BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:cc4e76cf02360bc8e69d204b69ad8534
CATEGORIES:Літургійні читання дня
SUMMARY:Літургійні читання дня: 5-та неділя після Великодня
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Літургійні читання дня: 5-та неділя після Великодня\n\n5-та неділя після Ве
 ликодня:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\n\nЄр. 19:11-14;\n\n\nа:
  Як. 1:22-27;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&
 nbsp;б: Рим. 8:24-28;\n\n\nа:Ів. 16:23б-30;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; б: Ів. 
 17:1-19.\n\n\nСтарий Заповіт:\nКнига пророка Єремії 19:11-14:\n\n\n11 та й 
 скажеш до них: Так говорить Господь Саваот: Отак розіб'ю Я народ цей та міс
 то оце, як розбивається посуд ганчарський, що не може вже бути направленим,
  і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб... 12 Так зроблю цьому
  місцю, говорить Господь, та мешканцям його, щоб зробити це місто, як Тофет
 ... 13 І стануть доми Єрусалиму та доми царів Юди, як місце те Тофет, нечис
 ті усі ті доми, що кадили на їхніх дахах усім небесним світилам, та лили же
 ртви литі для інших богів! 14 І прийшов Єремія з Тофету, куди посилав його 
 Господь пророкувати, і став у дворі Господнього дому, і сказав до всього на
 роду:\n\n\nРік А:\nСоборне Послання Якова 1:22-27:\n\n\n22 Будьте ж виконав
 цями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. 23 Бо хто слуха
 ч слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розгля
 дає у дзеркалі, 24 бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона 
 є. 25 А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той 
 не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні
  своїм! 26 Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та
  своє серце обманює, марна побожність того! 27 Чиста й непорочна побожність
  перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їх
 ніх, себе берегти чистим від світу.\nЄвангеліє від Івана 16:23б-30:\n\n\n23
 б Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймен
 ня, Він дасть вам. 24 Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отрим
 аєте, щоб повна була ваша радість. 25 Оце все Я в притчах до вас говорив. Н
 астає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу
  про Отця вам. 26 Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що
  вблагаю Отця Я за вас, 27 бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Ме
 не та й увірували, що Я вийшов від Бога. 28 Від Отця вийшов Я, і на світ Я 
 прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця. 29 Його учні відказують: О
 сь тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш. 30 Тепер відаємо ми
 , що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що 
 Ти вийшов від Бога!\n\n\nРік Б:\nПослання Павла до Римлян 8:24-28:\n\n\n24 
 Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, 
 чому б того й надіявся? 25 А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо
  того з терпеливістю. 26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо
  ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається
  за нас невимовними зідханнями. 27 А Той, Хто досліджує серця, знає, яка ду
 мка Духа, бо з волі Божої заступається за святих. 28 І знаємо, що тим, хто 
 любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.\nЄванг
 еліє від Івана 17:1-19:\n\n\n1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й пр
 омовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив
  Тебе, 2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всі
 м їм, яких дав Ти Йому. 3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бо
 га правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. 4 Я прославив Тебе на зе
 млі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. 5 І тепер прослав, Отче, 
 Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. 6 Я Ім'
 я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав
  їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. 7 Тепер пізнали вони, що все те, що Т
 и Мені дав, від Тебе походить, 8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і 
 вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що п
 ослав Ти Мене. 9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Т
 и Мені, Твої бо вони! 10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я
  в них. 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий
  Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! 12 
 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, 
 і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збуло
 ся Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали в
 они в собі радість Мою досконалу. 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена
 видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. 15 Не благаю, щоб Ти їх з
 о світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не від світу вони, як і Я н
 е від світу. 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. 18 Як на світ Т
 и послав Мене, так і Я на світ послав їх. 19 А за них Я посвячую в жертву С
 амого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.\n\n\n&nbsp;\n\n\n5-та неділя
  по Великодню (Неділя Сліпородженого):\n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ
  стор. 7):\n\n\nДії 16:16-40;\n\n\nІвана 9:1-38.\nДії Святих Апостолів 16:1
 6-40:\n\n\n16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служниця 
 одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала великий прибуток п
 анам своїм. 17 Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи
 : Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння! 18 
 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до
  духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов.
  19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й
  Силу, і потягли їх на ринок до старших. 20 Коли ж їх привели до начальникі
 в, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують, 21 і навчають звичаїв, я
 ких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати. 22 І натовп підняв
 ся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти. 2
 3 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному доз
 орцеві, щоб їх пильно стеріг. 24 Одержавши такого наказа, той їх повкидав д
 о внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди. 25 А північної пори Пав
 ло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх. 26 І ось нагл
 о повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І по
 відчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали... 27 Як прокинувся
  ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та 
 й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені. 28 А Павло скрикну
 в голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут! 29
  Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили. 3
 0 І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?
  31 А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та тві
 й дім. 32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його. 33 
 І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно
  він сам та його всі домашні. 34 І він їх запровадив до дому свого, і пожив
 у поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога. 35 А коли наст
 ав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: Відпусти тих лю
 дей! 36 І сказав той в'язничний дозорець слова ці Павлові: що прислали нача
 льники, щоб вас відпустити. Отож, вийдіть тепер та й з миром ідіть! 37 А Па
 вло відказав їм: Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прилюдно, і до в'
 язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі прийдуть
 , та й виведуть нас! 38 Ці ж слова поліційні слуги донесли начальникам. А т
 і налякались, почувши, що римляни вони. 39 І прийшли, та їх перепросили, а 
 вивівши, благали, щоб із міста пішли. 40 І, вийшовши з в'язниці, прибули во
 ни до Лідії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.(Переклад І.Ог
 ієнка)\nЄвангеліє від Івана 9:1-38:\n\n\n1 А коли Він проходив, побачив чол
 овіка, що сліпим був з народження. 2 І спитали Його учні Його, говорячи: Уч
 ителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився? 3 Іс
 ус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились 
 на ньому. 4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день
 . Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати. 5 Доки Я в світі
 , Я Світло для світу. 6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини гряз
 иво зробив, і очі сліпому помазав грязивом, 7 і до нього промовив: Піди, ум
 ийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернув
 ся видющим... 8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, го
 ворили: Чи ж не той це, що сидів та просив? 9 Говорили одні, що це він, а і
 нші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я! 10 І питали його: 
 Як же очі відкрились тобі? 11 А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом
 , грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й 
 умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити. 12 І сказали до нього: Де Він
 ? Відказує той: Я не знаю. 13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше не
 зрячий. 14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі. 15 
 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Гря
 зиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу. 16 Тоді деякі з фарисеї
 в казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як
  же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була. 17 Тому з
 нову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А 
 той відказав: Він Пророк! 18 Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він б
 ув і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого. 19 І запитали ї
 х, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же 
 він тепер бачить? 20 А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей т
 о наш син, і що він народився сліпим. 21 Але як тепер бачить, не знаємо, аб
 о хто йому очі відкрив, ми не відаємо. оспитайте його, він дорослий, хай са
 м скаже про себе... 22 Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо
  вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений в
 ід синагоги. 23 Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайт
 е. 24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Відд
 ай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік. 25 Але він відповів: Ч
 и Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!... 
 26 І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі? 27 Відповів він
  до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може
  й ви Його учнями хочете стати? 28 А вони його вилаяли та й сказали: То ти 
 Його учень, а ми учні Мойсеєві. 29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, зві
 дки ж узявся Оцей, ми не відаємо. 30 Відповів чоловік і сказав їм: То ж вон
 о й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив! 31 Та ми зн
 аємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, 
 того слухає Він. 32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з на
 родження. 33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити. 34 Во
 ни відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас 
 учити? І геть його вигнали. 35 Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і,
  знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого? 36 Відповів той, гово
 рячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього? 37 Промовив до нього Іс
 ус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!... 38 А він відказ
 ав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому. (Переклад І.Огієнка)\n
DTSTAMP:20260622T094542Z
DTSTART:20170521T090000Z
DTEND:20170521T120000Z
SEQUENCE:0
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR