BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:cf0496de3bf27646c627cf8ccc49f534 CATEGORIES:Біблійний вірш SUMMARY:ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:8 квітня 2018 року - ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА (ВЕЛИКДЕНЬ)\n\n&nbs p;\n\n\n 1 Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшл а Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. 2 І великий ось ставсь земле трус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. 3 Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. 4 І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. 5 А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я з наю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте. 6 Нема Його тут, бо воскрес, як ска зав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. 7 Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галі леї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив! 8 І пішли вони хутко від гро бу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.&nbs p;9 Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Йог о ноги і вклонились Йому до землі. 10 Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мен е!\n\n\nДжерело: Євангеліє Матвія 28:1-10\n\n\n24:1 А дня першого в тижні п рийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі, 2 та й застали, що камінь від гробу відвалений був. 3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Го спода Ісуса. 4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежа х блискучих з'явились при них. 5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими? 6 Нема Йог о тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.\n\nПітер Пауль Рубенв (1577-1640). Явлення Ангола благочестивим ж інкам біля порожнього гробу Ісуса. \n\n\n7 Він казав: Сину Людському т реба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути т ретього дня. 8 І згадали вони ті слова Його! 9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших. 10 То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це. 11 Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм. 12 Петро ж уста в та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось... 13 І ото, двоє з них то го ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.\n\nAltobello Melone (1490-1547). Емауські учні. О бід в Емаусі. \n\n\n14 І розмовляли вони між собою про все те, що стал ося. 15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними. 16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізна ли. 17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі мі ркуєте, і чого ви сумні? 18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промов ив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями? 19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Пр о Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смерт ний, і Його розп'яли... 21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося... 22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували: 23 вони т іла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анго лів, які кажуть, що живий Він... 24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайш ли так, як казали й жінки; та Його не побачили... 25 Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки! 26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу? 27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було. 28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі. 29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами , бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути. 30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаю чи, їм подавав... 31 Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став д ля них невидимий...\n\nПаоло Веронезе (1528-1588). Вечеря в Емаусі.\n\n\n32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв В ін до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?... 33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були, 34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові. 35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба. 36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і про мовив до них: Мир вам! 37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа. 38 Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті ду мки до сердець ваших входять? 39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я , бачите, маю. 40 І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги. 41 І, як щ е не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте ту т чогось їсти? 42 Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медо вого. 43 І, взявши, Він їв перед ними.\n     \nBernhard Plockhorst (1825-1907). Розп'яття Христа. Воскресіння Христове.\ n\n\n44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами : Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророк ів, і в Псалмах написане. 45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писан ня. 46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, 47 і щоб у Ймення Його про повідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму по чавши. 48 А ви свідки того. 49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.\n\n\nДжерело : Євангеліє Луки 24:1-49\n\nWilliam George Richardson Hind (1833-1889). Пор ожній гріб Христа.\n\n\n\n20:1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще те мно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гроб у відвалений. 2 Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другог о учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми н е знаємо, де поклали Його! 3 Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу п ішли. 4 Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчі ш від Петра, і перший до гробу прибув. 5 І, нахилившися, бачить лежить плащ аниця... Але він не ввійшов. 6 Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним бі г, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала, 7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому мі сці... 8 Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив , і ввірував. 9 Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих. 10 І учні вернулися знову до себе.\n\nОлександр Іванов (1806—1858) . З'явлення Ісуса Марії Магдалині по Воскресінню (1834-1835).\n\n\n11 А Мар ія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. 12 І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло... 13 І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали... 14 І, ска завши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус... 15 Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шука єш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! 16 Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій! 17 Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійш ов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й От ця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого! 18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав... 19 Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені , бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них : Мир вам! 20 І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа. 21 Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю! 22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прий міть Духа Святого! 23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте , то затримаються!\n\n\nДжерело: Євангеліє Івана 20:1-23 \n\nEugène Bu rnand (1850-1921). Ісус з апостолами по Воскресіння.\n DTSTAMP:20260604T204135Z DTSTART:20180408T000100Z DTEND:20180408T235900Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR