BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:dc47ba72dec89ee261df0444c743012d
CATEGORIES:Біблійний вірш
SUMMARY:Вербна неділя
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Вербна неділя&nbsp;&nbsp;Meister der Palastkapelle in Palermo Mosaiken der 
 Capella Palatina (1160 рік).\n\n\n1 А коли вони наблизились до Єрусалиму, і
  прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,&nbsp
 ;2 до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю пр
 ив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.&nbsp;3 А як хто ва
 м що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.&nbsp;4
  А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:&nbsp;
 5 Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всі
 в на осла, на осля, під'яремної сина.&nbsp;6 А учні пішли та й зробили, як 
 звелів їм Ісус.&nbsp;7 Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали
  на них, і Він сів на них.&nbsp;8 І багато народу стелили одежу свою по дор
 озі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.&nbsp;9 А народ, що йшов
  перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благослове
 нний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!&nbsp;10 А коли увійшов Він
  до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?&nbsp;11 А 
 народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!\n\n\nДжерело: Єва
 нгеліє Матвія 21:1-11\n&nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Відв'язують вислюк
 а.\n\n\n&nbsp;1 І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії
 , на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,&nbsp;2 і каже до них:
  Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'я
 зане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і привед
 іть.&nbsp;3 Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потре
 бує його, і відішле його сюди зараз.&nbsp;4 І вони відійшли, і знайшли те о
 сля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.
 &nbsp;5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо ос
 ля ви відв'язуєте?&nbsp;6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпуще
 но їх.&nbsp;7 І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, 
 а Він сів на нього.&nbsp;8 Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а 
 інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.&nbsp;9 А ті, що йшли перед Ним
  і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!&nb
 sp;10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на ви
 соті!&nbsp;11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, я
 к година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.\n\n\nДжерело: 
 Євангеліє Марка 11:1-11\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902).&nbsp;Урочистий В'їзд Г
 оспода до Єрусалиму.&nbsp;\n\n\n&nbsp;29 І ото, як наблизився до Вітфагії й
  Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,&nbsp;30 наказ
 уючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане
  осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приве
 діть.&nbsp;31 Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так:
  Господь потребує його.&nbsp;32 Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм б
 ув сказав.&nbsp;33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: 
 Нащо осля ви відв'язуєте?&nbsp;34 Вони ж відказали: Господь потребує його.&
 nbsp;35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посад
 или Ісуса.&nbsp;36 Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.&n
 bsp;37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учн
 ів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,&nbsp
 ;38 кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і с
 лава на висоті!&nbsp;39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю,
  заборони Своїм учням!&nbsp;40 А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що 
 коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!\n\n\nДжерело: Євангеліє Луки 19:2
 9-40\n&nbsp;\nЖан-Леон Жером (1824-1904). В'їзд Христа до Єрусалиму (1897).
 \n\n\n&nbsp;12 А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, про
 чула, що до Єрусалиму надходить Ісус,&nbsp;13 то взяли вони пальмове віття,
  і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Го
 споднє Ім'я! Цар Ізраїлів!&nbsp;14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, я
 к написано:&nbsp;15 Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на о
 слі молодому!&nbsp;16 А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як 
 прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє
  вчинили Йому.&nbsp;17 Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав
  Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.&nbsp;18 Через це й зустрів нат
 овп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.&nbsp;19 Фарисеї тоді між собою
  казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!
 \n\n\nДжерело: Євангеліє Івана 12:12-19\n\nМікельанджело Буанаротті (1475-1
 564). Пророк Захарія.\n\n\n&nbsp;9 Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, д
 очко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння,
  покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.&nbsp;10 І ви
 гублю Я колесниці з Єфрема, і коня з Єрусалиму, і військовий лук знищений б
 уде. І народам Він мир сповістить, а Його панування від моря до моря, і від
  Ріки аж до кінців землі.&nbsp;11 Також ти, за кров заповіту твого Я пустив
  твоїх в'язнів із ями, в якій немає води.&nbsp;12 До твердині верніться, о 
 в'язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!\n\n\nДжерело: книга
  пророка Захарія 9:9-12&nbsp;\n\nДжотто ді Бондоне (1266-1337). Урочистий В
 'їзд Ісуса Христа до Єрусалиму.\n\n\n&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n\n\n&nbsp;19 Відчи
 ніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!&nbsp;20 Це бра
 ма Господня, праведники в неї входять.&nbsp;21 Я буду хвалити Тебе, бо озва
 вся до мене, і став Ти спасінням мені!&nbsp;22 Камінь, що його будівничі ві
 дкинули, той наріжним став каменем,23 від Господа сталося це, і дивне воно 
 в очах наших!&nbsp;24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося 
 в нім!&nbsp;25 Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!&nbsp;26 
 Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього д
 ому!&nbsp;27 Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шну
 рами аж до наріжників жертівника!&nbsp;28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прослав
 ляти, мій Боже, я буду Тебе величати!&nbsp;29 Дякуйте Господу, добрий бо Ві
 н, бо навіки Його милосердя!\n\n\nДжерело: Псалом 117(118):19-29\n\n&nbsp;Д
 жотто ді Бондоне (1266-1337). Розп'яття Христа.\n
DTSTAMP:20260808T052030Z
DTSTART:20180401T010000Z
DTEND:20180401T220000Z
SEQUENCE:0
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR