BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:0bff0ee3736324bab2310f2a9b0a6e43
CATEGORIES:Літургійні читання дня
SUMMARY:Літургійні читання дня: Великий Четвер
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Літургійні читання дня: Великий Четвер\nFritz von Uhde&nbsp;(1848-1911). Го
 сподня Вечеря.\n\n\nВеликий Четвер:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):
 \n\n\n2М 12:1-4;\n\n\nа: 1Кор. 11:23-32; б: 1Кор. 10:16,17;\n\n\nа: Ів. 13:
 1-15;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; б: Лк. 22:14-20.\n\n\
 nСтарий Заповіт:\nКнига Вихід 12:1-4:\n\n\n1 І сказав Господь до Мойсея й д
 о Аарона в єгипетськім краї, говорячи: 2 Оцей місяць для вас початок місяці
 в. Він вам перший між місяцями року. 3 Скажіть усій ізраїльській громаді, г
 оворячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домо
 м батьків, ягня на дім. 4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то 
 нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен 
 згідно з їдою своєю полічиться на те ягня. (Переклад І. Огієнка).\n\n\nРік 
 А:\nПерше послання Св. Апостола Павла до Коринтян 11:23-32:\n\n\n23 Бо прий
 няв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий 
 був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживай
 те, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! 25 Так 
 само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові
 . Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! 26 Бо кожного раз
 у, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж до
 ки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негі
 дно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! 28 Нехай же людина випро
 бовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. 29 Бо хто їсть і п'є не
 гідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! 30 Через це поміж в
 ами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули. 31 Бо коли б ми самі су
 дили себе, то засуджені ми не були б. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від І
 вана 13:1-15:\n\n\n1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година 
 Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до к
 інця полюбив їх. 2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце сино
 ві Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, 3 то Ісус, знавши те, що 
 Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходит
 ь, 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. 5 По
 тому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витир
 ати рушником, що ним був підперезаний. 6 І підходить до Симона Петра, а той
  каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7 Ісус відказав і промовив йому
 : Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. 8 Говорить до Нього 
 Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе
 , ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, н
 е самі мої ноги, а й руки та голову! 10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки
  ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. 11 Бо Ві
 н знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі. 12 Коли ж пообмивав
  їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: 
 Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і д
 обре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то п
 овинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви
  те чинили, як Я вам учинив. (Переклад І.Огієнка)\n\n&nbsp;Паоло Веронезе (
 1528-1588). Христос миє ноги учням.\n\n\nРік Б:\nПерше послання Св. Апостол
 а Павла до Коринтян 10:16-17:\n\n\n16 Чаша благословення, яку благословляєм
 о, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота в
 ін тіла Христового? 17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі с
 пільники хліба одного.&nbsp;(Переклад І.Огієнко)\nЄвангеліє від Луки 22:14-
 20:\n\n\n14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним. 15 І промови
 в до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму. 16 Б
 о кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві в
 она. 17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поді
 літь між собою. 18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду вино
 градного, доки Божеє Царство не прийде. 19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку,
  поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть
  на спомин про Мене! 20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Нов
 ий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається. (Переклад І.Огієнка)\n\n\n
 Східний календар (Служебник УЛЦ стор. 10):\n\n\nСтрасний Четвер (ранок):\n\
 n\n1Кор. 11:23-32;\n\n\nІвана 13:1-15.\n\n\nСтрасний Четвер (вечір):\n\n\nІ
 вана 14;\n\n\nІвана 18:1-27;\n\n\nМатвія 26:57-68;\n\n\nІвана 18:28-19:6;\n
 \n\nМатвія 27:3-26;\n\n\nМарка 15:16-32;\n\n\nМатвія 27:44-54;\n\n\nЛуки 23
 :39-49;\n\n\nІвана 19:25-37;\n\n\nМарка 15:42-47;\n\n\nІвана 19:39-42;\n\n\
 nМатвія 27:62-66.\n\n\nРанкова Служба:\nПерше послання Св. Апостола Павла д
 о Коринтян 11:23-32:\n\n\n23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що
  Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і пер
 еломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Ц
 е робіть на спомин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав
 : Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, н
 а спомин про Мене! 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю п
 ити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме х
 ліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови 
 Господньої! 28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з ч
 аші хай п'є. 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд 
 собі їсть і п'є! 30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-
 хто заснули. 31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. (
 Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 13:1-15:\n\n\n1 Перед святом же Па
 схи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, пол
 юбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. 2 Під час же вечері, я
 к диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він в
 идав Його, 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від 
 Бога прийшов Він, і до Бога відходить, 4 устає від вечері, і здіймає одежу,
  бере рушника й підперізується. 5 Потому налив Він води до вмивальниці, та 
 й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. 
 6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги м
 ені? 7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але оп
 ісля зрозумієш. 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісу
 с відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нь
 ого проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! 10
  Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий ув
 есь. І ви чисті, та не всі. 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: 
 Ви чисті не всі. 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, зас
 ів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Ме
 не називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив
  ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 1
 5 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. (Переклад 
 І.Огієнка)\nПаоло Веронезе (1528-1588).&nbsp;Таємна Вечеря\n\n\nВечірня Слу
 жба:\n\n\nІвана 14;\n\n\nІвана 18:1-27;\n\n\nМатвія 26:57-68;\n\n\nІвана 18
 :28-19:6;\n\n\nМатвія 27:3-26;\n\n\nМарка 15:16-32;\n\n\nМатвія 27:44-54;\n
 \n\nЛуки 23:39-49;\n\n\nІвана 19:25-37;\n\n\nМарка 15:42-47;\n\n\nІвана 19:
 39-42;\n\n\nМатвія 27:62-66\nЄвангеліє від Івана 14:1-31:\n\n\n14:1 Нехай с
 ерце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! 2 Багато осель у
  домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати
  місце для вас? 3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заб
 еру вас до Себе, щоб де Я були й ви. 4 А куди Я йду дорогу ви знаєте. 5 Гов
 орить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати д
 орогу? 6 Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не п
 риходить ніхто, якщо не через Мене. 7 Коли б то були ви пізнали Мене, ви пі
 знали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. 8 Говорит
 ь до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! 9 Промовляє до
  нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив 
 Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? 10 Чи не віруєш т
 и, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе,
  а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. 11 Повірте Мені, що Я в 
 Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі. 12 Поправді, по
 правді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більш
 і від них він учинить, бо Я йду до Отця. 13 І коли що просити ви будете в І
 мення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. 14 Коли будете в Мене пр
 осити чого в Моє Ймення, то вчиню. 15 Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді збе
 рігайте! 16 І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами пов
 ік перебував, 17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Й
 ого та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він
 . 18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас! 19 Ще недовго, і вже світ Ме
 не не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете! 20 Т
 ого дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. 21 Хто запо
 віді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбит
 ь його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам. 22 Запитує Юда, н
 е Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світ
 ові? 23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє 
 берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закла
 демо в нього. 24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що ч
 уєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. 25 Говорив це Я вам, бувши з вами.
  26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить в
 ас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. 27 Зоставляю вам мир, мир 
 Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожитьс
 я, ані не лякається! 28 Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до
  вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший з
 а Мене Отець. 29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірув
 али, коли станеться. 30 Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить княз
 ь світу цього, а в Мені він нічого не має, 31 та щоб світ зрозумів, що любл
 ю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!&nb
 sp;(Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 18:1-27:\n\n\n1 Промовивши це,
  Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до яко
 го ввійшов Він та учні Його. &nbsp;2 Але й Юда, що видав Його, знав те місц
 е, бо там часто збирались Ісус й Його учні. 3 Отож Юда, узявши відділ війсь
 ка та службу від первосвящеників і фарисеїв, риходить туди із смолоскипами,
  та з ліхтарями, та з зброєю. 4 А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, 
 виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? 5 Йому відповіли: Ісуса Назарян
 ина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його. 6 І
  як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали... 
 7 І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянин
 а. 8 Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то д
 айте оцим відійти, 9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив 
 нікого із тих, кого дав Ти Мені. 10 Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихо
 пив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'
 я було Малх. 11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав 
 би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? 12 Відділ же війська та тисяцький і с
 лужба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його, 13 і повели Його перше до Ан
 ни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. 14 Це ж б
 ув той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ. 15
  А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий бу
 в первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. 16 А Петро 
 за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, 
 і сказав воротарці, і впровадив Петра. 17 І питає Петра воротарка служниця:
  Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні! 18 А раби й служба, р
 озклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та
  грівся. 19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його
 . 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у син
 агозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив. 21
  Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знают
 ь вони, про що Я говорив. 22 А як Він це сказав, то один із присутньої там 
 служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові? 
 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж до
 бре, за що Мене б'єш? 24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Ка
 йяфі. 25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з уч
 нів Його? Він відрікся й сказав: Ні! 26 Говорить один із рабів первосвящени
 ка, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?
  27 І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї... &nbsp;(Переклад
  І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія 26:57-68:\n\n\n57 А вони схопили Ісуса, і
  повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші. 58 Петро 
 ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всеред
 ину, сів із службою, щоб бачити кінець. 59 А первосвященики та ввесь синедр
 іон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, 60 і
  не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися
  двоє, 61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дн
 і збудувати його. 62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого 
 не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе? 63 Ісус же мовчав. І первос
 вященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Хри
 стос Ти, Син Божий? 64 Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім
  вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої,
  і на хмарах небесних приходитиме! 65 Тоді первосвященик роздер одежу свою 
 та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули те
 пер Його богозневагу! 66 Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Пов
 инен умерти! 67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, 
 інші ж киями били, 68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?..
 . (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 18:28-19:6:\n\n\n28 А Ісуса вед
 уть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, що
 б не опоганитись, а щоб їсти пасху. 29 Тоді вийшов Пилат назовні до них і с
 казав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка? 30 Вони відповіли та й ск
 азали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали. 31 А П
 илат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказ
 али йому: Нам не вільно нікого вбивати, 32 щоб збулося Ісусове слово, що йо
 го Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. 33 Тоді знову Пи
 лат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдей
 ський? 34 Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі г
 оворили про Мене? 35 Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвя
 щеники мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив? 36 Ісус відповів: Моє Царство н
 е із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воюва
 ла б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси... 37 Сказ
 ав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я 
 на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хт
 о з правди, той чує Мій голос. 38 Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І с
 казавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому 
 провини ніякої. 39 Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. 
 Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського? 40 Та знову вони зняли крик, в
 имагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець. 19:1 От тоді взяв Іс
 уса Пилат, та й звелів збичувати Його. 2 Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йо
 му поклали на голову, та багряницю наділи на Нього, 3 і приступали до Нього
  й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його... 4 Тоді вийшов наз
 овні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, 
 щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу. 5 І вийшов назовн
 і Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоло
 вік! 6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: 
 Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо пр
 овини я в Нім не знаходжу! &nbsp;(Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія
  27:44-54:\n\n\n44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро
 зп'яті. 45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по ціл
 ій землі! 46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Е
 лі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?..
 . 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю. 
 48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настроми
 в на тростину й давав Йому пити. 49 Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прий
 де Ілля визволяти Його. 50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа ві
 ддав... 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і зе
 мля потряслася, і зачали розпадатися скелі, 52 і повідкривались гроби, і по
 вставало багато тіл спочилих святих, 53 а з гробів повиходивши, по Його вос
 кресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились. 54 А сотник та т
 і, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, н
 алякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий! (Переклад І.Огієнка)\nЄ
 вангеліє від Луки 23:39-49:\n\n\n39 А один із розп'ятих злочинників став зн
 еважати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас! 40 Обізвавс
 я ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на
  те саме засуджений? 41 Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за 
 вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив. 42 І сказав до Ісуса: Спо
 гадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє! 43 І промовив до нього Іс
 ус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю! 44 Наближалася шос
 та година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...\n\n\n&nb
 sp;45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє... 46 І, скрик
 нувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І
  це прорікши, Він духа віддав... 47 Коли ж сотник побачив, що сталось, він 
 Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей! 48 І ввесь нато
 вп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе 
 та вертався... 49 Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Г
 алілеї, здалека стояли й дивились на це... (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє 
 від Івана 19:25-37:\n\n\n25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра
  Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 26 Як побачив Ісус матір т
 а учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 
 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до 
 себе. 28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, п
 роказує: Прагну! 29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом н
 аповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. 30 А коли Іс
 ус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Сво
 го духа... 31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зо
 сталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голін
 ки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й др
 угому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що В
 ін уже вмер, то голінок Йому не зламали, 34 та один з вояків списом бока Йо
 му проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. 35 І самовидець засвідчив
 , і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й
  ви. 36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть
 ! 37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи
 . (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Марка 15:42-47:\n\n\n42 А коли настав
  вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою, 43 прийшов Йо
 сип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміли
 во ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. 44 А Пилат здивувався, щоб В
 ін міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп
 'ятий помер. 45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові. 46 
 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Й
 ого в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних двере
 й. 47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його. (П
 ереклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 19:39-42:\n\n\n39 Прибув також і Ни
 кодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм поміша
 ну, щось літрів із сто. 40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули йо
 го плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. 41 На тім місці, де 
 Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи н
 іхто не лежав. 42 Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали 
 Ісуса, бо поблизу був гріб. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія 27:6
 2-66:\n\n\n62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первос
 вященики та фарисеї, 63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець от
 ой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну. 64 Звели ж гріб
  стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його
 , і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірш
 а за першу... 65 Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як
  знаєте. 66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу пост
 авили. (Переклад І.Огієнка)\n
DTSTAMP:20260605T001313Z
DTSTART:20180405T180000Z
DTEND:20180405T220000Z
SEQUENCE:0
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR