BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:f2474d9e2779e88aec4ae989c49b8f35 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня: ВЕЛИКА П'ЯТНИЦЯ DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Літургійні читання дня: ВЕЛИКА П'ЯТНИЦЯ\nДжотто (1267-1337). Поцілунок Юди. \nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\nІс. 50:6-9;\n\n\nа: Іс. 52:13- 53:12;   б: Об. 5:6-10;\n\n\nа: Ів. 18:1-19:42;        б: Мт. 27:33-54.\n\n\nСтарий Заповіт:\nКнига пророка Іса ї 50:6-9:\n\n\n6 Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання. 7 Але Господь Бог допоможе М ені, тому не соромлюся Я, тому Я зробив був обличчя Своє, немов кремінь, і знаю, що не буду застиджений Я. 8 Близько Той, Хто Мене всправедливлює, хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій супротивник? Хай до Мене пі дійде! 9 Отож, Господь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винув атим? (Переклад І. Огієнка).\n\n\nРік А:\nКнига пророка Ісаї 52:13-53:12:\n \n\n13 Ось стане розумне робити Мій Отрок, підійметься й буде повищений, і височенним Він стане! 14 Як багато-хто Ним дивувались, такий то був змінени й образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людськи м! 15 так Він здивує численних народів, царі свої уста замкнуть перед Ним, бо побачать, про що не говорено їм, і зрозуміють, чого не чували вони!... 1 Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Гос поднє? 2 Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, н е мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати! 3 Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайом ий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Йо го... 4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Йог о за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив... 5 А Він був ранен ий за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за на ш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! 6 Усі ми блудили, немов ті овечки, ро зпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас ! 7 Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня б ув проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить , так і Він не відкривав Своїх уст... 8 Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано... 9 І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його ус тах омани... 10 Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і жити ме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження! 11 Він че рез муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій От рок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе. 12 Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смер ть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!  (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 18:1-19:42:\n\n\n18:1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його. 2 Ал е й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його у чні. 3 Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фари сеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. 4 А Ісус , усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шук аєте? 5 Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А ст ояв із ними й Юда, що видав Його. 6 І як тільки сказав їм: Це Я, вони подал ися назад, та й на землю попадали... 7 І Він знов запитав їх: Кого ви шукає те? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина. 8 Ісус відповів: Я сказав вам, що ц е Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти, 9 щоб збулося те сл ово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені. 10 То ді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх. 11 Та промовив Ісус до Пе тра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? 12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'яза ли Його, 13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що пер восвящеником був того року. 14 Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що лі пше померти людині одній за народ. 15 А Симон Петро й інший учень ішли за І сусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір п ервосвящеників із Ісусом. 16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той уче нь, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра. 17 І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? То й відказує: Ні! 18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, б о був холод. І Петро стояв із ними та грівся. 19 А первосвященик спитався І суса про учнів Його, і про науку Його. 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світов і явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збирают ься, а таємно нічого Я не говорив. 21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив. 22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові? 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш? 24 І відіслав Йо го Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі. 25 А Симон Петро стояв, гріючись . І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні! 2 6 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо від тяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним? 27 І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї... 28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок . Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху. 29 Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка? 30 Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був , ми б Його тобі не видавали. 31 А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, 32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смер тю Він має померти. 33 Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісус а, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський? 34 Ісус відповів: Чи від себе са мого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене? 35 Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчи нив? 36 Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу б уло Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та те пер Моє Царство не звідси... 37 Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ , щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. 38 Говор ить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої. 39 Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейсь кого? 40 Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець. 19:1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його. 2 Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наді ли на Нього, 3 і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І бил и по щоках Його... 4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу. 5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік! 6 Як зобачили ж Його первосвященик и й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу! 7 Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Си на Себе видавав! 8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш, 9 і вер нувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді н е подав. 10 І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити? 11 Ісус відпові в: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; то му більший гріх має той, хто Мене тобі видав... 12 Після цього Пилат намага вся пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарі в приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві. 13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидінн я, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата. 14 Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ос ь ваш Цар! 15 Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каж е до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм ц аря, окрім кесаря! 16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели... 17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповище м зване, по-гебрейському Голгофа. 18 Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині. 19 А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юд ейський. 20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й п о-римському написано. 21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не п иши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський. 22 Пилат відпо вів: Що я написав написав! 23 Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху. 24 Тож сказали один до одно го: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збу лося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили... 25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 26 Як побачив Ісус матір т а учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. 28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, п роказує: Прагну! 29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом н аповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. 30 А коли Іс ус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Сво го духа... 31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зо сталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голін ки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й др угому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що В ін уже вмер, то голінок Йому не зламали, 34 та один з вояків списом бока Йо му проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. 35 І самовидець засвідчив , і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть! 37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи. 38 Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юд еїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож при йшов він, і взяв тіло Ісусове. 39 Прибув також і Никодим, що давніше приход ив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто. 40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощам и, як є звичай ховати в юдеїв. 41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знахо дився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. 42 Тож от ут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гр іб. (Переклад І.Огієнка)\n\n\nРік Б:\nОб’явлення Св. Івана Богослова 5:6-10 :\n\n\n6 І я глянув, і ось серед престолу й чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець, як заколений, що має сім рогів і сім очей, а це сім Божих д ухів, посланих на всю землю. 7 І Він підійшов, і взяв книгу з правиці Того, Хто сидить на престолі. 8 А коли Він узяв книгу, то чотири тварині й двадц ять чотири старці попадали перед Агнцем, а кожен мав гусла й золоті чаші, п овні пахощів, а вони молитви святих. 9 І нову пісню співають вони, промовля ючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколени й, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і нар оду, і люду. 10 І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вон и на землі царюватимуть! (Переклад І.Огієнко)\nЄвангеліє від Матвія 27:33-5 4:\n\n\n33 І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Черепови ще, 34 дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пи ти не схотів. 35 А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба . 36 І, посідавши, стерегли Його там. 37 І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський. 38 Тоді розп'ято з Ним двох розбійни ків: одного праворуч, а одного ліворуч. 39 А хто побіч проходив, Його лихос ловили та головами своїми хитали, 40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за т ри дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста! 41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорил и: 42 Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів , нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому! 43 Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говори в: Я Син Божий... 44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті. 45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по ц ілій землі! 46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув? ... 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю . 48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настро мив на тростину й давав Йому пити. 49 Інші казали: Чекай но, побачмо, чи пр ийде Ілля визволяти Його. 50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав... 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, 52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, 53 а з гробів повиходивши, по Його в оскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились. 54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий! (Переклад І.Огієнка)\ n\nДжотто (1267-1337). Зневаження Христа.\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор. 7):\n\nВелика П'ятниця:\n\n\nІс.53;\n\n\n2Кор.5:14-21;\n\n\nЛуки 23:1 -49.\nКнига пророка Ісаї 53:1-12:\n\n\n1 Хто нашій спасенній тій звістці по вірив, і над ким відкривалось рамено Господнє? 2 Бо Він виріс перед Ним, мо в галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати! 3 Він погорджений б ув, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його... 4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдар ив поразами й мучив... 5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини В ін мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлен о! 6 Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! 7 Він гноблений був та понижувани й, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст. .. 8 Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю ж ивих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано... 9 І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч пр овини Він не учинив, і не було в Його устах омани... 10 Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жер тву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній ру кою Його буде мати поводження! 11 Він через муки Своєї душі буде бачити плі д, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багат ьох, і їхні гріхи понесе. 12 Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужн ими буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!(Пе реклад І.Огієнка)\nДруге послання Св. Апостола Павла до Коринтян 5:14-21:\n \n\n14 Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. 15 А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес. 16 Через те від тепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепе р ми не знаємо вже! 17 Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стар одавнє минуло, ото сталось нове! 18 Усе ж від Бога, що нас примирив із Собо ю Ісусом Христом і дав нам служіння примирення, 19 бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово при мирення. 20 Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благ аємо замість Христа: примиріться з Богом! 21 Бо Того, Хто не відав гріха, В ін учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!(Переклад І.Огієн ка)\nЄвангеліє від Луки 23:1-49:\n\n\n1 І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його. 2 І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, щ о Він, Христос Цар. 3 І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш... 4 І Пилат сказав первосвящен икам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині. 5 А вони нама гались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почав ши аж посі. 6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин? 7 І , дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусал имі також перебував тими днями. 8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів , бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і спод івався побачити чудо яке, що буває від Нього. 9 І багато питався Його, та н ічого не відповідав Він йому. 10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали. 11 Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й на сміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його. 12 І т ого дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча м іж ними була. 13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ, 14 і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте. 15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ос ь нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив. 16 Отже я покараю Йо го й відпущу. 17 Бо повинен був їм відпустити одного на свято. 18 А народ с тав кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву! 19 А той за пов стання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці. 20 І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса. 21 Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його! 22 Він же втретє промовив до них: Яке ж зл о вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. От же я покараю Його й відпущу. 23 А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників. 24 І Пи лат присудив, щоб було, як просили вони: 25 відпустив їм Варавву, посаджено го за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса відд ав їхній волі... 26 І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом! 27 А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним. 28 А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми! 29 Бо ось дні настають, коли ск ажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували ... 30 Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте н ас! 31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому? 32 І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити. 33 А коли прибули на те місце , що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч. 34 Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що ч инять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба. 35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, неха й Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець! 36 І вояки глузувал и з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали, 37 і казали: Коли Цар Ти Юдейсь кий, спаси Себе Сам! 38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський. 39 А один із розп'ятих злочинни ків став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас! 40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, ко ли й сам на те саме засуджений? 41 Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив. 42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє! 43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю! 44 Набл ижалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої. .. 45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє... 46 І, скрик нувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав... 47 Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей! 48 І ввесь нато вп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався... 49 Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Г алілеї, здалека стояли й дивились на це... (Переклад І.Огієнка)\n\nДжотто ( 1267-1337). Розп'яття.\nТрадиційні читання Страстей Господніх в Громаді ВСІ Х СВЯТИХ УЛЦ у Харкові:\n\n1) Матвія 26:17-29\n\n\n2) Івана 14:1-31\n\n\n3) Матвія 26:30-46\n\n\n4) Івана 18:2-10\n\n\n5) Луки 22:51\n\n\n6) Івана 18: 11-12\n\n\n7) Марка 14:48-52\n\n\n8) Івана 18:13-24\n\n\n9) Матві я 26:57-66\n\n\n10) Івана 18:25-27\n\n\n11) Лука 23:1-11\n\n\n12) Матвія 27 :1-14\n\n\n13) Івана 18:29-19:1\n\n\n14) Матвія 27:17-22\n\n\n15) Івана 19: 4-15\n\n\n16) Матвія 27:24-25\n\n\n17) Івана 19:16\n\n\n18) Марка 15:16-20\ n\n\n19) Лука 23:26-32\n\n\n20) Марка 15:22-23\n\n\n21) Луки 23:33-34\n\n\n 22) Марка 15:25-32\n\n\n23) Лука 23:39-43\n\n\n24) Івана 19:25-27\n\n\n25) Матвія 27:45-49\n\n\n26) Івана 19:28-30\n\n\n27) Луки 23:46\n\n\n28) Матвія 27:51-54\n\n\n29) Луки 23:48\n\n\n30) Івана 19:31-37\n\n\n31) Марка 15:42- 45\n\n\n32) Івана 19:39-42\n\n\n33) Марка 15:46-47\n\n\n34) Матвія 27:62-66 \n\n\n \n1) Матвія 26:17-29\n\n\n17 А першого дня Опрісноків учні піді йшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити То бі? 18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе. 19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати. 20 А коли настав вечір , Він із дванадцятьма учнями сів за стіл. 21 І, як вони споживали, Він сказ ав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене... 22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи? 23 А Він ві дповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене. 24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловіко ві, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не род ився! 25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відка зав Він йому: Ти сказав... 26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблаг ословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це т іло Моє. 27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, 28 бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається н а відпущення гріхів! 29 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця. \n2) Івана 14:1-31\n\n\n14:1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога , і в Мене віруйте! 2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? 3 А коли відійду й приг отую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви. 4 А куди Я йду дорогу ви знаєте. 5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Госп оди, куди йдеш; як же можемо знати дорогу? 6 Промовляє до нього Ісус: Я дор ога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. 7 К оли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. 8 Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам О тця, і вистачить нам! 9 Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш : Покажи нам Отця? 10 Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чини ть діла ті. 11 Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то пов ірте за вчинки самі. 12 Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця . 13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прослав ивсь Отець. 14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню. 15 Я кщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте! 16 І вблагаю Отця Я, і Втішите ля іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, 17 Духа правди, що Його с віт прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він. 18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас! 19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити буде те, бо живу Я і ви жити будете! 20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. 21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і о б'явлюсь йому Сам. 22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові? 23 Ісус відповів і до нього сказав : Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. 24 Хто не любить Мене, то й не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене . 25 Говорив це Я вам, бувши з вами. 26 Утішитель же, Дух Святий, що Його О тець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. 27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається! 28 Чули ви, що Я в ам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тіши лися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець. 29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться. 30 Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не м ає, 31 та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!\n3) Матвія 26:30-46\n\n\n30 А коли відспі вали вони, то на гору Оливну пішли. 31 Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться ві вці отари. 32 По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї. 33 А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся нік оли. 34 Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене... 35 Говорить до Нього Петр о: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні. 36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам. 37 І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити. 38 Тоді про мовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попи льнуйте зо Мною... 39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та моливс я й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти... 40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і п ромовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?.. . 41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але не мічне тіло. 42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя! 43 І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. 44 І, зали шивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши. 45 Пото му приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось го дина наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський... 46 Устава йте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!\n4) Івана 18:2-10\n\n\n2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. 3 О тож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, ри ходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. 4 А Ісус, усе від авши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? 5 Й ому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ни ми й Юда, що видав Його. 6 І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад , та й на землю попадали... 7 І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина. 8 Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... От ож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти, 9 щоб збулося те слово, що В ін був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені. 10 Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв пр аве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.\n5) Луки 22:51\n\n\n 51 Та Іс ус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.\n6) Івана 18:11-12\n\n\n11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? 12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,\n 7) Марка 14:48-52\n\n\n48 А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійни ка вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене. 49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання. 50 Тоді всі полишили Його й повтікали...  51 Один же юнак, по нагому заг орнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його. 52 Але він, по кривало покинувши, утік нагий. \n8) Івана 18:13-27\n\n\n13 і повели Йо го перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того р оку. 14 Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одні й за народ. 15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же уч ень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусо м. 16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був перв освященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра. 17 І питає Петра ворот арка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні! 18 А ра би й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро ст ояв із ними та грівся. 19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійн о навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив. 21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говори в. Отже, знають вони, про що Я говорив. 22 А як Він це сказав, то один із п рисутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш перв освященикові? 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш? 24 І відіслав Його Анна зв'язаним перво священикові Кайяфі.\n9) Матвія 26:57-66\n\n\n57 А вони схопили Ісуса, і пов ели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші. 58 Петро ж зд алека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець. 59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, 60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися дво є, 61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні зб удувати його. 62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не в ідповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе? 63 Ісус же мовчав. І первосвяще ник сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий? 64 Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам : відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і н а хмарах небесних приходитиме! 65 Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу! 66 Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!\n10) Івана 18:25-27\n\n\n25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказа ли до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні! 26 Говорит ь один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи т ебе я не бачив у саду з Ним? 27 І знову відрікся Петро, і заспівав півень х вилі тієї...\n11) Лука 23:1-11\n\n\n1 І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його. 2 І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей во рохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар. 3 І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Ві н відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш... 4 І Пилат сказав первосвященик ам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині. 5 А вони намага лись, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі. 6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин? 7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалим і також перебував тими днями. 8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподів ався побачити чудо яке, що буває від Нього. 9 І багато питався Його, та ніч ого не відповідав Він йому. 10 І стояли тут первосвященики й книжники, та з авзято Його оскаржали. 11 Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насм іявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.\n12) Мат вія 27:1-14\n\n\n1 А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть. 2 І, зв'язавши Йог о, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали. 3 Тоді Юда, що видав Йог о, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків пер восвященикам і старшим, 4 та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вон и ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам... 5 І, кинувши в храм срі бняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився... 6 А первосвященики, як в зяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров. 7 А порадившись, купили на них поле ганчарське, щ об мандрівників ховати, 8 чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні . 9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві, 10 і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені. 11 Ісус же с тав перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський ? Ісус же йому відказав: Ти кажеш. 12 Коли ж первосвященики й старші Його в инуватили, Він нічого на те не відказував. 13 Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують? 14 А Він ні на одне слово йому не від казував, так що намісник був дуже здивований. \n13) Івана 18:29-19:1\n \n\n29 Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви н а Цього Чоловіка? 30 Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали. 31 А Пилат їм сказав: Візьміть Його, т а й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого в бивати, 32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. 33 Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і поклик ав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?34 Ісус відповів: Чи від с ебе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене? 35 Пилат відпов ів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив? 36 Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього с віту було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси... 37 Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. 38 Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов , та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої. 39 Та ви маєте зв ичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського? 40 Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А В аравва був злочинець. 19:1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.\n14) Матвія 27:17-22\n\n\n17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат : Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христ ос? 18 Бо він знав, що Його через заздрощі видали. 19 Коли ж він сидів на с уддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим П раведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього... 20 А первосв ященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смер ть заподіяти. 21 Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви б ажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву. 22 Пилат каже до ни х: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай ро зп'ятий буде!...\n15) Івана 19:4-15\n\n\n4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконали сь, що провини ніякої в Нім не знаходжу. 5 І вийшов назовні Ісус, у тернові м вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік! 6 Як зобачил и ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу! 7 Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить у мерти, бо за Божого Сина Себе видавав! 8 Як зачув же Пилат оце слово, наляк ався ще більш, 9 і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав. 10 І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене ? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпу стити? 11 Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі з верху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав... 12 Пі сля цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Йог о пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, против иться кесареві. 13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і з асів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата. 14 Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої . І він каже юдеям: Ось ваш Цар! 15 Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Р озіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики в ідповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!\n16) Матвія 27:24-25\n\n\n24 І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав в ін води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Йог о! Самі ви побачите... 25 А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...\n17) Івана 19:16\n\n\n16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...\n18) Марка 15:16-20\n\n\n16 Вояк и ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликаю ть. 17 І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього. 18 І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський! 19 І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому... 20 І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.\n19) Лука 23:26-32\n\ n\n26 І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вер тався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом! 27 А за Ним ішов н атовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним. 28 А Ісус обер нувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собо ю ридайте й за дітьми своїми! 29 Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженн і неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували... 30 Тоді ст ануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас! 31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому? 32 І вели з Ним також дво х злочинників інших, щоб убити.\n20) Марка 15:22-23\n\n\n22 І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище. 23 І давали Йому пити вина, із мир рою змішаного, але Він не прийняв.\n21) Лука 23:33-34\n\n\n33 А коли прибул и на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одног о праворуч, а одного ліворуч. 34 Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.\n22) М арка 15:25-32\n\n\n25 Була ж третя година, як Його розп'яли. 26 І був напис аний напис провини Його: Цар Юдейський. 27 Тоді розп'ято з Ним двох розбійн иків, одного праворуч, і одного ліворуч Його. 28 І збулося Писання, що каже : До злочинців Його зараховано! 29 А хто побіч проходив, то Його лихословил и, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дн і будуєш, 30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе! 31 Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! 32 Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста , щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...\n23) Лука 23:39-43\n\n\n39 А один із розп'ятих злоч инників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й н ас! 40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога , коли й сам на те саме засуджений? 41 Але ми справедливо засуджені, і нале жну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив. 42 І сказа в до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє! 43 І промо вив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!\n24 ) Івана 19:25-27\n\n\n25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Йо го матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 26 Як побачив Ісус матір та у чня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себ е.\n25) Матвія 27:45-49\n\n\n45 А від години шостої аж до години дев'ятої т емрява сталась по цілій землі! 46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучн им голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, на що Мене Ти покинув?... 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали , що Він кличе Іллю. 48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити. 49 Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.\n26) Івана 19:28-30\n\n\n28 По тім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Пр агну! 29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. 30 А коли Ісус оцту при йняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...\ n27) Луки 23:46\n\n\n46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...\n28) Матві я 27:51-54\n\n\n50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав... 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потр яслася, і зачали розпадатися скелі, 52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, 53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні , до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились. 54 А сотник та ті, що Іс уса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалис я дуже й казали: Він був справді Син Божий!\n29) Луки 23:48\n\n\n48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...\n30) Івана 19:31-37\n\n\n31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї с уботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли воя ки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, 34 та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. 35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. 36 о це сталось тому, щоб збулося Пи сання: Йому кості ламати не будуть! 37 І знов друге Писання говорить: Дивит ися будуть на Того, Кого прокололи.\n31) Марка 15:42-45\n\n\n42 А коли наст ав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою, 43 прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і смі ливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. 44 А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Ро зп'ятий помер. 45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.\n 32) Івана 19:39-42\n\n\n39 Прибув також і Никодим, що давніше приходив вноч і до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто. 40 Отож , узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. 41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився с ад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. 42 Тож отут, з-з а юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.\n33 ) Марка 15:46-47\n\n\n46 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя пр ивалив до могильних дверей. 47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, див илися, де ховали Його.\n34) Матвія 27:62-66\n\n\n62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї, 63 і сказали: Пр игадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По т рьох днях Я воскресну. 64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учн і Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертв их воскрес! І буде остання обмана гірша за першу... 65 Відказав їм Пилат: С торожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте. 66 І вони відійшли, і, запеч атавши каменя, біля гробу сторожу поставили.\n DTSTAMP:20260503T125409Z DTSTART:20170414T180000Z DTEND:20170414T235900Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR