BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:fa9a0e1bdf00c090296cff60f20bbd8d
CATEGORIES:Богословська думка
SUMMARY:Лютер: Коли князь діє мудро
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Мартін Лютер: Коли князь діє мудро&nbsp;\n\n&nbsp;\n\n\n&nbsp; &nbsp;Князь 
 також мусить бути дуже мудрим і не завжди нав’язувати власну волю навіть то
 ді, коли він має право і всі підстави так чинити. Бо набагато шляхетнішою ч
 еснотою є дещо поступитися власними правами аніж (ризикувати завдати шкоду)
  майну і власності, де це стосується вигоди підлеглих. Як нам відомо, мирсь
 кі права дійсні лише щодо речей цього світу.\n\n\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;Тому 
 абсолютно нерозумним є казати: «Я маю на це право і через візьму це силою і
  утримуватиму це, хоча через чинення цього на інших людей найдуть всякі нещ
 астя. У цьому відношенні ми читаємо про Цезаря Августа, що він не хотів вес
 ти воєн, незважаючи на те, наскільки великою була його правда, хіба що було
  чітко видно, що буде більша вигода, аніж шкода, або, принаймні, терпима шк
 ода. Він говорив, що війну можна вподібнити до ловитви риби золотим неводом
  – ніколи не зловиш стільки, скільки ризикуєш втратити. Той, хто їде на воз
 і, мусить діяти по іншому, аніж тоді, коли би він ішов один.&nbsp; Коли він
  один, то він може йти, підстрибувати та робити все, що йому подобається, а
 ле коли він їде, то мусить контролювати і керувати таким чином, аби могли р
 ухатися кінь і віз. Він має звертати більшу увагу на коня і воза, ніж на се
 бе. Князь перебуває в такому самому становищі. Він стоїть на чолі і веде ма
 си, і мусить не йти та робити, як хоче він, а так, як можуть це робити маси
 .&nbsp; Він повинен більше уваги звертати на їхні потреби і необхідності, а
 ніж на власну волю та власне задоволення. Коли князь править відповідно до 
 власної скаженої волі і слідує за власною думкою, то він як божевільний віз
 ниця, який летить вперед зі своїм конем і возом кущами, канавами, річищами,
  горами та долами, незважаючи на дороги та мости. Довго він не їхатиме. Він
  приречений розбитися.\n\n\n&nbsp; &nbsp; &nbsp; Тож найбільшою цінністю дл
 я правлячого класу було би, якби з юності вони читали (або, щоби їм читали)
  історичні книги, і священні, і світські. В цих книгах вони знайдуть багато
  чого (через приклади) про мистецтво управління, аніж в усіх книгах про зак
 он. В Естер 6 (:1) ми читаємо, що так робили царі Персії. Історичні приклад
 и дають і навчають набагато більше ніж закони та постанови. У перших навчає
  окремішній історичний досвід, а останній невипробувані та непевні слова.\n
 \n\n&nbsp;\n\n\nМартін Лютер, з Трактату про добрі діла&nbsp;\n\n\nДжерело:
  Блоґ Українське Лютеранство\n\n\nІлюстрація: Плортрет Мартіна Лютера як ав
 густиніанського ченця. За Лукасом Кранахом Старшим (1472-1553).\n
DTSTAMP:20260602T111043Z
DTSTART:20180205T180000Z
DTEND:20180205T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+036
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR