BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:5bc1764d86f1223b4eee8aa1f8a451ee
CATEGORIES:Церковне свято (офіційне)
SUMMARY:День Св. Сили
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:10 лютого:&nbsp;День Св. Сили, співробітника Св. Петра і Св. Павла\n\n&nbsp
 ;\n\n\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;Сьогодні ми згадуємо Св. Силу і дякуємо за нього
  Господу. Він був одним із провідників Церкви в Єрусалимі і Св. Павло вибра
 в його для супроводу під час другої місіонерської подорожі з Антіоху до Мал
 ої Азії і Македонії. Силу, разом із Павлом було ув'язнено у Филипах і вони 
 пережили заворушення в Солуні та Верії. Знову приєднавшись до Павла в Корин
 ті, Сила, очевидно, залишався там впродовж тривалого часу. Дещо пізніше він
 , очевидно, став супутником Апостола Петра і, можливо, служив його секретар
 ем (1 Петр. 5:12). Згідно з Переданням, Сила став першим єпископом Коринту.
 \nМолитва на День Св. Сили, співробітника Св. Петра і Св. Павла:\n\n&nbsp; 
 &nbsp; &nbsp;Всемогутній і віковічний Боже! Твій слуга, Сила, проповідував 
 Євангеліє поряд із Апостолами Петром і Павлом народам Малої Азії, Греції і 
 Македонії. Ми дякуємо Тобі за те, що Ти в нашому краї і в кожній землі, під
 німаєш євангелістів і проповідників Твого Царства, щоби Твоя Церква могла д
 алі проголошувати недослідимі багатства нашого Спасителя Ісуса Христа, Який
  живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.
 \n\n\nЗі Скарбниці щоденної молитви&nbsp;\n\n\nДжерело: Блоґ&nbsp; В.Горпин
 чука УКРАЇНСЬКЕ ЛЮТЕРАНСТВО, 23.01.2013р.\nСлово Боже про Св. Силу\n\n16 І 
 сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служниця одна, що мала ві
 щунського духа, яка ворожбитством давала великий прибуток панам своїм. 17 В
 она йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це ра
 би Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння! 18 І багато днів во
 на це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім'я Іс
 уса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов. 19 А пани її, б
 ачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й Силу, і потягли
  їх на ринок до старших. 20 Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ц
 і люди, юдеї, наше місто бунтують, 21 і навчають звичаїв, яких нам, римляна
 м, не годиться приймати, ані виконувати. 22 І натовп піднявся на них. А нач
 альники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти. 23 І, завдавши ба
 гато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозорцеві, щоб їх п
 ильно стеріг. 24 Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'
 язниці, а їхні ноги забив у колоди. 25 А північної пори Павло й Сила молили
 ся, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх. 26 І ось нагло повстало велик
 е трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зара
 з усі двері, а кайдани з усіх поспадали... 27 Як прокинувся ж сторож в'язни
 чний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вби
 ти, мавши думку, що повтікали ув'язнені. 28 А Павло скрикнув голосом гучним
 , говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут! 29 Зажадавши ж той
  світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили. 30 І вивів їх зві
 дти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися? 31 А вони відка
 зали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім. 32 І Слов
 о Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його. 33 І сторож забрав 
 їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його
  всі домашні. 34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і ра
 дів із усім домом своїм, що ввірував у Бога. 35 А коли настав день, то прис
 лали начальники слуг поліційних, наказуючи: Відпусти тих людей! 36 І сказав
  той в'язничний дозорець слова ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас 
 відпустити. Отож, вийдіть тепер та й з миром ідіть! 37 А Павло відказав їм:
  Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прилюдно, і до в'язниці всадили, 
 а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі прийдуть, та й виведуть 
 нас! 38 Ці ж слова поліційні слуги донесли начальникам. А ті налякались, по
 чувши, що римляни вони. 39 І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали
 , щоб із міста пішли. 40 І, вийшовши з в'язниці, прибули вони до Лідії, а з
  братами побачившись, потішили їх та й пішли.\n\n\n&nbsp;Джерело: Дії 16:16
 -40\n
DTSTAMP:20260502T130757Z
DTSTART:20190210T000200Z
DTEND:20190210T235900Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+041
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR