BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:acba3dfbc5466e55757c7e3cdde999fd CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня: 4-та неділя після Великодня DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Літургійні читання дня: 4-та неділя після Великодня\n\n4-та неділя після Ве ликодня:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\n\nІс. 12:1-6;\n\n\nа: Я к. 1:16-21;   б: 2Кор. 5:14-21;\n\n\nа:Ів. 16:5-15;  &n bsp;  б: Ів. 8:21-36.\n\n\nСтарий Заповіт:\nКнига пророка Ісаї 12:1-6: \n\n\n1 І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш, 2 оце, Бог спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь сила моя та мій спів, і спасінням для м ене Він став! 3 І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел! 4 І скажете ви того дня: Дякуйте Господу, кличте Імення Його, сповістіть між на родів про вчинки Його, пригадайте, що Ймення Його превеличне! 5 Співайте дл я Господа, Він бо величне вчинив, і хай це буде знане по цілій землі! 6 Рад ій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Великий, Святий Ізраїлів!\n\ n\nРік А:\nСоборне Послання Якова 1:16-21:\n\n\n16 Не обманюйтесь, брати мо ї любі! 17 Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця св ітил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. 18 Захотівши, Він нас пород ив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його. 19 Отож, мо ї брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, п овільна на гнів. 20 Бо гнів людський не чинить правди Божої. 21 Тому то від киньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне сл ово, що може спасти ваші душі.\nЄвангеліє від Івана 16:5-15:\n\n\n5 Тепер ж е до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш? 6 Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком. 7 Та Я пр авду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не пр ийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його. 8 А як прийде, Він світові в иявить про гріх, і про правду, і про суд: 9 тож про гріх, що не вірують у М ене; 10 а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже; 11 а про суд, що засуджений князь цього світу. 12 Я ще маю багато сказати вам, т а тепер ви не можете знести. 13 А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки по чує, казатиме, і що має настати, звістить вам. 14 Він прославить Мене, бо В ін візьме з Мого та й вам сповістить. 15 Усе, що має Отець, то Моє; через т е Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.\n\n\nРік Б:\nДруге послання Павла до Коринтян 5:14-21:\n\n\n14 Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. 15 А вмер Він з а всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за ни х був умер і воскрес. 16 Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; ко ли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже! 17 Тому то, коли х то в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове! 18 Ус е ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння пр имирення, 19 бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на ї хні провини, і поклав у нас слово примирення. 20 Оце ми як посли замість Хр иста, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Бог ом! 21 Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!\nЄвангеліє від Івана 8:21-36:\n\n\n21 І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете... 22 А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себ е, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете? 23 І сказав Він до них : Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу. 24 Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то п омрете в своїх гріхах. 25 А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказ ав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас. 26 Я маю багато про вас гов орити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, щ о від Нього почув. 27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм. 28 Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мен е був навчив. 29 А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зостав ив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби. 30 Коли Він говорив ц е, то багато-хто в Нього увірували. 31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Ньо го ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями буде те, 32 і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить! 33 Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Т и кажеш: Ви станете вільні? 34 Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу ва м, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. 35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. 36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.\n\n\n \n\n\n4-та неділя по Великодню (Неділя Самарянки):\n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор. 7):\n\n\nДії 11:19- 30;\n\n\nІвана 4:1-45.\nДії Святих Апостолів 11:19-30:\n\n\n19 А ті, хто ро зпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли наві ть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв. 20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса. 21 І Господня ру ка була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа! 22 І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву. 23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа. 24 Бо він добрий був му ж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа! 25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати. 26 А знайшовши, прив ів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу , і в Антіохії найперш християнами названо учнів. 27 Прибули ж тими днями п ророки від Єрусалиму до Антіохії. 28 І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був. 2 9 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу бра там, що в Юдеї жили. 30 Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.\nЄвангеліє від Івана 4:1-45:\n\n\n1 Як Господь же довідався, щ о почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван, 2 хоч І сус не христив Сам, а учні Його, 3 Він покинув Юдею та знову пішов у Галіле ю. 4 І потрібно було Самарію Йому переходити. 5 Отож, прибуває Він до самар ійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєм у синові Йосипові. 6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої. 7 Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені! 8 Бо учн і Його відійшли були в місто, щоб купити поживи. 9 Тоді каже Йому самарянка : Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами. 10 Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знал а ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Ньо го просила, і Він тобі дав би живої води. 11 Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу? 12 Чи Т и більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив , і сини його, і худоба його? 13 Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову. 14 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне. 15 Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати. 16 Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди. 17 Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю. 18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це т и правду сказала. 19 Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти. 20 Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те міс це, де потрібно вклонятись. 21 Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, щ о надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви. 22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось том у, що знаємо, бо спасіння від юдеїв. 23 Але наступає година, і тепер вона є , коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців. 24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняютьс я, повинні в дусі та в правді вклонятись. 25 Відказує жінка Йому: Я знаю, щ о прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам. 2 6 Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою... 27 І тоді надійшли Й ого учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не сп итав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш? 28 Покинула жінка тоді водонос а свого, і побігла до міста, та й людям говорить: 29 Ходіть но, побачте Тог о Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос? 30 І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли. 31 Тим часом же учні просили Його т а й казали: Учителю, їж! 32 А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, яко ї не знаєте ви. 33 Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти? 34 Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справ у Його довершити. 35 Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнив а? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже по половіли вони! 36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя віч не, щоб хто сіє й хто жне разом раділи. 37 Бо про це поговірка правдива: Хт о інший сіє, а хто інший жне. 38 Я вас жати послав, де ви не працювали: пра цювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли. 39 З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені в се, що я вчинила була! 40 А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його , щоб у них позостався. І Він перебув там два дні. 41 Значно ж більш вони в вірували через слово Його. 42 А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми в же віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу! 43 Я к минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею. 44 Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй. 45 А коли Він прийшов в Галілею, Йо го прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, б о ходили на свято й вони.\n DTSTAMP:20260622T095337Z DTSTART:20170514T090000Z DTEND:20170514T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR