10-12\n\n\n2Коринтян 4:1-12:\n\nEustache Le Sue
 ur&nbsp;(1617-1655). Проповідь Павла в Ефесі.&nbsp;\n\n\n4:1 Ось тому, мавш
 и за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги,\n\n\n&nbsp;2 ал
 е ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Бож
 ого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському 
 перед Богом.\n\nHall Groat II (сучасний художник). Прикрашена Біблія.\n\n\n
 &nbsp;3 Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,\n\n\
 n&nbsp;4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не
  засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.\n&nbsp;\nГрег Ол
 ьсен (1945). Святе місце.&nbsp;\n\n\n&nbsp;5 Бо ми не себе самих проповідує
 мо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.\n\n\n&nbsp;6
  Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб
  просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.\n\n\n&nbsp;7 А ми має
 мо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.\
 n\nГрег Ольсен (1945). Надія на обрії.\n\n\n&nbsp;8 У всьому нас тиснуть, т
 а не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.\n\n\n&
 nbsp;9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.\
 n\n\n&nbsp;10 Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в н
 ашому тілі й життя Ісусове.\n&nbsp;\nBartolomé Esteban Murillo&nbsp;(1617–1
 682). Франциск Ассизький перед Христом.\n\n\n&nbsp;11 Бо завсіди нас, що жи
 вемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельн
 ому тілі.\n\n\n&nbsp;12 Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.\n\n\n&nbsp
 ;\nПсалом 43(44):1-9&nbsp;(РСП,&nbsp;NIV:&nbsp;44:1-8):&nbsp;\n\n\n&nbsp;1 
 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (044-2) Боже, своїми
  ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх д
 нів, за днів стародавніх:&nbsp;\n\nNicolas Poussin (1594-1665). Пеемога Ісу
 са Навина над аморитянами.\n\n\n&nbsp;2 (044-3) Ти вигнав поганів Своєю рук
 ою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!&nbsp;\n\n\n&nbsp;3 (044-4
 ) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а прави
 ця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!&nbsp;\n
 \n\n&nbsp;4 (044-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
 &nbsp;\n\n\n&nbsp;5 (044-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо
  топтати повсталих на нас,&nbsp;\n\n\n&nbsp;6 (044-7) бо я буду надіятися н
 е на лука свого, і мій меч не поможе мені,&nbsp;\n\nЖан Франсуа&nbsp;Милле́
 &nbsp;(1814-1875). Хур та Аарон тримають руки Ісуса Навина.\n\n\n&nbsp;7 (0
 44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засором
 иш!&nbsp;\n\n\n&nbsp;8 (044-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє
  славимо, Села,&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 22:10-12:\n\n\n&nbsp;10 Г
 лумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.\
 n\nАнонімний німецький майстер 16-го століття. Дурень.\n\n\n&nbsp;11 Хто чи
 стість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.\n\nGas
 par de Crayer (1584-1669). Святий Бенедикт, якого приймає цар остготів Тоті
 ла.\n\n\n&nbsp;12 Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине
 .\n&nbsp;\nВітторе Карпаччо&nbsp;(бл.1455 чи 1465 -&nbsp;бл.1526). Видіння 
 Святого Августина.\n\n\n&nbsp;\n\n\nЙов 34:1-36:33:\n\n\n34:1 І говорив Елі
 гу та й сказав:\n&nbsp;\nВільям Блейк (1757-1827). Гнів Елігу.\n\n\n&nbsp;2
  Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!\n\n\n&nbsp;3 
 Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.\n\n\n&nbsp;4 Виберім прав
 о собі, між собою пізнаймо, що добре.\n\n\n&nbsp;5 Бо Йов говорив: Я був сп
 раведливий, та відкинув Бог право моє.\n\n\n&nbsp;6 Чи буду неправду казати
  за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...\n&nbsp; &nbsp;&nbsp;\nСер
 едньовічні французькі ілюміновані манускрипти 15 століття. Книга Йова.\nЛів
 оруч: Чудовий молитовник гарцога Берійського. Праворуч: Молитовник Генріха 
 ІІ.&nbsp;\n\n\n&nbsp;7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як во
 ду,\n\n\n&nbsp;8 і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?\
 n\n\n&nbsp;9 Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.\n\nЙов
  та його друзі. Гравюра за Maerten&nbsp;van Heemskerck&nbsp;(1498-1574).\n\
 n\n&nbsp;10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливо
 сти, і Всемогутній від кривди!\n\n\n&nbsp;11 Бо за чином людини Він їй надо
 лужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!\n\n\n&nbsp;12 Тож п
 оправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.&nb
 sp;\n\nРафаель Санті (1483-1520). Бог відділює воду від суші.\n\n\n&nbsp;13
  Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?\n\n\n&nbsp;14 Коли
  б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,\n\
 n\n&nbsp;15 всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!..
 .\n\nРафаель Санті (1483-1520). Бог відділяє світло від темряви.\n\n\n&nbsp
 ;16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:\n\n\n&n
 bsp;17 Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеп
 раведного?&nbsp;\n\nЛукас Кранах Старший (1572-1553). Другий прихід Христа.
 \n\n\n&nbsp;18 Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний
 ?\n\n\n&nbsp;19 Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можно
 го перед убогим, бо всі вони чин Його рук,\n\n\n&nbsp;20 за хвилину вони по
 мирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунени
 й буде рукою не людською.&nbsp;\n\nCima da Conegliano (1459 чи 1460-1517 чи
  1518). Бог-Отець.\n\n\n&nbsp;21 Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачит
 ь всі кроки її,\n\n\n&nbsp;22 немає темноти, немає і темряви, де б злочинці
  сховались.\n\n\n&nbsp;23 Бо людині Він не призначає означений час, щоб ход
 ила до Бога на суд.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Елігу приходить до Йова та
  його друзів.\n\n\n&nbsp;24 Він сильних ламає без досліду, і ставить на міс
 це їх інших.\n\n\n&nbsp;25 Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені
  будуть!\n\n\n&nbsp;26 Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,\
 n\n\n&nbsp;27 за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його
  всіх,\n\n\n&nbsp;28 щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благ
 ання пригнічених.\n\nJean-François Millet (1814-1875). Вечірня молитва.&nbs
 p;\n\n\n&nbsp;29 Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закр
 иє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разо
 м,\n\n\n&nbsp;30 щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за п
 астку народові.\n\n\n&nbsp;31 Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслуже
 не, злого робити не буду!\n\nAntonio de Pereda&nbsp;y Salgado (c.1611-1678)
 . Покаяння Святого Єронима.\n\n\n&nbsp;32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; ко
 ли кривду зробив я, то більше не буду чинити!&nbsp;\n\n\n&nbsp;33 Чи на дум
 ку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що з
 наєш, кажи!\n\n\n&nbsp;34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слу
 хає:\n\n\n&nbsp;35 Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.\n\nВіл
 ьям Блейк (1757-1827). Нарікання Йова.\n\n\n&nbsp;36 О, коли б Йов дослідже
 ний був аж навіки за відповіді, як злі люди,\n\n\n&nbsp;37 бо він додає до 
 свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога пр
 омови свої...\n\n\n35:1 І говорив Елігу та й сказав:\n\nВільям Блейк (1757-
 1827). Бог створює Адама.&nbsp;\n\n\n&nbsp;2 Чи це полічив ти за право, як 
 кажеш: Моя праведність більша за Божу?\n\n\n&nbsp;3 Бо ти говорив: Що помож
 е тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?\n\n\n
 &nbsp;4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.\n\n\n&nbsp;5 Подивися н
 а небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.\n\nВільям Блейк (17
 57-1827). Створення Єви.&nbsp;\n\n\n&nbsp;6 Як ти будеш грішити, що зробиш 
 Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?\n\n\n&nbsp;7 Коли
  праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?\n\n\n&n
 bsp;8 Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справед
 ливість!...\n\n\n&nbsp;9 Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від т
 вердого плеча багатьох...\nВільям Блейк (1757-1827). Друзі звинувачують Йов
 а.&nbsp;\n\n\n&nbsp;10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив
 , що вночі дає співи,\n\n\n&nbsp;11 що нас над худобу земну Він навчає, і н
 ад птаство небесне вчиняє нас мудрими?\n\n\n&nbsp;12 Вони там кричать, але 
 через бундючність злочинців Він відповіді не дає.\n\n\n&nbsp;13 Тільки марн
 оти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.&nbsp;\n\nВільям Блейк (1757-
 1827). Йов та його друзі.&nbsp;\n\n\n&nbsp;14 Що ж тоді, коли кажеш: Не бач
 ив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!\n\n\n&nbsp;15 А тепер, коли г
 нів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,\n\n\n&nbsp;16 то намарно
  Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...\n\n\n36:1 І далі Ел
 ігу казав:\nВільям Блейк (1757-1827). Гнів Елігу (фрагмент).&nbsp;\n\n\n&nb
 sp;2 Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.\n\n\n&nbsp;
 3 Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.\n\n\n
 &nbsp;4 Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.\n
 \n\n&nbsp;5 Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.
 &nbsp;\n\n\n\nJohn Martin&nbsp;(1789-1854). Загибіль Содома і Гомори.\n\n\n
 &nbsp;6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.&nbsp;\
 n\n\n&nbsp;7 Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з 
 царями на троні назавжди, і вони підвищаються.\n\n\n&nbsp;8 А як тільки вон
 и ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,\n\n\n&nbsp;9 то Він їм пр
 едставляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.\n\nДжеймс Тіссо (1
 836-1902). Содомити.\n\n\n&nbsp;10 Відкриває Він ухо їх для остороги, та ве
 лить, щоб вернулися від беззаконня.&nbsp;\n\n\n&nbsp;11 Якщо тільки послуха
 ються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки сво
 ї у приємнощах.\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Лот.\n\n\n&nbsp;12 Коли 
 ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.\n\
 n\n&nbsp;13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
 \n\n\n&nbsp;14 У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.\
 n\n\n&nbsp;15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкрива
 є їм ухо.\n\nВільям Блейк (1757-1827). Бог відповідає Йову.\n\n\n&nbsp;16 Т
 акож і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиск
 у, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.\n\n\n&nbsp;17 Та 
 правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.\n\n\n&
 nbsp;18 Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп в
 еликий нехай не заверне з дороги тебе.\n\n\n&nbsp;19 Чи в біді допоможе тві
 й зойк та всі зміцнення сили?\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд&nbsp;(1794-18
 72). Йова, що страждає та його друзі.&nbsp;\n\n\n&nbsp;20 Не квапся до ночі
  тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.&nbsp;\n\n\n&nbsp;21 Стере
 жись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.\n\n\n&nbsp;22 Отож, Б
 ог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфел
 ьд (1794-1872). Створення світу.\n\n\n&nbsp;23 Хто дорогу Його Йому вказува
 ти буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?\n\n\n&nbsp;24 Пам'ятай, щоб звеличу
 вати Його вчинок, про якого виспівують люди,\n\n\n&nbsp;25 що його бачить в
 сяка людина, чоловік приглядається здалека.\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд
  (1794-1872). День Божого покою.&nbsp;\n\n\n&nbsp;26 Отож, Бог великий та н
 едовідомий, і недослідиме число Його літ!\n\n\n&nbsp;27 Бо стягає Він крапл
 і води, і дощем вони падають з хмари Його,\n\n\n&nbsp;28 що хмари спускають
  його, і спадають дощем на багато людей.\n\n\n&nbsp;29 Також хто зрозуміє р
 озтягнення хмари, грім намету Його?\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1
 872). Створення світу.&nbsp;\n\n\n&nbsp;30 Отож, розтягає Він світло Своє н
 ад Собою і морську глибінь закриває,\n\n\n&nbsp;31 бо ними Він судить народ
 и, багато поживи дає.\n\n\n&nbsp;32 Він тримає в руках Своїх блискавку, і к
 ерує її проти цілі.\n\n\n&nbsp;33 Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її від
 чуває й худоба.\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Створення люде
 й та тварин.\n
DTSTAMP:20260501T002436Z
DTSTART:20150830T000000Z
DTEND:20150830T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+242
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR