BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:7e56e504b15a5002d93287c5b461a3b3 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня: Великий Четвер DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Літургійні читання дня: Великий Четвер\n\nВеликий Четвер:\n\n\nЗахідний кал ендар (Служебник УЛЦ):\n\n\n2М 12:1-4;\n\n\nа: 1Кор. 11:23-32; б: 1Кор. 10: 16,17;\n\n\nа: Ів. 13:1-15;         б: Лк. 22:14-20.\n\n\nСтарий Заповіт:\nКнига Вихід 12:1-4:\n\n\n1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи: 2 Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року. 3 Скажіть усій і зраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть с обі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім. 4 А коли буде той дім замалий , щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня. (Переклад І. Огієнка).\n\n\nРік А:\nПерше послання Св. Апостола Павла до Коринтян 11: 23-32:\n\n\n23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломив, і сказ ав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на сп омин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Нови й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про М ене! 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Го сподню звіщаєте, аж доки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи пит име чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! 28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. 2 9 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п' є! 30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули. 3 1 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. (Переклад І.Огі єнка)\nЄвангеліє від Івана 13:1-15:\n\n\n1 Перед святом же Пасхи Ісус, знав ши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. 2 Під час же вечері, як диявол уже б ув укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, 3 т о Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов В ін, і до Бога відходить, 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. 5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмива ти ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. 6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7 Ісус ві дказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш . 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йом у: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нього проказує С имон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! 10 Ісус каже йом у: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чист і, та не всі. 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не вс і. 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за ст іл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги вам Я, Г осподь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. (Переклад І.Огієнка)\n\n \n (Переклад І.Огієнка)\n\n\nРік Б:\nПерше послання Св. Апостола Павла до Коринтян 10:16-17:\n\n\n16 Чаша благословення, яку благословляємо, чи н е спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? 17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільник и хліба одного. (Переклад І.Огієнко)\nЄвангеліє від Луки 22:14-20:\n\n \n14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним. 15 І промовив до ни х: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму. 16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона. 17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть мі ж собою. 18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградног о, доки Божеє Царство не прийде. 19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, полама в і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо мин про Мене! 20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Запо віт у Моїй крові, що за вас проливається. (Переклад І.Огієнка)\n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор. 10):\n\n\nСтрасний Четвер (ранок):\n\n\n1Кор . 11:23-32;\n\n\nІвана 13:1-15.\n\n\nСтрасний Четвер (вечір):\n\n\nІвана 14 ;\n\n\nІвана 18:1-27;\n\n\nМатвія 26:57-68;\n\n\nІвана 18:28-19:6;\n\n\nМат вія 27:3-26;\n\n\nМарка 15:16-32;\n\n\nМатвія 27:44-54;\n\n\nЛуки 23:39-49; \n\n\nІвана 19:25-37;\n\n\nМарка 15:42-47;\n\n\nІвана 19:39-42;\n\n\nМатвія 27:62-66.\n\n\nРанкова Служба:\nПерше послання Св. Апостола Павла до Корин тян 11:23-32:\n\n\n23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господ ь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіт ь на спомин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця ча ша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на споми н про Мене! 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, см ерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господн ьої! 28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їс ть і п'є! 30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто зас нули. 31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. (Перекла д І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 13:1-15:\n\n\n1 Перед святом же Пасхи Ісу с, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. 2 Під час же вечері, як дияво л уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Йо го, 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога пр ийшов Він, і до Бога відходить, 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере р ушника й підперізується. 5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. 6 І під ходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зр озумієш. 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відпо вів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нього про казує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! 10 Ісус к аже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чист і не всі. 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знов у за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене нази ваєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги в ам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. (Переклад І.Огієн ка)\n\n\nВечірня Служба:\n\n\nІвана 14;\n\n\nІвана 18:1-27;\n\n\nМатвія 26: 57-68;\n\n\nІвана 18:28-19:6;\n\n\nМатвія 27:3-26;\n\n\nМарка 15:16-32;\n\n \nМатвія 27:44-54;\n\n\nЛуки 23:39-49;\n\n\nІвана 19:25-37;\n\n\nМарка 15:4 2-47;\n\n\nІвана 19:39-42;\n\n\nМатвія 27:62-66\nЄвангеліє від Івана 14:1-3 1:\n\n\n14:1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруй те! 2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам , що йду приготувати місце для вас? 3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви. 4 А куди Я йду дор огу ви знаєте. 5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу? 6 Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. 7 Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Йо го бачили. 8 Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! 9 Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пили пе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отц я? 10 Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. 11 П овірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки с амі. 12 Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, як і чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця. 13 І коли що п росити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. 14 К оли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню. 15 Якщо Ви Мене люби те, Мої заповіді зберігайте! 16 І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, 17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебув ає, і в вас буде Він. 18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас! 19 Ще не довго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете! 20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. 21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто люб ить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Са м. 22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'яви тися маєш, а не світові? 23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. 24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. 25 Говорив це Я вам, бувши з вами. 26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім' я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. 27 Зос тавляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається! 28 Чули ви, що Я вам говорив: Я ві дходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду д о Отця, бо більший за Мене Отець. 29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж с талося, щоб ви вірували, коли станеться. 30 Небагато вже Я говоритиму з вам и, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має, 31 та щоб св іт зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте , ходім звідсіля! (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 18:1-27:\n \n\n1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону , де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.  2 Але й Юда, що вида в Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. 3 Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, риходить т уди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. 4 А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? 5 Йому відп овіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда , що видав Його. 6 І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й н а землю попадали... 7 І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказ али: Ісуса Назарянина. 8 Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як М ене ви шукаєте, то дайте оцим відійти, 9 щоб збулося те слово, що Він був с казав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені. 10 Тоді Симон Петро, м еча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх. 11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхв и меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? 12 Відділ же війс ька та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його, 13 і пов ели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. 14 Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людин і одній за народ. 15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. 16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий бу в первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра. 17 І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні! 1 8 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Пе тро стояв із ними та грівся. 19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Йо го, і про науку Його. 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я п остійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно ніч ого Я не говорив. 21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив. 22 А як Він це сказав, то оди н із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідає ш первосвященикові? 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш? 24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі. 25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нь ого: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні! 26 Говорить один і з рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним? 27 І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тіє ї...  (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія 26:57-68:\n\n\n57 А в они схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші. 58 Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець. 59 А первосвяще ники та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, 60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ос ь накінець з'явилися двоє, 61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати хра м Божий, і за три дні збудувати його. 62 Тоді первосвященик устав і до Ньог о сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе? 63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб н ам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий? 64 Промовляє до нього Ісус: Ти сказ ав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме! 65 Тоді первосвящени к роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потр ібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу! 66 Як вам іздається? Вони ж відпо віли та сказали: Повинен умерти! 67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били, 68 і казали: Пророкуй нам, Христе, х то то вдарив Тебе?... (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 18:28-19:6: \n\n\n28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не вві йшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху. 29 Тоді вийшов Пила т назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка? 30 Во ни відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали. 31 А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом су діть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, 32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має помер ти. 33 Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього ск азав: Чи Ти Цар Юдейський? 34 Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти ц е, чи то інші тобі говорили про Мене? 35 Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Тв ій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив? 36 Ісус від повів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси... 37 Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. 38 Говорить до Нього Пил ат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої. 39 Та ви маєте звичай, щоб я випустив в ам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського? 40 Та знов у вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець. 19:1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його. 2 Вояки ж, сплів ши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього, 3 і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його. .. 4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виво джу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходж у. 5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат д о них каже: Оце Чоловік! 6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то з акричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його в и й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!  (Переклад І.Огієнка)\n Євангеліє від Матвія 27:44-54:\n\n\n44 Також насміхалися з Нього й розбійни ки, що з Ним були розп'яті. 45 А від години шостої аж до години дев'ятої те мрява сталась по цілій землі! 46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни м голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащ о Мене Ти покинув?... 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю. 48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити. 49 Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його. 50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав... 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від в ерху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, 52 і повідк ривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, 53 а з гробів пови ходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явили сь. 54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і т е, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий! (Пе реклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Луки 23:39-49:\n\n\n39 А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себ е й нас! 40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений? 41 Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив. 42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє! 43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю ! 44 Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...\n\n\n 45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась н адвоє... 46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав... 47 Коли ж сотник побач ив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей! 48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталос ь, бив у груди себе та вертався... 49 Усі ж знайомі Його й ті жінки, що при йшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це... (Переклад І. Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 19:25-37:\n\n\n25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: О це, жоно, твій син! 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години т ой учень узяв її до себе. 28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, що б збулося Писання, проказує: Прагну! 29 Тут стояла посудина, повна оцту. Во яки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до ус т Його. 30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа... 31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Іс уса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, 34 та один з в ояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. 35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду гово рить, щоб повірили й ви. 36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому ко сті ламати не будуть! 37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Марка 15:42-47:\n \n\n42 А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед су ботою, 43 прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Цар ства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. 44 А Пил ат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався йог о, чи давно вже Розп'ятий помер. 45 І, дізнавшись від сотника, він подарува в тіло Йосипові. 46 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плаща ницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привали в до могильних дверей. 47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися , де ховали Його. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 19:39-42:\n\n\n 39 Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну при ніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто. 40 Отож, узяли вони тіло Ісусов е, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. 41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. 42 Тож отут, з-за юдейського дня Пригото влення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб. (Переклад І.Огієнка)\nЄванг еліє від Матвія 27:62-66:\n\n\n62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пил ата зібралися первосвященики та фарисеї, 63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскре сну. 64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу... 65 Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, і діть, забезпечте, як знаєте. 66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біл я гробу сторожу поставили. (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260620T133129Z DTSTART:20170413T180000Z DTEND:20170413T200000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR