BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:33feeb3f917092d40e7901ff60cd56d1 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання: на 4-ту неділю після Великодня DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n4-та неділя після Великодня:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\ n\nІс. 12:1-6;\n\n\nа: Як. 1:16-21;   б: 2Кор. 5:14-21;\n\n\nа:Ів . 16:5-15;     б: Ів. 8:21-36.\n\n\nСтарий Заповіт:\nКн ига пророка Ісаї 12:1-6:\n\n\n1 І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш, 2 оце, Бог спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь сила моя та мій спів, і спасінням для мене Він став! 3 І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел! 4 І скажете ви того дня: Дякуйте Господу, кличте Імення Його, сповістіть між народів про вчинки Його, пригадайте, що Ймення Його п ревеличне! 5 Співайте для Господа, Він бо величне вчинив, і хай це буде зна не по цілій землі! 6 Радій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Вели кий, Святий Ізраїлів!\n\n\nРік А:\nСоборне Послання Якова 1:16-21:\n\n\n16 Не обманюйтесь, брати мої любі! 17 Усяке добре давання та дар досконалий по ходить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. 18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його. 19 Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послух ати, забарна говорити, повільна на гнів. 20 Бо гнів людський не чинить прав ди Божої. 21 Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.\nЄвангеліє від Івана 16:5-15:\n\n\n5 Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мен е не питає: Куди йдеш? 6 Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповн илось смутком. 7 Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його. 8 А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд: 9 тож про гріх, що не вірують у Мене; 10 а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мен е не побачите вже; 11 а про суд, що засуджений князь цього світу. 12 Я ще м аю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. 13 А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам. 14 В ін прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить. 15 Усе, що ма є Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповіст ить.\n\n\nРік Б:\nДруге послання Павла до Коринтян 5:14-21:\n\n\n14 Бо Хрис това любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. 15 А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе сами х, а для Того, Хто за них був умер і воскрес. 16 Через те відтепер ми ніког о не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже! 17 Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове! 18 Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христ ом і дав нам служіння примирення, 19 бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення. 20 Оц е ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Х риста: примиріться з Богом! 21 Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за н ас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!\nЄвангеліє від Івана 8:21-36:\ n\n\n21 І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помре те в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете... 22 А юдеї казали : Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете ? 23 І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу. 24 Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах. 25 А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас. 26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув. 27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм. 28 Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив. 29 А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоб и. 30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували. 31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді с правді Моїми учнями будете, 32 і пізнаєте правду, а правда вас вільними зро бить! 33 Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не бу ли ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні? 34 Відповів їм Ісус: По правді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. 35 І н е зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. 36 Коли Син отже з робить вас вільними, то справді ви будете вільні.\n\n\n4-та неділя по Велик одню (Неділя Самарянки):\n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор. 7):\n\n \nДії 11:19-30;\n\n\nІвана 4:1-45.\nДії Святих Апостолів 11:19-30:\n\n\n19 А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, п ерейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв. 20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіо хії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса. 21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Г оспода! 22 І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіо хії послали Варнаву. 23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звесели вся, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа. 24 Бо він д обрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа! 25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати. 26 А зна йшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали б агато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів. 27 Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії. 28 І встав один з них, на йме ння Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Кл авдія був. 29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили. 30 Що й зробили, через руки Варнави та Сав ла, пославши до старших.\nЄвангеліє від Івана 4:1-45:\n\n\n1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як І ван, 2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його, 3 Він покинув Юдею та знову пі шов у Галілею. 4 І потрібно було Самарію Йому переходити. 5 Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків б ув дав своєму синові Йосипові. 6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорог ою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої. 7 Надходи ть ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Ме ні! 8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи. 9 Тоді каже Йо му самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарян ки? Бо юдеї не сходяться із самарянами. 10 Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені , ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води. 11 Каже жінка до Ньог о: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду ж иву? 12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він са м із неї пив, і сини його, і худоба його? 13 Ісус відповів і сказав їй: Кож ен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову. 14 А хто питиме воду, що Я йому д ам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом ті єї води, що тече в життя вічне. 15 Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, ціє ї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати. 16 Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди. 17 Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю. 18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж ві н тобі. Це ти правду сказала. 19 Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти. 20 Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрус алимі те місце, де потрібно вклонятись. 21 Ісус промовляє до неї: Повір, жі нко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня тись Отцеві не будете ви. 22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вкл оняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв. 23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців. 24 Бог є Дух, і ті, що Йом у вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись. 25 Відказує жінка Йом у: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розпо вість нам. 26 Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою... 27 І тод і надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш? 28 Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить: 29 Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос ? 30 І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли. 31 Тим часом же учні пр осили Його та й казали: Учителю, їж! 32 А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви. 33 Питали тоді один одного учні: Хіба хто прині с Йому їсти? 34 Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав М ене, і справу Його довершити. 35 Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і на стануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони! 36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи. 37 Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне. 38 Я вас жати послав, де ви не пр ацювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли. 39 З того ж міста ба гато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він с казав мені все, що я вчинила була! 40 А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні. 41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його. 42 А до жінки казали вони: Не за сло во твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу! 43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею. 44 Сам бо свід чив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй. 45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.\n DTSTAMP:20260604T195442Z DTSTART:20180506T090000Z DTEND:20180506T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR