BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:9a03653e96bc729d4ccb58986f723c4d CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:26 вересня: Ісая 48:12-50:11, Ефесян 4:17-32, Псалом 68(69):1-19& nbsp;(РСП, NIV: 69:1-18), Приповісті 24:5-6\n\n\nЕфесян 4:17-32:\n\nСв ятий Павло. Православна ікона.\n\n\n 17 Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого р озуму,\n\n\n 18 вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,\n\n\n 19 вони оту піли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.\n\n\n& nbsp;20 Але ви не так пізнали Христа,\n\n\n 21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,\n\nBernhard Plockhorst (1825-19 07). Ісус - Добрий Пастир.\n\n\n 22 щоб відкинути, за першим поступова нням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,\n\n\n  ;23 та відновлятися духом вашого розуму,\n\n\n 24 і зодягнутися в ново го чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.\n\n\n& nbsp;25 Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнь ого, бо ми члени один для одного.\n\n\n 26 Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,\n\n\n 27 і місця дияволові не давайте!\n \nМіхаїл Врубель (1856-1910). Демон, що сидить.\n\n\n  28 Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками с воїми добро, щоб мати подати нужденному.\n\n\n 29 Нехай жадне слово гн иле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува ння, щоб воно подало благодать тим, хто чує.\n\n\n 30 І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.\n\n\n 31 Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.\n\nМіхаїл Врубель (1856-1910). Демон, що впав.\n\n\ n 32 А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одно му, як і Бог через Христа вам простив!\n\n\n \n\n\nПсалом 68(69): 1-19 (РСП, NIV: 69:1-18):\n\n\n69:1 Для дириґетна хору. На с пів: „Лелії". Давидів. (069-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі під ійшли!\n \nNicolas Cordier (1567–1612). Цар Давид.\n\n\n&nbs p;2 (069-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до во дних глибин, і мене залила течія!\n\n\n 3 (069-4) Я змучився в крику с воїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...\n\n\n 4 (069-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно ме не переслідують, чого не грабував, те вертаю!\n\n\n 5 (069-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!\n\n\n 6 (069-7 ) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Г осподи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Бож е ізраїлів,\n\n\n 7 (069-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрил а обличчя моє!...\n \nПітер Франц де Греббер (1600-1652). Цар Давид на молитві.\n\n\n 8 (069-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,\n\n\n 9 (069-10) бо ревність до дому Твойого з 'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,\n\n\n 10 (069-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...\n\n \n 11 (069-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:\ n\n\n 12 (069-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні т их, хто п'янке попиває...\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Давид на молит ві.\n\n\n 13 (069-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї з ичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність сп асіння Твого,\n\n\n 14 (069-15) визволь з болота мене, щоб я не втопив ся, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!\n\n\ n 15 (069-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не пр оковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!\n\n\n 16 (069- 17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великост и Свого милосердя звернися до мене,\n\nGerard van Honthorst (1647-1656 ). Давид співає псалми.\n\n\n 17 (069-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,\n\n\n 18 (069-19 ) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене! ...\n\n\n \n\n\nПриповісті 24:5-6: \n\nМікеланджело Мерізі&n bsp;да Караваджо (1573-1610). Давид з головою Голіата.\n\n\n  ;5 Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.\n\n\n&n bsp;6 Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радни ків.\n \nEdward Poynter (1836-1919). Цариця Беер-Шеви у Соломона (1890 ).\n\n\n \n\n\nІсая 48:12-50:11: \n\n\n 12 Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій покликаний: Це Я, Я перший, також Я останній!\n\nВіктор Ва снєцов (1848-1926). Бог-Саваот.\n\n\n 13 Теж рука Моя землю заклала, і небо напнула правиця Моя, Я закличу до них і вони стануть разом.\n\n\n&nbs p;14 Зберіться ви всі та й послухайте: Хто серед вас розповів був про те? К ого Господь любить, вчинить волю Його в Вавилоні, рамено ж Його на халдеях. \n\n\n 15 Я, Я говорив і покликав його, спровадив його, і він на дороз і своїй буде мати поводження.\n\n\n 16 Наблизьтесь до Мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від часу, як діялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух.\n\n\n 17 Так говорить Гос подь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає теб е про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити.\n\n\n  ;18 О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!\n \nВіктор Васнєцо в (1848-1926). Єдинородний Син \n\n\n 19 А насіння твого було б, як піску, а нащадків твого живота немов зернят його, і витяте й вигублене н е було б твоє ймення із-перед обличчя Мого!\n\n\n 20 Вирушіть із Вавил ону, втечіть від халдеїв, радісним співом звістіть, оце розголосіть, аж до краю землі рознесіть це, скажіть: Господь викупив раба Свого Якова!\n\n\n&n bsp;21 І спраги не знали вони на пустинях, якими провадив Він їх: воду з ск елі пустив їм, Він скелю розбив і вода потекла!\n\nChristian Ernst Ber nhard Morgenstern (1805-1867). Дунай впадає в Північне море.  ;\n\n\n 22 Для безбожних спокою немає, говорить Господь.\n\n\n49:1 Поч уйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї.\n\n\n 2 І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене.\n\n\n 3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь! \nВіктор Васнєцов (18 48-1926). Єдинородний Син - Слово Боже.\n\n\n 4 І Я відповів: Надаремн о трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом.\n\n\n 5 Тепер же промовив Госп одь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.\n\n\n 6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю зем лі!\n\n\n 7 Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, д о погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: По бачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.\n\n\n 8 Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтим у Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити сп адки спустошені,\n\n\n 9 щоб в'язням сказати: Виходьте, а тим, хто в т емноті: З'явіться! При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбови нах їхні пасовиська.\n \nSamuel Jennings. Liberty Displaying the Arts and Sciences or The Genius of America Encouraging the Emancipation of the Black people (1792).\n\n\n 10 Не будуть голодні вони, ані спрагнен і, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх.\n\n\n 11 І вчиню Я всі гори Свої за дорогу , і підіймуться биті шляхи Мої.\n\n\n 12 Ось ці здалека прийдуть, а ці ось із півночі й з заходу, а ці з краю Сінім.\n\n\n 13 Радійте, небес а, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими!\n\n\n 14 І сказав був Сіо н: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув...\n\n\n 15 Чи ж ж інка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б в они позабували, то Я не забуду про тебе!\n \nMary Cassatt (1844-1926). Люсі годує свою дитину.\n\n\n 16 Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною.\n\n\n 17 Синове твої поспішаться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідходять від тебе. \n\n\n 18 Здійми свої очі навколо й побач: всі вони позбиралися й йдут ь ось до тебе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздобу, зодягнеш, та підв'яжешся ними, немов наречена.\n\n\n 19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйнований край твій тепер справді стануть тісними для мешканців, і будуть віддалені ті, хто тебе руйнував.\n\n\n 20 Іще до вух твоїх с кажуть синове сирітства твого: Тісне мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!\n \nJan de Bray (1627-1697). Опікування сиротами.\n\n\n 21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осирочена я та самі тна, була вигнана та заблудила? І хто виховав їх? Я зосталась сама, а ці, з відки вони?\n\n\n 22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму Свою руку д о людів, і піднесу до народів прапора Свого, і позносять синів твоїх в пазу сі, а дочок твоїх поприносять на плечах.\n\n\n 23 І будуть царі за тво їх вихователів, а їхні цариці за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть в клонятись тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, і ти пізнаєш, що Я то Господь, що не посоромляться ті, хто на Мене надіється!\n\nGerard Seghers ( 1591-165 1). Ісус-Викупитель.\n\n\n 24 Чи ж від сильного буде віднята здобич, і чи награбоване гвалтівником урятоване буде?\n\n\n 25 Бо Господь каже так: Полонені відібрані будуть від сильного, і врятована буде здобич насиль ника, і Я стану на прю із твоїми суперечниками, синів же твоїх Я спасу.\n\n \n 26 І Я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє, і вони повпиваються в ласною кров'ю, немов би вином молодим... І пізнає тоді кожне тіло, що Я то Господь, твій Спаситель та твій Відкупитель, Потужний Яковів!\n\n\n50:1 Так говорить Господь: Де вашої матері лист розводовий, з яким Я її відпустив? Або хто є з Моїх боргувальників, якому Я вас був продав? Тож за ваші провин и ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена.\n \nЛудо́віко Маццо ліно (1480-1528). Бог-Отець. \n\n\n 2 Чому то нікого немає, коли Я приходжу, і не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука Моя справді короткою стала, щоб викупляти, і хіба рятувати нема в Мені сили? Таж докором Своїм Я висушую море, обертаю ріки в пустиню, їхня риба гниє без води й умирає із прагнення!\n\n\n 3 Небеса зодягаю Я в темряву, і покриттям їхнім вере ту чиню.\n\n\n 4 Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, м ов учні.\n\n\n 5 Господь Бог відкрив вухо Мені, й Я не став неслухняни м, назад не відступив.\n\n\n 6 Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання.\n \n Альбрехт Дюрер (1471-1528). Це - Чоловік!\n\n\n 7 Але Господь Бог допо може Мені, тому не соромлюся Я, тому Я зробив був обличчя Своє, немов кремі нь, і знаю, що не буду застиджений Я.\n\n\n 8 Близько Той, Хто Мене вс праведливлює, хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій супротивни к? Хай до Мене підійде!\n\n\n 9 Отож, Господь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винуватим?\n\n\n 10 Хто між вами лякається Госп ода і голос Його Отрока слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, хай надіється він на Господнє Ім'я, і хай на Бога свого опирається!\n\n\n&n bsp;11 Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброюван і, ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї ру ки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати!\n\nКристоффер Вильхельм Э ккерсберг (1783-1853). Смерть Балдра. \n DTSTAMP:20260501T012446Z DTSTART:20150926T000000Z DTEND:20150926T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+269 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR