BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:4a8df68300da0482d942109634c683a9 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання: 8-ма неділя після Богоявлення DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Літургійні читання: 8-ма неділя після Богоявлення:\n\nІс. 35:3-7;\n\n\nа: 1 Кор. 13-1-13;  б: 1Петр. 3:18-22;\n\n\nа: Лк. 18:31-43;   б : Ів. 12:23-36.\n\n\nСтарий Заповіт: \nКнига пророка Ісаї 35:3-7:\n\n\n3 Зм іцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна! 4 Скажіть тим, що вони боязливого серця: Будьте міцні, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста прийде, я к Божа відплата, Він прийде й спасе вас! 5 Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим, 6 Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустині заб'ють джерелом, і потоки в степ у! 7 І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником вод джерельних; леговище шакалів, в якім спочивали, стане місцем тростини й папірусу. (Пер еклад І.Огієнка)\n\n\nРік А:\nПерше Послання Святого Павла до Коринтян 13:1 -13:\n\n\n1 Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю , то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! 2 І коли маю дара пророку вати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гор и переставляти, та любови не маю, то я ніщо! 3 І коли я роздам усі маєтки с вої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! 4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, лю бов не величається, не надимається, 5 не поводиться нечемно, не шукає тільк и свого, не рветься до гніву, не думає лихого, 6 не радіє з неправди, але т ішиться правдою, 7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терп ить! 8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, х оч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується. 9 Бо ми знаєм о частинно, і пророкуємо частинно; 10 коли ж досконале настане, тоді зупини ться те, що частинне. 11 Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як ди тина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче. 12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в о бличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я. 13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов! (Пере клад І.Огієнко)\nЄвангеліє Луки 18:31-43:\n\n\n31 І, взявши Дванадцятьох, п ромовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Проро ки про Людського Сина. 32 Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і п окривджений, і опльований, 33 і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне! 34 Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними з акрита була, і сказаного вони не розуміли. 35 І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив. 36 А коли він про чув, що проходить народ, то спитався: Що це таке? 37 А йому відказали, що п роходить Ісус Назарянин. 38 І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давиді в, змилуйся надо мною! 39 А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб в ін замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною! 40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Ньо го, то Він запитався його: 41 Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відпові в: Господи, нехай стану видющим! 42 Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе! 43 І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові. (Переклад І.Огієнка)\n\n\nРік Б:\nПерше Соборне послання Петра 3:18-22:\n\n\n18 Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Пр аведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений, 19 Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав; 20 вони колись непокірл иві були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ко вчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води. 21 Того образ, х рищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумлін ня, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа, 22 що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили. (Перек лад І.Огієнко)\nЄвангеліє Івана 12:23-36:\n\n\n23 Ісус же їм відповідає, го ворячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь. 24 Поправді, поправд і кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостає ться; як умре ж, плід рясний принесе. 25 Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя. 26 Я к хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як х то служить Мені, того пошанує Отець. 27 Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю... 28 Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив , і знову прославлю! 29 А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив! 30 Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас. 31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер. 32 І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну. 33 А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померт и. 34 А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто таки й Цей Син Людський? 35 І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ход іть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходит ь, не знає, куди він іде... 36 Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло , щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них. (Переклад І.Огієнка).\n\n\n \n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор. ):\n\n\nДії 6:8-8:3,\n\n\nМт. 21:33-43.\nКнига Дій 6:8 - 8:3:\n\n\n6 :8 А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда. 9 Тому дехто повстав із синагоги, що зветься лібертинська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікії та з Азії, і зачали сп еречатись із Степаном. 10 Але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив. 11 Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули , як він богозневажні слова говорив на Мойсея та Бога. 12 І людей попідбурю вали, і старших та книжників, і, напавши, схопили його, і припровадили в си недріон. 13 Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей б огозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону. 14 Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінит ь звичаї, які передав нам Мойсей. 7:1 Запитав тоді первосвященик: Чи це так ? 2 Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Ха рані, 3 і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й п іди до землі, що тобі покажу. 4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в земл ю оцю, що на ній ви живете тепер. 5 Та спадщини на ній Він не дав йому наві ть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він. 6 І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у к раї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років. 7 Але Я ск азав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і бу дуть служити Мені на цім місці. 8 І дав Він йому заповіта обрізання. І поро див так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Які в дванадцятьох патріярхів. 9 А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним, 10 і його визволив від усіх його утискі в, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а ві н настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом. 11 А як гол од прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то поживи тоді не знаходили наші батьки. 12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше. 13 А як удруге послав, то був пізнаний Йос ип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід. 14 Тоді Йосип посла в, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять д уш. 15 І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки. 16 І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібл а від синів Еммора Сихемового. 17 А коли наближавсь час обітниці, що нею Бо г клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті, 18 аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа. 19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались жив і. 20 Того часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годований був у домі батька свойого три місяці. 21 А коли він був викинений, то дочк а фараона забрала його, та й за сина собі його викохала. 22 І Мойсей був на вчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах свої х. 23 А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати бра тів своїх, синів Ізраїлевих. 24 Як угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина. 25 Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зр озуміли вони. 26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите? 27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю? 28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина? 29 І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській, де зродив двох синів. 30 А коли сорок років проминуло, то з'явивсь йому Ан гол Господній у полум'ї куща огняного в пустині Сінайської гори. 31 А Мойсе й, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був го лос Господній до нього: 32 Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути... 33 І промови в до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля! 34 Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе. 35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив те бе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, посл ав за старшого й визвольника. 36 Він їх вивів, чуда й знамена вчинивши в зе млі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині. 37 Це той Мо йсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте! 38 Це той, що в пустині на зборах був з Ан голом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що при йняв він живі слова, щоб їх нам передати; 39 що його не хотіли отці наші сл ухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту, 40 промовивши д о Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського... 41 І зробили вони тим и днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук. 4 2 Але Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як н аписано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок рок ів у пустині, о доме Ізраїлів? 43 Ви ж носили намета Молохового, і зорю ваш ого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм... Через те запроваджу вас аж за Вавилон! 44 У наших отців на пустині була скинія св ідоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив. 45 Її наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида. 46 Він у Бога з найшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова. 47 І Соломон з будував Йому дім. 48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить проро к: 49 Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви з будуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку? 50 Хіба не ру ка Моя все це створила?... 51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних ! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви! 52 Котрог о з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками, 53 ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!... 54 Я к зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього... 55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв, 56 і промовив: Ось я бачу ві дчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!... 57 Та вони г учним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!... 58 І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням йог о. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом. 59 І побив али камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!. .. 60 Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи , цього гріха! І, промовивши це, він спочив... 8:1 А Савл похваляв його вби вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, к рім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських. 2 І похова ли Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним. 3 А Савл нищив Церкву, вди рався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці... (Переклад І .Огієнка)\n\n\n \nЄвангеліє від Матвія 21:33-43:\n\n\n33 Послухайте ін шої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його мур ом, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пі шов. 34 Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої. 35 Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а др угого замордували, а того вкаменували. 36 Знов послав він інших рабів, біль ш як перше, та й їм учинили те саме. 37 Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого. 38 Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщи ну! 39 І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили. 40 От ож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям? 41 Вони ка жуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винар ям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно. 42 Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той нар іжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших! 43 Т ому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що п лоди його буде приносити. (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260619T140844Z DTSTART:20190310T090000Z DTEND:20190310T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR