BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:a8f9b787bfc953106be6b315f71bfdf0 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання: 3-тя неділя після Богоявлення DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n3-тя неділя по Богоявленню\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\n\ nЄр. 33:6-9;\n\n\nа: Рим. 12:16b-21; б: Євр. 11:1-16;\n\n\nа: Мт.8:1-13;&nb sp;        б: Лк. 17:5-10.\n\n\nСтарий З аповіт:\nКнига пророка Єремії 33:6-9:\n\n\n6 Ось Я йому вирощу шкурку на ра ні, й дам ліки, та їх уздоровлю, і відкрию багатство спокою та правди для н их! 7 І Я поверну долю Юди, і долю Ізраїля, і їх розбудую, немов напочатку. 8 І очищу Я їх з їхньої провини всілякої, що нагрішили Мені, і пробачу всі їхні провини, якими нагрішили Мені, та відпали від Мене. 9 І Єрусалим Мені стане за радісне ймення, за хвалу та пишноту всім людям землі, що почують про все те добро, що зробив Я для них! І вони полякаються та затремтять чер ез все те добро та ввесь спокій, який Я для нього вчинив! (Переклад І. Огієнка)\n\n\nРік А:\nПослання Святого Павла до Римлян 12:16b-21:\n\n\n16b Не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе! 17 Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! 18 Коли м ожливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми! 19 Не мсті ться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. 20 Отож, як твій ворог голодний, н агодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпале не вугілля йому на голову. 21 Не будь переможений злом, але перемагай зло д обром! (Переклад І.Огієнко)\nЄвангеліє Матвія 8:1-13:\n\n\n1 А коли Ві н зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий. 2 І ось підійшов прокаж ений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити м ене! 3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чи стий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази. 4 І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар п ринеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво. 5 А коли Він до Капернауму в війшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, 6 кажучи: Г осподи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає. 7 Він говори ть йому: Я прийду й уздоровлю його. 8 А сотник Йому відповів: Недостойний я , Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужа є мій слуга! 9 Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить. 10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов бу в такої великої віри! 11 Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та за ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. 12 Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зу бів!... 13 І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його. (Переклад І.Огієнка)\n\n \nРік Б:\nПослання до Євреїв 11:1-16:\n\n\n1 А віра то підстава сподіваного , доказ небаченого. 2 Бо нею засвідчені старші були. 3 Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме. 4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він пра ведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє. 5 Ві рою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив. 6 Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога прих одить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду. 7 Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоєм цем праведности, що з віри вона. 8 Вірою Авраам, покликаний на місце, яке м ав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. 9 Віро ю він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісак ом та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці, 10 бо чекав він міста, що м ає підвалини, що Бог його будівничий та творець. 11 Вірою й Сара сама діста ла силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважал а Того, Хто обітницю дав. 12 Тому й від одного, та ще змертвілого, народило сь так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря. 13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітал и, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки. 1 4 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини. 15 І коли б в они пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись. 16 Та ба жають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб з вати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто. (Переклад І.Огієнка )\nЄвангеліє від Луки 17:5-10:\n\n\n5 І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри! 6 А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послух ала б вас! 7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він в ернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу? 8 Але чи ж не скаже йому: П риготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити? 9 Чи ж він дякує тому рабові, щ о наказане виконав? 10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були! (Перекла д І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260605T041917Z DTSTART:20180204T090000Z DTEND:20180204T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR