BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:6ffb39d9f6f19390a58d66ae34891892 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання: 12-та неділя після Трійці DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n12-та неділя по святій Трійці:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\ n\n\n2Сам. 22:21-29;\n\n\nа: 1Кор. 15:1-10;   б: Рим.10:4-18;\n\n \nа: Лк. 18:9-14;       б: Лк.7:36-50.\n\n\nСтарий Заповіт:\ n2-га книга Самуїла 22:21-29:\n\n\n21 Нехай Господь зробить мені по моїй сп раведливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх! 22 Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив, 23 бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них! 24 І був я Йому непоро чним, і стерігся своєї провини. 25 Господь заплатив був мені по моїй справе дливості, за чистотою моєю перед очима Його. 26 З справедливим Ти справедли во поводишся, із чесним по-чесному, 27 із чистим поводишся чисто, а з лукав им за лукавством його! 28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвали х, яких Ти принижуєш. 29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву! (Переклад І. Огієнка).\n\n\nРік А:\n1-ше послання Святог о Павла до Коринтян 15:1-10:\n\n\n1 Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте, 2 Якою й спасаєтесь, к оли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп. 3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, 4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням, 5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом. 6 А поті м з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й до сі, а дехто й спочили. 7 Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам. 8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові. 9 Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву . 10 Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремн а була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє Луки 18:9-14:\n\n\n9 Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали і нших, він сказав цю притчу: 10 “Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий – митар. 11 Фарисей, ставши, молився так у собі: Бож е, дякую тобі, що я не такий, як інші люди – грабіжники, неправедні, перелю бці, або як оцей митар. 12 Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину. 13 А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільк и бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним! 14 Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виносить ся, буде принижений, а хто принижується, – вивищений.” (Переклад І.Огі єнка)\n\n\nРік Б:\nПослання до Римлян 10:4-18:\n\n\n4 Бо кінець Закону Хрис тос на праведність кожному, хто вірує. 5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити. 6 А про праведніст ь, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цеб то звести додолу Христа, 7 або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертви х Христа. 8 Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці тво їм, цебто слово віри, що його проповідуємо. 9 Бо коли ти устами своїми визн аватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, 10 бо серцем віруємо для праведности, а устам и ісповідуємо для спасіння. 11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, н е буде засоромлений. 12 Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його. 13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений. 14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без про повідника? 15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написан о: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра. 16 Але не всі по слухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас? 17 Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове. 18 Та к ажу: Чи не чули вони? Отож: По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу! (Переклад І.Огієнка).\nЄвангеліє від Луки 7:36-50:\n\n\n „36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі. 37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябаст рову пляшечку мира принесла, 38 і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, поч ала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілува ла та миром мастила... 39 Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Н ього торкається, бож то грішниця! 40 І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю. 41 І промов ив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динарі їв, а другий п'ятдесят. 42 Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його? 43 Відповів Симон, говорячи: Д умаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво. 44 І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я п рибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми М ої ноги й обтерла волоссям своїм. 45 Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відк оли ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно. 46 Голови ти Моєї оливою не намасти в, а вона миром ноги мої намастила... 47 Ось тому говорю Я тобі: Численні г ріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мал о любить. 48 А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи! 49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи ? 50 А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі! ( Переклад І. Огієнка).\n\n\nНеділя 12-та:\n\n\nСхідний календар (Служебник У ЛЦ стор. 8):\n\n\n1Кор. 15:1-11;\n\n\nМатвія 19:16-30.\n1-ше послання Свято го Павла до Коринтян 15:1-11:\n\n\n1 Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте, 2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп. 3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер рад и наших гріхів за Писанням, 4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням, 5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом. 6 А пот ім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й д осі, а дехто й спочили. 7 Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам. 8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові. 9 Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкв у. 10 Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не дарем на була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона. 11 Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірувал и.  (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія 19:16-30:\n\n\n16 І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я до брого, щоб мати життя вічне? 17 Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим ? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то вик онай заповіді. 18 Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво. 19 Шануй батька та матір, і : Люби свого ближнього, як самого себе. 20 Говорить до Нього юнак: Це я вик онав все. Чого ще бракує мені? 21 Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконали м, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною. 22 Почувши ж юнак таке слово, відійш ов, зажурившись, бо великі маєтки він мав. 23 Ісус же сказав Своїм учням: П оправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне. 24 Іще вам к ажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царст во ввійти! 25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж т оді може спастися? 26 А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та м ожливе все Богові. 27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми п окинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це? 28 А Ісус відказа в їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяд е на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцят ь престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих. 29 І кожен, хто за Йм ення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя. 30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими. (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260805T114148Z DTSTART:20180819T090000Z DTEND:20180819T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR