BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:92fc8278739f93883ef74cf149fd5880 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:18 грудня: Авакум 1:1-3:19, Об’явлення 9:1-21,  Псалом 136(137):1 -9 (РСП, NIV: 137:1-9), Приповісті 30:10\n\n\n \n\n\nОб’явлення 9:1-21 :\n \nТіціан Вечелліо (1490-1576), Святий Іван на Патмосі.\n\n\n9:1 І засурмив п'ятий Ангол, і я бачив зорю, що спала із неба додолу. І їй даний був ключ від криниці безодньої.\n\n\n 2 І вона відімкнула криницю безо дню, і дим повалив із криниці, мов дим із великої печі. І затьмилося сонце й повітря від криничного диму...\n\n\n 3 А з диму на землю вийшла сара на, і дано їй міць, як мають міць скорпіони земні.\n\n\n 4 І наказано їй, щоб вона не шкодила земній траві, ані жадному зіллю, ані жадному дереву , але тільки тим людям, які на чолах не мають печатки Божої.\n\n\n 5 І було дано їй, щоб їх не вбивати, але мучити п'ять місяців; а мука від неї, як мука від скорпіона, коли вкусить людину.\n\n\n 6 І в ті дні люди с мерти шукатимуть, та не знайдуть її! Померти вони захотять, та втече від ни х смерть!...\n \nАпокаліпсис Сан-Север (книжкова ілюстрація 1047р.). С арана. \n\n\n 7 А вигляд сарани був подібний до коней, на війну п риготованих; а на головах у неї немов би вінки, подібні на золото, а обличч я її немов людські обличчя.\n\n\n 8 І мала волосся як волосся жіноче, а її зуби були немов лев'ячі. \n\n\n 9 І мала вона панцери, немов панцери залізні; а шум її крил немов шум колесниць, коли коней багато біжи ть на війну.\n\n\n 10 І мала хвости, подібні до скорпіонових, та жала, а в неї в хвостах її влада п'ять місяців шкодити людям.\n\n\n\n 11 І мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон!\n\n\n 12 Одне горе минуло! Ось за ним ще два горя надходять!\n\n\n 13 І засурмив шостий Ангол, і я почу в один голос із чотирьох рогів золотого жертівника, який перед Богом,\n\n\n  14 що казав шостому Анголові, який мав сурму: Розв'яжи чотирьох Ангол ів, що пов'язані при великій річці Ефраті.\n\n\n 15 І були порозв'язув ані чотири Анголи, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убили третину людей.\n \nГюстав Доре (1832-1983). Іван записує Об 'явлення.\n\n\n 16 А число кінного війська двадцять тисяч раз по десят ь тисяч; і я чув їхнє число.\n\n\n 17 І так бачив я коней в видінні, а на них верхівців, що панцери мали огняні, і гіяцинтові, і сірчані. А голов и в коней немов голови лев'ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сі рка.\n\n\n 18 І побита була третина людей від цих трьох поразок, від о гню, і від диму, і від сірки, що виходили з їхніх ротів.\n\n\n 19 Сила бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до ву жів, що мають голови, і ними вони шкоду чинять.\n\n\n 20 А решта людей , що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не к ланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яним, і д ерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.\n\n\n 2 1 І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті с воїй, ні в крадіжках своїх...\n\n\n \n\n\nПсалом 136(137):1-9 (РС П, NIV: 137:1-9):\n\n\n137:1 Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). На ріках Ва вілонських (1886-94).\n\n\n 2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи, .\n\n\n 3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!\n\n\n  4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?\n\n\n 5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!\n\n\n&n bsp;6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'я тати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...\n\nДжеймс Т іссо (1836-1902). Руйнування бронзового моря Єрусалимського храму вавілонян ами.\n\n\n 7 Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалим у, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...\n\n\n 8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить то бі за твій чин, що ти нам заподіяла!\n\n\n 9 Блажен, хто ухопить та по розбиває об скелю і твої немовлята!...\n\n\n \n\n\nПриповісті 30:10:\n \n\n\nЛоуренс Альма Тадема (1836-1912). Смерть первородженого сина фараона (1872) \n\n\n10 Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.\n\n\n \n\n\nАвакум 1:1-3:19: \n\n\n 1:1 Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.\n\nПророк Авакум. Православна фреск а. \n\n\n 2 Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!\n\n\n 3 Для чого неправіст ь мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.\n\n\n 4 Тому то Закон припин яється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює п раведного, тому правосуддя виходить покривленим.\n\n\n 5 Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло , про яке не повірите ви, коли буде розказане.\n\n\n 6 Бо оце Я постав лю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.\n\nАссирійське мистецтво.\n\n\n 7 Страшний та грі зний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.\n\n\n&n bsp;8 І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.\n\n\n&n bsp;9 Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.\n\n\n 10 І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її з добуває!\n\n\n 11 Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.\n Ассирійське мистецтво.\n\n\n  12 Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помр емо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на кара ння!\n\n\n 13 Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?\n\n\n 14 Ти ж м аєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.\n\n\n&n bsp;15 Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.\n\n\n 16 Тому жертву при носить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його т а добірна пожива його!\n\n\n 17 Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?\n\nWinslow Homer (1836-1910). Ри балки з неводом.\n\n\n2:1 Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповіс ть на жалобу мою. \n\n\n 2 А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав.\n\n\n 3 Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.\n\nЛюк-Ол івье Мерсон (1846-1920). Жанна Д'Арк перед Христом.\n\n\n 4 Ось надута , не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю. \n\n\n& nbsp;5 І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззя влює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він д о себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.\n\n\n 6 Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе том у, хто чинить тяжкою заставу на себе!\n\n\n 7 Хіба нагло не встануть о ті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?\n\n\n 8 За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.\n\nПророк Авакум. Англійська ш кола.\n\n\n 9 Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!\n\n \n 10 Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним на родам, і ти прогрішився за душу свою.\n\n\n 11 Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.\n\n\n 12 Горе тому, хто к ров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!\n\n\n 13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на м арність?\n     \nПророк Авакум. Ліворуч: Джеймс Тіссо ( 1836-1902). Праворуч: Донателло (1386-1466).\n\n\n 14 Бо пізнанням Гос подньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.\n\n\n 15 Го ре тому, хто свого ближнього напоює з келіху гніву свого, і поїть, щоб бачи ти сором його!\n\n\n 16 Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий та кож ти, та показуй свій сором! На тебе обернеться келіх правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!\n\n\n 17 Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над кра єм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.\n\n\n 18 Який дасть п ожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди , що творець його мав охоту чинити богів цих німих?\n \nThe Loggia Dan nunciazione. Пророк Авакум.\n\n\n 19 Горе тому, хто дереву каже: Збуди сь, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та зо лотом викладений, але жодного духу в ньому нема!\n\n\n 20 А Господь у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле!\n\n\n3:1 Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:\n\n\n 2 Господи, звіс тку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!\n\nПророк Авакум. Ікона з храму в Кіжах, Карелія, 16 ст.\n\n\n 3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна зем ля!\n\n\n 4 А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Ньо го, і там укриття Його потуги.\n\n\n 5 Перед обличчям Його моровиця ід е, а по стопах Його пнеться полум'я.\n\n\n 6 Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір 'я. Путі Його вічні.\n    \nПророк Авакум: Ліворуч: &nb sp;Володимир Боровиковський (1757-1825). Авакум, Ангол та Даниїл у ямі  ;(ілюстрація до апокрифічного 14-го розділу книги Даниїла). Праворуч: Російська ікона (бл.1781р.)\n\n\n 7 Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.\n\n\n 8 Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на ко нях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?\n\n\n 9 Лук твій голий, наги й, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.\n\n\n 10 Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала , зняла високо руки свої.\n\n\n 11 Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого .\n\n\n 12 У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.\n  &nb sp;  \nПророк Авакум: Лівворуч: Juan Correa de Vivar (c .1510-1566). Праворуч: Розпис церкви в Hajdudorog (Угорщина).\n\n\n 13 Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.\n\n\n 14 Ти пробив його с писами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тіш илися, немов мали пожерти таємно убогого.\n\n\n 15 Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.\n\n\n 16 Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості , і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийд е народ, який має на вас наступати.\n  \nAdrian Allinson (1890-19 59). Фігове дерево.\n\n\n 17 Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не бул о б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродил о б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,\n\n\n 18 т о я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!\n\n\n&nbs p;19 Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.\n\nЯн Брейгель С тарший (1568-1625), Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Видіння Святого Умберта .\n\n\n \n DTSTAMP:20260430T081437Z DTSTART:20151218T000000Z DTEND:20151218T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+352 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR