BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:d4f2df26ee666ea2c2235e0970cc19a4 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:14 вересня: Ісая 15:1-18:7, Галатів 1:1-24, Псалом 57(58):1-12&nb sp;(РСП, NIV:58:1-11), Приповісті 23:12\n\n\nГалатів 1:1-24:\n\n\n1:1 Апост ол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,\n\nЕль Греко (1541-1614). Святий Павло.\n\n\n 2 і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:\ n\n\n 3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Хри ста,\n\n\n 4 що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,\n\n\n 5 Йому слава н а віки вічні, амінь!\n \nАльбрехт Дюрер (1471-1528). Вівтар Ландауера. \n\n\n 6 Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто поклика в Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,\n\n\n 7 що не інша вона , але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.\n \n\n 8 Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, щ о ми вам благовістили, нехай буде проклятий!\n\nКарло Дольчі (1616-1686). А нгол-охоронець. \n\n\n 9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу: к оли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!\n\n\n  10 Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я д огоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.\n\n\n  11 Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.\n\n\n 12 Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкр иттям Ісуса Христа.\n\nАннибале Караччи (1560 — 1609). Каменування Святого Степана (1604).\n\n\n 13 Чули бо ви про моє поступовання перше в юдейс тві, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.\n\n\n 14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запекл им прихильником моїх отцівських передань.\n\n\n 15 Коли ж Бог, що вибр ав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав\n\n\n& nbsp;16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,\n\n\n 17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.\n\n\n 18 По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Киф у, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.\n \nЕль Греко (1541-1614). Св яті Апостоли Петро і Павло.\n\n\n 19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.\n\n\n 20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!\n\n\n 21 Потому пішов я до сирських та кілікій ських країн.\n\n\n 22 Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особ исто,\n\n\n 23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, бл аговістить тепер віру, що колись руйнував був її.\n\n\n 24 І славили Б ога вони через мене!\n\n До кого і звідки писав Святий Павло Послання до Галатів (найбільш ймовірні варіанти).\n\n\n \n\n\nПсалом 57(58 ):1-12 (РСП, NIV: 58:1-11):\n\n\n58:1 Для дириґетна хору. На спів : „Не вигуби". Золотий псалом Давидів. (058-2) Чи ж то справді ви, можні, г оворите правду, чи людських синів слушно судите?\n \nChristian Gottlie b Schick (1776–1812). Давид грає перед цаем Саулом та його свитою.\n\n \n 2 (058-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваш их торуєте ви на землі.\n\n\n 3 (058-4) Від лоня ще матернього вже від далені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,\n\n\ n 4 (058-5) їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюк и, що ухо своє затуляє,\n\n\n 5 (058-6) що не слухає голосу заклиначів , чарівника, в чарах вправного!\n  \nWilliam Strutt (1825-1915). Перша пермога Давида. Guido Reni (1575-1642). Давид з головою Гол іата.\n\n\n 6 (058-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчука м розбий, Господи, щелепи,\n\n\n 7 (058-8) нехай розпливуться, немов т а вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,\n\n\n  8 (058-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускає ться, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!\n\n\n 9 (058- 10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи св іжу, чи спалену!\n\n\n 10 (058-11) А праведний тішитись буде, бо помст у побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!\n\nАрент де Гелдер (16 45-1727). Давид отримує меч Голіата. \n\n\n 11 (058-12) і скаже л юдина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!\n\n\n& nbsp;\n\n\nПриповісті 23:12:\n\nMatthias Stomer (бл.1600-1672). Юнак ч итає книгу біля свічки.\n\n\n 12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей. \n \nЛоренцо Лотто (1480-1556). Портрет м олодого вченого (бл. 1530).\n  \n\nІсая 15:1-18:7: \n\n\n15: 1 Пророцтво про Моава. Справді вночі Ар-Моав пограбований був та понищений, справді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений.\n \nГюстав Доре (1832-1883). Пророк Ісая. \n\n\n 2 Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати; на Нево й на Медеву голосить Моав. На всіх голов ах його лисина, обстрижена кожна його борода,\n\n\n 3 на всіх його вул ицях підперезались веретою, на дахах його та на площах його всі голосять, з плачу розпливаються...\n\n\n 4 І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голос, тому то голосять вояки Моава, і душа його в ньому т ремтить.\n\n\n 5 Моє серце кричить про Моава, втікачі його аж до Цоару , до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходять збіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,\n\n\n 6 бо води Німріму спустошенням буду ть, бо посохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...\n\nHenry O ssawa Tanner (1859-1937). Піщані дюни, коли сідає сонце. \n\n\n&n bsp;7 Тому то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий.\n\ n\n 8 Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голосіння, і по Беер-Елім голосіння його.\n\n\n 9 Бо наповнилась кров'ю димонська вода , бо Я покладу на Димон додаткове: лева для втікачів із Моава, і на останок землі.\n\nМоав на схематичній мапі. \n\n\n16:1 Овечки пошліть власник ові землі, із Сели на пустиню, на гору Сіонської дочки.\n\n\n 2 І стан еться, мов те сполошене птаство, з кубла повигонене, будуть дочки Моавські при бродах Арнону:\n\n\n 3 Подай раду, зроби присуд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай вигнаних, біженця не видавай...\n\n\n 4 Н ехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, б о не стало насильника, скінчився грабунок, загинув топтач із землі...\n\n\n  5 І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.\n \nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Ісус - Переможець над смертю. \n\n\n  6 Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці...\n\n\n&nbs p;7 Буде тому голосити Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляниц ями з грон Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті,\n\n\n 8 бо по сохли хешбонські поля, і виноградник Сівми; володарі народів понищили грозн а добірні, які до Язеру сягали й зникали в пустині; галузки ж його розтягал ися, і море вони перейшли.\n\n\n 9 Тому то язерським плачем буду плака ти за виноградину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел'але, бо к рик бою напав на твій збір та на жниво твоє.\n\nЕмануель Лойце (1816-1868). Міссіс Шіллер підпалює своє поле перед прибуттям британської армії. \ n\n\n 10 І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках п існі не буде й не здійметься окрик. Вина по чавилах не буде топтати чавильн ик, окрик радости Я припинив!\n\n\n 11 Тому то в жалобі звучать про Мо ав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес.\n\n\n 12 І буде, як виявиться, що змучивсь на взгір'ї Моав, і ввійде молитись у святин ю свою, та він не осягне нічого.\n\n\n 13 Оце слово, яке говорив був в іддавна Господь про Моава.\n\n\n 14 А тепер Господь каже, говорячи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена слава Моава з усім вел елюддям його, а позосталість мала та дрібна, невелика!\n\n\n17:1 Пророцтво про Дамаск. Ось Дамаск вилучається з міст, і стається, як купа руїн.\n\nМап а Близького Сходу.\n\n\n 2 Покинені будуть міста Ароеру, для черід вон и будуть, і ті будуть лежати, і не буде кому їх сполошити...\n\n\n 3 З аникне твердиня з Єфрема, і царство з Дамаску, і решта Араму будуть, як сла ва синів Ізраїля, говорить Господь Саваот!\n\n\n 4 І станеться в день той, слава Якова знидіє, і вихудне товщ його тіла.\n\n\n 5 І буде, нем ов би жнець збирає збіжжя, а рамено його жне колосся; і буде, немов би збир ають колосся в долині Рефаїм.\n\n\n 6 І на ньому зостануться залишки з плодів, як при оббиванні оливки: дві-три ягідки на верховітті, чотири-п'ят ь на галузках плідної деревини, говорить Господь, Бог Ізраїлів.\n\nРубенс П ітер-Пауль (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту (1625). \n\n \n 7 Того дня зверне людина зір до свого Творця, а очі її на Святого І зраїлевого дивитися будуть.\n\n\n 8 І не буде звертатись людина до жер тівників, чину рук своїх, і не буде дивитись на те, що зробили були її паль ці, ні на ашери, ані на стовпи на честь сонця.\n\n\n 9 Того дня її сил ьні міста будуть, мов ті опустілі місця лісу та верхів'я гір, що їх позоста влено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.\n\n\n 10 Бо забула ти, дочко Ізраїля, Бога спасіння свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї . Тому то садиш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.\ n\n\n 11 Того дня, як садила, ти обгородила його, і про посів свій под бала, щоб рано зацвіло. Але жниво минулося в день слабости невигойного болю !...\n Ян Матейко (1838-1893). Грюнвальдська битва.\n\n\n 12 Біда , рев численних народів, гуркочуть, як гуркіт морів, і галас племен, вони г аласують, як гуркіт міцної води.\n\n\n 13 Галасують племена, як гуркіт міцної води, та Він їм погрозить, і кожен далеко втече, і буде гнаний, нем ов та полова на горах за вітром, і мов перед вихром перекотиполе...\n\n\n&n bsp;14 Як вечір насуне то й жах ось, поки ранок настане не буде його. Це та лан наших грабівників, і це доля дерилюдів наших!...\n\n\n18:1 Горе тобі, д звінкокрилий ти краю, що з другого боку річок етіопських,\n\nПророк Ісая. Л ітографія бл. 1907 року компанії ПРОВІДЕНС.\n\n\n 2 що морем послів по силаєш на човнах папірусових по поверхні води! Ідіть, скороходні посли, до народу високого й блискучезбройного, до народу страшного віддавна й аж досі , до люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали.\n\n\ n 3 Усі мешканці всесвіту, що на землі пробуваєте, дивіться, коли підн есеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг.\n\n\n 4 Бо Господь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Сво го пробування, як тепло те при світлі ясному, як та хмара роси в спеку жнив !\n\nІван Шишкін (1832-1898). Жито.\n\n\n 5 Бо перед жнивами, як скінч иться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими грознами, то Він зріже серпами га луззя м'які, а галузки, що стеляться, повідкидає, повідрубує Він.\n\n\n&nbs p;6 Будуть вони позоставлені разом для хижого птаха гірського й звірини зем ної, і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезим ує.\n\n\n 7 Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного, і від народу страшного віддавна й аж д осі, від люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали, до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі.\n\nАсирійське мистецтво. Полювання на левів.\n\n\n \n DTSTAMP:20260428T231340Z DTSTART:20150914T000000Z DTEND:20150914T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+257 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR