BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:c665ccf8c28dd513b6e2472a2cc5583b
CATEGORIES:Богословська думка
SUMMARY:Марк Е. Браун:   Чому був зруйнований Єрусалим
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Марк Е. Браун: Чому був зруйнований Єрусалим\n\n&nbsp;\n\n\n&nbsp; &nbsp; &
 nbsp;Божий бунтівний народ опустився на рівень жадібних хижаків. Слово Госп
 однє для них нічого не значило – вони довго його відкидали і зневажали Госп
 одні зусилля закликати їх до покаяння.&nbsp; У своєму бунтівному стані вони
  опустилися до рівня тварин, які полюють за слабкими.&nbsp; Багаті та могут
 ні полювали на вдів і сиріт.\n\n\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;Важко уявити нижчий д
 уховний стан. Любов не лише схолола – вона померла.&nbsp; Без жодних мук су
 мління могутні зафарбовували крадіжку помазком законності. Суди стали місця
 ми грабежу. Співчуття до менш удачливих і безсилих відкладалося у ім’я жаді
 бності.&nbsp; Природний закон Божий, записаний у серці кожної людини не мав
  жодного впливу на їхню порочність. Звісно ж було відкладено також і написа
 ний Закон, який Бог об’явив у Десяти Заповідях.&nbsp; Там, де Бог заповідав
  любов і співчуття, Божий бунтівний народ, виявляв хижацьку завзятість до б
 агатства.\n\n\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;Що ж залишається крім суду?&nbsp; Три пи
 тання передують оголошенню про суд.&nbsp; Перше погрожує днем розплати. Дру
 ге припускає, що жадібні посеред Божого народу своєю чергою стануть&nbsp; з
 добиччю ще могутнішого хижака.&nbsp; Через те, що вони відмовлялися допомаг
 ати слабким і безпомічним, у день суду допомоги вони не знайдуть.&nbsp; Тре
 тє питання кидає виклики цінності тих багатств, які ці безбожні люди так за
 взято намагалися накопичити.&nbsp; Багатства їхні щезнуть. Вони не можуть ї
 х навіть комусь передати для безпечного утримання.&nbsp; Божий суд сам по с
 обі – жорстокий.&nbsp; Пожирачі удовиць і сиріт щуляться від страху посеред
  трупів, стаючи здобиччю для більших і могутніших хижаків. Це – цикл суду н
 ад зухвалими, які не послухаються і не розкаються.\n\nНікола Пуссен (1594-1
 665). Захоплння Єрусалиму Титом. (1638).\n\n\n&nbsp; &nbsp; Чи цей суд – на
 дто різкий, надто немилосердний, надто жорстокий для сучасних читачів?&nbsp
 ; Ми здригаємося від описаних жорстокості і кровопролиття. Але Господнє Сло
 во тут – чітке. Це – ніщо інше, як різке оголошення Божого Закону.&nbsp; Бо
 г покарає гріх – Він його не пробачить. Чоловіки та жінки мають тенденцію д
 о мінімізації гріха та виправдання грішника. Якщо нас звинувачують у гріхов
 і, то наша перша реакція – заперечити його і майже водночас ми звиваємося, 
 як черв’як, шукаючи на кого б то перекласти вину. Подумайте про Адама і Єву
  в раю.&nbsp; Грішне людське серце ненавидить чути про покарання за гріх.&n
 bsp; Сучасні читачі будуть думати, що це покарання – надто жорстоке, точно 
 так як про це думали читачі перед нами – людські серця не хочуть чути, як Б
 ожий Закон засуджує їхні гріхи.\n&nbsp;\nНікола Пуссен (1594-1665). Зруйнув
 ання і занечищення храму в Єрусалимі (1625-26).\n\n\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;Ал
 е не забувайте про автора цих судів і тих, що їх одержують.&nbsp;&nbsp;Авто
 р цих судів – Господь, Єгова.&nbsp;&nbsp;Він – Бог благодаті і милосердя і 
 через милосердя Своє, Він приніс жертву за гріхи людей.&nbsp;&nbsp;Як це на
 стільки красномовно описує Ісая, Господь пошле Сина Діви, щоб на Нього «пок
 ласти гріх усіх нас» (Ісаї 53:6).&nbsp;&nbsp;Господь покарав Свого рідного 
 Сина за нас – на нашому місці.&nbsp;&nbsp;Це не було таємницею для тих, хто
  читав слова Ісаї.&nbsp;&nbsp;Всі жертви обрядового закону вказували на цю 
 одну велику жертву.&nbsp;&nbsp;Починаючи від Мойсея, першого письменника Пи
 сань, Бог повторював цьому народові обітниці. Але вони відкидали Господнє м
 илосердя і жертву за гріх, яку приніс Він.\n\n\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;Якщо Бо
 г покарав Свого рідного Сина, вільно і охоче, за гріхи світу, то чому ж Він
  не покарає тих, що відкидають Його безкоштовну пропозицію благодаті?&nbsp;
  Відкидання Сина ображає Бога, Який з такою любов’ю дав через Нього прощенн
 я і вічне життя. Відмова приймати Божий дар виявляє ставлення невдячності т
 а зухвалості. Це покарання – не надто різке.&nbsp; Це – прелюдія до останнь
 ого суду, коли всі ті, що зневажили смерть Сина Божого як неважливу та недо
 речну плазуватимуть посеред засуджених.&nbsp; Ця єктенія суду очікує останн
 ього суду. Рука Господня ще витягнена.\n&nbsp;\nНікола Пуссен (1594-1665). 
 Оплакування Христа. (1658).\n\n\nДжон Браун, З коментарів на Книгу Св. Прор
 ока Ісаї (9-10 розділи).\n\n\nДжерело: Блоґ В.Горпинчука Українське Лютеран
 ство, 6 березня 2015 року \n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260430T082118Z
DTSTART:20180320T180000Z
DTEND:20180320T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+079
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR