BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:dae3f75c5ee53b85e3abdff2f10a5792 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання: 4-та неділя Адвента DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n4-та неділя Церковного новоліття:\n\n\nІс. 40:1-8;\n\n\nа: Фил. 4:4-7;& nbsp;   б: Євр. 12:15-29;\n\n\nа: Ів. 1:19-28;       б: Лк. 1:67-80.\n\n\nСтарий Заповіт: \nКнига пророка Ісаї 40:1- 8:\n\n\n1 Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог! 2 Промовляйте д о серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа! 3 Г олос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий ш лях Богу нашому! 4 Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину! 5 І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли! 6 Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий: 7 трава засихає, а квітка зів' яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава: 8 Трава з асихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме! 9 На гору ви соку зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіс нику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш! (Перекла д І.Огієнка)\n\n\nРік А:\nПослання Ап. Павла до Филип’ян 4:4-7:\n\n\n4 Раді йте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! 5 Ваша лагідність хай буде ві дома всім людям. Господь близько! 6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нех ай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. 7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Х ристі Ісусі. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 1:19-28:\n\n\n19 А ц е ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Лев итів, щоб спитали його: Хто ти такий? 20 І він визнав, і не зрікся, а визна в: Я не Христос.21 І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пр орок? І дав відповідь: Ні! 22 Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відп овідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого? 23 Відказав: Я голо с того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк запов ів. 24 Посланці ж із фарисеїв були. 25 І вони запитали його та сказали йому : Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк? 26 Відпові в їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не зна єте. 27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний. 28 Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, д е христив був Іван. (Переклад І.Огієнка)\n\n\nРік Б:\nПослання до Євреїв 12 :15-29:\n\n\n15 Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не в иріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганили сь тим. 16 Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє пер ворідство віддав за поживу саму. 17 Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав. 18 Бо ви не приступили до гори дотика льної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі, 19 і до су рмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше н е мовилось слово до них. 20 Не могли бо вони того витримати, що наказано: К оли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита. 21 І таке стра шне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!... 22 Але ви при ступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів, 23 і до Церкви первороджених, на небі написани х, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників, 24 і до П осередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промо вляє, як Авелева. 25 Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає, 26 що голос Його захитав тоді з емлю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом. 27 А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, х то непохитний. 28 Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благ одать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом. 29 Бо н аш Бог то палючий огонь! (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Луки 1:67-80:\ n\n\n67 Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкуват и й казати: 68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволи в люд Свій! 69 Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги, 70 я к був заповів відвіку устами святих пророків Своїх, 71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників, 72 що вчинить Він миліст ь нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт, 73 що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому, 74 щоб ми, визволи вшись із руки ворогів, служили безстрашно Йому 75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. 76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишн ього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати, 77 щоб н ароду Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів, 78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, 79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші н оги на дорогу миру! 80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем. (Переклад І.Огієнка)\n\n\ n \n\n\nНеділя перед Різдвом\n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор .16):\n\n\nЄвр. 11:8-16,\n\n\nМт. 1:1-17.\nПослання до Євреїв 11:8-16:\n\n\ n8 Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухав ся та й пішов, не відаючи, куди йде. 9 Вірою він перебував на Землі Обіцяні й, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями т ієї ж обітниці, 10 бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівн ичий та творець. 11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і поро дила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав. 12 Том у й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря. 13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавал и, що вони на землі чужаниці й приходьки. 14 Бо ті, що говорять таке, виявл яють, що шукають батьківщини. 15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з не ї, то мали б були час повернутись. 16 Та бажають вони тепер кращої, цебто н ебесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він пр иготував їм місто. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія 1:1-17:\n\n\n 1 Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового: 2 Авраам породив Ісака, а Ісак породив Якова, а Яків породив Юду й братів його. 3 Юд а ж породив Фареса та Зару від Тамари. Фарес же породив Есрома, а Есром пор одив Арама. 4 А Арам породив Амінадава, Амінадав же породив Наассона, а Наа ссон породив Салмона. 5 Салмон же породив Вооза від Рахави, а Вооз породив Йовіда від Рути, Йовід же породив Єссея. 6 А Єссей породив царя Давида, Дав ид же породив Соломона від Урієвої. 7 Соломон же породив Ровоама, а Ровоам породив Авію, а Авія породив Асафа. 8 Асаф же породив Йосафата, а Йосафат п ородив Йорама, Йорам же породив Озію. 9 Озія ж породив Йоатама, а Йоатам по родив Ахаза, Ахаз же породив Єзекію. 10 А Єзекія породив Манасію, Манасія ж породив Амоса, а Амос породив Йосію. 11 Йосія ж породив Йоякима, Йояким по родив Єхонію й братів його за вавилонського переселення. 12 А по вавилонськ ім переселенні Єхонія породив Салатіїля, а Салатіїль породив Зоровавеля. 13 Зоровавель же породив Авіюда, а Авіюд породив Еліякима, а Еліяким породив Азора. 14 Азор же породив Садока, а Садок породив Ахіма, а Ахім породив Елі юда. 15 Еліюд же породив Елеазара, а Елеазар породив Маттана, а Маттан поро див Якова. 16 А Яків породив Йосипа, мужа Марії, що з неї родився Ісус, зва ний Христос. 17 А всіх поколінь від Авраама аж до Давида чотирнадцять покол інь, і від Давида аж до вавилонського переселення чотирнадцять поколінь, і від вавилонського переселення до Христа поколінь чотирнадцять. (Переклад І. Огієнка)\n DTSTAMP:20260429T024158Z DTSTART:20181223T090000Z DTEND:20181223T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR