BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:8a1beac52b21137a4056a0e579cfd0d2
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:27 вересня: Ісая 51:1-53:12, Ефесян 5:1-33,&nbsp;Псалом&nbsp;68(69):20-37&n
 bsp;(РСП, NIV:&nbsp;69:19-36), Приповісті 24:7\n\n\nЕфесян 5:1-33:\n\nPier 
 Francesco Sacchi )c.1485–1528). Святий Павло.\n\n\n5:1 Отже, будьте насліду
 вачами Богові, як улюблені діти,\n\n\n&nbsp;2 і поводьтеся в любові, як і Х
 ристос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на п
 риємні пахощі.\n\n\n&nbsp;3 А розпуста та нечисть усяка й зажерливість неха
 й навіть не згадуються поміж вами, як личить святим,\n\n\n&nbsp;4 і гидота,
  і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.\n\nФра
 нц фон Дефре́ггер (1835-1921). Вдячна молитва благословення перед їжею.&nbs
 p;\n\n\n&nbsp;5 Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерлив
 ий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!\n\n\n&nbs
 p;6 Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить 
 за них на неслухняних,\n\n\n&nbsp;7 тож не будьте їм спільниками!\n\n\n&nbs
 p;8 Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, я
 к діти світла,\n\n\n&nbsp;9 бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і
  праведності, і правді.\n&nbsp;&nbsp;\nМікельанджело да&nbsp;Караваджо (147
 1-1510). Діла милосердя.\n\n\n&nbsp;10 Допевняйтеся, що приємне для Господа
 ,\n\n\n&nbsp;11 і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й док
 оряйте.\n\n\n&nbsp;12 Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони пота
 ємно!\n\n\n&nbsp;13 Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що
  явне стає, то світло.\n\n\n&nbsp;14 Через це то й говорить: Сплячий, встав
 ай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!\n\nGustav Spangenberg
  (1828-1891). Лютер у родинному колі.&nbsp;\n\n\n&nbsp;15 Отож, уважайте, щ
 об поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,\n\n\n&nbsp;16 використ
 овуючи час, дні бо лукаві!\n\n\n&nbsp;17 Через це не будьте нерозумні, але 
 розумійте, що є воля Господня.\n\n\n&nbsp;18 І не впивайтесь вином, в якому
  розпуста, але краще наповнюйтесь Духом,&nbsp;\n\nЮліус Шнорр фон&nbsp;Каро
 льсфельд&nbsp;(1794-1872). Портрет клари Б'янки Квандт з лютнею.\n\n\n&nbsp
 ;19 розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співа
 ючи й граючи в серці своєму для Господа,\n\n\n&nbsp;20 дякуючи завжди за вс
 е Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа,\n\n\n&nbsp;21 корячис
 я один одному у Христовім страху.\n&nbsp;&nbsp;\nБартоломео Естебан Мурільо
  (1618-1682). Розп'ятий Христос утішає Св. Франциска Асізького (1668).&nbsp
 ;Jan&nbsp;van Eyck&nbsp;(before c.1390–1441). Портрет подружжя Арноліфін.\n
 \n\n22 Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві,\n\nГрег Ольсен (194
 5). Ісус і Самарянка.\n\n\n23 бо чоловік голова дружини, як і Христос Голов
 а Церкви, Сам Спаситель тіла!\n\n\n24 І як кориться Церква Христові, так і 
 дружини своїм чоловікам у всьому.\n\nJohann Hamza (1850-1927). Весільна цер
 емонія у церкві.\n\n\n25 Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюби
 в Церкву, і віддав за неї Себе,\n\n\n26 щоб її освятити, очистивши водяним 
 купелем у слові,\n\n\n27 щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має п
 лями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!\n\nDagnan B
 ouveret&nbsp;(1852-1929). Весілене фото.\n\n\n28 Чоловіки повинні любити др
 ужин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить само
 го себе.\n\n\n29 Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гр
 іє його, як і Христос Церкву,\n\n\n30 бо ми члени Тіла Його від тіла Його й
  від костей Його!\n\nGuillaum&nbsp;Seignac&nbsp;(1870–1924). Весільна проце
 сія.\n\n\n31 Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своє
 ї, і будуть обоє вони одним тілом.\n\n\n32 Ця таємниця велика, а я говорю п
 ро Христа та про Церкву!\n\nЯн де Брай (1627-1697).&nbsp;Автопортрет із дру
 жиною у вигляді Одисея та Пенелопи.\n\n\n33 Отже, нехай кожен зокрема із ва
 с любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чо
 ловіка!\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Портрет менонітського проповідни
 ка з дружиною.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом&nbsp;68(69):20-37&nbsp;(РСП,&nbsp;NI
 V:&nbsp;69:19-36):\n\n\n&nbsp;19 (069-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором 
 та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!\n\n\n&nbsp;20 (069-21) Моє серце
  зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і
  потішителів та не знайшов!\n\n\n&nbsp;21 (069-22) і жовчі поклали у мій хл
 іб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...\n\n\n&nbsp;22 (069-23)
  Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,\n\n\n&nbsp;23 (
 069-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди
  хитаються!\n\n\n&nbsp;24 (069-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гн
 іву Твого нехай їх доганяє!\n\n\n&nbsp;25 (069-26) Нехай їхнє село опустоше
 не буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!\n\n\n&nbsp;26 (069-27) Бо ко
 го Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...\n
 \n\n&nbsp;27 (069-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в с
 праведливість Твою,\n\n\n&nbsp;28 (069-29) нехай скреслені будуть із книги 
 життя, і хай не будуть записані з праведними!...\n&nbsp;\nДжеймс Тіссот (18
 36-1902). Старий Давид молиться вночі.\n\n\n&nbsp;29 (069-30) А я бідний та
  хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,\n\n\n&nbsp;30 (069-
 31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!\n\n\
 n&nbsp;31 (069-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що рог
 и він має, що копита роздвоєні має.\n\n\n&nbsp;32 (069-33) Побачать слухнян
 і, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,\n\n\n&nbsp;33 
 (069-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Ві
 н!\n\n\n&nbsp;34 (069-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, щ
 о в них рухається,\n\n\n&nbsp;35 (069-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для 
 Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,\n\n\n&nbsp;36 (069-37) і на
 щадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!
 \n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 24:7:\n\n\n&nbsp;&nbsp;7 Для безумного мудріст
 ь занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.\n&nbsp;\nВінсент Ван Гог 
 (1853-1890). Автопортрет з відрізаним вухом та із люлькою.\n\n\n&nbsp;\n\n\
 nІсая 51:1-53:12:&nbsp;\n\n\n51:1 Почуйте Мене, хто женеться за правдою, хт
 о пошукує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню
 , з якої ви видовбані.&nbsp;\n\nБартоломео Естебан Мурільо (1618-1682). Авр
 аам і три анголи.\n\n\n&nbsp;2 Гляньте на Авраама, батька свого, та на Сарр
 у, що вас породила, бо тільки одного його Я покликав, але благословив був й
 ого та розмножив його.\n\n\n&nbsp;3 Бо Сіона Господь потішає, всі руїни йог
 о потішає, й обертає пустині його на Еден, його ж степ на Господній садок! 
 Пробуватимуть в ньому утіха та радість, хвала й пісноспіви.\n\n\n&nbsp;4 По
 слухай Мене, Мій народе, і візьми до вух, ти племено Моє, бо вийде від Мене
  Закон, а Своє правосуддя поставлю за світло народам!\n\n\n&nbsp;5 Близька 
 правда Моя: вийде спасіння Моє, а рамена Мої будуть суд видавати народам. О
 строви будуть мати надію на Мене і сподівання свої покладуть на рамено Моє.
 \n\nLuca Cambiaso (1527–1585). Бог-Отець.&nbsp;\n\n\n&nbsp;6 Здійміть свої 
 очі до неба, і погляньте на землю додолу! Бо небо, як дим, продереться, а з
 емля розпадеться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, погинуть, спасіння ж
  Моє буде вічне, а правда Моя не зламається!\n\n\n&nbsp;7 Почуйте Мене, зна
 вці правди, народе, що в серці його Мій Закон: Не бійтеся людської ганьби т
 а їхніх образ не лякайтесь,\n\n\n&nbsp;8 бо поточить їх міль, мов одежу, й 
 як вовну, черва їх зжере, а правда Моя буде вічна, і спасіння моє з роду в 
 рід!\n\n\n&nbsp;9 Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збуд
 ися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, кро
 кодила здіравило?\n\n\n&nbsp;10 Хіба це не ти море висушило, води безодні в
 еликої, що морську глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли?\n&nbsp;
 Frédéric Schopin (1804-1880). Перехід євреїв через Червоне море (1855).\n\n
 \n&nbsp;11 Отак визволенці Господні повернуться та до Сіону зо співом увійд
 уть, і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху осягнуть в
 они, а журба та зідхання втечуть!\n\n\n&nbsp;12 Я, Я ваш Той Утішитель! Хто
  ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він по
 дібний?\n\n\n&nbsp;13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що нап
 нув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, 
 що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?\n\n\n&nbsp;14 Закутий
  в кайдани небавом розв'язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йо
 му його хліба.\n\n\n&nbsp;15 Бо Я Господь, Бог твій, що збурює море, й реву
 ть його хвілі, Господь Саваот Йому Ймення!&nbsp;\n\nJames de&nbsp;Loutherbo
 urg&nbsp;(1740-1812). Загибель армії фараона при переході через Червоне мор
 е.\n\n\n&nbsp;16 І кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук 
 Своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: Ти Мій народ!
 \n\n\n&nbsp;17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Госп
 одньої випила ти келіх гніву Його, чашу-келіха одуру випила, вицідила...\n\
 n\n&nbsp;18 Зо всіх тих синів, що вона породила, нікого нема, хто б провади
 в її; зо всіх тих синів, яких виховала, нікого нема, хто б підтримав її...\
 n\n\n&nbsp;19 Ці дві речі спіткали тебе, але хто пожаліє тебе? Руїна й недо
 ля, і голод та меч, хто розважить тебе?\n\n\n&nbsp;20 Синове твої повмлівал
 и, лежали на розі всіх вулиць, мов олень у тенетах, повні гніву Господнього
 , крику Бога твого...\n\nПітер Брейгель Старший (бл. 1525-1569). Тріумф Сме
 рті.&nbsp;\n\n\n&nbsp;21 Тому то послухай оцього, убога й сп'яніла, але не 
 з вина:\n\n\n&nbsp;22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на 
 прю за народ Свій стає: Ось келіха одуру Я забираю з твоєї руки, чашу-келіх
 а гніву Мого, більше пити його вже не будеш!\n\n\n&nbsp;23 І дам Я його в р
 уку тих, що гнобили тебе, що вони до твоєї душі говорили: Схились, і по тоб
 і ми перейдемо! І поклала ти спину свою, немов землю, й як вулицю для перех
 ожих...\n\n\n52:1 Збудися, збудись, зодягнися, Сіоне, у силу свою, зодягнис
 я у щати пишноти своєї, о Єрусалиме, о місто святе, бо вже необрізаний та з
 анечищений більше не ввійде до тебе!\n\n\n&nbsp;2 Обтруси з себе порох, уст
 ань та сідай, Єрусалиме! Розв'яжи пута шиї своєї, о бранко, о дочко Сіону!\
 n&nbsp;\nBernhard Plockhorst (1825-1907). &nbsp;Христос-Утішитель.\n\n\n&nb
 sp;3 Бо Господь каже так: Задармо були ви попродані, тому будете викуплені 
 не за срібло.\n\n\n&nbsp;4 Бо так Господь Бог промовляє: До Єгипту зійшов б
 ув народ Мій впочатку, щоб мешкати там, а Ашшур за ніщо його тиснув.\n\n\n&
 nbsp;5 А тепер що Мені тут, говорить Господь, коли взятий даремно народ Мій
 ? Шаліють володарі їхні, говорить Господь, і постійно ввесь день Моє Ймення
  зневажене...\n\n\n&nbsp;6 Тому Моє Ймення пізнає народ Мій, тому того дня 
 він пізнає, що Я то Отой, що говорить: Ось Я!\n\n\n&nbsp;7 Які гарні на гор
 ах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння зві
 щає, що говорить Сіонові: Царює твій Бог!\n\n\n&nbsp;8 Слухай, твої сторожі
  зняли голос, укупі співають, бо бачать вони око-в-око, коли до Сіону Госпо
 дь повертається.\n\nГрег Ольсен (1958, сучасний американський майстер). Хри
 стос.\n\n\n&nbsp;9 Радійте, співайте сумісно, о єрусалимські руїни, бо наро
 да Свого Господь звеселив, викупив Єрусалима!\n\n\n&nbsp;10 Господь обнажив
  на очах усіх народів святеє рамено Своє, і спасіння від нашого Бога побача
 ть всі кінці землі!\n\n\n&nbsp;11 Уступіться, вступіться та вийдіть ізвідти
 , нечистого не доторкайтеся, вийдіть з середини його, очистьтеся ви, що нос
 ите посуд Господній!\n\n\n&nbsp;12 Бо не в поспіху вийдете і не навтеки ви 
 підете, бо піде Господь перед вами, за вами ж Ізраїлів Бог.\n\n\n&nbsp;13 О
 сь стане розумне робити Мій Отрок, підійметься й буде повищений, і височенн
 им Він стане!\n&nbsp;\nSir Francis Bernard Dicksee (1853-1928). Ісус-Потіши
 тель.\n\n\n&nbsp;14 Як багато-хто Ним дивувались, такий то був змінений обр
 аз Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським!\n\
 n\n&nbsp;15 так Він здивує численних народів, царі свої уста замкнуть перед
  Ним, бо побачать, про що не говорено їм, і зрозуміють, чого не чували вони
 !...\n\n\n53:1 Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривал
 ось рамено Господнє?\n\nМаттіас Грюнвальде (1381-1528). Розп'яття Ісуса Хри
 ста (центральна частина Азенахського вівтаря).\n\n\n&nbsp;2 Бо Він виріс пе
 ред Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не м
 ав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!\n\n\n&nb
 sp;3 Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами
 , і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...&nbsp;\n
 &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;\nМаттіас Грюнвальде (1381-1528). Розп'яття Ісуса 
 Христа (фрагменти).\n\n\n&nbsp;4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші бол
 і поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й м
 учив...\n\n\n&nbsp;5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він м
 учений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!\n
 \n\n&nbsp;6 Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну 
 дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!&nbsp;\n\nФранциско де Сурб
 аран (1598-1664). Агнець Божий.\n\n\n&nbsp;7 Він гноблений був та понижуван
 ий, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й
  як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст
 ...\n\n\n&nbsp;8 Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід?
  Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його 
 дано...\n\n\n&nbsp;9 І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його похо
 вали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...
 \n\nМаттіас Грюнвальде (1381-1528). Оплакування Христа.\n\n\n&nbsp;10 Та зв
 олив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покл
 аде Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замі
 р Господній рукою Його буде мати поводження!\n\n\n&nbsp;11 Він через муки С
 воєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправ
 дає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.\n\n\n&nbsp;12 Тому то да
 м уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на сме
 рть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам
  носив і заступавсь за злочинців!\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;\nМаттіас Грюн
 вальде (1381-1528). Пророк Ісая. Воскресіння Христа.&nbsp;\n
DTSTAMP:20260430T174007Z
DTSTART:20150927T000000Z
DTEND:20150927T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+270
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR